Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2021-2023 роки” (далі – проєкт розпорядження), де передбачено реалізацію даного заходу. У зв’язку з непідтриманим Міністерством фінансів України проєкту розпорядження в частині виділення бюджетних коштів для реалізації заходів, було проведено узгоджувальну нараду за участю представників заінтересованих органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів України та секретаріату Кабінету Міністрів України. Після чого проєкт розпорядження доопрацьовано МОН та надіслано на повторне погодження до заінтересованих органів. Після отримання погоджень проєкт розпорядження буде внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

17.02.2021 відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Вінницькою міською радою та Громадською спілкою “Вінницький кластер приладобудування та автоматизації”. Головна мета створеного кластеру – це посилення конкурентоспроможності учасників кластеру. Серед запланованих результатів ефективної співпраці – створення продуктів нового покоління з високою доданою вартістю за стандартами цифрової економіки. Також – залучення інвестицій, створення нових якісних робочих місць; розвиток сприятливого клімату для залучення інвестицій.

15.04.2021 в рамках проєкту децентралізованого співробітництва між Вінницькою областю, містом Вінниця та містом Діжон, регіоном Бургундією за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції відбулось підписання Меморандуму про створення інноваційного агропромислового кластера “AgroVin”. Створення агрокластеру, сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності місцевих підприємств агропромислового комплексу та підвищить додану вартість виробленої продукції. Учасники визначили основні напрямками діяльності кластеру, які передбачають розробку пропозицій для покращення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, сприяння впровадження інноваційних продуктів наукових аграрних установ області, проведення самостійних та спільних науково-дослідних робіт щодо створення та оптимізації нових агротехнологій, процесів переробки сільськогосподарської продукції, а також надання консультаційних послуг.

28.04.2021 в рамках цього проєкту проведено онлайн нараду за напрямком “Управління водними ресурсами у сільському господарстві регіону та вирощування органічних культур”. Під час заходу учасники обговорювали погодження дорожньої карти з реалізації четвертого напряму проєкту децентралізованого співробітництва Вінниччини з регіоном Бургундія Франш-Конте (Французька Республіка), яка дозволить забезпечити проведення ефективних заходів з іригації та зрошування в області, а також вирішить питання раціонального використання і охорони водних ресурсів. 

У рамках згаданого проєкту з 7 по 9 червня здійснено візит представників Франції щодо реалізації спільного з французьким технопарком VITAGORA проєкту. 7 червня відбулася зустріч Вінницької облдержадміністрації та керівництва територіальної громади Вінниці з французькою делегацією від міста Діжон та агрокластера “VITAGORA”, регіон Бургундія. Сторони обговорили напрямки подальшої співпраці у поточному році і шляхи реалізації проєкту за чотирма напрямами: створення агрокластера за участю промислових компаній та агровиробників Вінниці та Вінницької області спільно з компанією “VITAGORA”, створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного університету, покращення системи питного водопостачання i водовідведення, а також управління водними ресурсами, що використовуються для сільського господарства.

Реалізація проєктів за визначеними напрямками дозволить Вінниччині розвинути економічну та інвестиційну діяльність в агропромисловій сфері, розширити експортний потенціал. Реалізація проєкту сприятиме впровадженню новітніх інформаційних технологій в агропромисловому секторі та забезпеченні рівних конкурентних умов для всіх суб’єктів господарювання в агробізнесі.

Крім того, 27.04.2021 у режимі онлайн відбувся бізнес-форум “Україна-Австрія: можливості двосторонньої співпраці”, під час якого Надзвичайний і Поважний Посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба поінформував про початок у травні 2021 р. будівництва найбільшого у світі заводу з виробництва зимового спортивного спорядження заводу “Head” у Вінницькій області.

Також, 1 червня з намірами налагодження співпраці та можливістю реалізації інвестиційних проектів на території Вінниччини область відвідали представники турецького бізнесу. Члени делегації поінформували керівництво області про власні досягнення та вже реалізовані проєкти на території Європейських країн, а також вивчили можливості для реалізації аналогічних ідей у області.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробітництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

З метою залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, сприянню інноваційно-інвестиційному та соціально-економічному розвитку Київщини реалізовує важливі напрями діяльності Агенція регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.

За сприяння Агенції регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, за результатами конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, Міністерством розвитку громад та територій України було визначено два проєкти регіонального розвитку, які отримають державне фінансування, а саме:

1) Створення мережі Центрів підтримки підприємців/бізнесу у Київській області.

2) Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку.

Міністерством розвитку громад та територій України визначено, що проєкт регіонального розвитку “Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку” обраний Конкурсною комісією переможцем та рекомендований для фінансування у 2021 році.

Одеська ОДА:

Питаннями інноваційних технологій в Одеській області безпосередньо займаються: Південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ “ІНВАЦ”, які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

ТОВ “ІНВАЦ” спільно з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації, Південним науковим центром НАН України та МОН України і Одеською обласною організацією роботодавців проводиться щорічний конкурс інноваційних проєктів, приурочений до Дня науки України. В Одеській області функціонує 1 науковий парк –  ТОВ “Науковий парк Одеського політехнічного університету”, який створений та зареєстрований відповідно до вимог законів України “Про наукові парки”, “Про науковий парк “Київська Політехніка”.

На сьогодні, в рамках наукових досліджень та експериментальних розробок у сфері технічних наук і технологій, Науковим парком реалізовано наступні проєкти:

- створення науково-технічної продукції “Визначення теплових втрат в тепломережі КП “Одеської ТЕЦ-2”;

- створення науково-технічної продукції з апробації положень “Методики оцінки крихкої міцності корпусів реакторів ВВЕР” СОУ НАЕК 177:2019” з метою уніфікації вимог до розрахунку теплогідравлічних параметрів та імовірнісних оцінок в рамках ОТС та ПТЕ енергоблоків АЕС України»;

 - створення науково-технічної продукції з розробки “Керівництва з експлуатації агрегату пастеризації мод. ERM07.01” на підставі оцінювання ризиків;

- виконання робіт за науковим проектом “Цифрофізація освітніх бізнес процесів 2020”;

В процесі реалізації перебуває:

- проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження віброперетворювачів МВ-43 і апаратури виміру вібрації УИПВ-9;

 - створення науково-технічної продукції з розроблення пропозицій та експериментального дослідження параметрів роботи котельних пристроїв ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” у частині “Корегування тягодуттьового тракту котла ДЕ-10”;

 - послуги з інженерного проектування (Розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку схеми теплопостачання м. Одеси).

Полтавська ОДА:

У Полтавській області триває процес створення та розбудови наукової бази, стартапів та навчально-наукових центрів.

23.03.2021 відкрито перший в області Центр підтримки технологій та інновацій для представників малого та середнього бізнесу, стартапів, винахідників та креативних індустрій на базі Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” (далі – Університет).

На базі Університету діють:

     - стартап-школа мережі “SIKORSKY CHALLENGE” та бізнес-інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану. Разом з тим, 10.03.2021 у ході проведення VII Міжнародного галузевого форуму “Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України”, який відбувся на базі закладу вищої освіти, між Університетом та Полтавською міською радою було укладено два Меморандуми: про партнерство та співпрацю в сфері освіти, науки, а також  щодо реалізації  програми створення та підтримки у місті Полтаві інноваційного кластеру, спільно з ТОВ “Інноваційний холдинг “СІКОРСЬКІ ЧЕЛЕНДЖ”;

     - перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством “Сіменс Україна”;

    - тренінг-центр компанії “Wellsite Digital” для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

     - навчально-виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK “Нафтогаз” і ТОВ “Геосинтез Інженірінг”, лабораторія хімії, а також навчально-науковий полігон нафти та газу.

У Семенівському районі Полтавської області працює агропромисловий бджільницький Кластер “Меди Межиріччя”, який надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників високоякісної продукції з натурального меду торгової марки “Меди Межиріччя”.

У Глобинському районі Полтавської області успішно працює ТОВ “Арніка Органік”. Компанія є однією з ефективних виробників та експортерів власно вирощеної органічної продукції, яка використовує новітні методи ведення сільського господарства: сучасну техніку та інноваційні технології, а також щороку бере активну участь у міжнародних виставкових заходах.

Тернопільська ОДА:

Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” та з метою активізації інноваційної інфраструктури області з міжнародними програмами в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створено навчальну лабораторію інновацій.

Міжуніверситетський регіональний стартап центр (далі - Стартап центр ТНТУ) на базі факультету управління та бізнесу у виробництві. Даний Стартап центр створений в рамках європейського проекту TEMPUS SUCSID (530349-TEMPUS-1-2012-1-FR-TEMPUS-JPHES) “Створення міжуніверситетських Стартап центрів для підтримки і просування студентської інноваційної діяльності”.

За сприяння міжнародного консорціуму університетів - членів проекту “Університет для потреб” Стартап центр отримав сучасне комп’ютерне обладнання. Також в результаті стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти підготовлено та апробовано п’ять сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання впродовж життя будуть надаватися в Стартап центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей.

Основна мета іншого проекту за програмою TEMPUS “Модернізація освітніх курсів для магістрів і аспірантів з інформаційної безпеки (кібербезпеки) і стійкості” полягає у підготовці нового покоління інвестиційний проектів з комерціалізації технологій, що генерують енергію з альтернативних джерел, теоретико - організаційні засади здійснення регіональної фіскальної політики та фіскальної децентралізації. Обґрунтовано підходи щодо збільшення дохідної частини місцевих бюджетів на основі побудови економіко-математичних моделей оптимізації оподаткування нерухомості та застосування податкових преференцій, підготовлено методичні рекомендації щодо інтеграції маркетингових комунікацій для формування лояльності споживачів для Бізнес-центру новітніх технологій міста Тернополя.

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Національним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєктів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Натуральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

23.03.2021 проведено конференцію “Презентація ландшафту Індустрії 4.0 Харківського регіону” на базі Unit.city Kharkiv .

24-26.03.202 у Харкові проведено Міжнародну спеціалізовану промислову виставку-форум “Kharkiv Prom Days 2021” (далі – Форум).

Основною метою Форуму було налагодження комунікації між підприємствами та потенційними замовниками, висвітлення технологічних можливостей підприємств Харківської області в промисловій сфері. Формат заходу передбачав, паралельно з виставкою продукції підприємств – учасників, он-лайн презентації найбільших промислових підприємств Харківської області для іноземних замовників.

Іноземними фахівцями для учасників форуму були проведені семінари: “Сертифікація виробництв для виходу на ринки Європи”, “Підготовка української компанії до виходу на ринок країн GCC. Приклад Саудівської Аравії”, “Співпраця Україна-Італія” та “Особливості співпраці Україна – Африка”.

Також під час заходу відбулись індивідуальні онлайн-переговори учасників Форуму з діловими партнерами у форматі B2B.

Виставка пройшла за участю представників посольств, торгових палат та бізнес-місій Пакистану, Туреччини, Німеччини, Італії, КНР, Саудівської Аравії, Ізраїлю та інших зацікавлених у співробітництві країн.

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у таких провідних закладах вищої освіти області: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Національний аерокосмічний університет ім. М. Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут”; Харківський національний університет будівництва і архітектури та Харківський національний університет радіоелектроніки.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти як однієї з найбільш креативних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер. Розвиток ІТ сфери визначено як горизонтальну галузь смарт-спеціалізації регіону відповідно до Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Національний університет “Чернігівська політехніка” у партнерстві з громадською спілкою “Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини “Чернігівський ІТ кластер” спільно реалізують проєкти, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

В регіоні діє Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців.

Проєкт “Розвиток хаб-системи підтримки підприємництва, інновацій та стартапів в Чернігівській області” пройшов конкурсний відбір проєктів Програми підтримки секторальної політики, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ЄС. Даним проєктом передбачено створення та забезпечення функціонування за “кущовим принципом” мережі центрів підтримки підприємництва та координацію діяльності з Центром підтримки підприємництва, інновацій та стартапів, створеного на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області.

У регіоні функціонує “Кластер легкої промисловості Чернігівської області”, який поєднав у собі виробничі підприємства, креативні індустрії, Національний університет “Чернігівська політехніка”, а також органи самоврядування і влади для досягнення високого економічного результату та розвитку галузі легкої промисловості Чернігівщини.

На базі Національного університету “Чернігівська політехніка” створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”, Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ “Бізнес-інноваційний центр”.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” діє інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся. В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих й навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби функціонує науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та діяльності органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревообробно–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–науковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та перспектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.