Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2021
Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій
Виконується

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України "Про розвиток інновацій" (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514). Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України "Про розвиток інновацій". Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку. оновити

29.07.2019 за участі заінтересованих центральних органів влади виконавчої, бізнесу та громадськості було проведено стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономіки може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Державна установа "ЮКРЕЙНІНВЕСТ" (раніше ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”) спільно з компаніями Deloitte і Kinstellar та аналітичним центром EasyBusiness провела дослідження наявності інвестиційних бар’єрів в Україні. Зокрема, здійснено опитування представників бізнес-спільноти, міжнародних фінансових організацій, експертів та консультантів. Також визначено основні бар’єри, що можуть стримувати прихід інвестицій в Україну. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо усунення інвестиційних бар’єрів в Україні.

09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентич- ний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

До проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування (більш детально у заданні 2 захід 4).

У Додатку А ДСТУ 1.8:2005 «Національна стандартизація. Правила розроблення програми робіт з національної стандартизації» наведено дані щодо інформаційних ресурсів національного органу стандартизації, міжнародних, регіональних організацій зі стандартизації та деяких інших міжна- родних організацій, за якими визнано право приймати нормативні документи.

Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій», який визначає ос- новні засади державної інноваційної політики, а також державної підтримки для забезпечення розбудови національної інноваційної екосистеми, що забезпечує створення та впровадження інновацій. З метою забезпечення проведення громадського обговорення, відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на офіційному веб–сайті (розділ «Обговорення проєктів документів») 09.12.2020 оприлюднено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій». Станом на грудень 2020 року зазначений зако- нопроєкт надіслано на погодження із причепними органами виконавчої влади.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 No 895–р утворено Фонд розвитку інновацій.

Основним завданням Фонду є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Проєкти на стадіях pre–seed можуть отримати грант на суму 25 000 доларів США, на стадіях seed–грант на суму 50 000 доларів США.

Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим укра- їнським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб–порталі за інтернет–посиланням https://usf.com.ua/.

Протягом 2020 року проведено 19 Pitch Days.

 

 

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000
Виконується

Міндовкілля:
Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомі- тетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуг- лецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та

надані погодження остаточних редакцій проєктів:

  • ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»;

  • ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»;

  • ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»;

  • ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод;

  • ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологіч- них аспектів» (ISO 14008:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT).

  • Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національ- ного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження.

В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти:

  • ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показ- ники впливу на довкілля

  • ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля

Мінекономіки:

За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпоряджен- ням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стан- дартизації.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнарод- ного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

  1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування;

  2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

  3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики;

  4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

  5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

  6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

  7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції;

  8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади;

  9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та наста- нови щодо застосовування;

  10. ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оціню- вання екологічних характеристик;

  11. ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT)Екологічнеуправління.Обліковуваннявитрат,пов’яза- них із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

  12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

  13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні наста- нови щодо запроваджування;

  14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

  15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

  16. ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

  17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життє- вого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери засто- сування та інвентаризаційного аналізування;

  18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

  19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

  20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

  21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілю- стративні приклади застосування ISO 14046;

  22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєво- го циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

  • EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

  • EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»;

  • ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності еколо- гічних звітів»;

  • EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю
Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2019
Проведення щоквартальних опитувань
Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

Звіт за 2019 рік.

II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

  1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.

  2. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.

  3. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021 – 2027 роки SMART–спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC), експертних висновків членів робочих підгруп з розробки Стратегії. Згідно з проведеними роз- рахунками в Харківській області було визначено ВЕД, які мають найбільший інноваційний по- тенціал до розвитку: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних пре- паратів (КВЕД 21), виробництво машин і устаткування (КВЕД 28), виробництво енергетичного устаткування (КВЕД 27), виробництво авто–транспортних засобів, причепів і напівпричепів та ін- ших транспортних засобів (КВЕД 29, КВЕД 30). Згідно з дослідженням JRC потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT–рішення; біо–економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт–спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт–спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45); виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт–спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управ- ління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: біофар- мацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42); агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Процес уточнення пріоритетів SMART–спеціалізації триває та знаходиться на різних етапах готов- ності через тривалість підприємницького відкриття (EDP).

Полтавська ОДА:

Затверджена нова Стратегія розвитку Полтавської області на період 2021 – 2027 роки. Діє Про- грама сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 – 2020 роки. Зокрема, реалізовано заходи: –роз- роблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, у якому представлено сучасну продукцію товаровиробників області; працює Бюро підтримки експорту у місті Кременчуці на базі офісу КП «Інститут розвитку Кремен- чука», в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяль- ності, вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експорту.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва: діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки.

У напрямку розвитку туристичної галузі області: впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019 – 2029 роки.

З метою створення цілісного унікального іміджу міста на внутрішньому та зовнішньому ринках та розвитку туристичної галузі затверджено Маркетингову стратегію міста Полтава на сесії Полтав- ської міської ради (04.09.2020).

У напрямку розвитку агропромислового комплексу області опрацьовується проєкт Програми роз- витку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року. Мета програми: підтримка зайнятості сільського населення, створення додаткових мож- ливостей для розвитку індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, розвиток села та покращення якості життя в сільській місцевості.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

В області реалізується Програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково– ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016 – 2020 роки «Чернігівщина – конкуренто- спроможний регіон». Для подальшого розвитку високотехнологічного промислового виробни- цтва, стимулювання експортної діяльності, промоції регіону на зовнішніх ринках розроблено проєкт Комплексної Програми підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021 – 2027 роки «Чернігівщина конкурентоспроможна».

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано

Звіт за 2019 рік.

II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2021
Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки
Виконано

Звіт за 2019 рік.
Мінекономіки. Проведено дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки національних виробників у легкій, хімічній, лакофарбовій, машинобудівній, електротехнічній та інших галузях промисловості та направлено пропозиції Мінфіну і профільному Комітету ВРУ.

IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2021
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

  • підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;

  • забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;

  • удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;

  • розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;

  • проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;

  • участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;

  • імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;

  • підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;

  • удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;

  • розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

 

Завдання 4. Вдосконалення координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту

II квартал
2018
Проведення аналізу існуючої інституціональної системи з підтримки експорту, розроблення та представлення проекту Концепції щодо створення інституції з підтримки та просування експорту
Виконано

Наказом Мінекономрозвитку від 23.06.2018 року №864 утворено Державну установу “Офіс з просування експорту України” та затверджено Положення про неї. 31.07.2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

II квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правового акта про створення інституції з підтримки та просування експорту
Виконано

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 199-р “Про утворення державної установи “Офіс з просування експорту України”, Мінекономрозвитку наказом від 23.06.2018 року № 864 утворено державну установу “Офіс з просування експорту України”, а наказом Мінекономрозвитку від 27.09.2018 № 1379 затверджено нову редакцію її положення.

IV квартал
2018
Початок роботи інституції з підтримки та просування експорту на базі Офісу з просування експорту
Виконано

У грудні 2018 року завершився трансформаційний період становлення державної установи “Офіс з просування експорту України” на базі консультативно-дорадчого органу Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку.

II квартал
2021
Подання пропозиції щодо створення єдиного експортного веб-порталу розроблення програмного рішення з метою
Виконано

З метою розробки експортного веб-порталу Мінекономрозвитку розроблено його концепцію та структуру та завершується розробка технічного завдання з метою закупівлі відповідних послуг. Також готуються зміни до Положення про Державну установу “Офіс з просування експорту України” з метою створення структурного підрозділу для програмно-технологічної підтримки та розвитку експортного веб-порталу, його подальшого наповнення та адміністрування. До кінця 2019 року заплановано запустити експортний веб-портал в роботу.

Мінекономіки спільно з ДУ “Офіс з просування експорту” вживаються заходи для запуску експортного веб-порталу – інформаційного інструменту з підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища в цілому. В рамках міжнародної технічної допомоги Уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine закуплено послуги із розробки експортного веб-порталу. Наразі розробляється програмне забезпечення.

III квартал
2021
Розроблення програмного рішення з метою створення єдиного експортного веб-порталу
Виконується

З метою наповнення веб-порталу інформацією, необхідною для українських експортоорієнтованих підприємств, іноземних бізнес-партнерів та інвесторів, за ініціативою Мінекономіки Кабінетом Міністрів України дорученням від 21.08.2019 №27862/1/1-19 доручено центральним органам виконавчої влади та іншим розпорядникам інформації надати Мінекономіки та ДУ “Офіс з просування експорту України” наявну та актуалізовану інформацію за відповідними напрямами. Наразі вся отримана інформація опрацьовується та узагальнюються з метою подальшого розміщення її на веб- порталі.

II квартал
2021
Забезпечення функціонування єдиного експортного веб-порталу
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. No 1071–р цілісний майновий комплекс державної установи «Офіс з просування експорту України» передано із сфери Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Господарсько–фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. 23.12.2020 ДУ «Офіс з просування експорту України» на платформі Дія.Бізнес за підтримки Мінекономіки запустив Єдиний експортний веб–портал – онлайн–платформу для експортерів та компаній, зацікавлених в експорті. Наразі веб–портал працює у тестовому режимі.

III квартал
2021
Розроблення концепції діяльності мережі інституцій з підтримки торгівлі, здійснення аналізу нормативно-правової бази з метою створення мережі інституцій з підтримки торгівлі, прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України про створення мережі інституцій з підтримки торгівлі
Виконується

З метою функціонування мережі інституцій з підтримки торгівлі створені: Рада з між- народної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (постанова КМУ від 04.07.2017 No 455); Держав- на установа «Офіс з просування експорту України» (наказ Мінекономіки від 23.06.2018 No 864); Рада з просування експорту при Мінекономіки (наказ Мінекономіки від 08.09.2015 No 1113); Рада експортерів та інвесторів при МЗС (постанова КМУ від 29.12.2014 No 1217), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Постановою Кабінетом Міністрів України «Питання утворення Експортно–кредитного агентства» від 07.02.2018 No 65 утворено ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та затверджено його уста- новчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради).

До Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики внесено про- єкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експан- сії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування Експорт- но–кредитного агентства» (реєстраційний No 3793 від 03.07.2020).

В рамках проєкту технічної допомоги «Підтримка рамкових умов торгівлі» за сприяння товариства німецького співробітництва (GIZ) експертами Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Ки- ївській школі економіки (надалі Trade+) зроблено огляд світових практик надання інституційної підтримки торгівлі для інформування Мінекономіки та мережі пов’язаних інституцій, визначених в Експортній стратегії відповідальними за покращення моделі надання такої підтримки в Україні. Для огляду обрано шість з 20–ти найбільш перспективних для українського експорту країн, ідентифікованих як такі за методологією Trade+: Швейцарію, Польщу, Швецію, США, Коста–Ріку та Південну Корею.

IV квартал
2018
Розроблення та підписання меморандуму про співпрацю між учасниками інституцій з підтримки торгівлі
Виконано

Підготовлено до підписання Меморандум про співпрацю між Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Українська асоціація районних та обласних рад”, державними установами “Офіс з просування експорту України” та “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” щодо сприяння регіональному економічному розвитку та організаційної взаємодії за принципом “єдиного вікна” на базі агенцій регіонального розвитку з метою сприяння місцевому економічному розвитку та підтримки бізнесу.

Підписано Меморандум про співпрацю між ДУ “Офіс з просування експорту України” та ТПП України.

Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

Звіт за 2018 – 2019 роки.

II квартал
2018
Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі
Виконано

Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні.

З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників.

У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн.

Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка.

Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі:

28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік;

26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік;

13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році,  запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту.

29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”.

07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан  імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо.

На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1).

У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів.

Звіт за 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2017
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік
Виконано

Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). 

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

 

IV квартал
2018
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік
Виконано
IV квартал
2019
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік
Виконано

Державна установа «Офіс з просування експорту України» на постійній основі ви- пускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси екс- портних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). Дайджест випус- кається з грудня 2017 року.

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/d4s3q9

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/f0h8z3

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/l6y2p3

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/x3g7a6

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/i8j7i7

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/q4i7d0

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій
Виконано

Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2019
Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії
Виконується

(Звіт за 2019 рік)
Для самостійного вивчення закордонних трендів, аналізу попиту на свою продукцію та вибору перспективних ринків Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено тематичні гайди щодо онлайн ресурсів для дослідження ринків, пошуку інфомації щодо щодо тарифних та нетарифних бар’єрів, а також поради щодо користувння базою TradeMap.

У 2020 році Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено огляди для таких перспективних секторів: машинобудування, кондитерська та органічна продукції, меблева промисловість та IT. На офіційному сайті Офісу було опубліковано 12 секторальних оглядів.

Завдання 5. Покращення координації та взаємодії мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі

I квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань створення Експортно-кредитного агентства відповідно до законодавства
Виконано

Створення та організація функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” передбачено Законом України від 20.12.2016 року № 1792 “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”.

Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

  • постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);
  • розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.
III квартал
2018
Утворення Експортно-кредитного агентства
Виконано

 Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

- постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.

Створено Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «ЕКА» з метою опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

III квартал
2018
Наповнення статутного капіталу Експортно-кредитного агентства
Виконано

У першому кварталі 2019 року проводились заходи щодо організації функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” задля забезпечення виконання його основних завдань, визначених Статутом, зокрема: затверджено організаційну структуру; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень; забезпечувалось здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство"; у контексті виконання Закону Мінекономрозвитку створило Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», метою роботи якої на даному етапі буде опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

Поряд з цим, зареєстрований 23 квітня 2018 р. у Верховній Раді (реєстр № 8318) урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства" внесено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2019 р. № 2679-VIII.

IV квартал
2018
Початок діяльності Експортно-кредитного агентства
Виконано

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 No 772 «Про затвердження Правил здійснення діяльності ПрАТ «ЕКА» зі страхування від комерційних та некомерційних ри- зиків, перестрахування та надання гарантій».

II квартал
2019
Затвердження у разі необхідності додаткових нормативно-правових актів з питань створення системи фінансової підтримки Експортно-кредитного агентства
Виконано

Підписано наказ Мінекономіки від 13.08.2019 No 1388 «Про затвердження положень про правила страхування ПрАТ «ЕКА».

26.02.2020 підписано наказ No 331 «Про затвердження положення про страхові тарифи, положення про склад страхових резервів та правил формування та використання страхових резервів приват- ного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство».

03.03.2020 підписано наказ Мінекономіки No 386 «Про затвердження Положень про правила стра- хування та перестрахування приватного акціонерного товариства «Експортно–кредитне агентство».

04.06.2020 підписано наказ Мінекономіки No 1050 «Про затвердження Положення про встановлен- ня внутрішнього рейтингу експортерів та іноземних покупців».

IV квартал
2020
Забезпечення функціонування державної системи фінансової підтримки експорту
Виконано

З метою формування наглядової ради ПрАТ «ЕКА» відповідно до наказу Мінекономіки від 06.02.2020 No 203 утворено постійно діючу комісію для конкурсного відбору членів наглядової ради, проведено конкурсний відбір і оголошено його результати.

Вирішено на законодавчому рівні Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» питання докапіталізації ПрАТ «Експортно–кредитне агентство» та збільшення його статутного капі- талу до 2 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Напрацьовано клієнтську базу даних та сформовано портфель потенційних клієнтів ПрАТ «ЕКА» су- мою приблизно 250 млн. доларів США. Укладено меморандуми про співпрацю з Укрексімбанком, Укргазбанком та Кредитвестбанком.

До Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики внесено про- єкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експан- сії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування Експорт- но–кредитного агентства» (реєстраційний No 3793 від 03.07.2020).

IV квартал
2021
Внесення змін до норм законодавства у сфері залучення інвестицій
Виконується

При Мінекономрозвитку функціонує Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа), утворена згідно з Законом України “Про інноваційну діяльність”, діяльність якої передбачає залучення прямих іноземних інвестицій та спрямованість на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів. Протягом 2018 року Установою підготовлено до проведення 3 конкурси щодо підтримки інвестиційних та інноваційних проектів:

  1. Фонд підтримки винаходів Мінекономровзитку. Мета конкурсу – фінансова підтримка інноваційних стартапів від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів.
  2. Конкурс інвестиційних проектів. Мета конкурсу – збільшення реальних інвестицій в бізнес – проекти України.
  3. Конкурс інноваційних проектів. Мета конкурсу – підтримка інноваційних проектів, та створення інноваційного виробництва. Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 року № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.
IV квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта про утворення інституційної структури для венчурного фонду
Виконується

Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України “Про розвиток інновацій” наказом Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514. Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

II квартал
2021
Утворення та початок функціонування венчурного фонду
Виконується

Функціонує Державна інноваційна фінансово–кредитна установа (далі – Установа), утворена згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність», діяльність якої передбачає за- лучення прямих іноземних інвестицій та спрямована на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів (постановою КМУ від 25.11.2020 No 1157 установу із сфери управліня Мінекономіки передано до сфери управління Мінстратегпрому.

Протягом 2020 року Установою підготовлено до проведення 1 конкурс щодо інвестиційних проєктів, пов’язаних із знешкодженням та утилізацією небезпечних відходів, згідно із взяти- ми державою на себе зобов’язаннями перед Європейським Союзом в частині поводження з відходами, яким можливе надання фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фі- нансово–кредитної установи (дата проведення конкурсу 18 березня 2021 року) та оголошено 2 конкурси щодо відбору проєктів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків.

Також слід зазначити про Експериментальний проєкт з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі – експериментальний проєкт), який реалізовувався Мінекономіки разом з ДІФКУ в межах фон- ду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промис- лових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від спла- ти зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Експериментальний проєкт передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах від- бору проєктів, пов’язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності для дер- жавного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 «Про реалізацію екс- периментального проєкту з організації діяльності Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» (зі змінами) та прийнятих на її виконання нормативно–правових актів, з 1 січня 2019 року відбувалася практична реаліза- ція експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або викорис- танням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інте- лектуальної, творчої діяльності.

Прийом заявок претендентів завершено 30 вересня 2019.

Протягом 2019 року та 2020 року відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу.

Більш детальну інформацію можна знайти на веб–сайті Державної інноваційної фінансово–кредит- ної установи, як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інте- лектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту.

Також Мінекономіки продовжено роботу щодо підготовки законопроєктів «Про венчурний капі- тал», «Про підтримку стартапів» та «Про розвиток інновацій».

Протягом 2020 року Мінекономіки продовжено опрацювання питання спрощення доступу до капіталу для суб’єктів мікро– та малого підприємництва шляхом утворення державного Фонду фондів з залученням фінансування від міжнародних донорських організацій за механізмом ESCALAR.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

IV квартал
2021
Проведення комплексного дослідження з метою виявлення причин неофіційного працевлаштування
Виконується

(Звіт за 2018–2019 роки).
Державна служба зайнятості проводить інформаційно–роз’яснювальну роботу, спрямовану на за- побігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам. До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, представники органів влади, контролюючих та правоохоронних органів на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організа- цій, фізичні особи – підприємці. Крім того, з метою поінформованості населення та роботодавців щодо негативного впливу неоформлення трудових відносин на економічний та соціальний розви- ток держави, в інформаційних секторах центрів зайнятості розміщені матеріали про необхідність дотримання роботодавцями вимог законів України «Про зайнятість населення», «Про загально- обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про оплату праці», «Про рекламу», Кодексу законів про працю України.

Для роботодавців розроблена пам’ятка – застереження про передбачену законодавством відпо- відальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.

З метою створення сприятливих умов для детінізації заробітної плати та соціальної захищеності працівників, державна служба зайнятості спільно з Державною службою України з питань праці взаємодіють на центральному та територіальному рівнях на умовах, визначених Порядком взає- модії Державної служби України з питань праці, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та державної служби зайнятості, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 02.07.2014 No 437.

РЕГІОНИ:

Чернігівська ОДА:

Протягом 2020 року проведено 62 інформаційних семінари «Ризики нелегальної трудової мігра- ції», учасниками яких стали 924 безробітні особи та шукачі роботи. До проведення вказаних семі- нарів долучалися спеціалісти Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та представники Бюро правової допомоги.

У 2020 році у філіях Чернігівського ОЦЗ проведено 384 семінари із загальних питань зайнятості, учасниками яких стали 5,7 тис. безробітних. Метою таких заходів є, в тому числі, інформування громадян про переваги легальної праці, запобігання тіньовій зайнятості та працевлаштування без оформлення трудових відносин.

Загалом у 2020 році обласною службою зайнятості проведено 467 спільних відвідувань таких суб’єктів господарювання з Управлінням Держпраці в Чернігівській області, 578 відвідувань фа- хівцями служби зайнятості, 106 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 1095 представників підприємств, організацій та фізичних осіб–підприємців, 26 засідань «круглих столів», нарад, робочих зустрічей за участю 289 роботодавців.

IV квартал
2018
Ухвалення комплексу заходів та внесення змін до Кодексу законів про працю України
Виконується

Мінсоцполітики (Мінекономіки):
Відомствами здійснюється робота щодо розробки законопроєктів та внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України, які сприятимуть вдосконаленню регулювання ринку праці та зниженню рівня неофіційного працевлаштування.

Державна служба зайнятості проводить інформаційно–роз’яснювальну роботу, спрямовану на за- побігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам.

Це тематичні публікації у друкованих виданнях, семінари, цільові зустрічі, «круглі столи» тощо. Однією з тематик семінарів для роботодавців є «Легалізація зайнятості – крок назустріч Вашим працівникам (у тому числі, особам з інвалідністю)». До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, владні структури, контролюючі та правоохоронні органи на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці, які:

  • використовують найману працю згідно укладених трудових договорів, що передбачають за- йнятість працівників;

  • зменшили чисельність найманих працівників, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, при збереженні (збільшенні) обсягів діяльності (виробництва);

  • виплачують працівникам заробітну плату в сумі менше або на рівні законодавчо встановлено- го мінімального розміру за відпрацьований повний робочий день.

У центрах зайнятості шукачі роботи можуть отримати індивідуальні або групові консультації з пи- тань переваг легальної зайнятості, скористатися буклетами відповідної тематики.

Для роботодавців розроблена пам’ятка – застереження про передбачену законодавством відповідальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.