Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

З метою посилення захисту прав інтелектуальної власності Мінекономіки було здійснено ряд заходів. Так, Верховною Радою України було прийнято низку законів щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 No 703–IX, спрямований на запровадження дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності: створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ); при цьому Мінекономіки забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики. Закон No 703–IX набрав чинності 14.10.2020.

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» від 21.07.2020 No 815–IX, спрямований на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Цим Законом, з–поміж інших положень щодо підвищення стандартів правової охорони торговельних марок і промислових зразків, які встановлені у статтях 193–200, 212–218 Угоди про асоціацію, містяться норми щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки і промислові зразки, а саме посилено санкції за порушення прав на них, а також введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом запровадження можливості досудового скасування реєстрацій промислових зразків в адміністративному порядку в Апеляційній палаті (процедура «post grant opposition»). Закон No 815–IX набрав чинності 16.08.2020.

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» від 21.07.2020 No 816–IX, спрямований на імплементацію Угоди про асоціацію. Цим Законом, з–поміж положень щодо підвищення стандартів правової охорони винаходів і корисних моделей, які встановлені у статтях 219–223 цієї Угоди, містяться норми щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі, а саме посилено санкції за порушення прав на них, а також введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом надання права будь–якій особі заперечувати проти заявок на винаходи після їх публікації («pre–grant opposition»), запроваджується можливість визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі в адміністративному порядку в Апеляційній палаті («post–grant opposition»). Закон No 816–IX набрав чинності 16.08.2020. Окрім того, Мінекономіки було розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (реєстр. No 3474 від 14.05.2020) з метою скасування застарілої системи маркування контрольними марками примірників творів та об’єктів суміжних прав, яка сприймається добросовісними розповсюджувачами як додаткове навантаження на бізнес, та надання власникам можливості використовувати більш сучасні способи захисту. Законопроєкт було схвалено Кабінетом Міністрів України та подано на розгляд Верховної Ради України. Наразі законопроєкт No 3474 розглядається профільним Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності. 04.11.2020 профільний комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт No 3474 за основу. Очікується його прийняття у першому читанні. Мінекономіки здійснюватиме супроводження зазначеного законопроєкту у Верховній Раді України до моменту його прийняття. Також Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про авторське право і суміжні права» (нова редакція закону).

Цим законопроєктом пропонується серед іншого посилити питання захисту авторського права і суміжних прав, зокрема:

• спростити для правовласників процедуру вилучення нелегального контенту на веб–сайтах в Інтернеті та поширити цю процедуру на всі об’єкти авторського права і суміжних прав;

• передбачено повноваження Національної поліції поряд з державними інспекторами з питань інтелектуальної власності Мінекономіки складати протоколи щодо осіб, які не дотримуються порядку припинення порушень авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет;

• вдосконалено механізм визначення компенсації, що встановлюється судом за порушення авторського права і суміжних прав;

• до переліку суб’єктів, що мають право звертатися за захистом авторського права і (або) суміжних прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції додатково віднесено осіб, яким надано виключну ліцензію на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, організації колективного управління та об’єднання суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, основною метою діяльності яких є захист авторського права і (або) суміжних прав – у змінах до Господарського процесуального кодексу України пропонується не вважати малозначними справи щодо прав інтелектуальної власності. Законопроєкт внесено на розгляд Кабінету Міністрів України листом Мінекономіки від 04.12.2020 No 2331–02/72071–01, розглянуто на засіданні 18.02.2021 Урядового комітету з питань цифрової трансформації, розвитку громад і територій, освіти, науки та інновацій, охорони здоров’я, захисту довкілля, економічної, фінансової, правової політики та правоохоронної діяльності, за результатами якого законопроєкт доопрацьовується Мінекономіки. Прийняття вищезазначених законопроєктів надасть можливість забезпечити впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності та призведе до покращення інвестиційного клімату в Україні.

Посилення захисту прав інтелектуальної власності на законодавчому рівні відбувається шляхом прийняття законодавчих актів щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності. Так, у 2020 році прийнято закони України:

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності” від 16.06.2020 № 703-IX (спрямований на запровадження дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності);

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями” від 21.07.2020 № 815-IX;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства” від 21.07.2020 № 816-IX.

04.03.2021 у першому читанні було прийнято законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” (реєстр. № 3474 від 14.05.2020).

Законопроект передбачає скасування застарілої системи маркування контрольними марками примірників творів та об’єктів суміжних прав, яка сприймається добросовісними розповсюджувачами як додаткове навантаження на бізнес, та надання власникам можливості використовувати більш сучасні способи захисту.

Наразі очікується прийняття законопроекту реєстр. № 3474 у другому читанні. Мінекономіки здійснюватиме супроводження законопроекту у Верховній Раді України до моменту його прийняття.

Також Мінекономіки розроблено законопроект “Про авторське право і суміжні права” (нова редакція закону), яким пропонується, серед іншого, посилити захист авторського права і суміжних прав, зокрема:

- спростити для правовласників процедуру вилучення нелегального контенту на веб-сайтах в Інтернеті та поширити цю процедуру на всі об’єкти авторського права і суміжних прав;

- передбачено повноваження Національної поліції поряд з державними інспекторами з питань інтелектуальної власності Мінекономіки складати протоколи щодо осіб, які недотримуються порядку припинення порушень авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет;

- вдосконалено механізм визначення компенсації, що встановлюється судом за порушення авторського права і суміжних прав;

- до переліку суб'єктів, що мають право звертатися за захистом авторського права і (або) суміжних прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції додатково віднесено осіб, яким надано виключну ліцензію на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, організації колективного управління та об’єднання суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, основною метою діяльності яких є захист авторського права і (або) суміжних прав;

- у змінах до Господарського процесуального кодексу України пропонується не вважати малозначними справи щодо прав інтелектуальної власності.

 Законопроєкт 09.06.2021 зареєстровано у Верховній Раді України за № 5552-4, 14.06.2021 направлено на розгляд Комітету з питань економічного розвитку.

Крім того, Мінекономіки розробило законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав».

Прийняття законопроекту сприятиме:

- посиленню адміністративної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав (передбачається санкція як штраф від п’ятдесяти до трьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 5100 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення);

- посиленню  кримінальної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав (передбачається санкція як штраф від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 грн. до 17 000 грн.), або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк;

- конкретизації кримінальної відповідальності за різні способи фінансування піратства.

Законопроект 09.06.2021 зареєстровано у Верховній Раді України за № 5643, 14.06.2021 направлено на розгляд Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Прийняття вищезазначених законопроектів надасть можливість забезпечити впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України.

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

- центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

МОН:
Протягом 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8–ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з дослі- джень та інновацій «Горизонт 2020» (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн–членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС «Горизонт Європа» та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС «Горизонт 2020» та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», налагодити професійні зв’язки з іншими країнами–учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Також Україна є активним учасником програми Європейського Союзу Еразмус+ (2014 – 2020 рр.), що виконується на запровадження положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства (Розділ V, Глави 23–26, Стат- ті 430–445). Українські заклади вищої освіти є активними учасниками програми Еразмус+ у сфері вищої освіти з міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами і Європейських студій та інших напрямів та сфер.

За даними Національного Еразмус+ офісу в Україні показники успішності України в програмі Європейського Союзу Еразмус+ є наступними.

За результатами конкурсів 2015 – 2020 рр. напряму «Міжнародна кредитна мобільність» підтримано 1717 проєктів на організацію міжнародної академічної мобільності у співпраці з 192 українськими закладами вищої освіти у партнерстві з університетами держав–членів ЄС.

11505 українських здобувачів вищої освіти та науково–педагогічних працівників взяли участь у навчанні та викладанні і підвищенні кваліфікації в європейських закладах вищої освіти.

За результатами 7 конкурсів індивідуальних стипендій для навчання за напрямом «Спільні освітні програми» обрано 288 стипендіатів, з яких 274 українські студенти отримали стипендії на навчання за спільними магістерськими програмами Еразмус Мундус (Erasmus Mundus Master Courses and Erasmus Mundus Joint Master Degrees – EMJMDs). 14 здобувачів вищої освіти отримали стипендії для здобуття ступеня доктора філософії за спільними докторськими програмами (Erasmus Mundus Joint Doctorates – EMJD).

У період з 2015 до 2020 рр. за участі України розпочалось або триває впровадження 48 проєктів міжнародної співпраці за напрямом «Розвиток потенціалу у сфері вищої освіти». Понад 200 партнерів з України, серед яких понад 100 закладів вищої освіти, наукові установи, громадські організації, державні та бізнес структури спільно з партнерами з різних країн–членів і партнерів Програми Еразмус+ реалізують 39 спільних і 9 структурних проєктів, серед яких 19 національних і 31 багатонаціональних проєктів за участі 28 країн–членів та 19 країн–партнерів Програми.

34 українських організацій змогли довести додану вартість і цінність свого потенціалу для участі у впровадженні інноваційних проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства», включаючи 12 закладів вищої освіти. Крім того, 6 закладів вищої освіти України впроваджують проєкти за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері вищої освіти», а 2 заклади вищої освіти є партнерами 10 проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері освіти дорослих».

121 проєктів Жана Моне за участі 57 організацій з України стали переможцями 7 конкурсів з 2014 р. до 2020 р.: 45 закладів вищої освіти, 2 дослідницькі інститути, 10 громадських організацій.

МКІП:

З 2016 року Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», найбільшій програмі ЄС для сектору культури і креативних індустрій, яка надає доступ до фінансування проєктів у сфері культури і креативних індустрій, підтримує розвиток європейських професійних мереж і платформ, заохочує розбудову партнерських зв’язків між країнами–учасницями, сприяє посиленню конкурентоспроможності сектору, надає підтримку ініціативам з охорони і промоції європейської культурної спадщини та культурного і мовного розмаїття Європи.

У 2020 році Україна приєдналася до Європейського фонду підтримки спільного виробництва тарозповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів «EURIMAGES», метою якого є заохочення спільного виробництва, розповсюдження, трансляції та використання кінематографічних і аудіовізуальних творів, які відповідають критеріям, встановленим Європейською конвенцією про спільне кіновиробництво.

Приєднання до «Єврімаж» відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникам для створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям для популяризації якісного європейського кіно.

Також слід зазначити про результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проєктів з України здобули перемогу.

Є один підтриманий проєкт з українською організацією–лідером Інтерньюз–Україна «ARTIFAKE: Art Invades Fakes» (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:

• Tbilisi Architecture Biennial – What do we have in Common – Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»).

• Modernism for the Future 360/365 – Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)

• B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world –Glowing Harp, Ukraine / «Арфові барви», Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

• Reading Dogs Partnership – Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).

Протягом 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн–meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020) та започатковано серію відкритих онлайн–інтерв’ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 – на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 – про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 – про досвід мережування).

За підтримки ЄС на виконання Меморандуму між Мінкультури і Британською Радою в Україні впродовж 2017–2020 рр. реалізовано проєкт «Культурні мости» (Culture Bridges), спрямований на налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними організаціями та інституціями в Україні та ЄС (у рамках проєкту надано підтримку заходам з підтримки міжнародної мобільності фахівців та проєктів міжнародної співпраці).

Впродовж 2019 – 2020 рр. в Україні за підтримки ЄС успішно реалізується програма розширення контактів між людьми: Дім Європи (House of Europe), метою якої є професійні та творчі обміни, нетворкінг, навчальні візити та підтримка проєктів співпраці між Україною та ЄС в сфері культури, креативних індустрій, медіа, соціальному підприємництві, освіті, медицині, роботі з молодю.

МОН:
В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено 31.01 та 19.06.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також 25.06.2020 було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

МОН

В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Канадсько–українського проєкту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та «Підтримка рамкових умов для торгівлі», що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно–консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес–асоціацій, конференції.

Проєктом CUTIS організовано 62 торгові місії до Канади та місії баєрів до України, більш ніж 1900 представників з більш ніж 1200 українських компаній взяли участь у 44 заходах проєкту щодо економічних можливостей, які надає підписання CUFTA; проведено 1213 зустрічей між потенційними українськими та канадськими партнерами; 392 українські компанії (813 їх представників) взяли участь у зустрічах з потенційними канадськими партерами, організованих проєктом; розроблено 17 посібників для МСП з різних аспектів експорту до Канади. Підготовлено 10 навчальних фільмів «Як експортувати до Канади». Розроблено та запроваджено в 11 ТПП, 2 школах бізнесу та 1 громадській організації навчальну програму «Як експортувати в Канаду». Створено портал для сприяння експору з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Портал адмініструє Канадсько–Українська торгова палата.

У 2020 році GIZ провів 5–денний онлайн курс «Інфраструктура якості – ключовий чинник інноваційного розвитку економіки України» та вебінар «Оновлене законодавство ЄС в національній політиці України в сфері технічного регулювання».

На сайті ДУ «Офіс з просування експорту України» розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

22.12.2020 Офіс з просування експорту України за стратегіної та інституційної підтримки Уряду та Мінекономіки запущено Єдиний експортний веб–портал на платформі Дія.Бізнес.

Міндовкілля:

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) проєкту з «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні».

Протягом 2020 року проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні»:

• Проведено 4 семінари–тренінги для учасників, які є представниками різних зацікавлених сторін з питань основ функціонування СТВ, а також із встановлення максимально допустимого (граничного) обсягу викидів парникових газів для цілей СТВ. Для досягнення необхідного результату влітку було проведено тендер (на основі погодженого представниками Міністерства технічного завдання) та відібрано консорціум міжнародних та національних експертів. Наразі тренінгова концепція для працівників уповноваженого органу, для операторів установок та для верифікаторів знаходиться на стадії розробки. З представниками Міністерства визначено цільові групи та попередньо узгоджено перелік тем тренінгів, що планується провести у 2021 році.

• Продовженно роботу з розроблення програмного забезпечення для збору та управління даними про викиди парникових газів від установок (DMS). На кінець звітного періоду було:

  1. узгоджено структуру DMS та визначено функціональні аспекти та особливості її архітектури;

  2. розроблено модуль реєстрації установки в Єдиному реєстрі та модуль затвердження плану моніторингу та здійснено їх тестування;

  3. проведено тендер та придбано необхідне технічне обладнання для функціонування DMS;

  4. також було підготовлено інструкції для операторів установок та для співробітників уповноваженого органу по модулю No1 «Реєстрація оператора та установки» та по модулю No2 «Затвердження планів моніторингу».

Із представниками Міністерства узгоджено дорожню карту щодо досягнення запланованого результату та погоджено технічне завдання, що лягло в основу тендеру для пошуку необхідних експертів.

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2018 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2018 рік.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб–сайті Мінеконо- міки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі «Участь України у Регіо- нальній Конвенції про пан–євро–середземноморські преференційні правила походження» рубрики «Співробітництво між Україною та Європейським Союзом».

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

(Звіт за 2018 рік).
З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономі- ки розроблено проєкти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту», «Про захист від субсидованого імпорту», «Про захисні заходи», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері тор- говельного захисту». У грудні 2019 року вказані проєкти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроєкти були повер- нуті Мінекономіки для повторного їх погодження.

Проєкти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отри- мано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроєктів.

В той же час народними депутатами України Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проєкти Законів України «Про захист від демпінгово- го імпорту» (реєстр. No 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. No 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. No 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. No 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. No 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. Ли- стом від 30.09.2020 No 4401–01/59241–01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висно- вки щодо впливу законопроєктів (реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

На виконання доручення Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 No 40428/1/1–20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 No 04– 16/13–2020/169582, No 04–16/13–2020/169577, No 04–16/13–2020/169574, No 04–16/13–2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Мі- ністрів України від 18.07.2007 No 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 No 4401–01/61967–01 та No 4401–01/61954–01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено проєкти експертних висновків до проєктів Законів реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141. За дорученням Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 13.11.2020 No 46202/1/1–20 до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, по- даткової та митної політики від 10.11.2020 No 04–32/09–2020/207447 листом від 25.11.2020 No 4401– 01/70129–01 (Комітету ВРУ) та від 25.11.2020 No 4401–01/70126–01 (КМУ) надано проєкт експертного висновку до проєкту Закону реєстр. No 4291. Наразі законопроєкти знаходяться на розгляді у ко- мітетах ВРУ. 23.12.2020 представниками Мінекономіки взято участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом в частині розгляду проєкту Закону реєстр. No 4132. Разом з цим Мінекономіки здійснюється аналіз законопроєктів, поданих народними депутатами України, для надання пропозицій щодо їх подальшого доопрацювання.

Звіт за 2018 рік.

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (анти- демпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результата- ми таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспро- можна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний пор- тал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої було заплановано у 2020 році. (Однак, враховуючи процес доопрацювання поточної версії ІТ–платформи строки пере- несено на 2021 рік).

ІТ–платформа забезпечить: автоматизацію процесів проведення розслідувань/переглядів; опера- тивний обмін інформацією та матеріалами між Мінекономіки та заінтересованими сторонами під час розслідувань/переглядів; доступ заінтересованим сторонам до інформації в рамках розсліду- вань/переглядів; публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ он–лайн) до інформації та ма- теріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту.

Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ–платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні 2020 року здійснено попереднє тестування ІТ–платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі веб–сайт наповнено основною інформацією, здійснюється тестування зі сторони користувача з боку Мінекономіки (як слідчий) ІТ–платформи для подальшого впровадження у роботу.

Наразі вживаються заходи щодо взяття ІТ-платформи на баланс Мінекономіки.

На даний час веб-сайт td.me.gov.ua наповнено основною інформацією, проводиться тестування ІТ - платформи, узгодження та остаточне доопрацювання розробником системи.

Також у поточному році планується здійснити модернізацію вказаної

ІТ-платформи, зокрема удосконалення частини обміну інформацією в рамках торговельних розслідувань, доопрацювати інші можливості ІТ-платформи в рамках торговельного захисту за результатами тестувань.

В той же час у 2022 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації ІТ-платформи (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме ІТ-платформа, від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу.

В результаті впровадження ІТ-платформи, буде забезпечено публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ онлайн) до інформації та матеріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту, обмін інформацією та матеріалами між заінтересованими сторонами під час антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (захисних) розслідувань або в рамках переглядів заходів за результатами таких розслідувань та Мінекономіки як органом, який проводить торговельні розслідування, оперативний обмін інформацією, забезпечення прав та інтересів заінтересованих сторін на захист та прозорість проведення таких розслідувань та переглядів.

(Звіт за 2018 рік).

Тривають роботи щодо наповнення нового веб-сайту, на якому серед іншого, буде розміщено атуальну інформацію до пункту 1 статті 1 Угоди про спрощення процедур торгівлі.

ДУ "Офіс з просування експорту України" реалізовано І етап дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine: проведено 5 освітніх семінарів у м. Києві, 9 вебінарів для 650 учасників початкового та 107 учасників просунутого рівнів (зокрема, для 8 компаній-учасниць просунутого рівня організовано навчальний візит до Естонії).

Офісом організовано 5 освітніх заходів для експортерів: один у м. Вінниця (понад 110 учасників) та 4 заходи у м. Києві. Проведено серію освітніх заходів у містах Києві, Одесі, Дніпрі та Львові для понад 200 учасників. Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників) та навчальний практикум щодо ринку Китаю у межах програми Go China (60 учасників). Офісом розроблено та оприлюднено на своєму сайті в травні 2018 року електронний довідник “Донорська підтримка у розвитку бізнесу та виході на експорт”.

У 2018 році Офіс провів індивідуальний аналіз щодо визначення перспективних ринків збуту для 33 компаній. Проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network - EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік.

ДУ "Офіс з просування експорту України" спільно з проектом “Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС” було розроблено “Хелпдеск” для експортерів – спеціалізований інформаційний онлайн-ресурс для МСБ, який надаватиме інформацію щодо здійснення експорту до ЄС, а саме тарифних та нетарифних заході, правил походження товарів, нормативних вимог по 10 головних підсекторах згідно з Експортною стратегією України. “Хелпдеск” буде запущено на сайті Офісу на початку 2019 року. У жовтні 2018 року Офіс за підтримки Мінекономрозвитку оголосив конкурс “Битва міст”, який мав на меті забезпечити інформаційне покриття освітніх проектів національного рівня, активно залучити регіональний бізнес до реєстрації на програми та визначити два українських міста для реалізації освітніх програм “Експортна революція в Україні” та “Креативний експорт в Україні” (окрім Києва). В результаті конкурсу, за право виступити локальними провайдерами програм змагалось 17 регіонів України, що забезпечило медійне покриття на понад 100 000 аудиторії.

Радою експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі оновлюється відповідний інетернет-розділ “Проведення тендерів та конкурсних торгів” у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних. Мінекономрозвитку на постійній основі інформує суб’єктів господарювання про доступні послуги з підтримки торгівлі та експорту. Зазначена інформація опубліковується на офіційному сайті у рубриці “Розвиток експорту” та поширюється серед зацікавлених сторін.

Проект CUTIS розробив та поширює під час проведення заходів Практичний посібник для українських малих та середніх підприємств з експорту до Канади. Електронна копія посібника доступна на сайті проекту CUTIS . Також проект CUTIS підтримує в постійному оновленні такі інформаційні канали: веб-сайт проекту, сторінку проекту на Facebook, Twitter акаунт; акаунт проекту на YouTube; LinkedIn акаунт, щомісячний електронний вісник. Завдяки залученню проекту було створено 95 публікацій в бізнес-медіа.

ДУ “Офіс з просування експорту України” у 2019 році завершив реалізацію ІІ етапу дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 12 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 7 освітніх модулів онлайн та 14 сесій зворотного зв’язку (для 152 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари (для 546 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту України” завершив реалізацію І етапу дворічної дворівневої навчальної програми Creative Export Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 9 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 5 освітніх модулів онлайн та 10 сесій зворотного зв’язку (для 63 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари та 9 живих освітніх семінарів (для 594 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту” завершив реалізацію освітньої програми Експортна Академія. Було проведено 13 семінарів для 296 учасників у м. Київ з он-лайн трансляціями для учасників з регіонів. Сертифікати Експортної Академії отримало 35 учасників.

ДУ “Офіс з просування експорту” оновив та реалізує третій рік поспіль дворівневу навчальну програму для підприємців та експортерів Export Evolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 5 освітніх семінарів, 12 освітніх модулів онлайн та 12 сесій зворотного зв’язку (для 142 учасників курсу). Рівень START: проведено 9 відео-лекцій, 9 онлайн-сесій запитань та відповідей (для 572 учасників курсу).

Офіс з просування експорту опублікував понад 450 інформаційних повідомлень, які загалом охопили аудиторію у більше ніж 1 200 000 осіб. За рік було проведено 25 онлайн-трансляцій, які переглянуло 20 000 осіб.

У 1-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” мережа підтримки підприємництва створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік. Було оброблено 118 запитів від українських компаній, 17 запитів до вітчизняних виробників, зареєстровано 69 нових виробництв, опубліковано 2 профілі.

Щомісячно Установа поширює серед експортерів інформацію стосовно актуальних тендерів міжнародних державних закупівель, запитів від іноземних імпортерів та виставково-ярмаркових заходів за кордоном. Зокрема було надано 5 консультацій компаніям з приводу участі у міжнародних тендерах.

В рамках роботи з групою експортоорієнтованих компаній проведено наступні заходи:

1. Українська асоціація дверей (30 членів асоціації). Підготувала комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей для Української асоціації дверей; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей на Конференції Української асоціації дверей "Свіжі новини із виставки Made Expo 2019 у Мілані та ТОП 5 найбільш привабливих країн для експорту дверей", що пройшла у рамках виставки "Inter Build Expo" - 20 березня та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії

2. Українська горіхова асоціація (2 852 члена асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів для Української горіхової асоціації; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів на Конференції Української горіхової асоціації "Трамплін для стрибка в Горіховий бізнес. Основні драйвери розвитку та перспективи горіхового бізнесу в Україні і в світі"  в рамках Agroport Lviv West 2019 - 22 березня та менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії.

3. Українська асоціація меблевиків (168 членів асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблевої продукції для Української асоціації меблевиків; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблів 28 травня 2019 р. та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на ринок Великої Британії та планування відповідної стратегії. Підготовлено дослідження ринку меблів Великої Британії та презентовано для учасників асоціації та для Європейського меблевого кластеру.

4. Альянс виробників ювелірних виробів (8 учасників). Підготовлено дослідження щодо вибору пріоритетного ринку для ювелірних виробів та презентовано для учасників альянсу - 11 червня 2019 р.

5. Представники видавничої галузі  (19 учасників). Підготовлено дослідження світового ринку книговидання та презентовано для представників видавничої галузі  - 25 червня 2019 р.

6. Група виробників ягід (60 учасників). Підготовлено та презентовано огляд вимог до ягідної продукції на ринку ЄС - 2 квітня 2019 р.

Мінекономрозвитку у І півріччі. 2019 року провів опитування серед експортерів щодо їх обізнаностіта задоволеності послугами з державної підтримки експорту, результати якого будуть враховані для поліпшення експортної політики і послуг для бізнесу.

У 2-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності).

Протягом 2-го кварталу 2019 року:

- зареєстровано 68 нових клієнтів на платформі

- створено та опубліковано 4 профілі компаній у мережі

- опрацьовано 51 запит від українських компаній до іноземних

- передано 12 запитів до українських компаній

- проведено воркшоп по створенню профілів EEN для меблевої асоціації

- участь у якості спікера з презентацією можливостей платформи EEN у освітніх дняху 7 містах (Львів, Дніпро, Житомир, Вінниця, Одеса, Сєвєродонецьк та Кременчук)

- підготовлено та опубліковано 12 актуальних запитів для українських виробників

МЗС: На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ "Проведення тендерів та конкурсних торгів" у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

МІП: У березні 2019 року МІП долучилося до інформаційної політики, яку ініціювало Державне агентство з питань електронного урядування України та забезпечило поширення шести соціальних роликів  «Тримай пораду від сусіда». Ролики розповідають про електронізацію державних послуг  та спрощення отримання таких послуг від держави громадянами України.

ДУ «Офіс з просування експорту» розробили навчальні тренінги щодо методології вибору ринків для експорту, онлайн–ресурсів для дослідження, а також особливостей регулю- вання товарів ЄвропейськогоСоюзу. Протягом 2020 року проведено 10 таких тренінгів в рамках різноманітних програм.

МЗС На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ «Проведення тендерів та конкурсних торгів» у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

ДУ «Офіс з просування експорту» розробили навчальні тренінги щодо методології вибору ринків для експорту, онлайн–ресурсів для дослідження, а також особливостей регулю- вання товарів ЄвропейськогоСоюзу. Протягом 2020 року проведено 10 таких тренінгів в рамках різноманітних програм.

МЗС На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ «Проведення тендерів та конкурсних торгів» у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2018 рік.

У рамках Ради з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України утворено наступні робочі групи: із спрощення процедур торгівлі; з просування експорту; з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу їх реалізації; з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту. На установчому засіданні Ради з міжнародної торгівлі 17.04.2018 обговоренні пріоритети роботи на 2018 рік, затверджено персональний склад Ради та її робочих груп і прийнято рішення про утворення при Раді спеціальної робочої групи з моніторингу торгівельних відносин з РФ. Інформація щодо структури та складу Ради, складів її робочих груп, а також звіт про діяльність Ради за 2018 рік оприлюднені на офіційному сайті Мінекономрозвитку (рубрика “Розвиток експорту”.

Звіт за 2018 рік.

План діяльності Ради з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України на 2019 рік затверджено 14.02.2019 Головою Ради з міжнародної торгівлі С. Кубівим Перший Віце-прем’єр-міністр України — Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

01.04.2019 відбулось третє засідання Ради з міжнародної торгівлі, під час якого були обговорені питання щодо підсумків діяльності у 2018 році в сфері міжнародної торгівлі, угод про вільну торгівлю України, стану виконання Експортної стратегії України, діяльності спільних міжурядових комісій та захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках у минулому році, а також щодо концептуального бачення представлення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном.

За результатами обговорення прийнято рішення щодо необхідності посилення роботи центральних та місцевих органів виконавчої влади з імплементації Експортної стратегії України, а також підвищення ефективності роботи Ради з міжнародної торгівлі, у т.ч. запровадженням регіонального аспекту.

З метою забезпечення діяльності Ради з міжнародної торгівлі, а саме актуалізації її складу, переформатування роботи її робочих груп та дотримання Україною взятих зобов’язань, пов’язаних із членством у СОТ, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1102 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455 “Про утворення Ради з міжнародної торгівлі”. Змінами затверджено оновлений склад Ради з міжнародної торгівлі; створено Робочу групу відповідно до вимог Угоди СОТ про спрощення  процедур торгівлі - для сприяння внутрішній координації та імплементації цієї Угоди; надано право Раді створювати тимчасові робочі групи для здійснення експертної оцінки питань, що належать до компетенції Ради, підготовки пропозицій та рекомендацій щодо можливих шляхів вирішення нагальних питань міжнародної торгівлі, взаємодії держави та бізнесу; визначено процедуру формування тимчасових робочих груп, порядку прийняття ними рішень та подання їх на розгляд Ради.

Звіт за 2019 рік.

Наразі відбувається перезапуск та переформатування діяльності Ради. На запити українського бізнесу та експертів відбуваються процедурні заходи для запровадження постійно діючих ро- бочих груп Ради. Це свого роду будуть фокус–групи за участі органів влади, бізнес–асоціацій та експертів, які комплексно напрацьовуватимуть пропозиції та практичні рекомендації щодо методів та шляхів можливого вирішення проблемних питань, з яким сьогодні стикається україн- ський бізнес. У 2021 році планується запровадження діяльності таких груп: з питань спрощення процедур торгівлі; з просування експорту; з формування стратегій розвитку міжнародної тор- гівлі та аналізу їх реалізації.

Основними завданнями Робочої групи з просування експорту будуть розроблення рекомендацій щодо створення державної підтримки з просування експорту та пріоритетів її роботи; формування унікального позиціонування країни для промоції на зовнішніх ринках; напрацювання щодо удоско- налення законодавчої та нормативної бази з актуальних питань ведення експортної діяльності в Україні, а також інструментів щодо надання підтримки представлення національних стендів України в рамках спеціалізованих закордонних міжнародних виставково–ярмаркових заходах.

Основними завданнями Робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу їх реалізації будуть аналіз моніторингу виконання Експортної стратегії України на 2017 – 2021 роки, аграрної експортної стратегії; обговорення з бізнесом та розроблення рекомендацій щодо оновлення Експортної стратегії України та аграрної експортної стратегії на наступні роки; напрацювання пропозицій щодо основних заходів з їх імплементації; обговорення проєктів та планів заходів секторальних експортних стратегій (інформаційно–телекомунікаційних технологій, машинобудування, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден, харчова і переробна промисловість, креативні індустрії); обговорення проєктів та планів заходів крос–секторальних експортних стратегій (транспортування та спрощення умов торгівлі, торговельна інформація та просування експорту, вдосконалення навичок, інновації для експорту), розгляд і напрацювання рекомендацій щодо удосконалення законодавчої та нормативної бази з актуальних питань веден- ня експортної діяльності в Україні.

У контексті посилення діяльності Ради з міжнародної торгівлі в регіонах, відновлюється одна із ефективних опцій роботи Ради – проведення виїзних засідань Ради в регіони України. Це дієва платформа комунікацій між владою та бізнесом задля:

• Підвищення рівня обізнаності підприємств та підприємців регіонів про кроки Уряду щодо стимулювання інновацій і посилення інноваційного потенціалу підприємств, підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих підприємств, захист їх інтересів на зовніш- ніх та внутрішньому ринках, доступні послуги з розвитку підприємництва, підтримки торгівлі та експорту;

• Визначення проблемних питань регіональних підприємств на ринках країн–партнерів та підго- товка пропозицій щодо їх вирішення;

• Сприяння регіональним об’єднанням суб’єктів господарювання в питаннях розвитку міжна- родної торгівлі, встановленні та розвитку ділових зв’язків між підприємствами–експортерами та іноземними партнерами.

Наразі відбувається перезапуск та переформатування діяльності Ради. На запити українського бізнесу та експертів відбуваються процедурні заходи для запровадження постійно діючих ро- бочих груп Ради. Це свого роду будуть фокус–групи за участі органів влади, бізнес–асоціацій та експертів, які комплексно напрацьовуватимуть пропозиції та практичні рекомендації щодо методів та шляхів можливого вирішення проблемних питань, з яким сьогодні стикається україн- ський бізнес. У 2021 році планується запровадження діяльності таких груп: з питань спрощення процедур торгівлі; з просування експорту; з формування стратегій розвитку міжнародної тор- гівлі та аналізу їх реалізації.

Основними завданнями Робочої групи з просування експорту будуть розроблення рекомендацій щодо створення державної підтримки з просування експорту та пріоритетів її роботи; формування унікального позиціонування країни для промоції на зовнішніх ринках; напрацювання щодо удоско- налення законодавчої та нормативної бази з актуальних питань ведення експортної діяльності в Україні, а також інструментів щодо надання підтримки представлення національних стендів України в рамках спеціалізованих закордонних міжнародних виставково–ярмаркових заходах.

Основними завданнями Робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу їх реалізації будуть аналіз моніторингу виконання Експортної стратегії України на 2017 – 2021 роки, аграрної експортної стратегії; обговорення з бізнесом та розроблення рекомендацій щодо оновлення Експортної стратегії України та аграрної експортної стратегії на наступні роки; напрацювання пропозицій щодо основних заходів з їх імплементації; обговорення проєктів та планів заходів секторальних експортних стратегій (інформаційно–телекомунікаційних технологій, машинобудування, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден, харчова і переробна промисловість, креативні індустрії); обговорення проєктів та планів заходів крос–секторальних експортних стратегій (транспортування та спрощення умов торгівлі, торговельна інформація та просування експорту, вдосконалення навичок, інновації для експорту), розгляд і напрацювання рекомендацій щодо удосконалення законодавчої та нормативної бази з актуальних питань веден- ня експортної діяльності в Україні.

У контексті посилення діяльності Ради з міжнародної торгівлі в регіонах, відновлюється одна із ефективних опцій роботи Ради – проведення виїзних засідань Ради в регіони України. Це дієва платформа комунікацій між владою та бізнесом задля:

• Підвищення рівня обізнаності підприємств та підприємців регіонів про кроки Уряду щодо стимулювання інновацій і посилення інноваційного потенціалу підприємств, підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих підприємств, захист їх інтересів на зовніш- ніх та внутрішньому ринках, доступні послуги з розвитку підприємництва, підтримки торгівлі та експорту;

• Визначення проблемних питань регіональних підприємств на ринках країн–партнерів та підго- товка пропозицій щодо їх вирішення;

• Сприяння регіональним об’єднанням суб’єктів господарювання в питаннях розвитку міжна- родної торгівлі, встановленні та розвитку ділових зв’язків між підприємствами–експортерами та іноземними партнерами.

Проводиться широкомасштабна дворівнева просвітницька кампанія на національному та регіональному рівнях з метою посилення зворотного зв’язку з бізнесом. У 2018 році проведено три регіональні Міжнародні форуми на тему: “Роль стандартів та технічних регламентів для забезпечення сталого розвитку економіки України в умовах глобалізації: у м. Харкові (17–19 квітня), у м. Одеса (11–14 липня) та у м. Київ ( 9–10 жовтня).

23-24.05.2019 у м. Львів відбувся Міжнародний форум з питань технічного регулювання.

У 2019 році проведено два регіональні Міжнародні форуми з питань технічного регулювання: 23–25 травня у м. Львів на тему: “Технічне регулювання для розвитку науки, освіти, бізнесу”, 9–10 жовтня у Дніпропетровській області на тему:  “Пошук інноваційних шляхів розвитку інфраструктури якості України”.

Мінекономіки:
З метою посилення зворотнього зв’язку з бізнесом проводиться широкомасштабна дворівнева просвітницька кампанія на національному та регіональному рівнях. 06.03.2020 проведено Експертну дискусію щодо підготовки до укладення Угоди АСАА в рамках підготовки до четвертого засідання Діалогу високого рівня Україна–ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості за участі народних депутатів України, представників КМУ, європейських партне- рів, бізнесу, експертів, асоціацій, підприємств і установ, які працюють у сфері технічного регулю- вання, стандартизації, акредитації та метрології (матеріали дискусії розміщені на Комунікатив- ній платформі з технічного регулювання в Україні (https://techreg.in.ua)).

ДП «Київоблстандартметрологія» 19.06.2020 проведено вебінар «Актуальні питання та зміни у сфері технічного регулювання, метрології, оцінки відповідності та стандартизації. Сучасні ін- струменти поліпшення взаємодії підприємств технічного регулювання та замовників», під час якого було висвітлено питання щодо змін, які внесено до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та важливість підписання Угоди АСАА, актуальні питання оцінки відпо- відності (сертифікації) продукції, робіт та послуг; розширення сфери оцінки відповідності, акту- альні напрямки та можливості.

В рамках проєкту «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері метрології» (РТВ) 24–25.06.2020 проведено семінар на тему «Нова законодавча база ЄС», у яко- му участь взяло понад 80 учасників з різних регіонів України.

ДП «Одесастандартметрологія» 02.07.2020 проведено вебінар на тему «Одещина, технічне регу- лювання, агропромисловий діалог», участь у якому взяли представники асоціацій, бізнесу та науки.

ДП «Миколаївстандартметрологія» 23.09.2020 проведено семінар на тему «Сьогодення. Метро- логічна діяльність. Актуальні напрямки та питання», під час якого було висвітлено актуальні пи- тання щодо метрологічної діяльності.

ДП «Черкасистандартметрологія» 24.09.2020 проведено семінар на тему «Зміни законодавства у сфері технічного регулювання, оцінки відповідності та метрології станом на 1 вересня 2020 року. Потенційні можливості ДП «Черкасистандартметрологія» щодо допомоги вітчизняним вироб- никам», під час якого було надано інформацію щодо змін в законодавстві у сфері метрології та повноваження підприємства.

ДП «Житомирстандартметрологія» 29.09.2020 проведено семінар на тему «Практика щоден- ної діяльності підприємств в координатах вітчизняної системи технічного регулювання», під час якого було надано інформацію щодо діяльності ДП «Житомирстандартметрологія».

ДП «Тернопільстандартметрологія» 07.10.2020 проведено вебінар «Зміни в законодавчій базі з метрології та оцінки відповідності. Інформування суб’єктів господарювання».

ДП «Рівнестандартметрологія» 11.11.2020 проведено вебінар «Основні принципи стандартиза- ції, оцінки відповідності, метрологічного забезпечення та їх практична реалізація. Останні зміни в законодавстві України».

ДП «Кіровоградстандартметрологія» 25.11.2020 проведено вебінар «Актуальні питання у сфері технічного регулювання, стандартизації та метрології».

ДП «УкрНДНЦ» 17.12.2020 проведено вебінар «Стандартизація та євроінтеграція. Взаємодія на- ціонального органу стандартизації з технічними комітетами України».

ДП «Сумистандартметрологія» 28.12.2020 проведено вебінар «Актуальні питання у сфері сертифікації та систем управління».

До участі у зазначених вебінарах були залучені представники бізнесу, громадських об’єднань, асоціацій товаровиробників, підприємств та інших зацікавлених сторін.

Мінекономіки:

З метою посилення зворотного зв’язку з бізнесом проводиться широкомасштабна дворівнева просвітницька кампанія на національному та регіональному рівнях.

З метою підвищення обізнаності та отримання нових знань представники Мінекономіки на постійній основі беруть участь у відповідних тренінгах та семінарах.

З 7 по 11 червня 2021 року прийнято брало участь у навчальній онлайн-курсі “Промисловість 4,0 та управління інноваціями” у рамках програми SCP Training Award (е-навчання), який проводився Управлінням інтелектуальної власності Сінгапуру за спонсорської підтримки Міністерства закордонних справ Сінгапуру.

Наразі представники Мінекономіки беруть участь у курсі навчальних вебінарів з питань аналізу політики, який здійснюється за підтримки KSE Public Policy and Governance Programs.

Україна здійснює підготовчі заходи щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) у пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини).

Міністерством на постійній основі надається консультаційно-інформаційна допомога органам державної влади, науковим метрологічним центрам, органам з оцінки відповідності та іншим зацікавленим сторонам з питань укладання угод про взаємне визнання результатів оцінки відповідності.

З метою посилення зворотного зв’язку з бізнесом проводиться широкомасштабна дворівнева просвітницька кампанії на національному та регіональному рівнях.

У ІІ кварталі 2021 року проведено  вебінар ДП “Дніпростандарт-метрологія” на тему:  “Сучасне технічне регулювання як практична допомога бізнесу” (29.04.2021).

Мета вебінару – підвищення рівня інформованості представників бізнесу, державних установ щодо змін у сфері технічного регулювання: надання метрологічних послуг, оцінки відповідності та сертифікації продукції, послуг та систем управління, випробувань продукції підприємств та стандартизації.

Під час вебінару були розглянуті наступні питання:

1) Метрологія в рамках сучасної моделі системи технічного регулювання;

2) Стандартизація на захисті інтересів споживачів і держави;

3) Підтвердження відповідності, випробування продукції;

4) Що означатиме підписання Угоди АСАА для сфери технічного регулювання України? Короткий виклад ключових характеристик «нового підходу»;

5) Актуальні питання оцінки відповідності засобів індивідуального захисту.

У вебінарі взяли участь 129 учасників, серед яких представники бізнесу, громадських об’єднань, асоціацій товаровиробників, підприємств та інших зацікавлених сторін.

Україна здійснює підготовчі заходи щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) у пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини).

27.03.2018 у м. Києві відбулося засідання Робочої групи з питань усунення технічних бар’єрів в торгівлі в рамках Діалогу високого рівня Україна – ЄС у промисловій сфері за участі представни- ків Генерального директорату Європейської Комісії з питань внутрішнього ринку, промисловос- ті, підприємництва і МСП. Сторони обговорили питання щодо оцінки стану справ в українській інфраструктурі якості з метою підписання Угоди ACAA; стан справ у сферах ринкового нагляду, стандартизації, технічних регламентів; започаткування європейською стороною повномасштаб- них проєктів технічної допомоги. Сторони актуалізували Дорожню карту заходів щодо підписан- ня Угоди АСАА та домовились започаткувати процес офіційного оцінювання української інфра- структури якості з боку ЄС після отримання погодження від Європейської сторони.

За результатами третього засідання Комітету асоціації Україна–ЄС у торговельному складі (22– 23.11.2018) досягнуто домовленості щодо проведення у І кварталі 2019 року зустрічі в рамках Діалогу високого рівня між Україною та ЄС з метою проведення переговорів щодо подальших кроків з підписання Угоди АСАА, а саме щодо офіційного оцінювання Європейською стороною готовності українських інституцій у сфері технічного регулювання, стандартизації та метрології працювати відповідно до вимог оновленої нормативної бази України.

27.02.2019 в м. Брюссель відбулось засідання Робочої групи з питань технічних бар’єрів у торгів- лі та стандартизації в рамках Діалогу Україна – ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості, за результатами якого досягнуто позитивних зрушень пере- говорного процесу з ЄС, а саме Європейська сторона погодилась внести до оновленої Дорож- ньої карти заходів щодо підписання Угоди АСАА позиції стосовно започаткування оцінювання української інфраструктури якості ЄК, яка включатиме огляд, аналіз діяльності та оцінку органів з оцінки відповідності, національного органу акредитації, національного органу стандартизації, органів ринкового нагляду та митного контролю, включаючи їх ефективність, щодо статусу го- товності України розпочати переговори з укладання Угоди ACAA у трьох визначених секторах промислової продукції (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини).

Європейська сторона наголошує на необхідності прийняття оновленого законодавства у сфе- рі технічного регулювання. Українська сторона закликала Європейську сторону пришвидшити процес підготовки до підписання Угоди АСАА.

Європейську сторону поінформовано про прийняття 06.06.2019 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європей- ського Союзу у сфері технічного регулювання» (No 2740 від 06.06.2019).

На виконання Операційних висновків четвертого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС у тор- говельному складі (18–19.11.2019, м. Брюссель), участь у якому брала українська делегація, по- інформовано Європейську сторону щодо прийняття останнього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів рин- кового нагляду», необхідного для початку процесу оцінювання готовності України до укладання Угоди ACAA, та очікування експертної місії з боку ЄС щодо попереднього оцінювання готов- ності інституцій української інфраструктури якості працювати за введеними в дію нормами у І кварталі 2020 року.

З метою підготовки до проведення попередньої оціночної місії з боку ЄС 14.02.2020 надано Єв- ропейській стороні: пропозиції до основних компонентів технічного завдання Експертної місії з боку ЄС стосовно попередньої оцінки української інфраструктури якості щодо готовності Укра- їни розпочати переговори про укладення Угоди ACAA; інформацію щодо законодавчої бази у сфері метрології, стандартизації, оцінки відповідності, акредитації; інституційної структури у зазначених сферах; діяльності національного органу стандартизації, Національного агентства акредитації України, метрологічних інститутів, органів з оцінки відповідності; призначених ор- ганів з оцінки відповідності у пріоритетних секторах.

24.02.2020 надіслано до ЄК Заявку на Експертну місію в рамках зовнішньої допомоги ТАІЕХ щодо проведення попередньої оцінки української інфраструктури якості.

18.05.2020 Сторонами проведено відеоконференцію та досягнуті домовленості щодо приско- рення процесів укладення Угоди АСАА.

29.10.2020 розпочато проведення попередньої оціночної місії ЄС, яка включатиме оцінку го- товності горизонтального і вертикального законодавства України, системи технічного регулю- вання, оцінки відповідності, акредитації, стандартизації та метрології України на відповідність європейським нормам та правилам.

З 18.11.2020 по 30.12.2020 в рамках місії ЄС Мінекономіки проведено 15 онлайн засідань з єв- ропейськими експертами щодо стану відповідності актам законодавства ЄС горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метроло- гії, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів.

Міністерством надано консультаційно–інформаційну допомогу науковим метрологічним цен- трам України щодо підписання угод про взаємне визнання результатів оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки із науковими метрологічними установами Республіки Білорусь, Грузії та Молдови.

На постійній основі надається консультаційно–інформаційна допомога органам державної вла- ди щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності, зокрема, МОЗ надано консульта- ції щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності медичних виробів, Адміністрації Держспецзв'язку – радіообладнання, Держпраці – вибухових матеріалів.

Також на постійній основі надається консультаційно–інформаційна допомога заінтересованим підприємствам щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності.

Держпродспоживслужба:

Служба бере участь у перемовинах з торговельними партнерами щодо взаємного визнання еквівалентності застосування окремих санітарних та фітосанітарних заходів (окремі товарні по- зиції, інфекційні хвороби тварин, шкідники, тощо). У 2020 році через всесвітню пандемію ко- ронавірусу інспекційні візити не відбувались. Проте, було організовано та забезпечено роботу проведення: двох оціночних місій ЄС щодо виробництва м’яса птиці та продуктів з нього, а також риби та рибних продуктів у форматі «онлайн»; відео–інспектування підприємства експор- тера яловичини на ринок КНР.

Крім того, з метою розширення географії експорту забезпечено опрацювання, збір матеріалів, заповнення та надсилання для розгляду компетентних органів торговельних партнерів 23 опитувальники, зокрема щодо оцінки державної системи виробництва: кормів для с/г тварин (до КНР); кормів для домашніх тварин (до КНР); борошна (до КНР); риби та рибних продуктів (до КНР, ЄС); живої ВРХ (до Марокко); м’яса птиці (до Індонезії, Канади, ЄС); гороху (до КНР, Венесуели); квасолі (до КНР, Бразилії, Колумбії); цибулі (до Малайзії, Шрі–Ланки); пшениці (до Венесуели); садивного матеріалу яблуні, сливи, горіху волоського, тополі, липи та ліщини (до ЄС).

Держпродспоживслужба бере участь у перемовинах з торговельними партнерами щодо взаємного визнання еквівалентності застосування окремих санітарних та фітосанітарних заходів (окремі товарні позиції, інфекційні хвороби тварин, шкідники, тощо). У зв’язку з всесвітньою пандемією коронавірусу інспекційні візити не відбувались. Проте, протягом І кварталу 2021 року було організовано та забезпечено роботу проведення оціночної місії ЄС щодо виробництва молока та молочних продуктів у форматі “онлайн”.

Крім того, у І кварталі 2021 року, з метою розширення географії експорту забезпечено опрацювання, збір матеріалів, заповнення та надсилання для розгляду компетентних органів торговельних партнерів 7 опитувальників, зокрема щодо оцінки державної системи виробництва:

-          Кормів – додаткові питання (до КНР);

-          М’яса птиці, свинини, яєць та продуктів з них – додаткові запитання (до США);

-          М’яса ВРХ – додаткові питання (до Ізраїлю);

-          М’яса птиці (до Філіппіни);

-          М’яса птиці – додаткові питання (до Південної Кореї);

-          Горохового борошна (до Індії);

-          Садивного матеріалу яблуні та сливи (до ЄС).

(Звіт за 2018 – 2019 роки).

Усуненню торгових бар’єрів в торгівлі та полегшенню виходу підприємств-виробників та експортерів на міжнародні ринки сприяє прийняття міжнародних та регіональних стандартів як ідентичних національних стандартів та застосування їх заінтересованими суб’єктами господарювання. 

Інформація щодо прийнятих національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та регіональними, та щорічних програм робіт з національної стандартизації розміщується та постійно оновлюється на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ”.

Каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики оновлено і розміщено у розділі “Національний фонд нормативних документів”; Звіт про виконання Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік (наказ від 18.03.2021 № 91) з урахуванням Додатку 1 (наказ від 28.05.2021 № 194) та Зміни 1 (наказ від 28.05.2021 № 195)  до неї розміщено на офіційному вебсайті ДП “УкрНДНЦ” у розділі “Програма робіт з національної стандартизації”.

Інформацію щодо міжнародних та європейських організацій зі стандартизації, участь у роботі яких бере Україна та стандарти яких може приймати як національні, та двосторонніх угод ДП “УкрНДНЦ” з національними органами стандартизації інших країн розміщено на офіційному веб-сайті ДП “УкрНДНЦ” у розділі “Структура. Відділ міжнародного, регіонального та міждержавного співробітництва”.

У Додатку А ДСТУ 1.8:2005 “Національна стандартизація. Правила розроблення програми робіт з національної стандартизації” наведено дані щодо інформаційних ресурсів національного органу стандартизації, міжнародних, регіональних організацій зі стандартизації та деяких інших міжнародних організацій, за якими визнано право приймати нормативні документи. 

Інформація щодо переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів, розроблених на основі відповідних європейських директив, розміщується на офіційному вебсайті Мінекономіки у розділі “Діяльність. Технічне регулювання”.

Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті Мінекономіки (www. me.gov.ua) та ДУ “Офіс з просування експорту України” (https://epo.org.ua/), а також  на експортному веб-порталі, що був запущений 23.12.2020 на платформі Дія.Бізнес

Усуненню торгових бар’єрів в торгівлі та полегшенню виходу підприємств-виробників та експортерів на міжнародні ринки сприяє прийняття міжнародних та регіональних стандартів як ідентичних національних стандартів та застосування їх заінтересованими суб’єктами господарювання. 

Інформація щодо прийнятих національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та регіональними, та щорічних програм робіт з національної стандартизації розміщується та постійно оновлюється на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ”.

Каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики оновлено і розміщено у розділі “Національний фонд нормативних документів”; Програму робіт з національної стандартизації на 2020 рік, Додаток 1, Зміна 1, Додаток 2 та Зміна 2 до неї, а також звіт про виконання програми станом на грудень 2020 року розміщено у розділі “Програма робіт з національної стандартизації”.

Інформацію щодо міжнародних та європейських організацій зі стандартизації, участь у роботі яких бере Україна та стандарти яких може приймати як національні, та двосторонніх угод ДП “УкрНДНЦ” з національними органами стандартизації інших країн розміщено на офіційному веб-сайті ДП “УкрНДНЦ” у розділі “Структура. Відділ міжнародного, регіонального та міждержавного співробітництва”.

У Додатку А ДСТУ 1.8:2005 “Національна стандартизація. Правила розроблення програми робіт з національної стандартизації” наведено дані щодо інформаційних ресурсів національного органу стандартизації, міжнародних, регіональних організацій зі стандартизації та деяких інших міжнародних організацій, за якими визнано право приймати нормативні документи. 

Інформація щодо переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів, розроблених на основі відповідних європейських директив, розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономіки у розділі “Діяльність. Технічне регулювання”.

Мінекономіки:

Статтею 57 Глави 3 “Технічні бар’єри у торгівлі” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачена домовленість Сторін додати Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (далі – Угода АСАА) як Протокол до Угоди про асоціацію, яка охоплює один або кілька секторів, що перелічені у Додатку ІІІ до цієї Угоди.

Ця Глава містить положення та передбачає, що спрощення доступу до відповідних ринків сторін ґрунтується на технічних регламентах, системах стандартизації, метрології, акредитації, ринкового нагляду та робіт з оцінки відповідності, визначених в Угоді про технічні бар’єри Світової організації торгівлі, а також на зобов’язанні України щодо поступового досягнення відповідності з вимогами до системи технічного регулювання, викладених у актуальних  директивах, рішеннях та регламентах ЄС.

Україна вживає необхідних заходів щодо підготовки до підписання Угоди АСАА у пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини).

Українською стороною виконані всі зобов’язання щодо укладання Угоди АСАА у трьох пріоритетних секторах:

– прийнято три технічні регламенти в трьох пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини).

– затверджені всі Переліки національних стандартів, що ідентичні гармонізованим європейським стандартам, для цілей застосування трьох пріоритетних технічних регламентів.

– сформована інфраструктура призначених органів з оцінки відповідності.

З 29.10.2020 проводилась попередня оціночна місія ЄС щодо готовності української інфраструктури якості до укладання Угоди АСАА (далі – попередня оціночна місія ЄС).

Загалом в рамках попередньої оціночної місії ЄС проведено 19 онлайн раундів переговорів, під час яких обговорено: стан відповідності горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів актам законодавства ЄС; розроблення нової форми порівняльних таблиць відповідності законодавства у розширеному форматі, можливості продовження роботи попередньої оціночної місії ЄС.

За результатами зустрічей з експертами попередньої оціночної місії ЄС Українська сторона на постійній основі надавала коментарі з порушених питань.

За результатами проведення першої фази попередньої оціночної місії ЄС 02.06.2021 від Європейської сторони отримано електронною поштою заключний звіт з виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині технічних бар’єрів в торгівлі

08.06.2021 відбулась онлайн-зустріч заступника Міністра – Торгового представника України Т. Качки із заступницею Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії “Внутрішній ринок, промисловість, підприємництво і МСП” (DG GROW) М. Руте щодо подальших кроків підготовки до укладення Угоди АСАА.

Європейською стороною повідомлено, що друга фаза попередньої оціночної місії ЄС (оцінка інституцій стандартизації та метрології інфраструктури якості України) відбудеться у серпні–вересні 2021 року з метою представлення результатів її проведення під час засідання робочої групи з питань усунення технічних бар’єрів в торгівлі Діалогу високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості (жовтень 2021 року).

На сьогодні питання просування експорту вітчизняних товарів на світові ринки та подолання технічних бар’єрів в торгівлі також може бути здійснено шляхом укладення угод (двосторонніх, багатосторонніх) з країнами-торговельними партнерами України про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності на основі положень Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ (пункт 6.3 статті 6) за окремими видами продукції, що підлягає експорту/імпорту.

Статтею 57 Глави 3 «Технічні бар’єри у торгівлі» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС перед- бачена домовленість Сторін додати Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промисло- вих товарів (далі – Угода АСАА) як Протокол до Угоди про асоціацію, яка охоплює один або кіль- ка секторів, що перелічені у Додатку ІІІ до цієї Угоди, після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами ЄС.

Ця Глава містить положення та передбачає, що спрощення доступу до відповідних ринків сторін ґрунтується на технічних регламентах, системах стандартизації, метрології, акредитації, ринко- вого нагляду та робіт з оцінки відповідності, визначених в Угоді про технічні бар’єри Світової ор- ганізації торгівлі, а також на зобов’язанні України щодо поступового досягнення відповідності з вимогами до системи технічного регулювання, викладених в актуальних директивах, рішеннях та регламентах ЄС.

Україна вживає необхідних заходів щодо підготовки до підписання Угоди АСАА у пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна су- місність обладнання, безпека машин).

З цією метою прийнято відповідні закони, технічні регламенти, стандарти, затверджено їх переліки та створено інфраструктуру призначених органів, підготовлені відповідні порівняльні таблиці щодо українського та європейського законодавства, які передані європейській стороні, а також надані відповідні роз’яснення щодо окремих положень українського законодавства тощо, зокрема:

• погоджено з європейською стороною Дорожню карту заходів щодо започаткування процесу офіційного оцінювання української інфраструктури якості з боку ЄС з метою укладення Уго- ди АСАА;

• проведено низку спільних засідань із представниками Європейської Комісії щодо визначення ступеня готовності української системи технічного регулювання до офіційного оцінювання;

• прийнято усі національні стандарти, відповідність яким надає презумпцію відповідності про- дукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам техніч- них регламентів у пріоритетних для АСАА секторах;

• створено інфраструктуру призначених органів з оцінки відповідності, акредитованих Націо- нальним агентством з акредитації України;

• постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 No 533 прийнято зміни до трьох укра- їнських технічних регламентів (машини, низьковольтне електричне обладнання та електро- магнітна сумісність), яка 11.07.2018 офіційно опублікована та набрала чинності.

Крім того, у ході двох засідань Робочих груп з питань усунення технічних бар’єрів у торгівлі в рамках Діалогу високого рівня Україна – ЄС у промисловій сфері за участі представників Ге- нерального директорату Європейської Комісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва і МСП (07.12.2017, м. Київ) та «Технічні бар’єри в торгівлі та стандартизація» в рамках індустріального та регуляторного Діалогу високого рівня Україна–ЄС між Мінекономіки та ЄК (Генеральний директорат з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП (27.03.2018) сторонами проведено переговори щодо визначення ступеня готовності української системи технічного регулювання до підписання Угоди АСАА, а також актуалізовано Дорожню карту заходів щодо підписання Угоди АСАА та досягнуто домовленості про започат- кування процесу офіційного оцінювання української інфраструктури якості з боку ЄС після отри- мання погодження від Європейської сторони.

За результатами Третього засідання Комітету асоціації Україна–ЄС у торговельному складі (22– 23.11.2018) досягнуто домовленості щодо проведення у І кварталі 2019 року зустрічі в рамках Діалогу високого рівня між Україною та ЄС з метою проведення переговорів щодо подальших кроків з підписання Угоди АСАА, а саме щодо офіційного оцінювання європейською стороною готовності українських інституцій у сфері технічного регулювання, стандартизації та метрології працювати відповідно до вимог оновленої нормативної бази України.

27.02.2019 в м. Брюссель відбулось засідання Робочої групи з питань технічних бар’єрів у торгівлі та стандартизації в рамках Діалогу Україна–ЄС високого рівня щодо горизонтальних питань та ок- ремих секторів промисловості, за результатами якого досягнуто позитивних зрушень переговор- ного процесу з ЄС, а саме Європейська сторона погодилась внести до оновленої Дорожньої кар- ти заходів щодо підписання Угоди АСАА позиції стосовно започаткування оцінювання української інфраструктури якості ЄК, яка включатиме огляд, аналіз діяльності та оцінку органів з оцінки від- повідності, національного органу акредитації, національного органу стандартизації, органів рин- кового нагляду та митного контролю, включаючи їх ефективність, щодо статусу готовності України розпочати переговори з укладання Угоди ACAA у трьох визначених секторах промислової про- дукції. Європейська сторона наголошує на необхідності прийняття оновленого законодавства у сфері технічного регулювання. Українська сторона закликала Європейську сторону пришвидши- ти процес підготовки до підписання Угоди АСАА.

Європейську сторону поінформовано про прийняття 06.06.2019 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання» (No 2740).

На розгляд Європейській стороні надіслані порівняльні таблиці щодо відповідності національ- ного законодавства у сфері ринкового нагляду основним положенням законодавства ЄС, а та- кож порівняльні таблиці щодо сфери дії технічних регламентів безпеки машин, низьковольтного електричного обладнання, електромагнітної сумісності обладнання.

Поінформовано Європейську сторону про готовність Української сторони до попередньої оці- ночної місії інституцій інфраструктури якості.

На виконання Операційних висновків 4–ого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС у торговельно- му складі (18–19.11.2019, м. Брюссель), участь у якому брала українська делегація, поінформовано Європейську сторону щодо прийняття останнього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», необхідного для початку процесу оцінювання готовності України до укладання Угоди ACAA, та очі- кування експертної місії з боку ЄС щодо попереднього оцінювання готовності інституцій української інфраструктури якості працювати за введеними в дію нормами у І кварталі 2020 року.

З метою підготовки до проведення попередньої оціночної місії з боку ЄС 14.02.2020 надано Єв- ропейській стороні: пропозиції до основних компонентів технічного завдання Експертної місії з боку ЄС стосовно попередньої оцінки української інфраструктури якості щодо готовності Укра- їни розпочати переговори про укладення Угоди ACAA; інформацію щодо законодавчої бази у сфері метрології, стандартизації, оцінки відповідності, акредитації; інституційної структури у зазначених сферах; діяльності національного органу стандартизації, Національного агентства акредитації України, метрологічних інститутів, органів з оцінки відповідності; призначених ор- ганів з оцінки відповідності у пріоритетних секторах.

24.02.2020 надіслано до ЄК Заявку на Експертну місію в рамках зовнішньої допомоги ТАІЕХ щодо проведення попередньої оцінки української інфраструктури якості.

18.05.2020 Сторонами проведено відеоконференцію та досягнуті домовленості щодо приско- рення процесів укладення Угоди АСАА.

Українською та Європейською сторонами опрацьовано проєкт Технічного завдання щодо попе- редньої оціночної місії з боку ЄС в рамках ТАІЕХ.

29.10.2020 розпочато проведення попередньої оціночної місії ЄС (далі – місія ЄС), яка включатиме оцінку готовності горизонтального і вертикального законодавства України, системи технічного ре- гулювання, оцінки відповідності, акредитації, стандартизації та метрології України на відповідність європейським нормам та правилам.

З 18.11.2020 по 30.12.2020 в рамках місії ЄС Мінекономіки проведено 15 онлайн засідань з єв- ропейськими експертами щодо стану відповідності актам законодавства ЄС горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, ме- трології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів.

На сьогодні питання просування експорту вітчизняних товарів на світові ринки та подолання технічних бар’єрів в торгівлі також може бути здійснено шляхом укладення угод (двосторонніх, багатосторонніх) з країнами–торговельними партнерами України про взаємне визнання резуль- татів робіт з оцінки відповідності на основі положень Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ (пункт 6.3 статті 6) за окремими видами продукції, що підлягає експорту/імпорту.