Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

64%
22%
0%
14%
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Загальний прогрес за період
27.12.2017 - 31.12.2021
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Найменування заходу / Відповідальний виконавець
Строк виконання
Очікуваний результат
Стан
IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Питання електронної комерції регулюється відповідно до Закону України “Про електронну комерцію”, яким визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Розвиток електронної комерції є важливою складовою цифровізації економіки України та інтеграції до цифрового ринку ЄС.

Питання інтеграції України до цифрового ринку ЄС розглядалось 22-23 листопада 2018 року у Києві на Третьому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС, під час якого обговорено питання реформування сфери інтелектуальної власності, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, доступу України до системи RAPEX, лібералізації автомобільних перевезень між Україною та ЄС та подальших спільних кроків у цьому напрямі тощо. Відзначено, що інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є першочерговим із пріоритетних завдань для України та запропоновано стороні ЄС підготувати політичний документ для ухвалення його на засіданні Ради асоціації, який би започаткував спільний процес співпраці у сфері цифрової економіки, окреслив би його основні принципи, часові рамки та очікуваний кінцевий результат. Сторонами досягнуто домовленості щодо проведення стороною ЄС, по-перше, попередньої оцінки Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, по-друге, оцінки наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки (лист Мінекономрозвитку від 10.01.2019 № 01/2135-19).

У рамках Міністерської зустрічі з питань цифрової економіки ініціативи ЄС “Східне партнерство” (28.02.2019, м. Бухарест) Першим віце-прем’єр-міністром – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубівим були обговорені питання інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС з Віце-президентом ЄК з питань цифрового ринку А. Ансіпом.

Довідково: звіт про відрядження української делегації було надіслано до Кабінету Міністрів України листом від 12.03.2019 № 4323-01/10630-01.

Під час зустрічі Європейська сторона висловила підтримку українським ініціативам у цифровій сфері, а саме підтвердила намір проведення двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС та наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки.

Європейська сторона вважає, що спільний план дій у згаданому напрямі буде сформовано на основі результатів візиту експертної місії ЄС.

Відповідно до інформації Представництва України при ЄС (лист від 17.03.2019 № 3111/14-200-510), отриманої за результатами консультацій з ГД ЄК “Коннект” та Групою підтримки України, найбільш ймовірний початок роботи експертної місії ЄС – друга половина травня 2019 року.

01.07.2019 ЄК через секретаріат Комітету асоціації у торговельному складі передала українській стороні результати 1-го етапу аналізу проекту Дорожньої карти.

15.08.2019 заплановано початок роботи експертної місії ЄС.

Представник Мінекономіки взяв участь у робочій зустрічі мережі EU4Digital eTrade, що функціонує в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство" у жовтні 2019 року, у м. Гельсінкі, Фінляндська Республіка) під час якої було обговорено дії, що визначено країнами Східного партнерства для реалізації заходів у сфері електронної торгівлі у рамках проекту EU4Digital та для забезпечення своєчасної реалізації цілей, визначених у Спільному робочому документі “20 досягнень до 2020 року”.

Мінекономіки 
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Директиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі-продажу товарів в мережі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено підгрунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 № 3631-06/55721-03 направлено на погодження до заінтересованих органів, зокрема,  Мінцифри, та оприлюднено на веб-сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2019
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання
IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019-2020 роках Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі - КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автоматизованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (захисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ-платформи допоможе заінтересованим сторонам (українським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономіки. Разом із використанням

ІТ-платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельного захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Експортною стратегією України на період до 2021 року визначені “ринки у фокусі”. Окрім країн ЄС, до цього переліку належать Туреччина, Китай, Єгипет, Саудівська Аравія, Канада, Об’єднані Арабські Емірати, США, Ізраїль, Білорусь, Грузія, Молдова, Японія, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ліван, Філіппіни, Нігерія та Швейцарія.

У грудні 2018 року державна установа “Офіс з просування експорту України” провела опитування серед представників українського бізнесу, галузевих та бізнес асоціацій, обласних державних адміністрацій та інших заінтересованих суб’єктів (442 респондентів) з метою вивчення потреб та побажань суб’єктів господарської діяльності і регіональних органів управління для планування заходів, що сприятимуть виходу на міжнародні ринки. Зведені підсумки опитування відображають побажання представників більш, ніж 10-ти секторів промисловості щодо пріоритетних країн для експорту, міжнародних ярмарково-виставкових заходів, освітніх потреб експортерів, обізнаності експортерів стосовно зон вільної торгівлі та основних проблем, які виникають у компаній під час виходу на зовнішні ринки.

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі:, Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

Центром аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки проведено аналіз торгівлі України з іншими країнам світу за допомогою індексу торговельної привабливості, який зокрема включає оцінку гравітаційної моделі. Визначено країни з якими Україна має найбільшу недоторгованість, а отже може збільшити обсяги торгівлі. Отримані  результати показали,  що хоча здебільшого ці країни  збігаються з ринками,  які  зазначені  як пріоритетні в Експортній стратегії України, фокус може бути переглянутий щодо деяких країн. Зокрема  співпадають  із  переліком  в Стратегії  такі  країни,  як  США,  8  країн  ЄС (Ірландія,   Швеція,   Словенія,   Німеччина,   Данія,   Великобританія,   Фінляндія, Франція),  деякі  країни  Азії  та  Європи  (Швейцарія,  Японія,  Китай).  Проте в оновленому переліку є й країни, відсутні в Експортній стратегії – Катар, Мексика, Південна Корея, Норвегія, Сінгапур, В’єтнам та Гонконг ОАР КНР.З отриманого переліку перспективних країн Україна має зону вільної торгівлі з 11, тоді як із рештою 9 - не має, а саме з США, Катаром, Японією, Китаєм, Мексикою, Південною Кореєю, В’єтнамом, Гонконгом ОАР КНР і Сінгапуром.

Запровадження зон вільної торгівлі з цими країнами має дати поштовх до збільшення українського експортувці країнита значне зменшення недоторгованості. Однак,першніж розпочинативідповідні переговори з будь-якою з цих країннеобхідно провести глибинний аналіз такого перспективного ринку. Водночасувсіхринкахуфокусізпереліку ТОП-20 слід просувати український експорт, зокрема шляхом інформування українських виробників про можливості на цих ринках збуту (наприклад, держзакупівлі в цих державах) тапросування українських продуктів через торгові палати тощо

Загальна сума недоторгованості (різниця між потенційним експортом, розрахованим за гравітаційною моделлю, та реальним експортом до країни), яку Україна може надолужити з цими країнами, складає 12,98 млрд дол. США, що складає 179% від обсягу експорту до цих країн у 2017 році.

Мінекономіки спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)провів дослідження ринків Німеччини, Китаю, ОАЕ. З результатами досліджень можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у рубриці “Розвиток експорту”.    

Мінекономіки спільно із ДУ Офіс з просування експорту України” розробив Хелпдеск для експортерів до ЄС, Який включає   вимоги до експорту до ЄC, тарифи, квоти, правила походження та товари та розміщений на сайті Установи.

Підготовлено та розміщено на сайті Мінекономіки та Державної установи “Офіс з просування експорту України” торгові профілі наступних країн у фокусі: США, Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС.

I квартал
2018
Завершення внутрішньодержавної процедури приєднання України до Конвенції (прийняття відповідного закону) та передача на зберігання до депозитарію Конвенції інструмента про приєднання
Виконано

Верховною Радою України прийнято Закон України від 08.11.2017 року № 2187-VIII “Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження”, який набув чинності 12.12.2017 року. Інструмент про приєднання отриманий депозитарієм Конвенції 19.12.2017 року. Україна набула статусу учасниці Регіональної конвенції з 1 лютого 2018 року.

IV квартал
2021
Підвищення рівня обізнаності національних товаровиробників щодо перспектив та можливих напрямів торговельного співробітництва з країнами-учасниками Конвенції
Виконується

З метою інформування вітчизняних експортерів Мінекономіки оприлюднило відповіді на найбільш популярні запитання щодо участі України у Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а також текст Конвенції українською мовою та інші інформаційно-довідкові матеріали. Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції. З 01.01.2019 у торгівлі з ЄС набрали чинності правила походження Конвенції, які розміщено у рубриці “Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilnatorgivlya/regionalna-konventsiya-pro-pan-evro-se/.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб-сайті Мінекономіки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі “Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” рубрики “Співробітництво між Україною та Європейським Союзом”.

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

IV квартал
2021
Застосування у двосторонніх та багатосторонніх преференційних торговельних відносинах з членами Конвенції правил походження, передбачених Доповненням I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
Виконується

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

III квартал
2018
За підсумками II кварталу 2018 року прийняття законодавчих актів стосовно торговельного захисту
Виконано

З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономіки розроблено проекти Законів України "Про захист від демпінгового імпорту", "Про захист від субсидованого імпорту", "Про захисні заходи", "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту".

У грудні 2019 року вказані проекти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроекти були повернуті Мінекономіки для повторного їх погодження.
Проекти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отримано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроектів.

Наразі народними депутатами України Підласою Р.А, Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проекти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту» (реєстр. № 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. № 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. № 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. № 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. № 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. 

Відповідно до параграфу 110 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, в модулі взаємодії з Верховною Радою України на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України Мінекономіки розмістило пропозиції до проектів Законів реєстр. №№ 4132, 4133, 4134 та 4141, у яких висловлено підтримку щодо їх прийняття, а також підготовлено пропозиції щодо підтримки прийняття проекту Закону реєстр. № 4291.

Крім цього листом від 30.09.2020 № 4401-01/59241-01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висновки щодо впливу законопроектів (реєстр. № 4132, № 4133, № 4134, № 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Листом від 30.09.2020 № 4401-01/60688-01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку 07.10.2020 надано позицію щодо доцільності прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. № 4141 від 22.09.2020).
На виконання доручення Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 № 40428/1/1-20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 № 04-16/13-2020/169582, № 04-16/13- 2020/169577, № 04-16/13-2020/169574, № 04-16/13-2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 № 4401-01/61967-01 та № 4401-01/61954-01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено експертні висновки до проектів Законів реєстр. № 4132, № 4133, № 4134, № 4141, у яких висловлено підтримку щодо їх прийняття.
 

IV квартал
2018
Проведення оцінки інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках та розроблення плану дій щодо його вдосконалення
Виконано

Рішенням Ради з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України від 17.04.2018 року утворено робочу групу з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту. На установчому засіданні до її складу були включені представники Мінекономрозвитку, галузевих та бізнес-асоціацій. Обговорені пропозиції до плану діяльності робочої групи, зокрема визначено за необхідне розробити рекомендацій щодо удосконалення механізму використання інструментів торговельного захисту в питаннях конфіденційності інформації під час проведення розслідувань та судових процесів, порядку ознайомлення з матеріалами справи у рамках проведення розслідувань та методичних посібників щодо підготовки скарг.

IV квартал
2018
Розроблення системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях з використанням інструментів торговельного захисту, в тому числі для здійснення розрахунків, з метою надання доступу заінтересованим сторонам до інформації в рамках проведення розслідувань торговельного захисту та обміну інформацією з органом, який проводить розслідування
Виконується

В рамках співпраці Мінекономрозвитку з проектом торговельної політики України (Trade Policy Project, TPP) під егідою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), здійснено роботу з налаштування програми “MADRE”, заснованої на інформаційних технологіях СОТ, до практики проведення торговельних розслідувань в Україні. Система управління проведенням антидемпінгових розслідувань “MADRE” спрямована на генерування календаря ведення відповідної антидемпінгової справи (розслідування, перегляду), спрощення підготовки піврічних звітів для нотифікації СОТ, надання доступу заінтересованим сторонам до інформації в рамках проведення відповідних розслідувань та обміну інформацією з органом, який проводить розслідування. Наразі, у зв’язку із відсутністю фінансування зазначеного проекту, робота із впровадження системи призупинена.

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ-платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні п.р. здійснено попереднє тестування ІТ-платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі вживаються заходи щодо впровадження ІТ-платформи в роботу.

Підвищення ефективності функціонування та переформатування спільних міжурядових органів (комісій, робочих груп, підкомітетів), учасниками яких є Україна та країни-партнери, із фокусом на захисті національних інтересів, інтересів бізнесу, а також на ринки у фокусі. Забезпечення доступу до інформації про їх діяльність шляхом:

  • взаємного обміну інформацією між спільними міжурядовими органами (між Україною та країнами-партнерами) щодо змін у законодавстві стосовно процедурних та інших вимог до імпорту з метою оприлюднення відповідної інформації
  • підготовки довідкової інформації про країни, включаючи проблемні питання для національних підприємств та інтеграції зазначеної інформації системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях для міжнародної торгівлі
I квартал
2018
Проведення аналізу та розроблення концепції щодо підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

  • пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
  • інституційне посилення СМК; ­
  • застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
  • посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.
IV квартал
2018
Розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

  • від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
  • від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
IV квартал
2019
Розроблення та оприлюднення бази даних про стан економічного розвитку країн, їх зовнішньоторговельну політику та діяльність спільних міжурядових органів
Заплановано до виконання
II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано
II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано
IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2018
Імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі в частині оприлюднення інформації
Виконано

З метою інформування підприємств-експортерів про зовнішні ринки, умови та процедури доступу до них товарів на офіційному веб-порталі ДФС розміщена наступна інформація:

  • порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2017 року № 950, зареєстрований в Мін’юсті України 26.12.2017 року;
  • порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затверджений наказом Мінфіну від 07.10.2014 року № 1013;
  • документи, необхідні для оформлення та заповнення граф сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1;
  • приклади заповнення заяв експортера разом з деклараціями постачальника (виробника) відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1;
  • правила походження товарів відповідно до угод про вільну торгівлю українською та англійською мовами;
  • перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів - щодо угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС, ЄАВТ, СНД, Грузією, Македонією, Чорногорією та Канадою;
  • законів України, відповідно до яких нараховується вивізне (експортне) мито на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України та ставки вивізного (експортного).
  • Інформація про спрощення процедур торгівлі розміщена на офіційному порталі ДФС.
  • Ставки ввізного мита Митного тарифу Європейського Союзу розміщено на сайті Європейської Комісії.
I квартал
2018
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
Виконано

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю
Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

IV квартал
2019
Проведення щоквартальних опитувань
Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Мінекономрозвитку у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) розробляє секторальні та крос-секторальні експортні стратегії.

У 2018 році було проведено три раунди національних консультацій з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, участь в яких взяли понад 1500 представників бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об’єднань, а також профільні експерти, представники законодавчої та виконавчої влади. Під час даних консультацій, було обговорено сучасний стан та окреслені основні проблеми розвитку і фактори, що стримують конкурентоспроможність в кожному секторі та крос-секторі, визначені шляхи та пріоритети експортного розвитку України. Напрацювання національних консультацій узагальнюються експертами Міжнародного торговельного центру (ITC) та національними координаторами в Україні, які в подальшому будуть аналізуватися експертним середовищем, бізнес- та галузевими асоціаціями, представниками державних органів та профільними експертами в Україні.

Наразі Мінекономрозвитку розробляються проекти актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення експортних стратегій у секторах: “Технічне обслуговування повітряних суден” та “Інформаційно-комунікаційні технології”. На другий квартал 2019 року заплановано отримати напрацювання від експертів ITC ще по двох секторальних стратегіях: “Машинобудування” та “Креативні індустрії”. Опрацьовані та підготовлені проекти нормативно-правових актів, в установленому порядку, будуть направлені на розгляд до зацікавлених центральних органів виконавчої влади, установ та організацій.

Станом на 31.12.2019 розроблено проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року” та “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні до 2023 року” (далі – стратегія ТО ПС), які в установленому порядку направлено на погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, обласними держаними адміністраціями та установами.

Крос-секторальна експортна стратегія з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщені товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС, як в частині фізичної інфраструктури, так і в частині нормативно-правової бази.

Метою Стратегії ТО ПС є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування (ТО) повітряних суден (ПС), підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів ТО ПС в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки, трансформація українського сектору послуг ТО ПС у надійного експортера послуг з комерційного обслуговування авіаційних перевезень, створення в Україні привабливих умов для експортерів та інвесторів у секторі послуг

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019  № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Регіональний рівень

Житомирська ОДА: Реалізується Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року, основним цілями якої є стійкий розвиток багатогалузевої конкурентоспроможної економіки області, розвиток сільських територій та територій навколо міст області тощо.

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі  та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Івано-Франківська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери (просування і реклама місцевих туристичних продуктів), сільських територій (покращення доступу агровиробників до ринків збуту), забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Закарпатська ОДА: в області триває робота над розробкою регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років та плану заходів з її реалізації. Планом заходів передбачено розвиток зовнішньої торгівлі. Крім того, щоквартально в Закарпатській торгово-промисловій палаті проводяться міжнародні контактні дні. Зазначені заходи сприяють поширенню торговельної інформації та просуванню експорту.

Запорізька ОДА: рішенням Запорізької обласної ради від 14.03.2019 № 35 затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки (далі – Програма). Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово-економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Залучення іноземних інвестицій в регіон та ведення успішного міжнародного співробітництва неможливе без проведення належної інформаційної кампанії щодо потенціалу регіону, тому Програма передбачає блок завдань та шляхів їх виконання у сфері презентації Запорізької області для іноземних партнерів.

Київська ОДА: проводиться робота щодо створення міжнародного аеропорту “Біла Церква” з мультимодальною інфраструктурою для вантажних та пасажирських авіаперевезень, а також розбудова сучасного центру технічного обслуговування і ремонту повітряних суден.

Кіровоградська ОДА: в області реалізуються:

  • Стратегія розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року,
  • Програма формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу області на 2017-2020 роки,
  • Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Кіровоградській області на 2016-2018 роки,  
  • Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-2023 роки.

Завдяки реалізації  заходів зазначених обласних програм  в області відбулася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту. У 2018 році обсяг експорту області збільшився на 25,5% порівняно з  2017 роком і склав 521,8 млн. дол. США.

До країн ЄС поставки на експорт склали 22,2% від загального обсягу експорту області, до країн Азії – 45,7%, до країн СНД – 19,1%.

Миколаївська ОДА: облдержадміністрацією розпочато роботу з розробки Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ-спеціалізації».

Одеська ОДА: Одеською обласною державною адміністрацією проводиться робота щодо розробки Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

Крім того, з метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де підіймались питання розширення співробітництва у сферах сільського господарства, харчових технологій, промисловості і торгівлі а також експорту та імпорту продукції.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розширення та поглиблення торговельно-економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською районною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компаніями, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів у сфері вітроенергетики- ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ “Овід II”, ТОВ “Овід III” загальною потужністю 302 Мвт.

Полтавська ОДА: реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року, однією із стратегічних цілей якої є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки, що забезпечить розширення експорту області та забезпечить створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційний розвиток існуючих підприємств.

Проводиться робота з розробки Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2027 року.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 – 2020 роки, заходи якої направленні, зокрема, на розширення експорту області.

В рамках зазначеної програми розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, який розміщено також на офіційному сайті облдержадміністрації.

З метою забезпечення інформаційної підтримки товаровиробників області сформовані буклети «Календар міжнародних виставок» за напрямками: автомобільна промисловість, транспорт, логістика; машинобудування (машини, обладнання, електроніка, автоматизація, оптика); агровиставки та с/г машинобудування; харчова промисловість; гірничодобувна, нафтова і газова промисловість; енергетика та енергоефективність; медицина та фармацевтика; туризм. Буклети розміщено на офіційному сайті облдержадміністрації та поширені в соціальній мережі Facebook.

Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки, яка, зокрема, передбачає впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом: організації та проведення регіональних семінарів, тренінгів у форматі круглого столу щодо енерго- та ресурсозбереження, впровадження новітніх технологій, з питань бізнес-планування, фінансових ресурсів та інших питань ведення бізнесу; організації засідань у форматі «круглих столів» щодо обговорення конкретних дій, формулювання запитів, розроблення та впровадження інновацій, що стосуються діяльності суб’єктів підприємництва; створення, підтримки та розвитку інформаційного ресурсу для взаємодії наукових та інноваційних організацій та підприємництва.

Також в області впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки.

На рівні районів області розроблені та успішно реалізуються програми, направлені на підтримку та розвиток малого і середнього підприємництва, партнерства між владою та бізнесом, аграрного комплексу. Зокрема, у місті Кременчуці на базі офісу КП “Інститут розвитку Кременчука” працює Бюро підтримки експорту, в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності та створено можливості для їх вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експортної діяльності. У жовтні 2019 року відбулися відеоконференції з питань сприяння розвитку експорту. Зокрема, підприємці мали можливість поспілкуватися з директором “Polbizconsulting” паном Славоміром Вачинські, а також обговорити питання щодо експорту української продукції до Словацької Республіки зі  словацьким експертом - керівником відділу зовнішньоекономічної діяльності регіональної торгової палати міста Нітра паном Іваном Бєлкою.

Затверджена нова Стратегія розвитку Полтавської області на період 2021-2027 роки.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 - 2020 роки. Зокрема, реалізовано заходи: -розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, у якому представлено сучасну продукцію товаровиробників області; працює Бюро підтримки експорту у місті Кременчуці на базі офісу КП «Інститут розвитку Кременчука», в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності, вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експорту. 

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва:  Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки. Протягом 2020 року в області проведено семінар для представників місцевого бізнесу «5-7-9» щодо реалізації програми у м. Кременчуці, а також регіональну зустріч з представниками влади, бізнесу та екосистеми підтримки розвитку підприємництва «Доступні кредити 5–7–9 %» у м. Полтаві. 
У напрямку розвитку туристичної галузі області: впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки, якою передбачено: організацію заходів подієвого туризму міжнародного рівня за визначеними пріоритетами; підвищення ефективності використання можливостей, пов'язаних з участю Полтавщини у Всеукраїнських та міжнародних асоціаціях регіонів, міст та інших партнерствах із: Словаччиною, Угорщиною, Австрією, Німеччиною та Польщею; подальше розширення співпраці з містами і регіонами України, закордонними містами-партнерами, міжнародними туристичними організаціями; реалізація спільних проєктів з містами Падуя (Італія) та Вроцлавом (Польща),а також іншими містами Європи та світу; впроваджується Маркетингова стратегія міста Миргорода, розробка якої стала вимогою реалізації Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2028 року. Одним з головних завдань Маркетингової стратегії визначено зміцнення та поширення позитивного іміджу міста Миргорода, сприяння промоції послуг місцевого бізнесу та туристичних продуктів на вітчизняних і світових ринках.

Рівненська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Рівненської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери, сільських територій, забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Розробляється стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням підходів смарт-спеціалізації.

Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; Обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019-2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто-орієнтованим підприємствам області.

Тернопільська ОДА: з метою виконання заходів та завдань, передбачених Експортною стратегією України, обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 березня 2018 року № 225-од План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України („дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки.

Харківська ОДА: в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2020 року, яка є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм. Також в області в області розпочато роботу щодо розроблення Стратегії розвитку Харківської області на період 2021-2027 років.

Також, фахівцями ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» за підтримки Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розроблено та подано проект регіонального розвитку «Харківська область – регіон інноваційних об’єктів туристичної інфраструктури» для внесення на розгляд Регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC), експертних висновків членів робочих підгруп з розробки Стратегії.Згідно з проведеними розрахунками в Харківській області було визначено ВЕД, які мають найбільший інноваційний потенціал до розвитку: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (КВЕД 21), виробництво машин і устаткування (КВЕД 28), виробництво енергетичного устаткування (КВЕД 27), виробництво авто- транспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (КВЕД 29, КВЕД  30). Згідно з дослідженням JRC потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);  виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42). 

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).
Процес уточнення пріоритетів SMART-спеціалізації триває та знаходиться на різних етапах готовності через тривалість підприємницького відкриття (EDP).

Херсонська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Херсонської області на період до 2020 року, яка розроблена відповідно до методології проекту Європейського Союзу “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні”. Між облдержадміністрацією та Фондом “Східна Європа” підписано Меморандум про співпрацю щодо реалізації в області Програми “Лідерство в економічному врядуванні”, яка впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). В рамках Програми розроблені щорічна оцінка ділового клімату в Херсонській області, регіональний, експортний профіль області.

На виконання меморандуму від 29 вересня 2017 року про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

Відповідно до реалізації плану реалізації меморандуму:

- 31 січня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

- 26 березня цього року на базі Інституту зрошуваного землеробства проведено курс лекцій щодо основних аспектів ведення зрошуваного землеробства для співробітників і головних агрономів компанії «Монсанто Семенс – Україна»;

- 27 березня 2019 року в Херсоні з робочим візитом перебував Президент Національної академії аграрних наук України Я.М.Гадзало, який провів нараду з директорами Інститутів, дослідних станцій і дослідних господарства Херсонської та Миколаївської областей, де керівники установ і підприємств поінформували про співпрацю між науковими установами та дослідними господарствами мережі НААН щодо впровадження у виробництво інноваційних передових технологій аграрної науки.

11 – 14 червня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників установ системи НААН. Вчені провели курс лекцій та на практиці продемонстрували учасникам курсів технології вирощування с/г культур, сучасні розробки та досягнення;

12 червня 2019 року проведено Міжнародний день поля з питань вирощування озимих і ярих зернових, технічних та бобових с/г культур на зрошуваних і неполивних землях. Учасники заходу ознайомились з науковими досягненнями та розробками, оглянули демонстраційні полігони новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної аграрної науки. Гостям презентували інноваційні технології штучного зволоження у зрошуваному землеробстві, використання сучасних інструментів, інформаційних засобів у польових умовах та сучасну техніку.

18 червня 2019 року в рамках виконання спільного українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунтів та продуктивність сільськогосподарських культур» приїздили представники Державного університету штату Огайо (США) Том Уорлі та Рафік Іслам для підведення підсумків виконання та обговорення подальшої сумісної з Інститутом зрошуваного землеробства НААН науково-дослідної роботи.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції «Створення умов для реалізації експортного потенціалу» у рамках щорічної Південної агропромислової виставки «Фермер-2019», яка проходила 27 лютого 2019 року на території ККЗ «Ювілейний» у м. Херсон. Зазначений захід проводився за участю представників ТПП України, митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного торгового центру (ІТС) «Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості».

Чернівецька ОДА: протягом 2018 року вживались заходи для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Буковини, розвитку спортивного туризму та збільшення потоку туристів на території.

Чернігівська ОДА: З метою підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та диверсифікації ринків збуту продукції товаровиробників, створення умов для розвитку міжнародного співробітництва, інформаційної підтримки суб’єктів господарювання сфери виставкової діяльності, розширення участі підприємств і організацій області у національних та загальнодержавних виставково-ярмаркових заходах, активізації виставково-ярмаркової діяльності в області реалізується Програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина – конкурентоспроможний регіон».

Київська МДА: розроблено Концепцію нарощування промисловими підприємствами міста Києва експортного потенціалу, у тому числі до країн ЄС, з метою визначення наявних та можливих інструментів підтримки експортоорієнтованих промислових підприємств м. Києва для збільшення ними експортування продукції, нарощування їхньої частки на ринках інших країн світу, виходу на нові ринки збуту.

Розробка та створення Концепції включала:

- аналіз стану розвитку промислового комплексу міста Києва та зовнішньо-економічної діяльності промислових підприємств м. Києва у 2014-2017 рр.

- аналіз можливостей промислового комплексу м. Києва в частині виготовлення конкурентноспроможної продукції для зовнішнього ринку;

- вивчення попиту на традиційних ринках збуту продукції київських підприємств; вивчення нетрадиційних ринків збуту для товарів київського виробництва;

- визначення факторів, які стримують чи унеможливлюють експорт київських товарів;

- очікувані результати реалізації Концепції на прикладі одного з промислових підприємств по кожному виду промислової діяльності;

- аналіз існуючих механізмів взаємодії Київської міської державної адміністрації з підприємствами приватної форми власності у м. Києві; визначення проблемних факторів;

- розробку Плану заходів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2018 – 2020 роки з реалізації Концепції щодо нарощування експортного потенціалу промислових підприємств м. Києва, в тому числі в країни ЄС.

IV квартал
2018
Розроблення секторальної стратегії щодо харчової та переробної промисловості на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальної стратегії
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року”

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
Виконано

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

IV квартал
2019
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
Виконано

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

IV квартал
2020
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
Виконується

Впродовж ІІ кварталу 2020 року ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме:

Харчова та переробна промисловість-  Огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для м'ясної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; Огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; Тренди світового ринку борошняних кондитерських виробів; Огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; Тренди світового ринку шоколадних виробів; Огляд зовнішнього ринку ОАЕ

Всі сектори- Гайд: Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?; Гайд: TradeMap: як дослідити міжнародний попит на свій товар;

Машинобудування- Огляд вимог для кабелей; Огляд ринку аграрного; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; Огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для компанії; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС; Огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн;

Меблева промисловість- Тренди світового ринку меблів.

IV квартал
2018
Завершення оцінки ефективності діючих міжнародних угод про вільну торгівлю
Виконано

Україною укладено 22 багатосторонні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з 46 країнами світу (країни СНД, ЄС, ЄАВТ, Грузія, Канада, Македонія, Чорногорія).

Кабінет Міністрів України 21.11.2018 року схвалив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, що дозволить в найближчій перспективі збільшити український експорт до Ізраїлю, а також покращиться сальдо торгівлі України з Ізраїлем.

Триває переговорний процес з укладення угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Сербією. Важливим є досягнення домовленостей з цими країнами щодо використання в рамках майбутніх угод про вільну торгівлю правил походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження після приєднання до неї України.

Відповідно до Указу Президента України від 04.05.2018 року № 118/2018 “Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Республікою Македонія щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія” вживаються заходи з удосконалення положень УВТ з метою створення сприятливих умов для розвитку торгівлі між Україною та Республікою Македонія та стимулювання економічної співпраці у сферах, що становлять спільний інтерес.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.11.2017 року № 46067/2/1-17 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, здійснено попередню оцінку наслідків укладення УВТ з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 21.04.2018 року № 6392/4/1-18, від 08.06.2018 року № 22222/1/1-18 та від 12.10.2018 року № 6392/7/1-18 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, було опрацьовано питання доцільності укладення Преференційної торговельної угоди з Республікою Індонезія. Здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

За підтримки проектної допомоги проведено попередній аналіз визначення доцільності розширення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою на торгівлю послугами.

Опрацьовано можливість залучення проектної допомоги для оцінки ефективності від укладення Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною (на стадії переговорів). Під час заходу, організованому канадською юридичною фірмою Bennett Jones LLP за участі представників МЕРТ, ЄС та уряду провінції Альберта (18.05.2018 року, м. Київ), експертами проекту CUTIS зроблена презентація “CUFTA у дії: Можливості вільної торгівлі з Канадою”.

IV квартал
2021
Розроблення нових угод про вільну торгівлю на основі проведених економічних досліджень
Виконується

Мінекономіки здійснено опрацювання питання доцільності укладення Угоди про вільну торгівлю з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки
та Преференційної торгівельної угоди з Республікою національних товаровиробників; висновки консолідовано та направлено Кабінету Міністрів України.

На наступному етапі планується розроблення алгоритму проведення консультацій з Республікою Індонезія щодо доцільності укладення Преференційної торгівельної угоди. Мінекономіки здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

На даному етапі питання укладення УВТ Радою співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) потребує додаткового вивчення її економічної доцільності з урахуванням поточної економічної ситуації в Україні та політичної складової відносин між країнами-учасницями цього угруповання, зокрема зважаючи на триваючу з червня 2017 року так звану “катарську кризу”, яка супроводжується політико-дипломатичною та економічною ізоляцією Катару з боку Королівства Саудівська Аравія, Об’єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну, що створює невизначеність щодо подальшої долі цього інтеграційного об’єднання.

Розпочато дослідження щодо доцільності укладення преференційних угод з окремими країнами у фокусі.

I квартал
2018
Розроблення та затвердження плану заходів з підготовки до участі України в роботі органів СОТ з його подальшим щорічним оновленням
Виконано

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України затверджено 12.10.2018 середньостроковий план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 - 2019 роки та 06.08.2019 – план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік.

Підготовлено проект плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2021 рік (проходить процедуру погодження в Міністерстві).

IV квартал
2019
Забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ з метою ефективного захисту національних економічних інтересів
Виконано

У 2018 році забезпечено участь України у більш ніж 20 засіданнях профільних Комітетів СОТ та Робочих групах, зокрема – з питань сільського господарства, санітарних і фітосанітарних заходів, торгівельних бар’єрів у торгівлі, спрощення процедур торгівлі, митної оцінки, ліцензування імпорту, регіональних торговельних угод, державних закупівель, з правил торгівлі, субсидій та компенсаційних заходів, захисних заходів та антидемпінгової практики, а також у засіданнях Генеральної Ради, Ради з торгівлі товарами, Ради з торгівлі послугами, Ради з торговельних аспектів захисту прав інтелектуальної власності та Органу врегулювання суперечок. Також протягом 2018 року забезпечено участь України у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельних політик Малайзії, Єгипту, Філіппін, Чорногорії, Норвегії, КНР, Ізраїлю, Тайваню, Вірменії, Гонконгу та США.

Протягом 2019 року забезпечено участь у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельної політики країн-членів Східноафриканського співтовариства (Бурунді, Кенії, Руанди, Танзанії та Уганди), Бангладеш, Канади, Північної Македонії та Перу.

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2018
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2018 році
Виконано

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі 29.12.2018 затверджено Звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та Звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2019
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2019 році
Виконується

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

Підготовлено звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

IV квартал
2020
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2020 році
Виконується

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки, затвердженого 16.10.2018 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України, та про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, затвердженого 06.08.2019 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

IV квартал
2021
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2021 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки
Виконано

Мінекономіки підготовлено проєкт експертного висновку до проєкту Закону України “Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали”, розробленого народними депутатами України М. М. Задорожнім, А. А. Пуртовою та іншими за реєстр. № 2509 від 28.11.2019, яким пропонується уніфікація ставок ввізного мита на текстильну сировину та матеріали з метою підтримки національних виробників легкої промисловості шляхом спрощення та прискорення процедури митного оформлення зазначеної продукції, збільшення її товарообігу та детінізації ринку текстильних матеріалів (лист до ВРУ від 20.12.2019 № 4222-01/55388-01).