Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

- центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

МОН:
Протягом 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8–ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з дослі- джень та інновацій «Горизонт 2020» (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн–членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС «Горизонт Європа» та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС «Горизонт 2020» та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», налагодити професійні зв’язки з іншими країнами–учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Також Україна є активним учасником програми Європейського Союзу Еразмус+ (2014 – 2020 рр.), що виконується на запровадження положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства (Розділ V, Глави 23–26, Стат- ті 430–445). Українські заклади вищої освіти є активними учасниками програми Еразмус+ у сфері вищої освіти з міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами і Європейських студій та інших напрямів та сфер.

За даними Національного Еразмус+ офісу в Україні показники успішності України в програмі Європейського Союзу Еразмус+ є наступними.

За результатами конкурсів 2015 – 2020 рр. напряму «Міжнародна кредитна мобільність» підтримано 1717 проєктів на організацію міжнародної академічної мобільності у співпраці з 192 українськими закладами вищої освіти у партнерстві з університетами держав–членів ЄС.

11505 українських здобувачів вищої освіти та науково–педагогічних працівників взяли участь у навчанні та викладанні і підвищенні кваліфікації в європейських закладах вищої освіти.

За результатами 7 конкурсів індивідуальних стипендій для навчання за напрямом «Спільні освітні програми» обрано 288 стипендіатів, з яких 274 українські студенти отримали стипендії на навчання за спільними магістерськими програмами Еразмус Мундус (Erasmus Mundus Master Courses and Erasmus Mundus Joint Master Degrees – EMJMDs). 14 здобувачів вищої освіти отримали стипендії для здобуття ступеня доктора філософії за спільними докторськими програмами (Erasmus Mundus Joint Doctorates – EMJD).

У період з 2015 до 2020 рр. за участі України розпочалось або триває впровадження 48 проєктів міжнародної співпраці за напрямом «Розвиток потенціалу у сфері вищої освіти». Понад 200 партнерів з України, серед яких понад 100 закладів вищої освіти, наукові установи, громадські організації, державні та бізнес структури спільно з партнерами з різних країн–членів і партнерів Програми Еразмус+ реалізують 39 спільних і 9 структурних проєктів, серед яких 19 національних і 31 багатонаціональних проєктів за участі 28 країн–членів та 19 країн–партнерів Програми.

34 українських організацій змогли довести додану вартість і цінність свого потенціалу для участі у впровадженні інноваційних проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства», включаючи 12 закладів вищої освіти. Крім того, 6 закладів вищої освіти України впроваджують проєкти за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері вищої освіти», а 2 заклади вищої освіти є партнерами 10 проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері освіти дорослих».

121 проєктів Жана Моне за участі 57 організацій з України стали переможцями 7 конкурсів з 2014 р. до 2020 р.: 45 закладів вищої освіти, 2 дослідницькі інститути, 10 громадських організацій.

МКІП:

З 2016 року Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», найбільшій програмі ЄС для сектору культури і креативних індустрій, яка надає доступ до фінансування проєктів у сфері культури і креативних індустрій, підтримує розвиток європейських професійних мереж і платформ, заохочує розбудову партнерських зв’язків між країнами–учасницями, сприяє посиленню конкурентоспроможності сектору, надає підтримку ініціативам з охорони і промоції європейської культурної спадщини та культурного і мовного розмаїття Європи.

У 2020 році Україна приєдналася до Європейського фонду підтримки спільного виробництва тарозповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів «EURIMAGES», метою якого є заохочення спільного виробництва, розповсюдження, трансляції та використання кінематографічних і аудіовізуальних творів, які відповідають критеріям, встановленим Європейською конвенцією про спільне кіновиробництво.

Приєднання до «Єврімаж» відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникам для створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям для популяризації якісного європейського кіно.

Також слід зазначити про результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проєктів з України здобули перемогу.

Є один підтриманий проєкт з українською організацією–лідером Інтерньюз–Україна «ARTIFAKE: Art Invades Fakes» (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:

• Tbilisi Architecture Biennial – What do we have in Common – Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»).

• Modernism for the Future 360/365 – Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)

• B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world –Glowing Harp, Ukraine / «Арфові барви», Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

• Reading Dogs Partnership – Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).

Протягом 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн–meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020) та започатковано серію відкритих онлайн–інтерв’ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 – на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 – про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 – про досвід мережування).

За підтримки ЄС на виконання Меморандуму між Мінкультури і Британською Радою в Україні впродовж 2017–2020 рр. реалізовано проєкт «Культурні мости» (Culture Bridges), спрямований на налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними організаціями та інституціями в Україні та ЄС (у рамках проєкту надано підтримку заходам з підтримки міжнародної мобільності фахівців та проєктів міжнародної співпраці).

Впродовж 2019 – 2020 рр. в Україні за підтримки ЄС успішно реалізується програма розширення контактів між людьми: Дім Європи (House of Europe), метою якої є професійні та творчі обміни, нетворкінг, навчальні візити та підтримка проєктів співпраці між Україною та ЄС в сфері культури, креативних індустрій, медіа, соціальному підприємництві, освіті, медицині, роботі з молодю.

Відповідна інформація розміщується на експортному веб–порталі, що був запущений 23.12.2020 на платформі Дія. Бізнес.

Також інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС, ДМС, Держпродспоживслужби.

Міндовкілля:
Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та надані погодження остаточних редакцій проєктів:

• ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»;

• ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»;

• ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»;

• ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод;

• ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT);

• ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT);

• ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологічних аспектів» (ISO 14008:2019, IDT);

• ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT).

• Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження.

В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти:

• ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показники впливу на довкілля

• ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля

Мінекономіки:

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації, національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який чинний з  01.01.2021.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проектування;

2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики;

4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції;

8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади;

9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

10. ДСТУ ISO 14005:2020 (ISO 14005:2019, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

11. ДСТУ ISO 14051:2015 (ISO 14051:2011, IDT) Екологічне управління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

16. ДСТУ ISO 14033:2020 (ISO 14033:2019, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, затвердженої наказом ДП «УкрНДНЦ» від 18.03.2021 № 91, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

EN ISO 14006:2020 “Системи екологічного керування. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

EN ISO 14007:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод”;

ISO 14016:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів”;

EN ISO 14063:2020 “Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування;

2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики;

4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції;

8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади;

9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

10. ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

11. ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT) Екологічнеуправління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

16. ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

• EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

• EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»;

• ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів»;

• EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

Звіт за 2018 рік.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб–сайті Мінеконо- міки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі «Участь України у Регіо- нальній Конвенції про пан–євро–середземноморські преференційні правила походження» рубрики «Співробітництво між Україною та Європейським Союзом».

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

(Звіт за 2018 рік).
З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономі- ки розроблено проєкти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту», «Про захист від субсидованого імпорту», «Про захисні заходи», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері тор- говельного захисту». У грудні 2019 року вказані проєкти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроєкти були повер- нуті Мінекономіки для повторного їх погодження.

Проєкти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отри- мано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроєктів.

В той же час народними депутатами України Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проєкти Законів України «Про захист від демпінгово- го імпорту» (реєстр. No 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. No 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. No 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. No 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. No 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. Ли- стом від 30.09.2020 No 4401–01/59241–01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висно- вки щодо впливу законопроєктів (реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

На виконання доручення Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 No 40428/1/1–20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 No 04– 16/13–2020/169582, No 04–16/13–2020/169577, No 04–16/13–2020/169574, No 04–16/13–2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Мі- ністрів України від 18.07.2007 No 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 No 4401–01/61967–01 та No 4401–01/61954–01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено проєкти експертних висновків до проєктів Законів реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141. За дорученням Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 13.11.2020 No 46202/1/1–20 до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, по- даткової та митної політики від 10.11.2020 No 04–32/09–2020/207447 листом від 25.11.2020 No 4401– 01/70129–01 (Комітету ВРУ) та від 25.11.2020 No 4401–01/70126–01 (КМУ) надано проєкт експертного висновку до проєкту Закону реєстр. No 4291. Наразі законопроєкти знаходяться на розгляді у ко- мітетах ВРУ. 23.12.2020 представниками Мінекономіки взято участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом в частині розгляду проєкту Закону реєстр. No 4132. Разом з цим Мінекономіки здійснюється аналіз законопроєктів, поданих народними депутатами України, для надання пропозицій щодо їх подальшого доопрацювання.

Звіт за 2018 рік.

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (анти- демпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результата- ми таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспро- можна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний пор- тал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої було заплановано у 2020 році. (Однак, враховуючи процес доопрацювання поточної версії ІТ–платформи строки пере- несено на 2021 рік).

ІТ–платформа забезпечить: автоматизацію процесів проведення розслідувань/переглядів; опера- тивний обмін інформацією та матеріалами між Мінекономіки та заінтересованими сторонами під час розслідувань/переглядів; доступ заінтересованим сторонам до інформації в рамках розсліду- вань/переглядів; публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ он–лайн) до інформації та ма- теріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту.

Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ–платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні 2020 року здійснено попереднє тестування ІТ–платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі веб–сайт наповнено основною інформацією, здійснюється тестування зі сторони користувача з боку Мінекономіки (як слідчий) ІТ–платформи для подальшого впровадження у роботу.

Наразі вживаються заходи щодо взяття ІТ-платформи на баланс Мінекономіки.

На даний час веб-сайт td.me.gov.ua наповнено основною інформацією, проводиться тестування ІТ - платформи, узгодження та остаточне доопрацювання розробником системи.

Також у поточному році планується здійснити модернізацію вказаної

ІТ-платформи, зокрема удосконалення частини обміну інформацією в рамках торговельних розслідувань, доопрацювати інші можливості ІТ-платформи в рамках торговельного захисту за результатами тестувань.

В той же час у 2022 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації ІТ-платформи (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме ІТ-платформа, від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу.

В результаті впровадження ІТ-платформи, буде забезпечено публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ онлайн) до інформації та матеріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту, обмін інформацією та матеріалами між заінтересованими сторонами під час антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (захисних) розслідувань або в рамках переглядів заходів за результатами таких розслідувань та Мінекономіки як органом, який проводить торговельні розслідування, оперативний обмін інформацією, забезпечення прав та інтересів заінтересованих сторін на захист та прозорість проведення таких розслідувань та переглядів.

(Звіт за 2018 рік).

Тривають роботи щодо наповнення нового веб-сайту, на якому серед іншого, буде розміщено атуальну інформацію до пункту 1 статті 1 Угоди про спрощення процедур торгівлі.

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

• пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
• інституційне посилення СМК; ­
• застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
• посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.

Звіт за 2018 рік.

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

• від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
• від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2018 рік.

Наказом Мінекономрозвитку від 23.06.2018 року №864 утворено Державну установу “Офіс з просування експорту України” та затверджено Положення про неї. 31.07.2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 199-р “Про утворення державної установи “Офіс з просування експорту України”, Мінекономрозвитку наказом від 23.06.2018 року № 864 утворено державну установу “Офіс з просування експорту України”, а наказом Мінекономрозвитку від 27.09.2018 № 1379 затверджено нову редакцію її положення.

У грудні 2018 року завершився трансформаційний період становлення державної установи “Офіс з просування експорту України” на базі консультативно-дорадчого органу Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку.

З метою розробки експортного веб-порталу Мінекономрозвитку розроблено його концепцію та структуру та завершується розробка технічного завдання з метою закупівлі відповідних послуг. Також готуються зміни до Положення про Державну установу “Офіс з просування експорту України” з метою створення структурного підрозділу для програмно-технологічної підтримки та розвитку експортного веб-порталу, його подальшого наповнення та адміністрування. До кінця 2019 року заплановано запустити експортний веб-портал в роботу.

Мінекономіки спільно з ДУ “Офіс з просування експорту” вживаються заходи для запуску експортного веб-порталу – інформаційного інструменту з підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища в цілому. В рамках міжнародної технічної допомоги Уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine закуплено послуги із розробки експортного веб-порталу. Наразі розробляється програмне забезпечення.

З метою наповнення веб-порталу інформацією, необхідною для українських експортоорієнтованих підприємств, іноземних бізнес-партнерів та інвесторів, за ініціативою Мінекономіки Кабінетом Міністрів України дорученням від 21.08.2019 №27862/1/1-19 доручено центральним органам виконавчої влади та іншим розпорядникам інформації надати Мінекономіки та ДУ “Офіс з просування експорту України” наявну та актуалізовану інформацію за відповідними напрямами. Наразі вся отримана інформація опрацьовується та узагальнюються з метою подальшого розміщення її на веб- порталі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. No 1071–р цілісний майновий комплекс державної установи «Офіс з просування експорту України» передано із сфери Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Господарсько–фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. 23.12.2020 ДУ «Офіс з просування експорту України» на платформі Дія.Бізнес за підтримки Мінекономіки запустив Єдиний експортний веб–портал – онлайн–платформу для експортерів та компаній, зацікавлених в експорті. Наразі веб–портал працює у тестовому режимі.

При Мінекономрозвитку функціонує Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа), утворена згідно з Законом України “Про інноваційну діяльність”, діяльність якої передбачає залучення прямих іноземних інвестицій та спрямованість на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів. Протягом 2018 року Установою підготовлено до проведення 3 конкурси щодо підтримки інвестиційних та інноваційних проектів:

1. Фонд підтримки винаходів Мінекономровзитку. Мета конкурсу – фінансова підтримка інноваційних стартапів від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів.
2. Конкурс інвестиційних проектів. Мета конкурсу – збільшення реальних інвестицій в бізнес – проекти України.
3. Конкурс інноваційних проектів. Мета конкурсу – підтримка інноваційних проектів, та створення інноваційного виробництва. Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 року № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України “Про розвиток інновацій” наказом Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514. Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

Функціонує Державна інноваційна фінансово–кредитна установа (далі – Установа), утворена згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність», діяльність якої передбачає за- лучення прямих іноземних інвестицій та спрямована на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів (постановою КМУ від 25.11.2020 No 1157 установу із сфери управліня Мінекономіки передано до сфери управління Мінстратегпрому.

Протягом 2020 року Установою підготовлено до проведення 1 конкурс щодо інвестиційних проєктів, пов’язаних із знешкодженням та утилізацією небезпечних відходів, згідно із взяти- ми державою на себе зобов’язаннями перед Європейським Союзом в частині поводження з відходами, яким можливе надання фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фі- нансово–кредитної установи (дата проведення конкурсу 18 березня 2021 року) та оголошено 2 конкурси щодо відбору проєктів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків.

Також слід зазначити про Експериментальний проєкт з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі – експериментальний проєкт), який реалізовувався Мінекономіки разом з ДІФКУ в межах фон- ду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промис- лових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від спла- ти зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Експериментальний проєкт передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах від- бору проєктів, пов’язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності для дер- жавного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 «Про реалізацію екс- периментального проєкту з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» (зі змінами) та прийнятих на її виконання нормативно–правових актів, з 1 січня 2019 року відбувалася практична реаліза- ція експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або викорис- танням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інте- лектуальної, творчої діяльності.

Прийом заявок претендентів завершено 30 вересня 2019.

Протягом 2019 року та 2020 року відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу.

Більш детальну інформацію можна знайти на веб–сайті Державної інноваційної фінансово–кредит- ної установи, як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інте- лектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту.

Також Мінекономіки продовжено роботу щодо підготовки законопроєктів «Про венчурний капі- тал», «Про підтримку стартапів» та «Про розвиток інновацій».

Протягом 2020 року Мінекономіки продовжено опрацювання питання спрощення доступу до капіталу для суб’єктів мікро– та малого підприємництва шляхом утворення державного Фонду фондів з залученням фінансування від міжнародних донорських організацій за механізмом ESCALAR.

Представники Кабінету Міністрів України, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, ДФС, Офісу з просування експорту в період з 18.01.2018 року по 30.06.2018 року за підтримки фонду Western NIS Enterprise Fund, а також в рамках підготовки та імплементації Експортної стратегії України взяли участь у навчальній програмі Львівської бізнес-школи Українського католицького університету “Експортуй: команда міжнародної торгівлі України працює для бізнесу”. У рамках підписаного у 2017 році Меморандуму про співпрацю з пріоритетних напрямів розвитку торговельних відносин України у галузі сільського господарства, харчової промисловості та сільськогосподарських технологій, у листопаді 2018 року відбулась робоча зустріч представників тринадцяти асоціацій та громадських об’єднань агропромислового комплексу, Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, під час якої сторони обговорили подальші напрями співпраці щодо нарощування обсягів українського експорту аграрної та харчової продукції, диверсифікації ринків збуту для українських товарів АПК тощо.

Проект CUTIS 24.04.2018 здійснив офіційний запуск Національної навчальної програми (ННП) з експорту до Канади. Партнерами ННП виступають такі регіональні торгово-промислові палати: Вінницька, Волинська, Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Одеська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська, а також Громадська організація “Рада молодих вчених” (м. Суми), Києво-Могилянська бізнес-школа (м. Київ), Львівська бізнес-школа (м. Львів). Проект CUTIS підписав меморандуми про взаєморозуміння з реалізації ННП з цими партнерськими організаціями. В рамках ННП з експорту до Канади проведено тренінг для тренерів (Київ, 10-14 вересня 2018 року), в якому взяли участь 34 учасники-тренери та їх асистенти, з яких 15 тренерів пройшли навчання в Канаді (17-21 вересня 2018 року). Проект CUTIS у 2018 році в рамках Національної навчальної програми з експорту до Канади провів пілотні тренінги у Львові (Львівська бізнес-школа), Івано-Франківську (Івано-Франківська ТПП), у Вінниці (Вінницька ТПП), у Дніпрі (Дніпропетровська ТПП), у Чернігові (Чернігівська ТПП), у Луцьку (Волинська ТПП), у Херсоні (Херсонська ТПП), у Києві (Київська ТПП), у Хмельницькому (Хмельницька ТПП).

У 2018 році проводились тренінги для консультантів по експорту та фахівців малих і середніх підприємств за підтримки Німецько-українського партнерського проекту торгово-промислових палат KVP Ukraine, партнерами якого з німецької сторони є Асоціація промислово-торгових палат Німеччини (DIHK e.V.), з української сторони – ТПП України та регіональні ТПП (Києва, Одеси, Чернігова, Одеси). Проект фінансується Німецьким міністерством економічної співпраці та розвитку (BMZ):

• Навчальна поїздка текстильного кластеру “Donbas Fashion Cluster“ до Німеччини.
• Тренінг “Стратегія інтернет-маркетингу і малобюджетні інструменти інтернет-просування” для жінок-підприємниць (м. Маріуполь).
• Тренінг “Майстерність проведення переговорів для МСП» (Київ).
• Тренінг для МСП “Інтелектуальна власність — нематеріальні активи Вашого бізнесу” (Чернігів).
• Тренінг для консультантів з експорту до ЄС “Тенденції та можливості ринку ЄС для українських виробників меблів” (Київ).
• Тренінг для МСП з експорту до ЄС “Тенденції та можливості ринку ЄС для українських виробників меблів” (Київ).
• Навчальна поїздка українських експертів до Німеччини „Вимоги до якості та безпеки сільськогосподарських та продуктів харчування у ЄС”.
• Тренінг для МСП ”Розробка PR-стратегії власного бізнес-проекту” (Чернігів).
• 14-денна Сертифікаційна програма ТПП України та CTA Economic & Export Analysts Ltd для консультантів з експорту до ЄС.

МОН: 12 березня - 23 квітня 2019 року, за підтримки МОН, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» провів навчальний тренінг з питань інтелектуальної власності, трансферу технологій та управління інноваційною діяльністю.

   Навчання пройшли представники закладів вищої освіти, наукових інститутів, інститутів післядипломної освіти та інші представники інноваційної екосистеми України. Курс складався з 108 академічних годин і поєднував очне та онлайн навчання. Однією з цілей даного тренінгу був розвиток академічного підприємництва в закладах освіти та наукових установах. Слухачі оволоділи навичками з таких питань:

   - політика у сфері охорони інтелектуальної власності та трансферу технологій закладів вищої освіти і наукових установ (далі - ЗВО і НУ),

   - способи та основні етапи комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ),

   - основні засади авторського та патентного права в Україні та за кордоном,

   - маркетингові, патентні та патентно-кон’юнктурні дослідження об’єктів права інтелектуальної власності,

   - оцінка вартості та облік об’єктів права інтелектуальної власності,

   - розробка бізнес-плану з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності,

   - взаємодія з потенційними інвесторами,

   - розпорядження майновими правами інтелектуальної власності у ЗВО та НУ,

   - міжнародні інструменти трансферу технологій,

   - національна інноваційна екосистема та академічне підприємництво.

23 квітня у МОН України відбувся захист проектів учасниками навчального тренінгу, зокрема щодо: проведення технологічного аудиту визначеного ОПІВ, оцінки ринкової (справедливої) вартості ОПІВ, визначення межі роялті для угоди з комерціалізації ОПІВ, проведення маркетингового, патентно-кон'юнктурного дослідження стосовно ОПІВ, підготування бізнес-плану з комерціалізації ОПІВ.

МОН:
На початку 2020 року було посилено комунікацію із заінтересованими сторонами для нала- годження співпраці між наукою та бізнесом та створення умов для комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок. МОН ініційовано низку нарад з керівництвом міністерств, які опікуються інноваціями, закладів вищої освіти та бізнесу для визначення основних проблем у сфері інноваційної діяльності та відпрацювання механізмів ефективної співпраці між ключовими 

стейкхолдерами. Перша така зустріч за участі представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, а також вітчизняного бізнесу та університетів відбулась 18.12.2019 в Будинку Уряду. Було обго- ворено питання взаємодії науки та бізнесу, основні причини, що заважають розвитку такої співп- раці, а також технологічні напрями, у розвитку яких зацікавлені підприємства. В обговоренні взяли участь керівники напрямку інновацій компаній ДТЕК, ОККО Group, науково–виробничого підприємства «Атлон Авіа», Mastercard Ukaine та ін.

Практику проведення зустрічей у такому форматі було продовжено у січні–лютому 2020 року за окремими видами економічної діяльності. Однак, із встановленням на всій території України карантинних заходів проведення зустрічей призупинено.

19.04.2018 року відбувся Модульний Експортний Тренінг для Агро: Розробка продукту від українсько-німецького проекту “Агроторгівля України” за участі міжнародних та національних експертів (в рамках міжнародної агропромислової виставки “Agroport Ukraine 2018”), серед тем якого були, зокрема, стандарти якості та стратегії розвитку харчових продуктів, вимоги до пакування та переліку інгредієнтів при експорті до країн ЄС.

07.06.2018 – відбулась експортна панельна дискусія “Ukraine: time to grow!”/“Україно: час зростати!” (в рамках ювілейної ХХХ Міжнародної агропромислової виставки АГРО-2018), під час якої обговорений досвід середніх та малих виробників щодо їх виходу на зовнішні ринки, необхідні кроки та заходи з боку держави та Уряду, які будуть сприяти розвитку українського експорту аграрних та харчових продуктів, а також агротехнологій.

26.06.2018 проектом “Агроторгівля України” проведений Модульний Експортний Тренінг для Агро за участі міжнародних експертів (в рамках міжнародної агропромислової виставки “Agroport Ukraine 2018”), серед тем якого були, зокрема: ПВЗВТ – загальні умови, актуальний стан, умови використання митного режиму; тарифне та нетарифне регулювання експорту до ЄС; інструменти експорту: В2В-платформи, Trade Helpdesk тощо.

22.11.2018 у м. Кам’янець-Подільський та 07.12.2018 році у м. Запоріжжя відбулися регіональні експортні тренінги проекту “Агроторгівля України”.

04.12.2018 проведено ринковий форум про розвиток експорту свіжих овочів та фруктів, зокрема, про напрямки, ринки та продукти (в рамках П’ятнадцятої міжнародної конференції “Овочі та фрукти України-2018. Вектор на експорт”).

13.12.2018 році проведено IV Конгрес експортерів “Ukrainian Food 2018” (в рамках II міжнародної виставки Ukrainian Food Expo). Тема Конгресу –“Міжнародний маркетинг – ключова потреба зовнішніх ринків”.

ТПП України у рамках DCFTA проведено 14-денну Сертифікаційну програму для консультантів з експорту (у жовтні, листопаді та грудні 2018 року).

Проект CUTIS 01.11.2018 спільно з Києво-Могилянською бізнес-школою організував інформаційну сесію “Канада: Ключ для побудови стратегії виходу на глобальні ринки” (135 підприємців).

(Звіт за 2018 – 2019 роки).

ДУ “Офіс з просування експорту” завершив реалізацію інноваційної навчальної програми для консультантів державного та приватного секторів в сфері експортної діяльності Train The Trainers. Проведено 4 живих семінари та 40 онлайн сесій зворотного зв’язку. В програмі взяли участь 52 експерти у форматі команд-представників від 10 областей України.

(Звіт за 2018 – 2019 роки).

15-18/06/2021 проведено ХVІI Міжнародноу спеціалізовану виставку “Зброя  та  безпека  –  2021”.

У заході взяли участь Міністерство освіти і науки, провідні вчені та розробники унікальних технологій з багатьох наукових установ, Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет”, Національного авіаційного університету, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Хмельницького національного університету, Харківського національного університету радіоелектроніки, Київського національного університету технологій та дизайну, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Київського національного університету технологій та дизайну, Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпровського державного технічного університету Інститут проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Національного університету “Львівська політехніка”, Хмельницького національного університету, а також представники організацій оборонно-промислового комплексу.

У своїх роботах заклади вищої освіти та наукові установи висунули низку пропозицій, спрямованих на поліпшення справ у сфері втілення інноваційних розробок в оборонній промисловості України, зокрема акцентували увагу на вдосконалення окремих напрямів військово-технічної політики та можливих шляхів забезпечення Збройних Сил України 

новітніми та модернізованими зразками озброєння та військової техніки (ОВТ), щодо конкретних робіт по їх створенню, про труднощі, що стоять на заваді реалізації намічених планів і програм, про перспективи та можливості їх подолання, а також про плани подальших розробок та досліджень у цьому напрямі.

Представники Міністерства освіти і науки України, заклади вищої освіти та наукові установи презентували узагальнені результати роботи, а саме: автономний комплект дистанційного обігріву ступень вартового, бездротова система оповіщення і управління евакуацією, гібридний квадрокоптер для тривалого автономного польоту зазначеною траєкторією, забезпечення безвідмовності високофорсованих дизелів бронетехніки шляхом впровадження новітніх технологій, компактне обладнання для аерозольного маскування техніки та військ у видимому та інфрачервоному діапазонах за новою технологією стисненої детонації, комп’ютерний артилерійський полігон.

Практику проведення зустрічей у такому форматі було продовжено, однак, станом на тепер, у зв’язку із встановленням на всій території України до 24 квітня 2020 року карантинних заходів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211), проведення зустрічей призупинено.

На запит спілки ДУ «Офіс з просування експорту» було проведено вебінари «Експорт органічної продукції: вимоги та сертифікація Канади» та «Інструменти Офісу з пошуку та аналізу нових ринків». Експерти Офісу були спікерами форумів у 24 регіонах України, організованих спілкою.

На запит Асоціації «Укркондпром» ДУ «Офіс з просування експорту» організував онлайн–вебінар – «Огляд та особливості роботи з країнами Перської затоки», а також провів вебінар – «Тренди кондитерських виробів Азіатського–Тихоокеанського регіону».

Також ДУ «Офіс з просування експорту» розроблено навчальні тренінги щодо методології вибору ринків для експорту, онлайн–ресурсів для дослідження, а також особливостей регулювання товарів Європейського Союзу. Протягом 2020 року проведено 10 таких тренінгів в рамках різноманітних навчальних програм.

МОН

15-18/06/2021 проведено ХVІI Міжнародноу спеціалізовану виставку “Зброя  та  безпека  –  2021”.

У заході взяли участь Міністерство освіти і науки, провідні вчені та розробники унікальних технологій з багатьох наукових установ, Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет”, Національного авіаційного університету, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Хмельницького національного університету, Харківського національного університету радіоелектроніки, Київського національного університету технологій та дизайну, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Київського національного університету технологій та дизайну, Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпровського державного технічного університету Інститут проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Національного університету “Львівська політехніка”, Хмельницького національного університету, а також представники організацій оборонно-промислового комплексу.

У своїх роботах заклади вищої освіти та наукові установи висунули низку пропозицій, спрямованих на поліпшення справ у сфері втілення інноваційних розробок в оборонній промисловості України, зокрема акцентували увагу на вдосконалення окремих напрямів військово-технічної політики та можливих шляхів забезпечення Збройних Сил України новітніми та модернізованими зразками озброєння та військової техніки (ОВТ), щодо конкретних робіт по їх створенню, про труднощі, що стоять на заваді реалізації намічених планів і програм, про перспективи та можливості їх подолання, а також про плани подальших розробок та досліджень у цьому напрямі.

Представники Міністерства освіти і науки України, заклади вищої освіти та наукові установи презентували узагальнені результати роботи, а саме: автономний комплект дистанційного обігріву ступень вартового, бездротова система оповіщення і управління евакуацією, гібридний квадрокоптер для тривалого автономного польоту зазначеною траєкторією, забезпечення безвідмовності високофорсованих дизелів бронетехніки шляхом впровадження новітніх технологій, компактне обладнання для аерозольного маскування техніки та військ у видимому та інфрачервоному діапазонах за новою технологією стисненої детонації, комп’ютерний артилерійський полігон.

Практику проведення зустрічей у такому форматі було продовжено, однак, станом на тепер, у зв’язку із встановленням на всій території України до 24 квітня 2020 року карантинних заходів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211), проведення зустрічей призупинено.

Підготовлено узагальнену інформацію про стан виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 844 (зі змінами), з метою надання Кабінету Міністрів України.

Мінагрополітики розробило законопроект щодо виробництва та обігу виноробної продукції “Про вино та виноробну продукцію” з метою імплементації актів законодавства ЄС щодо організації та контролю ринку вина (Регламент Ради (ЄС) № 491/2009, яким замінено Регламент Ради (ЄС) № 479/2008), який обговорюється з представниками галузі виноробства.

Законом України від 08.12.2015 № 864-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами” внесено зміни до Закону України “Про насіння і садивний матеріал” з метою адаптації насіннєвого ринку в Україні до вимог ЄС. Цим Законом та підзаконними актами адаптовано норми Директив ЄС, в частині сертифікації та маркування насіння. Положення врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 97 “Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал” та наказом Мінагрополітики від 10.07.2017 № 348 “Про затвердження Порядку маркування та пакування партій насіння і форми етикетки”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.09.2017 № 1142/31010.

Здійснено порівняльний аналіз Методики інспектування насінницьких посівів олійних культур та Директиви ЄС 2002/57. Узагальнену інформацію про стан виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії станом на 01.01.2019 надіслано Кабінету Міністрів України листом від 21.01.2019 № 3412-01/2320-01

З метою адаптації насіннєвого ринку в Україні до вимог ЄС Мінагрополітики здійснено порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання  України та нормативно-правового регулювання в ЄС (Директива Ради 66/402/ЄЕС від 14 червня 1966 року про реалізацію насіння злаків) та прийнято наказ Мінагрополітики № 476 від 04.10.2018 «Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур», зареєстрований в Мін’юсті 29.10.18 за № 1219/32671.

Також здійснено порівняльний аналіз Методики інспектування насінницьких посівів олійних культур та Директиви ЄС 2002/57 про реалізацію насіння олійних культур та прийнято наказ Мінагрополітики від 21.11.2018 № 558 “Про затвердження Методики польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку”, зареєстрований в Мін’юсті за № 1513/32965 від 28.12.2018.

З метою адаптації насіннєвого ринку в Україні до вимог ЄС здійснено порівняльний аналіз діючих вимог до сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі в Україні та ЄС (Виконавча директива Комісії 2014/20/ЄС від 06 лютого 2014 року, Виконавча директива Комісії 2014/21/ЄС від 06 лютого 2014 року, Директива Ради 2002/56/ЄС від 13 червня 2002 року). Розроблено та надіслано на погодження до заінтересованих ЦОВВ проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі».

Також Мінагрополітики видано наказ від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення пересилання на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки», зареєстрований в Мін’юсті 04 квітня 2019 р. за № 346/33317; наказ Мінагрополітики від 21.03.2019 № 148 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней», зареєстрований в Мін’юсті 02 травня 2019 р. за № 452/33423; наказ Мінагрополітики від 22.05.2019 № 263 «Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» зареєстрований в Мін’юсті 11 червня 2019 р. за № 601/33572.

Загалом на 2019-2021 роки передбачено реалізувати 107 заходів.

МЗС: Надає сприяння Мінекономрозвитку та іншим причетним державним установам щодо впровадження Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року, у тому числі в частині залучення міжнародної технічної допомоги, а також проведення міжнародних заходів в цій сфері.

Відповідно до доручення Прем'єр–міністра України від 06.10.2015 No 38801/1/1–15 строком звітування про виконання заходів щодо реалізації Стратегії розвитку системи технічно- го регулювання на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 No 844 (із змінами, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 No 225 та від 14.06.2017 No 407) (далі – Стратегія), визначено 20 січня та 20 липня. Узагальнену інформацію про стан виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії станом на 01.01.2021 надіслано Кабінету Міністрів України листом Мінекономіки від 19.01.2021 No 3412– 05/2877–01.

Держпродспоживслужба:

З–поміж усіх завдань, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 No 1106 на виконання Угоди про асоціацію, зобов’язання України в аграрній сфері складають 28%. Одним із найбільших – це сфера санітарних і фітосанітарних заходів (13%).

Відповідно до всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері СФЗ до кінця 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за такими напрямками як державний контроль у сфері СФЗ, безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин тощо.

Відповідно до «Пульсу Угоди» щодо моніторингу реалізації плану заходів з виконання Угоди, станом на сьогодні загальний прогрес щодо наближення законодавства у сфері СФЗ становить 55 %. При цьому, головним розробником є Мінекономіки як орган, що відповідає за формування державної політики у сфері СФЗ, а у разі надходження проєктів законодавчих та/або підзаконних актів, Держпродспоживслужба в межах компетенції долучається до обговорення та надання пропозицій/коментарів.