Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

IV квартал
2021
Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій
Виконується

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України "Про розвиток інновацій" (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514). Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України "Про розвиток інновацій". Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку. оновити

29.07.2019 за участі заінтересованих центральних органів влади виконавчої, бізнесу та громадськості було проведено стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономіки може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Державна установа "ЮКРЕЙНІНВЕСТ" (раніше ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”) спільно з компаніями Deloitte і Kinstellar та аналітичним центром EasyBusiness провела дослідження наявності інвестиційних бар’єрів в Україні. Зокрема, здійснено опитування представників бізнес-спільноти, міжнародних фінансових організацій, експертів та консультантів. Також визначено основні бар’єри, що можуть стримувати прихід інвестицій в Україну. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо усунення інвестиційних бар’єрів в Україні.

09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Відповідно до Каталогу, міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”.

У 2019 році прийнято 3 363 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 891, з європейськими  –  1 722.На 01.01.2020 національний фонд нормативних документів становить 26 227 документів, з них 17 248 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 8 137 – з міжнародними; 9 111 – з європейськими. о Програми робіт з національної стандартизації на 2019 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 25.02.2019 № 33, та Додатку 1 до неї включено 5 068 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 3 932 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій.
Основним завданням Фонду є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Проекти на стадіях pre-seed можуть отримати грант на суму 25 000 доларів США, на стадіях seed –грант на суму 50 000 доларів США.
Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим українським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб-порталі за інтернет-посиланням https://usf.com.ua/.
Протягом 2020 року проведено 6 Pitch Day.
 

 

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000
Виконується

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів. Відповідно до Каталогу, міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”.

Станом на 01.01.2019 року прийнято 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування/управління (охоплює також сертифікацію та аудит систем екологічного керування/управління (ЕМS)” (Environmental management (Including certification and audit), з яких 19 є чинними, а 3 стандарти набудуть чинності з 01.01.2020 року.

За інформацією ДП “УкрНДНЦ” станом на 01.01.2019 року національний фонд нормативних документів становить 21 758 документів, з них 13 883 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 7 189 – з міжнародними; 6 694 – з європейськими. У 2018 році прийнято 2 152 національних стандартів, з яких 2 002 – міжнародні та європейські стандарти, прийняті як національні, у тому числі 1363 – європейські.

У першому кварталі 2019 року прийнято 77 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 13, з європейськими – 14.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2019 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 25.02.2019 № 33, включено 4 486 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 3 227 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

Мінекономіки

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), у 2019 році прийнято 3 363 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 891, з європейськими – 1 722.

На 01.01.2020 національний фонд нормативних документів становить 26 227 документів, з них 17 248 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 8 137 – з міжнародними; 9 111 – з європейськими.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2020 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 21.02.2020 № 38 включено 2 296 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 1 323 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

На 01.07.2020 упродовж 2020 року прийнято 183 національних стандартів, з яких 125 міжнародні та регіональні стандарти, прийняті як національні.
Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з  01.01.2022. 

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит). 

Мінприроди

Виконання даного завдання Мінприроди здійснює в рамках діяльності Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди на базі Центру екологічної стандартизації.

Центр екологічної стандартизації з метою забезпечення розроблення та актуалізації нормативних документів, імплементації міжнародних та європейських стандартів в галузі охорони довкілля та екобезпеки відповідно до вимог національної стандартизації України здійснює забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК82 «Охорона довкілля» (далі – ТК82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом першого кватралу 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжується робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201_ «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2020 рік (Наказ ДП "УкрНДНЦ" від 21.02.2020 р. № 38) включено розроблення наступних НД:         

ДСТУ ISO 14005:202_ Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження (ISO 14005:2019, IDT). Розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) прийнятого методом перекладу – тема завдання 0157-2020.

ДСТУ ISO 14008:202_ Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов'язаних з ними екологічних аспектів (ISO 14008:2019, IDT). Розроблення національного НД – тема завданя 0158-2020.

ДСТУ ISO 14033:202_ Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади (ISO 14033:2019, IDT). Розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) прийнятого методом перекладу – тема завдання 0159-2020.

ДСТУ ISO 14002-1:202_ Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення (ISO 14002-1:2019, IDT) – тема завдання 0160-2020.
 

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано
II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано
IV квартал
2021
Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки
Виконано

Мінекономіки підготовлено проєкт експертного висновку до проєкту Закону України “Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали”, розробленого народними депутатами України М. М. Задорожнім, А. А. Пуртовою та іншими за реєстр. № 2509 від 28.11.2019, яким пропонується уніфікація ставок ввізного мита на текстильну сировину та матеріали з метою підтримки національних виробників легкої промисловості шляхом спрощення та прискорення процедури митного оформлення зазначеної продукції, збільшення її товарообігу та детінізації ринку текстильних матеріалів (лист до ВРУ від 20.12.2019 № 4222-01/55388-01).

IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Питання електронної комерції регулюється відповідно до Закону України “Про електронну комерцію”, яким визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Розвиток електронної комерції є важливою складовою цифровізації економіки України та інтеграції до цифрового ринку ЄС.

Питання інтеграції України до цифрового ринку ЄС розглядалось 22-23 листопада 2018 року у Києві на Третьому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС, під час якого обговорено питання реформування сфери інтелектуальної власності, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, доступу України до системи RAPEX, лібералізації автомобільних перевезень між Україною та ЄС та подальших спільних кроків у цьому напрямі тощо. Відзначено, що інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є першочерговим із пріоритетних завдань для України та запропоновано стороні ЄС підготувати політичний документ для ухвалення його на засіданні Ради асоціації, який би започаткував спільний процес співпраці у сфері цифрової економіки, окреслив би його основні принципи, часові рамки та очікуваний кінцевий результат. Сторонами досягнуто домовленості щодо проведення стороною ЄС, по-перше, попередньої оцінки Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, по-друге, оцінки наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки (лист Мінекономрозвитку від 10.01.2019 № 01/2135-19).

У рамках Міністерської зустрічі з питань цифрової економіки ініціативи ЄС “Східне партнерство” (28.02.2019, м. Бухарест) Першим віце-прем’єр-міністром – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубівим були обговорені питання інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС з Віце-президентом ЄК з питань цифрового ринку А. Ансіпом.

Довідково: звіт про відрядження української делегації було надіслано до Кабінету Міністрів України листом від 12.03.2019 № 4323-01/10630-01.

Під час зустрічі Європейська сторона висловила підтримку українським ініціативам у цифровій сфері, а саме підтвердила намір проведення двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС та наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки.

Європейська сторона вважає, що спільний план дій у згаданому напрямі буде сформовано на основі результатів візиту експертної місії ЄС.

Відповідно до інформації Представництва України при ЄС (лист від 17.03.2019 № 3111/14-200-510), отриманої за результатами консультацій з ГД ЄК “Коннект” та Групою підтримки України, найбільш ймовірний початок роботи експертної місії ЄС – друга половина травня 2019 року.

01.07.2019 ЄК через секретаріат Комітету асоціації у торговельному складі передала українській стороні результати 1-го етапу аналізу проекту Дорожньої карти.

15.08.2019 заплановано початок роботи експертної місії ЄС.

Представник Мінекономіки взяв участь у робочій зустрічі мережі EU4Digital eTrade, що функціонує в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство" у жовтні 2019 року, у м. Гельсінкі, Фінляндська Республіка) під час якої було обговорено дії, що визначено країнами Східного партнерства для реалізації заходів у сфері електронної торгівлі у рамках проекту EU4Digital та для забезпечення своєчасної реалізації цілей, визначених у Спільному робочому документі “20 досягнень до 2020 року”.

Мінекономіки 
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Директиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі-продажу товарів в мережі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено підгрунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 № 3631-06/55721-03 направлено на погодження до заінтересованих органів, зокрема,  Мінцифри, та оприлюднено на веб-сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2019
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання
IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019-2020 роках Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі - КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автоматизованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (захисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ-платформи допоможе заінтересованим сторонам (українським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономіки. Разом із використанням

ІТ-платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельного захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Експортною стратегією України на період до 2021 року визначені “ринки у фокусі”. Окрім країн ЄС, до цього переліку належать Туреччина, Китай, Єгипет, Саудівська Аравія, Канада, Об’єднані Арабські Емірати, США, Ізраїль, Білорусь, Грузія, Молдова, Японія, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ліван, Філіппіни, Нігерія та Швейцарія.

У грудні 2018 року державна установа “Офіс з просування експорту України” провела опитування серед представників українського бізнесу, галузевих та бізнес асоціацій, обласних державних адміністрацій та інших заінтересованих суб’єктів (442 респондентів) з метою вивчення потреб та побажань суб’єктів господарської діяльності і регіональних органів управління для планування заходів, що сприятимуть виходу на міжнародні ринки. Зведені підсумки опитування відображають побажання представників більш, ніж 10-ти секторів промисловості щодо пріоритетних країн для експорту, міжнародних ярмарково-виставкових заходів, освітніх потреб експортерів, обізнаності експортерів стосовно зон вільної торгівлі та основних проблем, які виникають у компаній під час виходу на зовнішні ринки.

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі:, Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

Центром аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки проведено аналіз торгівлі України з іншими країнам світу за допомогою індексу торговельної привабливості, який зокрема включає оцінку гравітаційної моделі. Визначено країни з якими Україна має найбільшу недоторгованість, а отже може збільшити обсяги торгівлі. Отримані  результати показали,  що хоча здебільшого ці країни  збігаються з ринками,  які  зазначені  як пріоритетні в Експортній стратегії України, фокус може бути переглянутий щодо деяких країн. Зокрема  співпадають  із  переліком  в Стратегії  такі  країни,  як  США,  8  країн  ЄС (Ірландія,   Швеція,   Словенія,   Німеччина,   Данія,   Великобританія,   Фінляндія, Франція),  деякі  країни  Азії  та  Європи  (Швейцарія,  Японія,  Китай).  Проте в оновленому переліку є й країни, відсутні в Експортній стратегії – Катар, Мексика, Південна Корея, Норвегія, Сінгапур, В’єтнам та Гонконг ОАР КНР.З отриманого переліку перспективних країн Україна має зону вільної торгівлі з 11, тоді як із рештою 9 - не має, а саме з США, Катаром, Японією, Китаєм, Мексикою, Південною Кореєю, В’єтнамом, Гонконгом ОАР КНР і Сінгапуром.

Запровадження зон вільної торгівлі з цими країнами має дати поштовх до збільшення українського експортувці країнита значне зменшення недоторгованості. Однак,першніж розпочинативідповідні переговори з будь-якою з цих країннеобхідно провести глибинний аналіз такого перспективного ринку. Водночасувсіхринкахуфокусізпереліку ТОП-20 слід просувати український експорт, зокрема шляхом інформування українських виробників про можливості на цих ринках збуту (наприклад, держзакупівлі в цих державах) тапросування українських продуктів через торгові палати тощо

Загальна сума недоторгованості (різниця між потенційним експортом, розрахованим за гравітаційною моделлю, та реальним експортом до країни), яку Україна може надолужити з цими країнами, складає 12,98 млрд дол. США, що складає 179% від обсягу експорту до цих країн у 2017 році.

Мінекономіки спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)провів дослідження ринків Німеччини, Китаю, ОАЕ. З результатами досліджень можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у рубриці “Розвиток експорту”.    

Мінекономіки спільно із ДУ Офіс з просування експорту України” розробив Хелпдеск для експортерів до ЄС, Який включає   вимоги до експорту до ЄC, тарифи, квоти, правила походження та товари та розміщений на сайті Установи.

Підготовлено та розміщено на сайті Мінекономіки та Державної установи “Офіс з просування експорту України” торгові профілі наступних країн у фокусі: США, Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС.

IV квартал
2018
Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю
Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

IV квартал
2019
Проведення щоквартальних опитувань
Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Мінекономрозвитку у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) розробляє секторальні та крос-секторальні експортні стратегії.

У 2018 році було проведено три раунди національних консультацій з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, участь в яких взяли понад 1500 представників бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об’єднань, а також профільні експерти, представники законодавчої та виконавчої влади. Під час даних консультацій, було обговорено сучасний стан та окреслені основні проблеми розвитку і фактори, що стримують конкурентоспроможність в кожному секторі та крос-секторі, визначені шляхи та пріоритети експортного розвитку України. Напрацювання національних консультацій узагальнюються експертами Міжнародного торговельного центру (ITC) та національними координаторами в Україні, які в подальшому будуть аналізуватися експертним середовищем, бізнес- та галузевими асоціаціями, представниками державних органів та профільними експертами в Україні.

Наразі Мінекономрозвитку розробляються проекти актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення експортних стратегій у секторах: “Технічне обслуговування повітряних суден” та “Інформаційно-комунікаційні технології”. На другий квартал 2019 року заплановано отримати напрацювання від експертів ITC ще по двох секторальних стратегіях: “Машинобудування” та “Креативні індустрії”. Опрацьовані та підготовлені проекти нормативно-правових актів, в установленому порядку, будуть направлені на розгляд до зацікавлених центральних органів виконавчої влади, установ та організацій.

Станом на 31.12.2019 розроблено проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року” та “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні до 2023 року” (далі – стратегія ТО ПС), які в установленому порядку направлено на погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, обласними держаними адміністраціями та установами.

Крос-секторальна експортна стратегія з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщені товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС, як в частині фізичної інфраструктури, так і в частині нормативно-правової бази.

Метою Стратегії ТО ПС є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування (ТО) повітряних суден (ПС), підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів ТО ПС в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки, трансформація українського сектору послуг ТО ПС у надійного експортера послуг з комерційного обслуговування авіаційних перевезень, створення в Україні привабливих умов для експортерів та інвесторів у секторі послуг

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019  № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Регіональний рівень

Житомирська ОДА: Реалізується Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року, основним цілями якої є стійкий розвиток багатогалузевої конкурентоспроможної економіки області, розвиток сільських територій та територій навколо міст області тощо.

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі  та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Івано-Франківська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери (просування і реклама місцевих туристичних продуктів), сільських територій (покращення доступу агровиробників до ринків збуту), забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Закарпатська ОДА: в області триває робота над розробкою регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років та плану заходів з її реалізації. Планом заходів передбачено розвиток зовнішньої торгівлі. Крім того, щоквартально в Закарпатській торгово-промисловій палаті проводяться міжнародні контактні дні. Зазначені заходи сприяють поширенню торговельної інформації та просуванню експорту.

Запорізька ОДА: рішенням Запорізької обласної ради від 14.03.2019 № 35 затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки (далі – Програма). Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово-економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Залучення іноземних інвестицій в регіон та ведення успішного міжнародного співробітництва неможливе без проведення належної інформаційної кампанії щодо потенціалу регіону, тому Програма передбачає блок завдань та шляхів їх виконання у сфері презентації Запорізької області для іноземних партнерів.

Київська ОДА: проводиться робота щодо створення міжнародного аеропорту “Біла Церква” з мультимодальною інфраструктурою для вантажних та пасажирських авіаперевезень, а також розбудова сучасного центру технічного обслуговування і ремонту повітряних суден.

Кіровоградська ОДА: в області реалізуються:

  • Стратегія розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року,
  • Програма формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу області на 2017-2020 роки,
  • Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Кіровоградській області на 2016-2018 роки,  
  • Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-2023 роки.

Завдяки реалізації  заходів зазначених обласних програм  в області відбулася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту. У 2018 році обсяг експорту області збільшився на 25,5% порівняно з  2017 роком і склав 521,8 млн. дол. США.

До країн ЄС поставки на експорт склали 22,2% від загального обсягу експорту області, до країн Азії – 45,7%, до країн СНД – 19,1%.

Миколаївська ОДА: облдержадміністрацією розпочато роботу з розробки Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ-спеціалізації».

Одеська ОДА: Одеською обласною державною адміністрацією проводиться робота щодо розробки Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

Крім того, з метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де підіймались питання розширення співробітництва у сферах сільського господарства, харчових технологій, промисловості і торгівлі а також експорту та імпорту продукції.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розширення та поглиблення торговельно-економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською районною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компаніями, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів у сфері вітроенергетики- ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ “Овід II”, ТОВ “Овід III” загальною потужністю 302 Мвт.

Полтавська ОДА: реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року, однією із стратегічних цілей якої є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки, що забезпечить розширення експорту області та забезпечить створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційний розвиток існуючих підприємств.

Проводиться робота з розробки Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2027 року.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 – 2020 роки, заходи якої направленні, зокрема, на розширення експорту області.

В рамках зазначеної програми розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, який розміщено також на офіційному сайті облдержадміністрації.

З метою забезпечення інформаційної підтримки товаровиробників області сформовані буклети «Календар міжнародних виставок» за напрямками: автомобільна промисловість, транспорт, логістика; машинобудування (машини, обладнання, електроніка, автоматизація, оптика); агровиставки та с/г машинобудування; харчова промисловість; гірничодобувна, нафтова і газова промисловість; енергетика та енергоефективність; медицина та фармацевтика; туризм. Буклети розміщено на офіційному сайті облдержадміністрації та поширені в соціальній мережі Facebook.

Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки, яка, зокрема, передбачає впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом: організації та проведення регіональних семінарів, тренінгів у форматі круглого столу щодо енерго- та ресурсозбереження, впровадження новітніх технологій, з питань бізнес-планування, фінансових ресурсів та інших питань ведення бізнесу; організації засідань у форматі «круглих столів» щодо обговорення конкретних дій, формулювання запитів, розроблення та впровадження інновацій, що стосуються діяльності суб’єктів підприємництва; створення, підтримки та розвитку інформаційного ресурсу для взаємодії наукових та інноваційних організацій та підприємництва.

Також в області впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки.

На рівні районів області розроблені та успішно реалізуються програми, направлені на підтримку та розвиток малого і середнього підприємництва, партнерства між владою та бізнесом, аграрного комплексу. Зокрема, у місті Кременчуці на базі офісу КП “Інститут розвитку Кременчука” працює Бюро підтримки експорту, в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності та створено можливості для їх вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експортної діяльності. У жовтні 2019 року відбулися відеоконференції з питань сприяння розвитку експорту. Зокрема, підприємці мали можливість поспілкуватися з директором “Polbizconsulting” паном Славоміром Вачинські, а також обговорити питання щодо експорту української продукції до Словацької Республіки зі  словацьким експертом - керівником відділу зовнішньоекономічної діяльності регіональної торгової палати міста Нітра паном Іваном Бєлкою.

Затверджена нова Стратегія розвитку Полтавської області на період 2021-2027 роки.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 - 2020 роки. Зокрема, реалізовано заходи: -розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, у якому представлено сучасну продукцію товаровиробників області; працює Бюро підтримки експорту у місті Кременчуці на базі офісу КП «Інститут розвитку Кременчука», в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності, вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експорту. 

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва:  Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки. Протягом 2020 року в області проведено семінар для представників місцевого бізнесу «5-7-9» щодо реалізації програми у м. Кременчуці, а також регіональну зустріч з представниками влади, бізнесу та екосистеми підтримки розвитку підприємництва «Доступні кредити 5–7–9 %» у м. Полтаві. 
У напрямку розвитку туристичної галузі області: впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки, якою передбачено: організацію заходів подієвого туризму міжнародного рівня за визначеними пріоритетами; підвищення ефективності використання можливостей, пов'язаних з участю Полтавщини у Всеукраїнських та міжнародних асоціаціях регіонів, міст та інших партнерствах із: Словаччиною, Угорщиною, Австрією, Німеччиною та Польщею; подальше розширення співпраці з містами і регіонами України, закордонними містами-партнерами, міжнародними туристичними організаціями; реалізація спільних проєктів з містами Падуя (Італія) та Вроцлавом (Польща),а також іншими містами Європи та світу; впроваджується Маркетингова стратегія міста Миргорода, розробка якої стала вимогою реалізації Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2028 року. Одним з головних завдань Маркетингової стратегії визначено зміцнення та поширення позитивного іміджу міста Миргорода, сприяння промоції послуг місцевого бізнесу та туристичних продуктів на вітчизняних і світових ринках.

Рівненська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Рівненської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери, сільських територій, забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Розробляється стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням підходів смарт-спеціалізації.

Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; Обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019-2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто-орієнтованим підприємствам області.

Тернопільська ОДА: з метою виконання заходів та завдань, передбачених Експортною стратегією України, обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 березня 2018 року № 225-од План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України („дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки.

Харківська ОДА: в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2020 року, яка є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм. Також в області в області розпочато роботу щодо розроблення Стратегії розвитку Харківської області на період 2021-2027 років.

Також, фахівцями ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» за підтримки Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розроблено та подано проект регіонального розвитку «Харківська область – регіон інноваційних об’єктів туристичної інфраструктури» для внесення на розгляд Регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC), експертних висновків членів робочих підгруп з розробки Стратегії.Згідно з проведеними розрахунками в Харківській області було визначено ВЕД, які мають найбільший інноваційний потенціал до розвитку: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (КВЕД 21), виробництво машин і устаткування (КВЕД 28), виробництво енергетичного устаткування (КВЕД 27), виробництво авто- транспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (КВЕД 29, КВЕД  30). Згідно з дослідженням JRC потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);  виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42). 

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).
Процес уточнення пріоритетів SMART-спеціалізації триває та знаходиться на різних етапах готовності через тривалість підприємницького відкриття (EDP).

Херсонська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Херсонської області на період до 2020 року, яка розроблена відповідно до методології проекту Європейського Союзу “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні”. Між облдержадміністрацією та Фондом “Східна Європа” підписано Меморандум про співпрацю щодо реалізації в області Програми “Лідерство в економічному врядуванні”, яка впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). В рамках Програми розроблені щорічна оцінка ділового клімату в Херсонській області, регіональний, експортний профіль області.

На виконання меморандуму від 29 вересня 2017 року про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

Відповідно до реалізації плану реалізації меморандуму:

- 31 січня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

- 26 березня цього року на базі Інституту зрошуваного землеробства проведено курс лекцій щодо основних аспектів ведення зрошуваного землеробства для співробітників і головних агрономів компанії «Монсанто Семенс – Україна»;

- 27 березня 2019 року в Херсоні з робочим візитом перебував Президент Національної академії аграрних наук України Я.М.Гадзало, який провів нараду з директорами Інститутів, дослідних станцій і дослідних господарства Херсонської та Миколаївської областей, де керівники установ і підприємств поінформували про співпрацю між науковими установами та дослідними господарствами мережі НААН щодо впровадження у виробництво інноваційних передових технологій аграрної науки.

11 – 14 червня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників установ системи НААН. Вчені провели курс лекцій та на практиці продемонстрували учасникам курсів технології вирощування с/г культур, сучасні розробки та досягнення;

12 червня 2019 року проведено Міжнародний день поля з питань вирощування озимих і ярих зернових, технічних та бобових с/г культур на зрошуваних і неполивних землях. Учасники заходу ознайомились з науковими досягненнями та розробками, оглянули демонстраційні полігони новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної аграрної науки. Гостям презентували інноваційні технології штучного зволоження у зрошуваному землеробстві, використання сучасних інструментів, інформаційних засобів у польових умовах та сучасну техніку.

18 червня 2019 року в рамках виконання спільного українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунтів та продуктивність сільськогосподарських культур» приїздили представники Державного університету штату Огайо (США) Том Уорлі та Рафік Іслам для підведення підсумків виконання та обговорення подальшої сумісної з Інститутом зрошуваного землеробства НААН науково-дослідної роботи.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції «Створення умов для реалізації експортного потенціалу» у рамках щорічної Південної агропромислової виставки «Фермер-2019», яка проходила 27 лютого 2019 року на території ККЗ «Ювілейний» у м. Херсон. Зазначений захід проводився за участю представників ТПП України, митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного торгового центру (ІТС) «Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості».

Чернівецька ОДА: протягом 2018 року вживались заходи для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Буковини, розвитку спортивного туризму та збільшення потоку туристів на території.

Чернігівська ОДА: З метою підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та диверсифікації ринків збуту продукції товаровиробників, створення умов для розвитку міжнародного співробітництва, інформаційної підтримки суб’єктів господарювання сфери виставкової діяльності, розширення участі підприємств і організацій області у національних та загальнодержавних виставково-ярмаркових заходах, активізації виставково-ярмаркової діяльності в області реалізується Програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина – конкурентоспроможний регіон».

Київська МДА: розроблено Концепцію нарощування промисловими підприємствами міста Києва експортного потенціалу, у тому числі до країн ЄС, з метою визначення наявних та можливих інструментів підтримки експортоорієнтованих промислових підприємств м. Києва для збільшення ними експортування продукції, нарощування їхньої частки на ринках інших країн світу, виходу на нові ринки збуту.

Розробка та створення Концепції включала:

- аналіз стану розвитку промислового комплексу міста Києва та зовнішньо-економічної діяльності промислових підприємств м. Києва у 2014-2017 рр.

- аналіз можливостей промислового комплексу м. Києва в частині виготовлення конкурентноспроможної продукції для зовнішнього ринку;

- вивчення попиту на традиційних ринках збуту продукції київських підприємств; вивчення нетрадиційних ринків збуту для товарів київського виробництва;

- визначення факторів, які стримують чи унеможливлюють експорт київських товарів;

- очікувані результати реалізації Концепції на прикладі одного з промислових підприємств по кожному виду промислової діяльності;

- аналіз існуючих механізмів взаємодії Київської міської державної адміністрації з підприємствами приватної форми власності у м. Києві; визначення проблемних факторів;

- розробку Плану заходів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2018 – 2020 роки з реалізації Концепції щодо нарощування експортного потенціалу промислових підприємств м. Києва, в тому числі в країни ЄС.

Завдання 4. Вдосконалення координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту

III квартал
2021
Розроблення концепції діяльності мережі інституцій з підтримки торгівлі, здійснення аналізу нормативно-правової бази з метою створення мережі інституцій з підтримки торгівлі, прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України про створення мережі інституцій з підтримки торгівлі
Виконується

З метою функціонування мережі інституцій з підтримки торгівлі створені: Рада з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (постанова КМУ від 04.07.2017 № 455); Державна установа “Офіс з просування експорту України” (наказ Мінекономрозвитку від 23.06.2018 № 864); Рада з просування експорту при Мінекономрозвитку (наказ Мінекономрозвитку від 08.09.2015 № 1113); Рада експортерів та інвесторів при МЗС (постанова КМУ від 29.12.2014 № 1217), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Мінекономрозвитку ведеться робота щодо запуску Експортно-кредитного агентства та запровадження інституту торгових представників за кордоном. Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

У 2019 році в рамках проекту технічної допомоги «Підтримка рамкових умов торгівлі» за сприяння товариства німецького співробітництва (GIZ) заплановано вивчення кращих зарубіжний досвід діяльності офіційної мережі інституцій з  міжнародної торгівлі, для розробки відповідної концепції.

IV квартал
2018
Розроблення та підписання меморандуму про співпрацю між учасниками інституцій з підтримки торгівлі
Виконано

Підготовлено до підписання Меморандум про співпрацю між Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Українська асоціація районних та обласних рад”, державними установами “Офіс з просування експорту України” та “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” щодо сприяння регіональному економічному розвитку та організаційної взаємодії за принципом “єдиного вікна” на базі агенцій регіонального розвитку з метою сприяння місцевому економічному розвитку та підтримки бізнесу.

Підписано Меморандум про співпрацю між ДУ “Офіс з просування експорту України” та ТПП України.

Мінрегіон спільно з Мінекономрозвитку за участі Української асоціації районних та обласних рад проводять роботу щодо формування в регіонах сучасної системи інституційної підтримки соціально-економічного розвитку на базі агенцій регіонального розвитку (утворені відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики”), створення сприятливих умов для активізації інвестиційної та підприємницької діяльності, встановлення прямих контактів і розвиток співпраці агенцій регіонального розвитку з установами та організаціями, що опікуються питаннями залучення інвестицій, просуванням експорту, підтримки розвитку підприємництва та впровадження державно-приватного партнерства.

II квартал
2018
Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі
Виконано

Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні.

З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників.

У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн.

Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка.

Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі:

28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік;

26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік;

13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році,  запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту.

29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”.

07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан  імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо.

На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1).

У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів.

IV квартал
2017
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік
Виконано

Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). 

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

IV квартал
2018
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік
Виконано
IV квартал
2019
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік
Виконано
IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій
Виконано

Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту.

IV квартал
2019
Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії
Виконується

Державною установою “Офіс з просування експорту України” в рамках роботи з групою експортоорієнтованих компаній проведено наступні заходи:

1. Українська асоціація дверей (168 членів асоціації). Підготувала комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей для Української асоціації дверей; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей на Конференції Української асоціації дверей "Свіжі новини із виставки Made Expo 2019 у Мілані та ТОП 5 найбільш привабливих країн для експорту дверей", що пройшла у рамках виставки "Inter Build Expo" - 20 березня та провела менторську сесію щодо плануванняекспортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії

2. Українська горіхова асоціація (2 852 члена асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів для Української горіхової асоціації; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів на Конференції Української горіхової асоціації "Трамплін для стрибка в Горіховий бізнес. Основні драйвери розвитку та перспективи горіхового бізнесу в Україні і в світі"  в рамках Agroport Lviv West 2019 - 22 березня та менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії.

3. Альянс виробників ювелірних виробів (8 учасників).Підготовлено дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів Проведено презентацію дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

4. Альянс книговидавців (19 учасників). Підготовлено дослідження світового ринку книговидання. Проведено презентацію дослідження світового ринку книговидання.

5. Асоціація Парфумерія і косметика України (30 учасників). Підготовлено дослідження перспективних ринків для експорту косметики і парфумерії. Проведено презентацію дослідження перспективних ринків для експорту косметики і парфумерії.

6. Спілка виробників харчових продуктів Ukrainian Food Expo Board (79 учасників). Проведено огляд світового ринку кондитерських та хлібобулочних виробів. Проведено презентацію огляду світового ринку кондитерських та хлібобулочних виробів для учасниківUkrainian Food Expo Board під час виставки Ukrainian Food Expo 2019.

7. Асоціація Ягідництво України (36 членів). Підготовлено дослідження вимог до продукції ягідництва на ринку ЄС. Проведено презентацію дослідження вимог до продукції ягідництва на ринку ЄС під час конференції “S-Fruit Transformation” Soft and Stone Fruits International Value Chain Forum.

II квартал
2018
Проведення аналізу існуючої інституціональної системи з підтримки експорту, розроблення та представлення проекту Концепції щодо створення інституції з підтримки та просування експорту
Виконано

Наказом Мінекономрозвитку від 23.06.2018 року №864 утворено Державну установу “Офіс з просування експорту України” та затверджено Положення про неї. 31.07.2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

II квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правового акта про створення інституції з підтримки та просування експорту
Виконано

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 199-р “Про утворення державної установи “Офіс з просування експорту України”, Мінекономрозвитку наказом від 23.06.2018 року № 864 утворено державну установу “Офіс з просування експорту України”, а наказом Мінекономрозвитку від 27.09.2018 № 1379 затверджено нову редакцію її положення.

IV квартал
2018
Початок роботи інституції з підтримки та просування експорту на базі Офісу з просування експорту
Виконано

У грудні 2018 року завершився трансформаційний період становлення державної установи “Офіс з просування експорту України” на базі консультативно-дорадчого органу Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку.

II квартал
2021
Подання пропозиції щодо створення єдиного експортного веб-порталу розроблення програмного рішення з метою
Виконано

З метою розробки експортного веб-порталу Мінекономрозвитку розроблено його концепцію та структуру та завершується розробка технічного завдання з метою закупівлі відповідних послуг. Також готуються зміни до Положення про Державну установу “Офіс з просування експорту України” з метою створення структурного підрозділу для програмно-технологічної підтримки та розвитку експортного веб-порталу, його подальшого наповнення та адміністрування. До кінця 2019 року заплановано запустити експортний веб-портал в роботу.

Мінекономіки спільно з ДУ “Офіс з просування експорту” вживаються заходи для запуску експортного веб-порталу – інформаційного інструменту з підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища в цілому. В рамках міжнародної технічної допомоги Уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine закуплено послуги із розробки експортного веб-порталу. Наразі розробляється програмне забезпечення.

III квартал
2021
Розроблення програмного рішення з метою створення єдиного експортного веб-порталу
Виконується

З метою наповнення веб-порталу інформацією, необхідною для українських експортоорієнтованих підприємств, іноземних бізнес-партнерів та інвесторів, за ініціативою Мінекономіки Кабінетом Міністрів України дорученням від 21.08.2019 №27862/1/1-19 доручено центральним органам виконавчої влади та іншим розпорядникам інформації надати Мінекономіки та ДУ “Офіс з просування експорту України” наявну та актуалізовану інформацію за відповідними напрямами. Наразі вся отримана інформація опрацьовується та узагальнюються з метою подальшого розміщення її на веб- порталі.

II квартал
2021
Забезпечення функціонування єдиного експортного веб-порталу
Виконується

Запуск першої версії веб-порталу заплановано на 2020 рік.

Завдання 5. Покращення координації та взаємодії мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі

I квартал
2018
Розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань створення Експортно-кредитного агентства відповідно до законодавства
Виконано

Створення та організація функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” передбачено Законом України від 20.12.2016 року № 1792 “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”.

Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

  • постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);
  • розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.
III квартал
2018
Утворення Експортно-кредитного агентства
Виконано

 Протягом 2018 року здійснено наступні заходи:

- постановою Кабінетом Міністрів України “Питання утворення Експортно-кредитного агентства” від 07.02.2018 року № 65 прийнято рішення про утворення ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та затверджено його установчі документи (статут, положення про наглядову раду, про правління, про ревізійну комісію, порядок проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду члена наглядової ради);

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 866 призначено виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”; зареєстровано юридичну особу; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень та розпочато здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”.

III квартал
2018
Наповнення статутного капіталу Експортно-кредитного агентства
Виконано

У першому кварталі 2019 року проводились заходи щодо організації функціонування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” задля забезпечення виконання його основних завдань, визначених Статутом, зокрема: затверджено організаційну структуру; сформовано статутний капітал у сумі 200 млн. гривень; забезпечувалось здійснення комплексу заходів щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ "Експортно-кредитне агентство"; у контексті виконання Закону Мінекономрозвитку створило Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», метою роботи якої на даному етапі буде опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства.

Поряд з цим, зареєстрований 23 квітня 2018 р. у Верховній Раді (реєстр № 8318) урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства" внесено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2019 р. № 2679-VIII.

IV квартал
2018
Початок діяльності Експортно-кредитного агентства
Виконано

Вживаються заходи щодо приватного розміщення першого випуску акцій ПрАТ “ЕКА”: створено Міжвідомчу робочу групу з питань діяльності ПрАТ “ЕКА” з метою опрацювання документів, які будуть регламентувати статутну діяльність агентства. Наказом Мінекономіки від 13.08.2019 № 1388 затверджено Положення про правила страхування приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”, а наказом від 26.02.2020 № 331 - положення про страхові тарифи, положення про склад страхових резервів та правил формування та використання страхових резервів приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”. Також підготовлено до підписання наказ Мінекономіки “Про затвердження Положень про правила страхування та перестрахування приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”.

З метою формування наглядової ради ПрАТ “ЕКА” відповідно до наказу Мінекономіки від 06.02.2020 № 203 утворено постійно діючу комісію для конкурсного відбору членів наглядової ради. До Мінфіну подано бюджетну декларацію щодо збільшення статутного капіталу ПрАТ “ЕКА” на 2,0 млрд. гривень.

II квартал
2019
Затвердження у разі необхідності додаткових нормативно-правових актів з питань створення системи фінансової підтримки Експортно-кредитного агентства
Виконується

03.03.2020 прийнято наказ Мінекономіки № 386 “Про затвердження Положень про правила страхування та перестрахування приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство” Підготовлено до підписання наказ Мінекономіки “Про затвердження Положення про встановлення внутрішнього рейтингу експортерів та іноземних покупців”.

IV квартал
2020
Забезпечення функціонування державної системи фінансової підтримки експорту
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Внесення змін до норм законодавства у сфері залучення інвестицій
Виконується

При Мінекономрозвитку функціонує Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа), утворена згідно з Законом України “Про інноваційну діяльність”, діяльність якої передбачає залучення прямих іноземних інвестицій та спрямованість на досягнення стратегічного партнерства на користь України та її партнерів. Протягом 2018 року Установою підготовлено до проведення 3 конкурси щодо підтримки інвестиційних та інноваційних проектів:

  1. Фонд підтримки винаходів Мінекономровзитку. Мета конкурсу – фінансова підтримка інноваційних стартапів від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів.
  2. Конкурс інвестиційних проектів. Мета конкурсу – збільшення реальних інвестицій в бізнес – проекти України.
  3. Конкурс інноваційних проектів. Мета конкурсу – підтримка інноваційних проектів, та створення інноваційного виробництва. Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 року № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.
IV квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта про утворення інституційної структури для венчурного фонду
Виконується

Мінекономрозвитку здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів” (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 № 1515) в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України “Про розвиток інновацій” наказом Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514. Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

II квартал
2021
Утворення та початок функціонування венчурного фонду
Виконується

У 2019 році Установою оголошено конкурс щодо інноваційних проектів. З початку року проведено 2 засідання конкурсної комісії з відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування за рахунок коштів Установи. За підсумками першого засідання відібрано 3 проекти та підписано договори фінансування на суму 37,86 млн. грн.

За підсумками другого засідання відібрано 4 проекти на суму 65 млн. грн. при бюджеті конкурсу 55 млн. станом на 08.08.2019 проводиться підготовча робота до підписання договорів з переможцями конкурсу.

Мінекономіки здійснюється робота з підготовки законопроектів “Про венчурний капітал” та “Про підтримку стартапів”, “Про розвиток інновацій” в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Мінекономіки, МОН та Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України.

09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України.

29.07.2019 за участі заінтересованих центральних органів влади виконавчої, бізнесу та громадськості було проведено стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономіки може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018.

Департаментом регуляторної політики та підприємництва опрцьовується питання спрощення доступу до капіталу для суб’єктів мікро- та малого підприємництва шляхом утворення державного Фонду фондів з залученням фінансування від міжнародних донорських організацій за механізмом ESCALAR.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

IV квартал
2021
Проведення комплексного дослідження з метою виявлення причин неофіційного працевлаштування
Виконано

(Звіт за 2018 рік)

Державна служба зайнятості проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на запобігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам.

До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, представники органів влади, контролюючих та правоохоронних органів на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи – підприємці.

Крім того, з метою поінформованості населення та роботодавців щодо негативного впливу неоформлення трудових відносин на економічний та соціальний розвиток держави, в інформаційних секторах центрів зайнятості розміщені матеріали про необхідність дотримання роботодавцями вимог законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про оплату праці», «Про рекламу», Кодексу законів про працю України.

Для роботодавців розроблена пам’ятка - застереження про передбачену законодавством відповідальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.

З метою створення сприятливих умов для детінізації заробітної плати та соціальної захищеності працівників, державна служба зайнятості спільно з Державною службою України з питань праці взаємодіють на центральному та територіальному рівнях на умовах, визначених Порядком взаємодії Державної служби України з питань праці, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та державної служби зайнятості, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 02.07.2014 № 437.

РЕГІОНИ.

Донецька ОДА Протягом червня 2019 року проходив 4 етап Інтернет – опитування роботодавців з використанням сервісу «Googlе  Forms». За оперативними даними проанкетовано 13,7 тис. роботодавців. Такий спосіб анкетування дозволив значно підвищити якість опитування та охопити більшу кількість респондентів.

Житомирська ОДА: Утворена Рада професійної освіти, до складу якої входять представники галузевих  управлінь, департаментів облдержадміністрації, роботодавці, керівники промислових підприємств, служба зайнятості, громадськість, профспілки, керівники професійно-технічних закладів області та інші. Основними завданнями Ради є координація діяльності щодо реалізації єдиної політики у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрі, розвитку професійної (професійно-технічної) освіти регіону, проведення аналізу потреб регіону у кваліфікованих робітниках та формування робітничого потенціалу, визначення перспективних напрямів розвитку професійної освіти.

Київська МДА: Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019-2022 роки передбачено заходи щодо формування ефективної зайнятості у промисловості.

Харківська ОДА: за ініціативою ОДА щороку між зацікавленими державними органами, об’єднаннями профспілок та роботодавців області укладається Угода про співпрацю з легалізації “тіньових” робочих місць та доходів, розробляються заходи з підвищення рівня оплати праці. Створено діючу обласну робочу групу з питань підвищення мінімальної заробітної плати, рівня оплати праці та легалізації зайнятості (у поточному році проведено 6 засідань). В усіх районах та містах області також активізовано роботу відповідних робочих груп (з початку року проведено 316 засідань, на яких заслухано 2,3 тис. роботодавців з питань легалізації виплати заробітної плати та низького рівня оплати праці). Проводиться системна інформаційно-роз’яснювальна робота щодо недопущення використання роботодавцями праці найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин, якою з початку поточного року було охоплено 6,8 тис. роботодавців. На початку 2018 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено аналіз стану незадекларованої праці по Харківській області.

Чернівецька ОДА: протягом 2018 року проведено 149 засідань робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, на яких заслухано 1304 суб’єкти господарювання щодо легалізації трудових відносин та рівня оплати праці, надано 1417 рекомендацій за результатами засідань. Впродовж 2018 року проведено 11 засідань міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення м. Чернівці. Спільно з представниками Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено 6 семінарів для представників комунальних підприємств, закладів охорони здоров’я, дошкільних навчальних закладів, готельного та ресторанного бізнесу міста з питань трудового законодавства, проведення інспекційних відвідувань та застосування штрафних санкцій в разі його недотримання.

Чернігівська ОДА З метою поглиблення співпраці у сфері підготовки робітничих кадрів між закладами професійної (професійно-технічної) освіти області та суб’єктами господарювання для визначення необхідних навичок та забезпечення відповідності кваліфікації випускників потребам підприємств у 2019/2020 н.р. у 7 закладах профтехосвіти із залученням 22 підприємств регіону організовано навчання з елементами дуальності для 208 учнів з 9 професій. При цьому зміст освітніх програм адаптовано до потреб конкретних підприємств.

Окрім того, здійснюється поступовий перехід на нові стандарти професійної освіти з компетентнісним підходом. Наразі підготовка робітничих кадрів здійснюється із 41 робітничої професії за відповідними освітніми програмами, погодженими з роботодавцями.

З метою стимулювання загальнонаціонального підприємницького менталітету до змісту освітніх програм включено вивчення компоненту “Основи галузевої економіки і підприємництва”, а також теми “Ринок праці та підприємництво” компоненту “Громадянська освіта”.

Водночас, у ході проведення заходів з професійної орієнтації, увага учнівської молоді зосереджується, у тому числі на професії набуття яких відкриває шлях до започаткування підприємницької діяльності, зокрема: “перукар (перукар-модельєр)”, “манікюрник”, “візажист”, “візажист-стиліст”, “флорист”, “живописець” тощо.

Для підвищення рівня поінформованості учнів 8-11 класів закладів загальної середньої освіти області щодо усвідомленого вибору професійного майбутнього в грудні педагогами професійної освіти проведено 50 профорієнтаційних тренінгів.

Важливим чинником популяризації робітничих професій, професійної орієнтації молоді та стимулювання творчої активності молоді є конкурсні змагання фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти. Так, упродовж листопада в рамках Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності “WorldSkillsUkraine” на регіональному рівні проведено відбіркові змагання серед учнів та випускників професійних (професійно-технічних) закладів освіти з 5 компетенцій: зварювальні роботи, кулінарне мистецтво, слюсарні роботи, перукарське та кондитерське мистецтво. Переможці представлятимуть Чернігівщину у фіналі конкурсу.

Проведено 62 інформаційних семінарів «Ризики нелегальної трудової міграції», учасниками яких стали 924 безробітні особи та шукачі роботи. До проведення вказаних семінарів долучалися спеціалісти Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та представники Бюро правової допомоги.

У 2020 році у філіях Чернігівського ОЦЗ проведено 384 семінари із загальних питань зайнятості, учасниками яких стали 5,7 тис. безробітних. Метою таких заходів є в тому числі інформування громадян про переваги легальної праці, запобігання тіньовій зайнятості та працевлаштування без оформлення трудових відносин.

Загалом у 2020 році обласною службою зайнятості проведено 467 спільних відвідувань таких суб’єктів господарювання з Управлінням Держпраці в Чернігівській області, 578 відвідувань фахівцями служби зайнятості, 106 інформаційних семінарів з питань легалізації зайнятості за участю 1095 представників підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців,  26 засідань «круглих столів», нарад, робочих зустрічей за участю 289 роботодавців.

IV квартал
2018
Ухвалення комплексу заходів та внесення змін до Кодексу законів про працю України
Виконується

Мінсоцполітики здійснюється робота щодо розробки законопроектів та внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України, які сприятимуть вдосконаленню регулювання ринку праці та зниженню рівня неофіційного працевлаштування.

Так, на сьогодні відповідно до  пункту 92 Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1106-р (далі – План) здійснюється розробка законопроектів щодо підвищення ефективності регулювання трудових відносин, які, зокрема, передбачатимуть запровадження обов’язкової письмової форми трудового договору, удосконалення обов’язку роботодавця інформувати про істотні умови трудового договору та договірного принципу укладення і виконання трудового договору, запровадження гнучких умов праці, можливостей для легальної зайнятості, у тому числі з використанням ІКТ, удосконалення порядку надання відпусток.

На сьогоднішній день Мінсоцполітики уже напрацьовано та направлено на погодження центральних органів виконавчої влади проект Закону України направленого на вдосконалення механізмів боротьби із використанням незадекларованої праці „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці” (далі – Проект закону) з урахуванням успішних міжнародних практик щодо встановлення наявності трудових відносин, які систематизовані у Рекомендації Міжнародної організації праці про трудове правовідношення № 198 від 31.05.2006. Проектом закону, зокрема, передбачено визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та встановлення принципу презумпції їх наявності

Поряд з цим Мінсоцполітики здійснюються заходи приведення положень національного законодавства про працю у відповідність до норм міжнародного права, зокрема Конвенції Міжнародної організації праці про нічну працю № 171.

Так, на виконання пункту 16 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015  № 450-р „Про затвердження плану заходів щодо забезпечення виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2015-2019 роки” розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час”

Прийняття проекту акта забезпечить законодавче врегулювання питань організації роботи працівників в нічний час з урахуванням вимог безпеки і охорони їх праці, сприятиме запобіганню негативного впливу нічної праці на здоров’я працівників, а також ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці про нічну працю № 171 шляхом впровадження норм та стандартів міжнародного права.

Крім цього, з метою урегулювання праці окремих категорій працівників та посилення їх соціального захисту, передбачається також розробка законопроектів щодо праці домашніх, надомних працівників та осіб, які виконують роботу дистанційно.

Державна служба зайнятості проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на запобігання нелегальним трудовим відносинам та їх негативним наслідкам. Це тематичні публікації у друкованих виданнях, семінари, цільові зустрічі, “круглі столи” тощо. Однією з тематик семінарів для роботодавців є “Легалізація зайнятості - крок назустріч Вашим працівникам (у тому числі, особам з інвалідністю)”. До зазначених заходів залучаються соціальні партнери, владні структури, контролюючі та правоохоронні органи на постійній основі, а також запрошуються керівники підприємств, установ та організацій, фізичні особи - підприємці, які:

- використовують найману працю згідно укладених трудових договорів, що передбачають зайнятість працівників; ­

- зменшили чисельність найманих працівників, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, при збереженні (збільшенні) обсягів діяльності (виробництва); ­

- виплачують працівникам заробітну плату в сумі менше або на рівні законодавчо встановленого мінімального розміру за відпрацьований повний робочий день.

У центрах зайнятості шукачі роботи можуть отримати індивідуальні або групові консультації з питань переваг легальної зайнятості, скористатися буклетами відповідної тематики. Для роботодавців розроблена пам’ятка – застереження про передбачену законодавством відповідальність за використання найманої праці без належного юридичного оформлення.