Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Завершення оцінки ефективності діючих міжнародних угод про вільну торгівлю
Виконано

Україною укладено 22 багатосторонні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з 46 країнами світу (країни СНД, ЄС, ЄАВТ, Грузія, Канада, Македонія, Чорногорія).

Кабінет Міністрів України 21.11.2018 року схвалив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, що дозволить в найближчій перспективі збільшити український експорт до Ізраїлю, а також покращиться сальдо торгівлі України з Ізраїлем.

Триває переговорний процес з укладення угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Сербією. Важливим є досягнення домовленостей з цими країнами щодо використання в рамках майбутніх угод про вільну торгівлю правил походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження після приєднання до неї України.

Відповідно до Указу Президента України від 04.05.2018 року № 118/2018 “Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Республікою Македонія щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія” вживаються заходи з удосконалення положень УВТ з метою створення сприятливих умов для розвитку торгівлі між Україною та Республікою Македонія та стимулювання економічної співпраці у сферах, що становлять спільний інтерес.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.11.2017 року № 46067/2/1-17 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, здійснено попередню оцінку наслідків укладення УВТ з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 21.04.2018 року № 6392/4/1-18, від 08.06.2018 року № 22222/1/1-18 та від 12.10.2018 року № 6392/7/1-18 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, було опрацьовано питання доцільності укладення Преференційної торговельної угоди з Республікою Індонезія. Здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

За підтримки проектної допомоги проведено попередній аналіз визначення доцільності розширення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою на торгівлю послугами.

Опрацьовано можливість залучення проектної допомоги для оцінки ефективності від укладення Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною (на стадії переговорів). Під час заходу, організованому канадською юридичною фірмою Bennett Jones LLP за участі представників МЕРТ, ЄС та уряду провінції Альберта (18.05.2018 року, м. Київ), експертами проекту CUTIS зроблена презентація “CUFTA у дії: Можливості вільної торгівлі з Канадою”.

IV квартал
2021
Розроблення нових угод про вільну торгівлю на основі проведених економічних досліджень
Виконується

Мінекономіки здійснено опрацювання питання доцільності укладення Угоди про вільну торгівлю з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки
та Преференційної торгівельної угоди з Республікою національних товаровиробників; висновки консолідовано та направлено Кабінету Міністрів України.

На наступному етапі планується розроблення алгоритму проведення консультацій з Республікою Індонезія щодо доцільності укладення Преференційної торгівельної угоди. Мінекономіки здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

На даному етапі питання укладення УВТ Радою співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) потребує додаткового вивчення її економічної доцільності з урахуванням поточної економічної ситуації в Україні та політичної складової відносин між країнами-учасницями цього угруповання, зокрема зважаючи на триваючу з червня 2017 року так звану “катарську кризу”, яка супроводжується політико-дипломатичною та економічною ізоляцією Катару з боку Королівства Саудівська Аравія, Об’єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну, що створює невизначеність щодо подальшої долі цього інтеграційного об’єднання.

Розпочато дослідження щодо доцільності укладення преференційних угод з окремими країнами у фокусі.

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано
II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано
IV квартал
2021
Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки
Виконано

Мінекономіки підготовлено проєкт експертного висновку до проєкту Закону України “Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали”, розробленого народними депутатами України М. М. Задорожнім, А. А. Пуртовою та іншими за реєстр. № 2509 від 28.11.2019, яким пропонується уніфікація ставок ввізного мита на текстильну сировину та матеріали з метою підтримки національних виробників легкої промисловості шляхом спрощення та прискорення процедури митного оформлення зазначеної продукції, збільшення її товарообігу та детінізації ринку текстильних матеріалів (лист до ВРУ від 20.12.2019 № 4222-01/55388-01).

IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2018
Імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі в частині оприлюднення інформації
Виконано

З метою інформування підприємств-експортерів про зовнішні ринки, умови та процедури доступу до них товарів на офіційному веб-порталі ДФС розміщена наступна інформація:

  • порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2017 року № 950, зареєстрований в Мін’юсті України 26.12.2017 року;
  • порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затверджений наказом Мінфіну від 07.10.2014 року № 1013;
  • документи, необхідні для оформлення та заповнення граф сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1;
  • приклади заповнення заяв експортера разом з деклараціями постачальника (виробника) відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1;
  • правила походження товарів відповідно до угод про вільну торгівлю українською та англійською мовами;
  • перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів - щодо угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС, ЄАВТ, СНД, Грузією, Македонією, Чорногорією та Канадою;
  • законів України, відповідно до яких нараховується вивізне (експортне) мито на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України та ставки вивізного (експортного).
  • Інформація про спрощення процедур торгівлі розміщена на офіційному порталі ДФС.
  • Ставки ввізного мита Митного тарифу Європейського Союзу розміщено на сайті Європейської Комісії.
II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Експортною стратегією України на період до 2021 року визначені “ринки у фокусі”. Окрім країн ЄС, до цього переліку належать Туреччина, Китай, Єгипет, Саудівська Аравія, Канада, Об’єднані Арабські Емірати, США, Ізраїль, Білорусь, Грузія, Молдова, Японія, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ліван, Філіппіни, Нігерія та Швейцарія.

У грудні 2018 року державна установа “Офіс з просування експорту України” провела опитування серед представників українського бізнесу, галузевих та бізнес асоціацій, обласних державних адміністрацій та інших заінтересованих суб’єктів (442 респондентів) з метою вивчення потреб та побажань суб’єктів господарської діяльності і регіональних органів управління для планування заходів, що сприятимуть виходу на міжнародні ринки. Зведені підсумки опитування відображають побажання представників більш, ніж 10-ти секторів промисловості щодо пріоритетних країн для експорту, міжнародних ярмарково-виставкових заходів, освітніх потреб експортерів, обізнаності експортерів стосовно зон вільної торгівлі та основних проблем, які виникають у компаній під час виходу на зовнішні ринки.

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі:, Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

Центром аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки проведено аналіз торгівлі України з іншими країнам світу за допомогою індексу торговельної привабливості, який зокрема включає оцінку гравітаційної моделі. Визначено країни з якими Україна має найбільшу недоторгованість, а отже може збільшити обсяги торгівлі. Отримані  результати показали,  що хоча здебільшого ці країни  збігаються з ринками,  які  зазначені  як пріоритетні в Експортній стратегії України, фокус може бути переглянутий щодо деяких країн. Зокрема  співпадають  із  переліком  в Стратегії  такі  країни,  як  США,  8  країн  ЄС (Ірландія,   Швеція,   Словенія,   Німеччина,   Данія,   Великобританія,   Фінляндія, Франція),  деякі  країни  Азії  та  Європи  (Швейцарія,  Японія,  Китай).  Проте в оновленому переліку є й країни, відсутні в Експортній стратегії – Катар, Мексика, Південна Корея, Норвегія, Сінгапур, В’єтнам та Гонконг ОАР КНР.З отриманого переліку перспективних країн Україна має зону вільної торгівлі з 11, тоді як із рештою 9 - не має, а саме з США, Катаром, Японією, Китаєм, Мексикою, Південною Кореєю, В’єтнамом, Гонконгом ОАР КНР і Сінгапуром.

Запровадження зон вільної торгівлі з цими країнами має дати поштовх до збільшення українського експортувці країнита значне зменшення недоторгованості. Однак,першніж розпочинативідповідні переговори з будь-якою з цих країннеобхідно провести глибинний аналіз такого перспективного ринку. Водночасувсіхринкахуфокусізпереліку ТОП-20 слід просувати український експорт, зокрема шляхом інформування українських виробників про можливості на цих ринках збуту (наприклад, держзакупівлі в цих державах) тапросування українських продуктів через торгові палати тощо

Загальна сума недоторгованості (різниця між потенційним експортом, розрахованим за гравітаційною моделлю, та реальним експортом до країни), яку Україна може надолужити з цими країнами, складає 12,98 млрд дол. США, що складає 179% від обсягу експорту до цих країн у 2017 році.

Мінекономіки спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)провів дослідження ринків Німеччини, Китаю, ОАЕ. З результатами досліджень можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у рубриці “Розвиток експорту”.    

Мінекономіки спільно із ДУ Офіс з просування експорту України” розробив Хелпдеск для експортерів до ЄС, Який включає   вимоги до експорту до ЄC, тарифи, квоти, правила походження та товари та розміщений на сайті Установи.

Підготовлено та розміщено на сайті Мінекономіки та Державної установи “Офіс з просування експорту України” торгові профілі наступних країн у фокусі: США, Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС.

Завдання 4. Вдосконалення координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту

III квартал
2021
Розроблення концепції діяльності мережі інституцій з підтримки торгівлі, здійснення аналізу нормативно-правової бази з метою створення мережі інституцій з підтримки торгівлі, прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України про створення мережі інституцій з підтримки торгівлі
Виконується

З метою функціонування мережі інституцій з підтримки торгівлі створені: Рада з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (постанова КМУ від 04.07.2017 № 455); Державна установа “Офіс з просування експорту України” (наказ Мінекономрозвитку від 23.06.2018 № 864); Рада з просування експорту при Мінекономрозвитку (наказ Мінекономрозвитку від 08.09.2015 № 1113); Рада експортерів та інвесторів при МЗС (постанова КМУ від 29.12.2014 № 1217), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Мінекономрозвитку ведеться робота щодо запуску Експортно-кредитного агентства та запровадження інституту торгових представників за кордоном. Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

У 2019 році в рамках проекту технічної допомоги «Підтримка рамкових умов торгівлі» за сприяння товариства німецького співробітництва (GIZ) заплановано вивчення кращих зарубіжний досвід діяльності офіційної мережі інституцій з  міжнародної торгівлі, для розробки відповідної концепції.

IV квартал
2018
Розроблення та підписання меморандуму про співпрацю між учасниками інституцій з підтримки торгівлі
Виконано

Підготовлено до підписання Меморандум про співпрацю між Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Українська асоціація районних та обласних рад”, державними установами “Офіс з просування експорту України” та “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” щодо сприяння регіональному економічному розвитку та організаційної взаємодії за принципом “єдиного вікна” на базі агенцій регіонального розвитку з метою сприяння місцевому економічному розвитку та підтримки бізнесу.

Підписано Меморандум про співпрацю між ДУ “Офіс з просування експорту України” та ТПП України.

Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

II квартал
2018
Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі
Виконано

Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні.

З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників.

У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн.

Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка.

Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі:

28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік;

26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік;

13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році,  запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту.

29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”.

07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан  імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо.

На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1).

У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів.

IV квартал
2017
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік
Виконано

Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). 

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

IV квартал
2018
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік
Виконано
IV квартал
2019
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік
Виконано
IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій
Виконано

Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту.

IV квартал
2019
Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії
Виконується

Державною установою “Офіс з просування експорту України” в рамках роботи з групою експортоорієнтованих компаній проведено наступні заходи:

1. Українська асоціація дверей (168 членів асоціації). Підготувала комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей для Української асоціації дверей; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей на Конференції Української асоціації дверей "Свіжі новини із виставки Made Expo 2019 у Мілані та ТОП 5 найбільш привабливих країн для експорту дверей", що пройшла у рамках виставки "Inter Build Expo" - 20 березня та провела менторську сесію щодо плануванняекспортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії

2. Українська горіхова асоціація (2 852 члена асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів для Української горіхової асоціації; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів на Конференції Української горіхової асоціації "Трамплін для стрибка в Горіховий бізнес. Основні драйвери розвитку та перспективи горіхового бізнесу в Україні і в світі"  в рамках Agroport Lviv West 2019 - 22 березня та менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії.

3. Альянс виробників ювелірних виробів (8 учасників).Підготовлено дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів Проведено презентацію дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

4. Альянс книговидавців (19 учасників). Підготовлено дослідження світового ринку книговидання. Проведено презентацію дослідження світового ринку книговидання.

5. Асоціація Парфумерія і косметика України (30 учасників). Підготовлено дослідження перспективних ринків для експорту косметики і парфумерії. Проведено презентацію дослідження перспективних ринків для експорту косметики і парфумерії.

6. Спілка виробників харчових продуктів Ukrainian Food Expo Board (79 учасників). Проведено огляд світового ринку кондитерських та хлібобулочних виробів. Проведено презентацію огляду світового ринку кондитерських та хлібобулочних виробів для учасниківUkrainian Food Expo Board під час виставки Ukrainian Food Expo 2019.

7. Асоціація Ягідництво України (36 членів). Підготовлено дослідження вимог до продукції ягідництва на ринку ЄС. Проведено презентацію дослідження вимог до продукції ягідництва на ринку ЄС під час конференції “S-Fruit Transformation” Soft and Stone Fruits International Value Chain Forum.

Завдання 5. Покращення координації та взаємодії мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі

II квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з питань визначення переліку пріоритетних щорічних міжнародних виставок та забезпечення представлення на них національних стендів України
Виконано

З метою вдосконалення нормативно-правової бази у сфері регулювання виставково-ярмаркової діяльності, зокрема державної підтримки забезпечення представлення національних експозицій на міжнародних виставкових та ярмаркових заходах за кордоном Мінекономрозвитку розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності” (перебуває на погодженні з ЦОВВ).

Мінекономрозвитку на постійній основі надає інформаційне сприяння участі вітчизняних товаровиробників у виставково-ярмаркових заходах за кордоном, розміщує на офіційному веб- сайті Мінекономрозвитку перелік виставок і ярмарків, що проводяться в Україні, а також інформацію щодо проведення виставок в країнах-торговельних партнерах України. Зокрема, на веб-сайті Мінекономрозвитку розміщено “План-календар проведення виставково-ярмаркових заходів у країнах-торговельних партнерах України на 2018 рік” та “Перелік виставок і ярмарків за кордоном у 2019 році”. Україна 5-10 листопада 2018 року вперше презентувала Національний стенд на Міжнародній Китайській Імпортній Виставці (China International Import Expo 2018), яка відбулася у Шанхаї, КНР. Це перша міжнародна імпортна виставка глобального масштабу в КНР, офіційно анонсована Головою КНР Сі Цзіньпінем на Форумі “Один пояс – один шлях” у травні 2017 року. Концепція, архітектурне рішення та експозиція Національного стенду України базувалися на декількох ключових принципах: відкритості та функціональності, поєднанні інтерактивності та високих технологій, традицій та креативу, інклюзивності. Були представлені наступні напрямки: інвестиції, харчова і переробна промисловість, індустріалізація та машинобудування, креативні індустрії, ІКТ (IT, високі технології та інновації), туризм та освіта. Національний стенд України був представлений з використанням сучасних, креативних та інтерактивних рішень, VR-технологій, eco-friendly матеріалів, діджитал-фотозони, креативного шоу та фешн-показу. В рамках реалізації проекту було створено електронний каталог, до якого увійшли 125 українських експортерів, які зацікавлені у виході на ринок Китаю. Досягнення та торгові можливості на Національному стенді України були вперше представлені з комплексним використанням бренду країни “Ukraine NOW”, а також “Експортного бренду”, що базується на його основі. Завдяки ньому якомога більше людей у світі змогли дізнатися про українські товари та послуги як автентичні, інноваційні, технологічні, унікальні, сучасні, емоційні, конкурентні, креативні та високої якості. Мінагрополітики розміщується інформація стосовно міжнародних виставок, умов участі та вимог до учасників з метою інформування агровиробників та експортерів сільськогосподарської продукції на офіційному сайті.

У березні 2018 року 22 компанії з України взяли участь у масштабній виставці продуктів харчування та напоїв “FOODEX JAPAN 2018” (м. Токіо, Японія), де 7 українських компаній представили свою продукцію на власних стендах.

У травні 2018 року на запрошення ізраїльської сторони делегація Мінагрополітики та агровиробників взяли участь у 20-й Міжнародній сільськогосподарській виставці Agritech Israel 2018 (м. Тель-Авів, Держава Ізраїль). Виставка вважається одним із глобальних заходів у сфері сільськогосподарських технологій.

У м. Гонконг (КНР) 5-7 вересня 2018 року на найбільшій галузевій Міжнародній виставці свіжих фруктів і овочів Азіатсько-Тихоокеанського регіону “Asia Fruit Logistica 2018” було представлено плодово-ягідну та овочеву продукцію українських виробників.

За результатами Всеукраїнського конкурсу з відбору учасників, який був організований Асоціацією “Укрсадпром” та проектом USAID “Агросільрозвиток”, було відібрано 5 українських компаній з 5 регіонів України. Близько 60 компаній з України з 21 по 25 жовтня 2018 року взяли участь у найбільшій продовольчій виставці світу “SIAL Paris 2018”. Крім того, вперше за історію участі українських агровиробників у виставці “SIAL” в Українському культурному центрі у Франції, за підтримки Посольства України у Французькій Республіці, було проведено вечір українського аграрного бізнесу, в якому взяли участь біля 50 представників ділових кіл обох країн.

Мінагрополітики проводиться робота щодо залучення українських компаній до участі у виставкових заходах, зокрема: у Міжнародній садівницькій виставці “Beijing Expo 2019” (м. Яндзінь КНР); виставці продуктів харчування та напоїв “FOODEX JAPAN 2019” (м. Токіо, Японія); 84-й виставці-ярмарку “Міжнародний Зелений Тиждень” (м. Берлін, ФРН) тощо.

У м. Дубай у період з 17 по 21 лютого 2019 р. відбулася найбільша в світі виставка сільськогосподарських та харчових продуктів, інгредієнтів, напоїв та обладнання Gulfood 2019. За сприяння ДУ “Офіс з просування експорту” при Мінекономрозвитку в ОАЕ на Gulfood 2019, Київською торгово-промисловою палатою було організовано роботу національного стенду України (32 компаній). На стенді було презентовано продукти харчування, виготовлені в України; відбувся пошук потенційних покупців та проведення перемовин з вже існуючими покупцями.

Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки “Агрітехніка – 2019” (10-16.11.2019, м. Ганновер, ФРН). Зазначений захід проходить один раз на два роки, є провідним у світі в сфері аграрних технологій та відповідних інновацій, у тому числі вирощування сільськогосподарських культур. Цього року близько 2800 учасників з понад 50 країн представили свої інновації, концепції і візії в області сільськогосподарської техніки, включаючи 32 українські компанії.

IV квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з питань визначення порядку фінансування представлення України на міжнародних виставках за кордоном та створення єдиного дизайнерського рішення для національних стендів України на міжнародних виставках
Виконано

Мінекономрозвитку розроблено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1065 “Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні”, якими зокрема визначається порядок фінансування представлення національних експозицій на міжнародних виставкових та ярмаркових заходах за кордоном у сфері розвитку експорту. Проект постанови Кабінету Міністрів України знаходиться на правовій експертизі в Мін’юсті.

В рамках роботи Національного стенду України на Міжнародній китайській імпортній виставці (China International Import Expo 2018), досягнення та торгові можливості України були вперше представлені з комплексним використанням бренду країни “Ukraine NOW”, а також “Експортного бренду”, що базується на його основі. Експортний бренд України “Trade with Ukraine” створений з метою допомоги просування українських товарів і послуг на міжнародні ринки. Бренд-бук експортного бренда (керівні принципи), виставковий бренд-бук, який містить дизайнерські рішення щодо національних стендів, та конструктор Експортного бренда доступні на сайті ДУ “Офіс з просування експорту України”. Експортний Бренд є частиною проекту “Консолідація експортного потенціалу МСБ та спрощення доступу до зовнішніх ринків”, що реалізується Офісом на замовлення Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках програми EU4Business. Виставковий бренд-бук та Бренд-бук Експортного бренда України, а також конструктор експортного бренда були відкриті для загального користування (на сайтах Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України”) та розповсюджені серед бізнес-асоціацій, торгово-промислових палат та інших бізнес-об’єднань з метою використання їх під час участі українських компаній в міжнародних виставках та ярмарках.

IV квартал
2018
Проведення інформаційної кампанії серед українських підприємств щодо можливостей участі в міжнародних виставках і ярмарках
Виконано

Мінекономрозвитку на постійній основі інформує підприємців та підприємства про міжнародні виставки та ярмарки. На офіційному сайті у рубриці “Розвиток експорту” опубліковано перелік заходів виставково-ярмаркової діяльності в Україні та перелік виставок і ярмарків за кордоном.

ДУ "Офіс з просування експорту України" випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості (у тому числі щодо міжнародних виставок та ярмарків). У напрямку бізнес-можливостей Офіс допомагає компаніям знайти потенційних партнерів та сформувати власну мережу бізнес-контактів, організовує В2В сесії з представниками іноземних компаній; торгово-промислових палат, бізнес-асоціацій, провідних установ, форуми за участю урядових представників, семінари та круглі столи; національні стенди України на найбільших міжнародних виставках, що сприяє розвитку бізнес-можливостей експортерів. В рамках торгових місій експортери отримують консультації щодо обраного ринку і конкретних секторів (аналітичні матеріали, консультації щодо митних питань, сертифікатів, надання первинного експортного консалтингу); експертну оцінку підготовки компанії для участі в місії, затребуваність товару/послуги, торговельні можливості для кожної окремої компанії на обраному ринку; організацію індивідуальних бізнес-зустрічей між українськими та іноземними компаніями, метою яких є підписання договору про співпрацю та початку поставок на обраний ринок; організацію зустрічей з представниками торгово-промислових палат, бізнес-асоціацій та організацій, що сприяють розвитку бізнес-можливостей для компаній; візити на провідні виробництва країни для обміну досвідом, дистриб’юторські мережі, промо-матеріали тощо.

В рамках участі України в одній з найбільших продуктових виставок “Gulfood 2018” Офісом здійснено наступні заходи:

  • організовано бізнес-візит для понад 20 українських компаній-експортерів з метою ознайомлення їх з ринком ОАЕ та можливостями виставки; 
  • розроблено дизайн колективних стендів, на яких понад 30 компаній представили свою продукцію; 
  • проведено 2 освітні заходи (понад 90 учасників) щодо особливостей експорту до ОАЕ та щодо особливостей виставкової діяльності.

В рамках роботи Національного стенду України на Міжнародній Китайській Імпортній Виставці (China International Import Expo 2018), яка відбулася 5-10 листопада у м. Шанхаї, був проведений відбір значної частини унікальних товарів і послуг, що стали частиною експозиції Національного стенду. Національний відбір здійснювався шляхом відкритих конкурсів, на які могли податися усі бажаючі. Ключовими критеріями відбору були: якість, інноваційність, креативність та експортний потенціал. Серед унікальних відібраних товарів були, наприклад, інноваційні гаджети, інтерактивні столи та інтерактивні рюкзаки з LED-екраном, роботизований екзоскелет для реабілітації рухів кінцівок людей, розробки хірургічних та травматичних технологій та ін. В рамках реалізації проекту було створено електронний каталог, до якого увійшли 125 зацікавлених у виході на ринок Китаю українських експортерів. ДУ "Офіс з просування експорту України" спільно з JETRO провели 2 навчальні практикуми в містах Києві та Львові (для понад 20 компаній), під час яких представлена можливість до участі у Jetro Zone на одній з найбільших продуктових виставок в Азії “FOODEX Японія 2019”. За результатами відібрано 2 українські компанії з 12 заявок до участі у виставці “FOODEX Японія 2019” на пільгових умовах.

Проект CUTIS для учасників програми “U CAN Export” організував:

  • участь 7 українських компаній у виставці харчової індустрії “SIAL Канада” (30 квітня - 4 травня 2018, Монреаль) та 7-8 травня 2018р. (Торонто) та 45 зустрічей у форматі B2B в містах Монреаль та Торонто для цих компаній;
  • участь 10 українських компаній у виставці “Canadian Furniture Show” (найбільша канадська меблева виставка, Торонто) та 55 зустрічей у форматі B2B для цих компаній (22 травня - 29 травня 2018 року);
  • участь 8 українських компаній у виставці “Toronto Shoe Show” та 42 зустрічей у форматі B2B для цих компаній (17 – 21 серпня 2018 року). Спеціально для спільного виходу українських виробників меблів на канадський ринок проект CUTIS розробив спільний бренд “Meblica” та веб-сайт