Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

Визначення стимулів і механізмів підтримки для залучення інвестицій у сферу інновацій:

аналіз основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів;
визначення можливих коригувальних заходів та стимулів;
розроблення нормативно-правових актів щодо регулювання та сприяння їх імплементації

06.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»

IV квартал

2021

Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій

Виконується

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

На 30.06.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

До проекту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування (більш детально у завданні 2 захід 4).

Мінекономіки з метою виконання пункту 64 Плану заходів Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 а також для визначення правових, економічних, організаційних засад державної інноваційної політики, державної підтримки інноваційної діяльності з метою створення інновацій, розроблено проект Закону України “Про розвиток інновацій”.

Водночас, пунктом 263 Плану законопроектних робіт Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженим постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 року № 1165-IX, та пунктом 612 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276, передбачено розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” та визначено МОН головним виконавцем та встановлено строк виконання жовтень 2021 року.

Проект Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” визначено як фундаментальний та концептуальний, а також такий, що має змінити існуючий підхід до організацій інноваційної діяльності в Україні та охопити міжнародній та європейський досвід у цій сфері.

Для напрацювання пропозицій та залучення усіх заінтересованих сторін МОН створило робочу групу з підготовки змін до законодавства, що регулює питання інноваційної діяльності наказом МОН від 01.07.2021 № 750.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій.

Фонд розвитку інновацій (Ukrainian Startup Fund) надає фінансування у формі грантів. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних експертів. На стадії pre-seed стартап може отримати грант на суму 25 тис дол, на стадії seed – 50 тис дол. Один стартап може сумарно отримати 75 тис дол.

16.03.2021 проведено 22-ий Pitch Day.

Також розпочато акселераційну програму з метою допомогти українським стартапам стати успішними глобальними компаніями. Це навчання, менторство, обмін досвідом і якісний нетворкінг з найсильнішими гравцями міжнародної стартап-екосистеми.

Детальніше за посиланням.

0%	Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій	IV квартал 2021
На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022. На 30.06.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими. До проекту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування (більш детально у завданні 2 захід 4). Мінекономіки з метою виконання пункту 64 Плану заходів Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 а також для визначення правових, економічних, організаційних засад державної інноваційної політики, державної підтримки інноваційної діяльності з метою створення інновацій, розроблено проект Закону України “Про розвиток інновацій”. Водночас, пунктом 263 Плану законопроектних робіт Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженим постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 року № 1165-IX, та пунктом 612 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276, передбачено розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” та визначено МОН головним виконавцем та встановлено строк виконання жовтень 2021 року. Проект Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” визначено як фундаментальний та концептуальний, а також такий, що має змінити існуючий підхід до організацій інноваційної діяльності в Україні та охопити міжнародній та європейський досвід у цій сфері. Для напрацювання пропозицій та залучення усіх заінтересованих сторін МОН створило робочу групу з підготовки змін до законодавства, що регулює питання інноваційної діяльності наказом МОН від 01.07.2021 № 750. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій. *Фонд розвитку інновацій* (Ukrainian Startup Fund) надає фінансування у формі грантів. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних експертів. На стадії pre-seed стартап може отримати грант на суму 25 тис дол, на стадії seed – 50 тис дол. Один стартап може сумарно отримати 75 тис дол. 16.03.2021 проведено 22-ий Pitch Day. Також розпочато акселераційну програму з метою допомогти українським стартапам стати успішними глобальними компаніями. Це навчання, менторство, обмін досвідом і якісний нетворкінг з найсильнішими гравцями міжнародної стартап-екосистеми. Детальніше за посиланням.

Зміцнення існуючої системи підтримки інновацій шляхом залучення державних органів, представників ринку, дослідницьких інституцій, забезпечення державної підтримки та створення умов для залучення інвестицій у сферу інновацій шляхом розроблення та впровадження Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року та Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України (за згодою)

II квартал

2018

Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”

Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

100%	Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”	II квартал 2018
МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578). Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал

2018

Утворення Офісу розвитку інновацій

Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

100%	Утворення Офісу розвитку інновацій	II квартал 2018
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес. Звіт за 2018 рік.

IV квартал

2018

Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації

Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

100%	Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації	IV квартал 2018
Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року. Звіт за 2018 рік.

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

Сприяння гармонізації національних стандартів до стандартів і норм ЄС та міжнародних стандартів ISO 14000, ISO 19000 та стимулювання залучення інвестицій

06.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство енергетики та захисту довкілля України

IV квартал

2021

Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000

Виконується

Міндовкілля:
Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та надані погодження остаточних редакцій проєктів:

ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»;
ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»;
ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»;
ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод;
ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT);
ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT);
ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологічних аспектів» (ISO 14008:2019, IDT);
ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT).
Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження.

В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти:

ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показники впливу на довкілля
ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля

Мінекономіки:

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації, національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який чинний з 01.01.2021.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проектування;

2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики;

4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції;

8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади;

9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

10. ДСТУ ISO 14005:2020 (ISO 14005:2019, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

11. ДСТУ ISO 14051:2015 (ISO 14051:2011, IDT) Екологічне управління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

16. ДСТУ ISO 14033:2020 (ISO 14033:2019, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, затвердженої наказом ДП «УкрНДНЦ» від 18.03.2021 № 91, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

EN ISO 14006:2020 “Системи екологічного керування. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

EN ISO 14007:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод”;

ISO 14016:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів”;

EN ISO 14063:2020 “Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування;
ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;
ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики;
ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;
ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;
ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;
ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції;
ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади;
ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;
ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;
ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT) Екологічнеуправління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;
ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів
ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;
ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;
ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;
ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;
ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;
ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);
ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;
ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;
ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;
ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));
EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»;
ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів»;
EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

0%	Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000	IV квартал 2021
Міндовкілля: Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC. Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000. Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття. Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та надані погодження остаточних редакцій проєктів: ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»; ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»; ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»; ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод; ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT); ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT); ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологічних аспектів» (ISO 14008:2019, IDT); ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT). Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження. В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти: ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показники впливу на довкілля ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля Мінекономіки: За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації, національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими. Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який чинний з 01.01.2021. Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме: 1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проектування; 2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій; 3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики; 4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура; 5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації; 6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови; 7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції; 8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади; 9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування; 10. ДСТУ ISO 14005:2020 (ISO 14005:2019, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик; 11. ДСТУ ISO 14051:2015 (ISO 14051:2011, IDT) Екологічне управління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура; 12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів 13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування; 14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови; 15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови; 16. ДСТУ ISO 14033:2020 (ISO 14033:2019, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади; 17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування; 18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ); 19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови; 20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання; 21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046; 22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу. Крім того, до Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, затвердженої наказом ДП «УкрНДНЦ» від 18.03.2021 № 91, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме: EN ISO 14006:2020 “Системи екологічного керування. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT)); EN ISO 14007:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод”; ISO 14016:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів”; EN ISO 14063:2020 “Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)). За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стандартизації. На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими. Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022. Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме: ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування; ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій; ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики; ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура; ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації; ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови; ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції; ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади; ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування; ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик; ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT) Екологічнеуправління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура; ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування; ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови; ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови; ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади; ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування; ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ); ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови; ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання; ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046; ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу. Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме: EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT)); EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»; ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів»; EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

Забезпечення виконання Експортної стратегії України (“дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки, розроблення та затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій

09.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство інфраструктури України

Міністерства культури та інформаційної політики України

Торгово-промислова палата України (за згодою)

Київська міська та обласні держадміністрації

Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)

IV квартал

2018

Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту

Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Станом на 30.06.2021:

1. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд

Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки.

2. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

3. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном).

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки.

Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади:

- енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);

- виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42);

- авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42);

- створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності:

- біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42;

- інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42);

- креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);;

- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Полтавська ОДА:

У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки.

У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

0%	Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту	IV квартал 2018
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства. Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові. Станом на 31.12.2020: Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування. Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду. Станом на 30.06.2021: 1. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки. 2. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день. 3. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном). Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду. Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день. РЕГІОНИ: Житомирська ОДА: В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу. Закарпатська ОДА: Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації. Запорізька ОДА: Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області. Миколаївська ОДА: Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації». Одеська ОДА: Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки. З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області. 04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт. Тернопільська ОДА: Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од). Харківська ОДА: Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки. Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки. Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії. Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку: 1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: - енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45); - виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); - авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); - створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42). 2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: - біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; - інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); - креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);; - агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42). Полтавська ОДА: У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки. У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”. У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”. Рівненська ОДА: Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області. Чернігівська ОДА: Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

Впровадження проєкту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна митна служба України

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

II квартал

2018

Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів

Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

100%	Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів	II квартал 2018
Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено: - обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей; - поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах; - зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; - визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; - зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин. З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”. Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено: - широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України; - спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; - взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України; - обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”; - спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; - зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті; - скорочення кількості контрольних органів на кордоні; - віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”. На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”. Звіт за 2018 рік.

IV квартал

2018

Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту

Виконано

Звіт за 2019 рік.

100%	Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту	IV квартал 2018
Звіт за 2019 рік.

II квартал

2019

Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів

Виконано

Звіт за 2019 рік.

100%	Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів	II квартал 2019
Звіт за 2019 рік.

IV квартал

2019

Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів

Виконано

Звіт за 2019 рік.

100%	Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів	IV квартал 2019
Звіт за 2019 рік.

IV квартал

2020

Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону

Виконано

Звіт за 2019 рік.

100%	Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону	IV квартал 2020
Звіт за 2019 рік.

Аналіз зміни ставок ввізного мита на певні товари з метою підтримки національних виробників у перспективних секторах економіки України

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна митна служба України

IV квартал

2021

Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки

Виконано

Звіт за 2019 рік.
Мінекономіки. Проведено дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки національних виробників у легкій, хімічній, лакофарбовій, машинобудівній, електротехнічній та інших галузях промисловості та направлено пропозиції Мінфіну і профільному Комітету ВРУ.

100%	Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки	IV квартал 2021
Звіт за 2019 рік. Мінекономіки. Проведено дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки національних виробників у легкій, хімічній, лакофарбовій, машинобудівній, електротехнічній та інших галузях промисловості та направлено пропозиції Мінфіну і профільному Комітету ВРУ.

Введення в дію та забезпечення функціонування електронної системи обміну інформацією про митне оформлення за принципом “єдиного вікна”

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна митна служба України

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

IV квартал

2019

Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів

Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

100%	Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів	IV квартал 2019
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації. На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів. Звіт за 2018 рік.

IV квартал

2019

Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів

Виконано

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

100%	Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів	IV квартал 2019
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації. На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів. Звіт за 2018 рік.

Розвиток інфраструктури електронної комерції з метою полегшення експорту товарів роздрібної торгівлі через Інтернет шляхом гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС, зокрема стандартів електронної ідентифікації та трастових послуг із стандартами ЄС, забезпечення умов для створення системи вирішення торговельних спорів у режимі он-лайн та процедур визначення надійних сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн.

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерства культури та інформаційної політики України

Міністерство цифрової трансформації України

Національний Банк України (за згодою)

Торгово-промислова палата України (за згодою)

IV квартал

2021

Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС

Виконується

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

0%	Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС	IV квартал 2021
Мінцифри: І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину. Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері. Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій. З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). 17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади. ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС. Мінекономіки: На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів). Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал

2021

Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів

Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

0%	Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів	IV квартал 2021
Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал

2019

Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн

Заплановано до виконання

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

0%	Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн	IV квартал 2019
Мінекономіки: З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань. Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

Визначення та реалізація пріоритетних проектів розвитку та модернізації транспортної та логістичної інфраструктури, а також потреби перспективних секторів, визначених Експортною стратегією України (“дорожньою картою” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки, у транспортній інфраструктурі за такими основними напрямами:

створення проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”
внутрішні водні шляхи (річкові порти)
українські залізниці;
регіональні аеропорти

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство інфраструктури України

Державна митна служба України

IV квартал

2018

Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти

Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

0%	Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти	IV квартал 2018
За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році. Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг. У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів. У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін. 20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019. Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал

2019

Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури

Заплановано до виконання

0%	Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури	IV квартал 2019

II квартал

2020

Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури

Заплановано до виконання

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;
забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;
удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;
розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;
проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;
участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;
імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;
підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;
удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;
розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

0%	Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури	II квартал 2020
Мінінфраструктури: Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи: підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі; забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни; удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень; розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг; проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції; участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України; імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами; підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації; удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів; розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж. Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів. Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

Проведення аналізу економічних показників країн, що є перспективними з точки зору потенційних ринкових можливостей

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство закордонних справ України

Державна митна служба України

Наукові інституції (за згодою)

II квартал

2018

Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва

Виконано

Звіт за 2018 рік.

100%	Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва	II квартал 2018
Звіт за 2018 рік.

Запровадження регулярних опитувань і щоквартального перегляду поточної ситуації у сфері валютного контролю

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

IV квартал

2018

Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю

Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

Звіт за 2019 рік.

100%	Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю	IV квартал 2018
В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України. Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну. Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону. Звіт за 2019 рік.

IV квартал

2019

Проведення щоквартальних опитувань

Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

Звіт за 2019 рік.

100%	Проведення щоквартальних опитувань	IV квартал 2019
Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”. У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020). Звіт за 2019 рік.

Впровадження механізму електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна митна служба України

II квартал

2018

Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”

Виконано

обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;
взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

Звіт за 2018 рік.

100%	Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”	II квартал 2018
Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено: обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей; поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах; зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин. З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”. Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено: широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України; спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України; обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”; спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті; скорочення кількості контрольних органів на кордоні; віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”. На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”. Звіт за 2018 рік.

IV квартал

2018

Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів

Виконано

обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;
взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

Звіт за 2018 рік.

100%	Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів	IV квартал 2018
Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено: обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей; поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах; зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин. З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”. Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено: широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України; спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України; обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”; спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті; скорочення кількості контрольних органів на кордоні; віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”. На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”. Звіт за 2018 рік.

Завдання 4. Вдосконалення координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту

Створення єдиного екcпортного веб-порталу для інформаційної підтримки українських експортерів (включаючи представників перспективних секторів)

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерства культури та інформаційної політики України

Національний Банк України (за згодою)

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

Торгово-промислова палата України (за згодою)

II квартал

2021

Подання пропозиції щодо створення єдиного експортного веб-порталу розроблення програмного рішення з метою

Виконано

З метою розробки експортного веб-порталу Мінекономрозвитку розроблено його концепцію та структуру та завершується розробка технічного завдання з метою закупівлі відповідних послуг. Також готуються зміни до Положення про Державну установу “Офіс з просування експорту України” з метою створення структурного підрозділу для програмно-технологічної підтримки та розвитку експортного веб-порталу, його подальшого наповнення та адміністрування. До кінця 2019 року заплановано запустити експортний веб-портал в роботу.

Мінекономіки спільно з ДУ “Офіс з просування експорту” вживаються заходи для запуску експортного веб-порталу – інформаційного інструменту з підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища в цілому. В рамках міжнародної технічної допомоги Уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine закуплено послуги із розробки експортного веб-порталу. Наразі розробляється програмне забезпечення.

100%	Подання пропозиції щодо створення єдиного експортного веб-порталу розроблення програмного рішення з метою	II квартал 2021
З метою розробки експортного веб-порталу Мінекономрозвитку розроблено його концепцію та структуру та завершується розробка технічного завдання з метою закупівлі відповідних послуг. Також готуються зміни до Положення про Державну установу “Офіс з просування експорту України” з метою створення структурного підрозділу для програмно-технологічної підтримки та розвитку експортного веб-порталу, його подальшого наповнення та адміністрування. До кінця 2019 року заплановано запустити експортний веб-портал в роботу. Мінекономіки спільно з ДУ “Офіс з просування експорту” вживаються заходи для запуску експортного веб-порталу – інформаційного інструменту з підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища в цілому. В рамках міжнародної технічної допомоги Уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine закуплено послуги із розробки експортного веб-порталу. Наразі розробляється програмне забезпечення.

III квартал

2021

Розроблення програмного рішення з метою створення єдиного експортного веб-порталу

Виконується

З метою наповнення веб-порталу інформацією, необхідною для українських експортоорієнтованих підприємств, іноземних бізнес-партнерів та інвесторів, за ініціативою Мінекономіки Кабінетом Міністрів України дорученням від 21.08.2019 №27862/1/1-19 доручено центральним органам виконавчої влади та іншим розпорядникам інформації надати Мінекономіки та ДУ “Офіс з просування експорту України” наявну та актуалізовану інформацію за відповідними напрямами. Наразі вся отримана інформація опрацьовується та узагальнюються з метою подальшого розміщення її на веб- порталі.

0%	Розроблення програмного рішення з метою створення єдиного експортного веб-порталу	III квартал 2021
З метою наповнення веб-порталу інформацією, необхідною для українських експортоорієнтованих підприємств, іноземних бізнес-партнерів та інвесторів, за ініціативою Мінекономіки Кабінетом Міністрів України дорученням від 21.08.2019 №27862/1/1-19 доручено центральним органам виконавчої влади та іншим розпорядникам інформації надати Мінекономіки та ДУ “Офіс з просування експорту України” наявну та актуалізовану інформацію за відповідними напрямами. Наразі вся отримана інформація опрацьовується та узагальнюються з метою подальшого розміщення її на веб- порталі.

II квартал

2021

Забезпечення функціонування єдиного експортного веб-порталу

Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. No 1071–р цілісний майновий комплекс державної установи «Офіс з просування експорту України» передано із сфери Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Господарсько–фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. 23.12.2020 ДУ «Офіс з просування експорту України» на платформі Дія.Бізнес за підтримки Мінекономіки запустив Єдиний експортний веб–портал – онлайн–платформу для експортерів та компаній, зацікавлених в експорті. Наразі веб–портал працює у тестовому режимі.

100%	Забезпечення функціонування єдиного експортного веб-порталу	II квартал 2021
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. No 1071–р цілісний майновий комплекс державної установи «Офіс з просування експорту України» передано із сфери Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Господарсько–фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. 23.12.2020 ДУ «Офіс з просування експорту України» на платформі Дія.Бізнес за підтримки Мінекономіки запустив Єдиний експортний веб–портал – онлайн–платформу для експортерів та компаній, зацікавлених в експорті. Наразі веб–портал працює у тестовому режимі.

Створення офіційної мережі інституцій з підтримки торгівлі для координації діяльності з підтримки міжнародної торгівлі

09.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство закордонних справ України

Державна митна служба України

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

Торгово-промислова палата України (за згодою)

Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)

III квартал

2021

Розроблення концепції діяльності мережі інституцій з підтримки торгівлі, здійснення аналізу нормативно-правової бази з метою створення мережі інституцій з підтримки торгівлі, прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України про створення мережі інституцій з підтримки торгівлі

Виконується

З метою функціонування мережі інституцій з підтримки торгівлі створені: Рада з між- народної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (постанова КМУ від 04.07.2017 No 455); Держав- на установа «Офіс з просування експорту України» (наказ Мінекономіки від 23.06.2018 No 864); Рада з просування експорту при Мінекономіки (наказ Мінекономіки від 08.09.2015 No 1113); Рада експортерів та інвесторів при МЗС (постанова КМУ від 29.12.2014 No 1217), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Постановою Кабінетом Міністрів України «Питання утворення Експортно–кредитного агентства» від 07.02.2018 No 65 утворено ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та затверджено його уста- новчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради).

03.02.2021 Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту” щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства” (реєстр. № 3793). Наразі проект Закону опрацьовується комітетами Верховної Ради України та готується до другого читання.

На виконання статті 31 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” здійснено заходи щодо збільшення статутного капіталу ЕКА на 1,8 млрд гривень (постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 268 “Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”). Триває процедура завершення докапіталізації ЕКА, за результатами якої статутний капітал ЕКА становитиме 2 млрд гривень.

В рамках проєкту технічної допомоги «Підтримка рамкових умов торгівлі» за сприяння товариства німецького співробітництва (GIZ) експертами Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Ки- ївській школі економіки (надалі Trade+) зроблено огляд світових практик надання інституційної підтримки торгівлі для інформування Мінекономіки та мережі пов’язаних інституцій, визначених в Експортній стратегії відповідальними за покращення моделі надання такої підтримки в Україні. Для огляду обрано шість з 20–ти найбільш перспективних для українського експорту країн, ідентифікованих як такі за методологією Trade+: Швейцарію, Польщу, Швецію, США, Коста–Ріку та Південну Корею.

0%	Розроблення концепції діяльності мережі інституцій з підтримки торгівлі, здійснення аналізу нормативно-правової бази з метою створення мережі інституцій з підтримки торгівлі, прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України про створення мережі інституцій з підтримки торгівлі	III квартал 2021
З метою функціонування мережі інституцій з підтримки торгівлі створені: Рада з між- народної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (постанова КМУ від 04.07.2017 No 455); Держав- на установа «Офіс з просування експорту України» (наказ Мінекономіки від 23.06.2018 No 864); Рада з просування експорту при Мінекономіки (наказ Мінекономіки від 08.09.2015 No 1113); Рада експортерів та інвесторів при МЗС (постанова КМУ від 29.12.2014 No 1217), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Постановою Кабінетом Міністрів України «Питання утворення Експортно–кредитного агентства» від 07.02.2018 No 65 утворено ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та затверджено його уста- новчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради). 03.02.2021 Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту” щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства” (реєстр. № 3793). Наразі проект Закону опрацьовується комітетами Верховної Ради України та готується до другого читання. На виконання статті 31 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” здійснено заходи щодо збільшення статутного капіталу ЕКА на 1,8 млрд гривень (постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 268 “Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”). Триває процедура завершення докапіталізації ЕКА, за результатами якої статутний капітал ЕКА становитиме 2 млрд гривень. В рамках проєкту технічної допомоги «Підтримка рамкових умов торгівлі» за сприяння товариства німецького співробітництва (GIZ) експертами Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Ки- ївській школі економіки (надалі Trade+) зроблено огляд світових практик надання інституційної підтримки торгівлі для інформування Мінекономіки та мережі пов’язаних інституцій, визначених в Експортній стратегії відповідальними за покращення моделі надання такої підтримки в Україні. Для огляду обрано шість з 20–ти найбільш перспективних для українського експорту країн, ідентифікованих як такі за методологією Trade+: Швейцарію, Польщу, Швецію, США, Коста–Ріку та Південну Корею.

IV квартал

2018

Розроблення та підписання меморандуму про співпрацю між учасниками інституцій з підтримки торгівлі

Виконано

Підготовлено до підписання Меморандум про співпрацю між Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Українська асоціація районних та обласних рад”, державними установами “Офіс з просування експорту України” та “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” щодо сприяння регіональному економічному розвитку та організаційної взаємодії за принципом “єдиного вікна” на базі агенцій регіонального розвитку з метою сприяння місцевому економічному розвитку та підтримки бізнесу.

Підписано Меморандум про співпрацю між ДУ “Офіс з просування експорту України” та ТПП України.

Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

Звіт за 2018 – 2019 роки.

100%	Розроблення та підписання меморандуму про співпрацю між учасниками інституцій з підтримки торгівлі	IV квартал 2018
Підготовлено до підписання Меморандум про співпрацю між Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Українська асоціація районних та обласних рад”, державними установами “Офіс з просування експорту України” та “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” щодо сприяння регіональному економічному розвитку та організаційної взаємодії за принципом “єдиного вікна” на базі агенцій регіонального розвитку з метою сприяння місцевому економічному розвитку та підтримки бізнесу. Підписано Меморандум про співпрацю між ДУ “Офіс з просування експорту України” та ТПП України. Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства. Звіт за 2018 – 2019 роки.

Сприяння координації та взаємодії об’єднань суб’єктів господарювання з питань розвитку міжнародної торгівлі шляхом організації спільних ініціатив і періодичних заходів, розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення об’єднань суб’єктів господарювання як представників бізнесу

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство закордонних справ України

Державна митна служба України

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

Торгово-промислова палата України (за згодою)

Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)

II квартал

2018

Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі

Виконано

Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні.

З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників.

У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн.

Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка.

Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі:

28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік;

26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік;

13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році, запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту.

29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”.

07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо.

На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1).

У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів.

Звіт за 2018 – 2019 роки.

100%	Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі	II квартал 2018
Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні. З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників. У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн. Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка. Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі: 28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік; 26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік; 13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році, запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту. 29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”. 07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо. На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1). У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів. Звіт за 2018 – 2019 роки.

IV квартал

2017

Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік

Виконано

Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/).

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

100%	Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік	IV квартал 2017
Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3 EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8 EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6 EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5 EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0 EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

IV квартал

2018

Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік

Виконано

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/e3g7r1

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/d8c4v2

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/o0i8c3

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/w9c4x3

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/u2o9u7

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/x4q6j6

EPO Digest #7 https://preview.mailerlite.com/x5w7q5

EPO Digest #8 https://preview.mailerlite.com/k0h9v1

EPO Digest #9 https://preview.mailerlite.com/e7u7l0

EPO Digest #10 https://preview.mailerlite.com/v2x9n5

100%	Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік	IV квартал 2018
EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/e3g7r1 EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/d8c4v2 EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/o0i8c3 EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/w9c4x3 EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/u2o9u7 EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/x4q6j6 EPO Digest #7 https://preview.mailerlite.com/x5w7q5 EPO Digest #8 https://preview.mailerlite.com/k0h9v1 EPO Digest #9 https://preview.mailerlite.com/e7u7l0 EPO Digest #10 https://preview.mailerlite.com/v2x9n5

IV квартал

2019

Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік

Виконано

Державна установа «Офіс з просування експорту України» на постійній основі ви- пускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси екс- портних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). Дайджест випус- кається з грудня 2017 року.

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/d4s3q9

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/f0h8z3

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/l6y2p3

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/x3g7a6

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/i8j7i7

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/q4i7d0

100%	Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік	IV квартал 2019
Державна установа «Офіс з просування експорту України» на постійній основі ви- пускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси екс- портних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). Дайджест випус- кається з грудня 2017 року. EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/d4s3q9 EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/f0h8z3 EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/l6y2p3 EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/x3g7a6 EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/i8j7i7 EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/q4i7d0

IV квартал

2018

Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій

Виконано

Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту.

Звіт за 2018 рік.

100%	Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій	IV квартал 2018
Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту. Звіт за 2018 рік.

IV квартал

2019

Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії

Виконується

(Звіт за 2019 рік)
Для самостійного вивчення закордонних трендів, аналізу попиту на свою продукцію та вибору перспективних ринків Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено тематичні гайди щодо онлайн ресурсів для дослідження ринків, пошуку інфомації щодо щодо тарифних та нетарифних бар’єрів, а також поради щодо користувння базою TradeMap.

У 2020 році Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено огляди для таких перспективних секторів: машинобудування, кондитерська та органічна продукції, меблева промисловість та IT. На офіційному сайті Офісу було опубліковано 12 секторальних оглядів.

0%	Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії	IV квартал 2019
(Звіт за 2019 рік) Для самостійного вивчення закордонних трендів, аналізу попиту на свою продукцію та вибору перспективних ринків Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено тематичні гайди щодо онлайн ресурсів для дослідження ринків, пошуку інфомації щодо щодо тарифних та нетарифних бар’єрів, а також поради щодо користувння базою TradeMap. У 2020 році Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено огляди для таких перспективних секторів: машинобудування, кондитерська та органічна продукції, меблева промисловість та IT. На офіційному сайті Офісу було опубліковано 12 секторальних оглядів.

Створення інституції з підтримки та просування експорту за згодою Кабінету Міністрів України

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство закордонних справ України

Міністерство юстиції України

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

II квартал

2018

Проведення аналізу існуючої інституціональної системи з підтримки експорту, розроблення та представлення проекту Концепції щодо створення інституції з підтримки та просування експорту

Виконано

Наказом Мінекономрозвитку від 23.06.2018 року №864 утворено Державну установу “Офіс з просування експорту України” та затверджено Положення про неї. 31.07.2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

100%	Проведення аналізу існуючої інституціональної системи з підтримки експорту, розроблення та представлення проекту Концепції щодо створення інституції з підтримки та просування експорту	II квартал 2018
Наказом Мінекономрозвитку від 23.06.2018 року №864 утворено Державну установу “Офіс з просування експорту України” та затверджено Положення про неї. 31.07.2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

II квартал

2018

Розроблення та прийняття нормативно-правового акта про створення інституції з підтримки та просування експорту

Виконано

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 199-р “Про утворення державної установи “Офіс з просування експорту України”, Мінекономрозвитку наказом від 23.06.2018 року № 864 утворено державну установу “Офіс з просування експорту України”, а наказом Мінекономрозвитку від 27.09.2018 № 1379 затверджено нову редакцію її положення.

100%	Розроблення та прийняття нормативно-правового акта про створення інституції з підтримки та просування експорту	II квартал 2018
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 199-р “Про утворення державної установи “Офіс з просування експорту України”, Мінекономрозвитку наказом від 23.06.2018 року № 864 утворено державну установу “Офіс з просування експорту України”, а наказом Мінекономрозвитку від 27.09.2018 № 1379 затверджено нову редакцію її положення.

IV квартал

2018

Початок роботи інституції з підтримки та просування експорту на базі Офісу з просування експорту

Виконано

У грудні 2018 року завершився трансформаційний період становлення державної установи “Офіс з просування експорту України” на базі консультативно-дорадчого органу Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку.

100%	Початок роботи інституції з підтримки та просування експорту на базі Офісу з просування експорту	IV квартал 2018
У грудні 2018 року завершився трансформаційний період становлення державної установи “Офіс з просування експорту України” на базі консультативно-дорадчого органу Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку.

Завдання 5. Покращення координації та взаємодії мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі

Створення системи фінансової підтримки експорту, зокрема Експортно-кредитного агентства

10.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Міністерство закордонних справ України

Міністерство юстиції України

I квартал

2018

Розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань створення Експортно-кредитного агентства відповідно до законодавства

Виконано

Створення та організація функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” передбачено Законом України від 20.12.2016 року № 1792 “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”.

Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.

100%	Розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань створення Експортно-кредитного агентства відповідно до законодавства	I квартал 2018
Створення та організація функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” передбачено Законом України від 20.12.2016 року № 1792 “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”. Протягом 2018 року здійснено наступні заходи: постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради); розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.

III квартал

2018

Утворення Експортно-кредитного агентства

Виконано

Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

- постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.

Створено Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «ЕКА» з метою опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

100%	Утворення Експортно-кредитного агентства	III квартал 2018
Протягом 2018 року здійснено наступні заходи: - постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради); - розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”. Створено Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «ЕКА» з метою опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

III квартал

2018

Наповнення статутного капіталу Експортно-кредитного агентства

Виконано

У першому кварталі 2019 року проводились заходи щодо організації функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” задля забезпечення виконання його основних завдань, визначених Статутом, зокрема: затверджено організаційну структуру; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень; забезпечувалось здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство"; у контексті виконання Закону Мінекономрозвитку створило Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», метою роботи якої на даному етапі буде опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

Поряд з цим, зареєстрований 23 квітня 2018 р. у Верховній Раді (реєстр № 8318) урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства" внесено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2019 р. № 2679-VIII.

100%	Наповнення статутного капіталу Експортно-кредитного агентства	III квартал 2018
У першому кварталі 2019 року проводились заходи щодо організації функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” задля забезпечення виконання його основних завдань, визначених Статутом, зокрема: затверджено організаційну структуру; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень; забезпечувалось здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство"; у контексті виконання Закону Мінекономрозвитку створило Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», метою роботи якої на даному етапі буде опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства. Поряд з цим, зареєстрований 23 квітня 2018 р. у Верховній Раді (реєстр № 8318) урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства" внесено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2019 р. № 2679-VIII.

IV квартал

2018

Початок діяльності Експортно-кредитного агентства

Виконано

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 No 772 «Про затвердження Правил здійснення діяльності ПрАТ «ЕКА» зі страхування від комерційних та некомерційних ри- зиків, перестрахування та надання гарантій».

100%	Початок діяльності Експортно-кредитного агентства	IV квартал 2018
Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 No 772 «Про затвердження Правил здійснення діяльності ПрАТ «ЕКА» зі страхування від комерційних та некомерційних ри- зиків, перестрахування та надання гарантій».

II квартал

2019

Затвердження у разі необхідності додаткових нормативно-правових актів з питань створення системи фінансової підтримки Експортно-кредитного агентства

Виконано

Підписано наказ Мінекономіки від 13.08.2019 No 1388 «Про затвердження положень про правила страхування ПрАТ «ЕКА».

26.02.2020 підписано наказ No 331 «Про затвердження положення про страхові тарифи, положення про склад страхових резервів та правил формування та використання страхових резервів приват- ного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство».

03.03.2020 підписано наказ Мінекономіки No 386 «Про затвердження Положень про правила стра- хування та перестрахування приватного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство».

04.06.2020 підписано наказ Мінекономіки No 1050 «Про затвердження Положення про встановлен- ня внутрішнього рейтингу експортерів та іноземних покупців».

100%	Затвердження у разі необхідності додаткових нормативно-правових актів з питань створення системи фінансової підтримки Експортно-кредитного агентства	II квартал 2019
Підписано наказ Мінекономіки від 13.08.2019 No 1388 «Про затвердження положень про правила страхування ПрАТ «ЕКА». 26.02.2020 підписано наказ No 331 «Про затвердження положення про страхові тарифи, положення про склад страхових резервів та правил формування та використання страхових резервів приват- ного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство». 03.03.2020 підписано наказ Мінекономіки No 386 «Про затвердження Положень про правила стра- хування та перестрахування приватного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство». 04.06.2020 підписано наказ Мінекономіки No 1050 «Про затвердження Положення про встановлен- ня внутрішнього рейтингу експортерів та іноземних покупців».

IV квартал

2020

Забезпечення функціонування державної системи фінансової підтримки експорту

Виконано

З метою формування наглядової ради ПрАТ «ЕКА» відповідно до наказу Мінекономіки від 06.02.2020 No 203 утворено постійно діючу комісію для конкурсного відбору членів наглядової ради, проведено конкурсний відбір і оголошено його результати.

Вирішено на законодавчому рівні Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» питання докапіталізації ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та збільшення його статутного капі- талу до 2 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики.

03.02.2021 Верховною Радою України прийнято у першому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту” щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства” (реєстр. № 3793). Наразі проект Закону опрацьовується комітетами Верховної Ради України та готується до другого читання.

100%	Забезпечення функціонування державної системи фінансової підтримки експорту	IV квартал 2020
З метою формування наглядової ради ПрАТ «ЕКА» відповідно до наказу Мінекономіки від 06.02.2020 No 203 утворено постійно діючу комісію для конкурсного відбору членів наглядової ради, проведено конкурсний відбір і оголошено його результати. Вирішено на законодавчому рівні Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» питання докапіталізації ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та збільшення його статутного капі- талу до 2 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. 03.02.2021 Верховною Радою України прийнято у першому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту” щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства” (реєстр. № 3793). Наразі проект Закону опрацьовується комітетами Верховної Ради України та готується до другого читання. На виконання статті 31 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” здійснено заходи щодо збільшення статутного капіталу ЕКА на 1,8 млрд гривень (постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 268 “Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”). Триває процедура завершення докапіталізації ЕКА, за результатами якої статутний капітал ЕКА становитиме 2 млрд гривень.

Сприяння залученню інвестицій за допомогою небанківських кредитно-фінансових установ та cтворення інституційної структури для венчурного фонду з метою залучення інвестицій для підприємств, що працюють у сфері інновацій

19.03.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Державна установа "Офіс з просування експорту України"

IV квартал

2021

Внесення змін до норм законодавства у сфері залучення інвестицій

Виконується

При Мінекономрозвитку функціонує Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа), утворена згідно з Законом України “Про інноваційну діяльність”, діяльність якої передбачає залучення прямих іноземних інвестицій та спрямованість на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів. Протягом 2018 року Установою підготовлено до проведення 3 конкурси щодо підтримки інвестиційних та інноваційних проектів:

Фонд підтримки винаходів Мінекономровзитку. Мета конкурсу – фінансова підтримка інноваційних стартапів від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів.
Конкурс інвестиційних проектів. Мета конкурсу – збільшення реальних інвестицій в бізнес – проекти України.
Конкурс інноваційних проектів. Мета конкурсу – підтримка інноваційних проектів, та створення інноваційного виробництва. Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 року № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

0%	Внесення змін до норм законодавства у сфері залучення інвестицій	IV квартал 2021
При Мінекономрозвитку функціонує Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа), утворена згідно з Законом України “Про інноваційну діяльність”, діяльність якої передбачає залучення прямих іноземних інвестицій та спрямованість на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів. Протягом 2018 року Установою підготовлено до проведення 3 конкурси щодо підтримки інвестиційних та інноваційних проектів: Фонд підтримки винаходів Мінекономровзитку. Мета конкурсу – фінансова підтримка інноваційних стартапів від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів. Конкурс інвестиційних проектів. Мета конкурсу – збільшення реальних інвестицій в бізнес – проекти України. Конкурс інноваційних проектів. Мета конкурсу – підтримка інноваційних проектів, та створення інноваційного виробництва. Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 року № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

IV квартал

2018

Розроблення та затвердження нормативно-правового акта про утворення інституційної структури для венчурного фонду

Виконується

Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України “Про розвиток інновацій” наказом Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514. Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

0%	Розроблення та затвердження нормативно-правового акта про утворення інституційної структури для венчурного фонду	IV квартал 2018
Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України. З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України “Про розвиток інновацій” наказом Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514. Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

II квартал

2021

Утворення та початок функціонування венчурного фонду

Виконується

Функціонує Державна інноваційна фінансово–кредитна установа (далі – Установа), утворена згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність», діяльність якої передбачає за- лучення прямих іноземних інвестицій та спрямована на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів (постановою КМУ від 25.11.2020 No 1157 установу із сфери управліня Мінекономіки передано до сфери управління Мінстратегпрому.

Протягом 2020 року Установою підготовлено до проведення 1 конкурс щодо інвестиційних проєктів, пов’язаних із знешкодженням та утилізацією небезпечних відходів, згідно із взяти- ми державою на себе зобов’язаннями перед Європейським Союзом в частині поводження з відходами, яким можливе надання фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фі- нансово–кредитної установи (дата проведення конкурсу 18 березня 2021 року) та оголошено 2 конкурси щодо відбору проєктів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків.

Також слід зазначити про Експериментальний проєкт з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі – експериментальний проєкт), який реалізовувався Мінекономіки разом з ДІФКУ в межах фон- ду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промис- лових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від спла- ти зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Експериментальний проєкт передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах від- бору проєктів, пов’язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності для дер- жавного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 «Про реалізацію екс- периментального проєкту з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» (зі змінами) та прийнятих на її виконання нормативно–правових актів, з 1 січня 2019 року відбувалася практична реаліза- ція експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або викорис- танням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інте- лектуальної, творчої діяльності.

Прийом заявок претендентів завершено 30 вересня 2019.

Протягом 2019 року та 2020 року відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу.

Більш детальну інформацію можна знайти на веб–сайті Державної інноваційної фінансово–кредит- ної установи, як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інте- лектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту.

Також Мінекономіки продовжено роботу щодо підготовки законопроєктів «Про венчурний капі- тал», «Про підтримку стартапів» та «Про розвиток інновацій».

Протягом 2020 року Мінекономіки продовжено опрацювання питання спрощення доступу до капіталу для суб’єктів мікро– та малого підприємництва шляхом утворення державного Фонду фондів з залученням фінансування від міжнародних донорських організацій за механізмом ESCALAR.

0%	Утворення та початок функціонування венчурного фонду	II квартал 2021
Функціонує Державна інноваційна фінансово–кредитна установа (далі – Установа), утворена згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність», діяльність якої передбачає за- лучення прямих іноземних інвестицій та спрямована на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів (постановою КМУ від 25.11.2020 No 1157 установу із сфери управліня Мінекономіки передано до сфери управління Мінстратегпрому. Протягом 2020 року Установою підготовлено до проведення 1 конкурс щодо інвестиційних проєктів, пов’язаних із знешкодженням та утилізацією небезпечних відходів, згідно із взяти- ми державою на себе зобов’язаннями перед Європейським Союзом в частині поводження з відходами, яким можливе надання фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фі- нансово–кредитної установи (дата проведення конкурсу 18 березня 2021 року) та оголошено 2 конкурси щодо відбору проєктів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Також слід зазначити про Експериментальний проєкт з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі – експериментальний проєкт), який реалізовувався Мінекономіки разом з ДІФКУ в межах фон- ду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промис- лових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від спла- ти зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Експериментальний проєкт передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах від- бору проєктів, пов’язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності для дер- жавного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 «Про реалізацію екс- периментального проєкту з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» (зі змінами) та прийнятих на її виконання нормативно–правових актів, з 1 січня 2019 року відбувалася практична реаліза- ція експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або викорис- танням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інте- лектуальної, творчої діяльності. Прийом заявок претендентів завершено 30 вересня 2019. Протягом 2019 року та 2020 року відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу. Більш детальну інформацію можна знайти на веб–сайті Державної інноваційної фінансово–кредит- ної установи, як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу. Ознайомитись зі звітом можна за посиланням: Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інте- лектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту. Також Мінекономіки продовжено роботу щодо підготовки законопроєктів «Про венчурний капі- тал», «Про підтримку стартапів» та «Про розвиток інновацій». Протягом 2020 року Мінекономіки продовжено опрацювання питання спрощення доступу до капіталу для суб’єктів мікро– та малого підприємництва шляхом утворення державного Фонду фондів з залученням фінансування від міжнародних донорських організацій за механізмом ESCALAR.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

Вдосконалення регулювання ринку праці з метою зниження рівня неофіційного працевлаштування та стимулювання мобільності працівників

12.08.2021

Відповідальний виконавець

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство фінансів України

Торгово-промислова палата України (за згодою)

Органи місцевого самоврядування (за згодою)

Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)

IV квартал

2021

Проведення комплексного дослідження з метою виявлення причин неофіційного працевлаштування

Виконується

(Звіт за 2018–2019 роки).

Державна служба зайнятості проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на запобігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам.

До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, представники органів влади, контролюючих та правоохоронних органів на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці.

Так, фахівцями державної служби зайнятості проводилися заходи роз’яснювального характеру, зокрема:

- спільно з Держпраці роз’яснювальна робота з роботодавцями про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин;

- індивідуальні відвідування роботодавців з питань легалізації зайнятості;

- семінари та вебінари для населення та для роботодавців з питань легальної зайнятості;

- робочі зустрічі, наради, “Круглі столи”, відеоконференції та інші заходи, спрямовані на інформування громадськості про переваги офіційного працевлаштування та уникнення порушень у соціальній сфері, недопущення підміни фактичних трудових договорів цивільними та господарськими тощо.

Крім того, з метою поінформованості населення та роботодавців щодо негативного впливу неоформлення трудових відносин на економічний та соціальний розвиток держави, в центрах зайнятості розміщені матеріали про необхідність дотримання роботодавцями вимог законів України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про оплату праці”, “Про рекламу”, Кодексу законів про працю України.

РЕГІОНИ:

Чернігівська ОДА:

Протягом 2020 року проведено 527 інформаційних семінари “Ризики нелегальної трудової міграції”. Крім того, проведено 154 інформаційні вебінари із загальних питань зайнятості, на яких також розглядались питання щодо ризиків тіньової зайнятості та переваг офіційного працевлаштування Проведено 69 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 338 представників підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців, 5 засідань «круглих столів», нарад, робочих зустрічей за участю 30 роботодавців, учасниками яких стали 924 безробітні особи та шукачі роботи. До проведення вказаних семінарів долучалися спеціалісти Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та представники Бюро правової допомоги.

У 2020 році у філіях Чернігівського ОЦЗ проведено 384 семінари із загальних питань зайнятості, учасниками яких стали 5,7 тис. безробітних. Метою таких заходів є в тому числі інформування громадян про переваги легальної праці, запобігання тіньовій зайнятості та працевлаштування

без оформлення трудових відносин.

Загалом у 2020 році обласною службою зайнятості проведено 467 спільних відвідувань таких суб’єктів господарювання з Управлінням Держпраці в Чернігівській області, 578 відвідувань фахівцями служби зайнятості, 106 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 1095 представників підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців, 26 засідань “круглих столів”, нарад, робочих зустрічей за участю 289 роботодавців.

0%	Проведення комплексного дослідження з метою виявлення причин неофіційного працевлаштування	IV квартал 2021
(Звіт за 2018–2019 роки). Державна служба зайнятості проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на запобігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам. До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, представники органів влади, контролюючих та правоохоронних органів на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці. Так, фахівцями державної служби зайнятості проводилися заходи роз’яснювального характеру, зокрема: - спільно з Держпраці роз’яснювальна робота з роботодавцями про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин; - індивідуальні відвідування роботодавців з питань легалізації зайнятості; - семінари та вебінари для населення та для роботодавців з питань легальної зайнятості; - робочі зустрічі, наради, “Круглі столи”, відеоконференції та інші заходи, спрямовані на інформування громадськості про переваги офіційного працевлаштування та уникнення порушень у соціальній сфері, недопущення підміни фактичних трудових договорів цивільними та господарськими тощо. Крім того, з метою поінформованості населення та роботодавців щодо негативного впливу неоформлення трудових відносин на економічний та соціальний розвиток держави, в центрах зайнятості розміщені матеріали про необхідність дотримання роботодавцями вимог законів України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про оплату праці”, “Про рекламу”, Кодексу законів про працю України. РЕГІОНИ: Чернігівська ОДА: Протягом 2020 року проведено 527 інформаційних семінари “Ризики нелегальної трудової міграції”. Крім того, проведено 154 інформаційні вебінари із загальних питань зайнятості, на яких також розглядались питання щодо ризиків тіньової зайнятості та переваг офіційного працевлаштування Проведено 69 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 338 представників підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців, 5 засідань «круглих столів», нарад, робочих зустрічей за участю 30 роботодавців, учасниками яких стали 924 безробітні особи та шукачі роботи. До проведення вказаних семінарів долучалися спеціалісти Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та представники Бюро правової допомоги. У 2020 році у філіях Чернігівського ОЦЗ проведено 384 семінари із загальних питань зайнятості, учасниками яких стали 5,7 тис. безробітних. Метою таких заходів є в тому числі інформування громадян про переваги легальної праці, запобігання тіньовій зайнятості та працевлаштування без оформлення трудових відносин. Загалом у 2020 році обласною службою зайнятості проведено 467 спільних відвідувань таких суб’єктів господарювання з Управлінням Держпраці в Чернігівській області, 578 відвідувань фахівцями служби зайнятості, 106 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 1095 представників підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців, 26 засідань “круглих столів”, нарад, робочих зустрічей за участю 289 роботодавців.

IV квартал

2018

Ухвалення комплексу заходів та внесення змін до Кодексу законів про працю України

Виконується

Мінсоцполітики (Мінекономіки):
Відомствами здійснюється робота щодо розробки законопроєктів та внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України, які сприятимуть вдосконаленню регулювання ринку праці та зниженню рівня неофіційного працевлаштування.

Державна служба зайнятості проводить інформаційно–роз’яснювальну роботу, спрямовану на за- побігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам.

Це тематичні публікації у друкованих виданнях, семінари, цільові зустрічі, «круглі столи» тощо. Однією з тематик семінарів для роботодавців є «Легалізація зайнятості – крок назустріч Вашим працівникам (у тому числі, особам з інвалідністю)». До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, владні структури, контролюючі та правоохоронні органи на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці, які:

використовують найману працю згідно укладених трудових договорів, що передбачають за- йнятість працівників;
зменшили чисельність найманих працівників, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, при збереженні (збільшенні) обсягів діяльності (виробництва);
виплачують працівникам заробітну плату в сумі менше або на рівні законодавчо встановлено- го мінімального розміру за відпрацьований повний робочий день.

У центрах зайнятості шукачі роботи можуть отримати індивідуальні або групові консультації з пи- тань переваг легальної зайнятості, скористатися буклетами відповідної тематики.

Для роботодавців розроблена пам’ятка – застереження про передбачену законодавством відповідальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.

0%	Ухвалення комплексу заходів та внесення змін до Кодексу законів про працю України	IV квартал 2018
Мінсоцполітики (Мінекономіки): Відомствами здійснюється робота щодо розробки законопроєктів та внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України, які сприятимуть вдосконаленню регулювання ринку праці та зниженню рівня неофіційного працевлаштування. Державна служба зайнятості проводить інформаційно–роз’яснювальну роботу, спрямовану на за- побігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам. Це тематичні публікації у друкованих виданнях, семінари, цільові зустрічі, «круглі столи» тощо. Однією з тематик семінарів для роботодавців є «Легалізація зайнятості – крок назустріч Вашим працівникам (у тому числі, особам з інвалідністю)». До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, владні структури, контролюючі та правоохоронні органи на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці, які: використовують найману працю згідно укладених трудових договорів, що передбачають за- йнятість працівників; зменшили чисельність найманих працівників, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, при збереженні (збільшенні) обсягів діяльності (виробництва); виплачують працівникам заробітну плату в сумі менше або на рівні законодавчо встановлено- го мінімального розміру за відпрацьований повний робочий день. У центрах зайнятості шукачі роботи можуть отримати індивідуальні або групові консультації з пи- тань переваг легальної зайнятості, скористатися буклетами відповідної тематики. Для роботодавців розроблена пам’ятка – застереження про передбачену законодавством відповідальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.

Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки

Міністерство фінансів України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки