Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

Звіт за 2018 рік.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб–сайті Мінеконо- міки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі «Участь України у Регіо- нальній Конвенції про пан–євро–середземноморські преференційні правила походження» рубрики «Співробітництво між Україною та Європейським Союзом».

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

• пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
• інституційне посилення СМК; ­
• застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
• посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.

Звіт за 2018 рік.

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

• від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
• від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

(Звіт за 2018 рік).

Тривають роботи щодо наповнення нового веб-сайту, на якому серед іншого, буде розміщено атуальну інформацію до пункту 1 статті 1 Угоди про спрощення процедур торгівлі.

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

• підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;

• забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;

• удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;

• розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;

• проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;

• участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;

• імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;

• підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;

• удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;

• розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.

2. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.

3. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Станом на 30.06.2021:

1.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд

Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки.

2.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

3.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном).

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки.

Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади:

- енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);

- виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42);

- авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42);

- створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності:

- біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42;

- інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42);

- креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);;

- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Полтавська ОДА:

У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки.

У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» підготовлено та розміщено на сайтах (me.gov.ua та https://epo.org.ua/) торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості проведено дослідження із визна- чення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також проведено серію освітніх подій з країнами у фокусі «Export Talks», метою яких стало ознайомлення українських експортерів з можливостями та потенціалом виходу на ринок, вимогами, головними трендами, споживчими особливостями цільового ринку.

Запущено «Хелпдеск для експортерів до ЄС» – веб–сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС (далі Хелпдеск).

Впродовж 2020 року Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме: харчова та переробна промисло- вість – огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для м’ясної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; тренди світового ринку борошняних ко- ндитерських виробів; огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; тренди світового ринку шоколадних виробів; огляд зовнішнього ринку ОАЕ.

Всі сектори – гайд: «Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?»; гайд: «TradeMap: як дослі- дити міжнародний попит на свій товар»;

Машинобудування – огляд вимог для кабелів; огляд ринку аграрного; огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для 

компанії; огляд вимог до продукції на ринку ЄС; огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн.

Меблева промисловість – тренди світового ринку меблів.

З початком пандамемії COVID–19 запущено нову послугу – огляди трендів світового ринку.

МЗС:

В рамках Ради експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у нала- годженні контактів з вітчизняними партнерами.

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 08.10.2020 затверджено план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2021 рік.

(Звіт за 2019 рік).

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки (за 2019 рік).

Крім цього, підготовлено узагальнюючий звіт Мінекономіки щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

У 2020 році забезпечено участь України у засіданнях Генеральної ради, Органу врегулювання суперечок та у більш ніж 100 засіданнях профільних Комітетів СОТ і Робочих групах, зокрема з питань сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар’єрів у торгівлі, спрощення процедур торгівлі, електронної комерції, доступу до ринку, правил походження, ліцензування імпорту, митної оцінки, державних закупівель, регіональних торговельних угод та інших. Також, протягом 2020 року забезпечено участь у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельної політики ЄС, Австралії, Японії, Таїланду та Індонезії, підготовлено письмові питання стосовно торговельних політик, що мають вагоме значення для розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та цими країнами, і які були розглянуті під час відповідних засідань. У зв’язку з необхідністю протидії розповсюдженню COVID-19 засідання здебільшого проходили у віртуальному форматі. У січні-червні 2021 року взято участь у 45 засіданнях Генеральної ради СОТ, профільних рад, комітетів СОТ та робочих групах, зокрема, з питань сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар’єрів в торгівлі, інвестицій, прав інтелектуальної власності, торгівлі товарами, доступу до ринку, внутрішнього регулювання послуг, спрощення процедур торгівлі, мікро-, малих та середніх підприємств, правил торгівлі, електронної комерції, торгівлі та навколишнього середовища, торгівлі послугами, а також у засіданнях Органу з питань огляду торговельної політики. У зв’язку з обмеженнями внаслідок поширення в світі пандемії COVID-19 зустрічі проходили у віртуальному форматі.

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі 29.12.2018 затверджено Звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та Звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

Підготовлено звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господар- ства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, а також узагальнюючий звіт щодо участі Мінеконо- міки у роботі органів СОТ у І півріччі 2020 року.

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки, затвердженого 16.10.2018 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України, та про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, затвердженого 06.08.2019 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

Мінекономіки 24.02.2021 затверджено звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки (за 2020 рік) та звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік. Крім цього, підготовлено узагальнюючий звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2020 році.