Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконується
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

До створення єдиного експортного веб-порталу відповідна інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС,  ДФС, Держпродспоживслужба.

На офіційному сайті МОН розміщено каталог “Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН України” 

 

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконано

Національний рівень

Міністерством освіти та науки України започатковано проекти “Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України” та “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 569-р затверджено розподіл бюджетних коштів за проектами регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України. Це дозволить, зокрема, фінансувати проекти регіонального розвитку інноваційної економіки та інвестицій.

З листопада 2018 року розпочато виконання проекту “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”, в рамках реалізації якого передбачено:

  • створення Міжрегіонального офісу трансферу знань на базі МОН України та УкрІНТЕІ для підтримки, методично-інформаційного супроводу та координації регіональних мереж трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу технологій в Харківській області на базі регіонального центру трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу знань та цифрових технологій Південного регіону на базі створення в Одеській області регіонального центру трансферу знань та цифрових технологій;
  • створення міжрегіональної інформаційно-технологічної платформи трансферу технологій колективного використання з використанням європейського підходу відкритих інновацій для залучення потенціалу регіональних інституцій та бізнесу;
  • створення міжрегіональної системи трансферу технологій, що забезпечуватиме підтримку інноваційної діяльності з використанням інтегрованих інформаційних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 року № 733 “Деякі питання реалізації у 2018-2020 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року” затверджено план заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яким передбачено:

  • впровадження системи стратегічного планування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізацій з урахуванням світових ринкових та технологічних тенденцій інноваційного розвитку, конкурентоспроможних напрямів економічної діяльності;
  • врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки суб’єктів господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність відповідно до цих пріоритетів.

Постановою схвалено сім програм регіонального розвитку, які фінансуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 827 в рамках Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України. Серед цих програм затверджена програма “Інноваційна економіка та інвестиції”, метою якої є підвищення конкурентоспроможності українських регіонів, зокрема шляхом формування сприятливого інвестиційного середовища, створення умов для активізації інноваційних процесів з урахуванням принципів смарт-спеціалізації. Програма зосереджена передусім на реалізацію напрямів “Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів” та “Стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури та підтримка інноваційної діяльності”, що дасть змогу збільшити питому вагу інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції шляхом створення інституційних умов для розвитку інноваційної інфраструктури та розвитку науково-інноваційного співробітництва з реальним сектором регіональної економіки. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 596-р переможцями I конкурсного відбору визначено, зокрема, 10 проектів регіонального розвитку, спрямованих на розбудову інноваційної економіки та збільшення обсягів залучення інвестицій в регіональні економіки, а саме:

  1. Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій;
  2. Створення авіаційного кластера як “точки зростання” економіки Кіровоградського регіону;
  3. Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України на основі “розумної спеціалізації” (м. Київ, Київська, Вінницька, Миколаївська та Харківська області);
  4. Проект створення інноваційного бізнес-інкубатора на базі індустріального парку міста Дніпра;
  5. Інструменти розвитку бізнесу Львівської області;
  6. Інформаційно-аналітична підтримка підвищення енергоефективності та інвестиційно-інноваційного розвитку господарського комплексу Львівської області;
  7. Інноваційний кластер “Регіональний інноваційний HUB (RInnoHUB) (Миколаївська область);
  8. Інтеграція освіти, науки і виробництва – інноваційна модель регіонального розвитку (Миколаївська, Херсонська області);
  9. Створення проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні (Івано-Франківська область);
  10. START_UP УНІВЕРСИТЕТ (Одеська область).

У 2017 році Україною отримано кошти другого траншу у сумі 5,5 млн. євро або 172,5 млн. грн., а наприкінці 2018 року – третього траншу у сумі 9,5 млн. євро, які у 2019 році також спрямовуватимуться на реалізацію проектів регіонального розвитку.

Держагентством з питань електронного урядування розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання розвитку та створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету для подолання цифрової нерівності”, яким передбачається затвердження Національного Плану широкосмугового доступу до інтернету (погоджується з ЦОВВ) з метою забезпечення всіх шкіл якісним, високошвидкісним інтернетом, що сприятиме створенню інноваційних центрів у всіх регіонах України, забезпеченню кожного населеного пункту якісним інтернетом, стимулюватиме підвищення рівня економічної конкурентоспроможності, створенню нових робочих місць та вільного доступу всіх громадян України до інформації будь-якого типу та об’єму.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА: З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проектів.

Донецька ОДА: 1) Донецькою обласною державною адміністрацією спільно з  ДП «Український науково-дослідний інститут скла» в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка. На теперішній час дана стратегія узгоджується  з потенційними учасниками кластеру.

2) Затверджено комплексну програму економічного розвитку сільських територій Донецької області на 2018-2020 роки (розпорядження голови обласної держадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 08 травня 2018 року № 588/5-18), яка сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва на селі, створенню нових або розширенню існуючих виробничих потужностей та робочих місць у сільській місцевості. Зазначена програма передбачає сприяння кластеризації економіки агропромислового комплексу регіону шляхом створення молочного, м’ясного, овочевого та плодових агрокластерів. 

Закарпатська ОДА: З метою покращення інноваційного середовища та створення ефективної інноваційної інфраструктури засновано Науковий парк „Ужгородський національний університет”. Інноваційна діяльність Наукового парку спрямована на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області шляхом упровадження результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ, ефективного використання наявного наукового потенціалу, широкого залучення вітчизняних та закордонних науково-технічних розробок.

Для ефективної реалізації запланованого визначено шість основних різносторонніх напрямів. Зокрема, упровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєння альтернативних джерел енергії; машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; упровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.

Крім того в області триває робота щодо реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, до основних завдань і цілей якої є розвиток інноваційної інфраструктури: а саме підтримка МСП, відновлення роботи підтримки підприємництва Закарпатській області, стимулювання співробітництва між закладами освіти, науково-дослідними установами та підприємствами, а також розвиток бізнес-освіти.

В межах програми підвищеня конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019-2020 роки у червні 2020 року проведено засідання конкурсної комісії на якому визначено термін проведення конкурсу, умови та критерії відбору бізнес-проектів учасників конкуру. Крім того реалізується проект «трикутник знан» учасниками якогоєнаукові інституцї області, представники бізнес-середовища та влади. Розроблені заходи з реалізації  Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, якими передбачено розвиток регіональної інноваційної інфраструктури,а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стмулювання співробітництва між навчальними закладами, науково-дослідними установамиі підприємствами області; розвиток бізнес-освіти.  

Івано-Франківська ОДА: Програмою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2020 року визначено розвиток елементів інноваційної інфраструктури. В області налічується близько 20 інноваційних інституцій, до складу яких входять в переважній більшості підрозділи вищих навчальних закладів, науково-дослідні інститути, науково-виробничі компанії, науковий та індустріальний парки, громадські організації.

Кіровоградська ОДА: В області здійснюється реалізація Програми впровадження регіональних наукових досліджень у промислове виробництво Кіровоградської області на 2017-2020 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 283  (далі-Програма). 

Вживалися заходи щодо створення  на території області двох агропромислових кластерів, які займатимуться розробкою різноманітних видів обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

У рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області "Електронна Кіровоградщина" на 2017-2019 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 284, проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції "ІТ-Альянс 4.0" на базі Льотної академії НАУ. 25 вересня 2018 року на базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів"SafeusDroneCo., Inc" (Республіка Корея).

Львівська ОДА: З метою забезпечення промисловості Львівщини якісними кадрами, сучасними інноваційними рішеннями, продукування ефективних стратегічних механізмів індустріального розвитку, обласною державною адміністрацією розроблено ініціативу “Львівський промисловий ХАБ” (надалі – ХАБ). ХАБ - це створення регіонального науково-практичного центру із розвитку освіти і промисловості.

Функціональна структура ХАБу передбачає дві основні складові: Центр аналітичного забезпечення та галузеві промислові кластери, котрі у своїй синергії повинні забезпечувати виконання вищезгаданих завдань та продукування точок економічного зростання.

Луганська ОДА: Регіональною цільовою програмою розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва на 2018-2020 роки та Планом заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року передбачено створення бізнес-інкубатора у 2019-2020 роках. При Донецькому державному технічному університеті створений Інноваційний центр, що надає освітні послуги з питань ведення бізнесу та підприємницької діяльності, та в рамках діяльності якого діє креативний простір для студентів і молодих підприємців. Результатом діяльності Інноваційного центру ДонДТУ стала підготовка бізнес-плану для участі в програмі малих грантів ПРООН “Підтримка підприємництва серед ВПЛ і місцевого населення Донецької та Луганської областей”. Підсумком участі в програмі стала перемога в конкурсі на отримання гранту в сумі 158,900 тис грн для відкриття мовної школи та ІТ-академії.

Миколаївська ОДА: Проведено презентацію Інноваційного кластеру “RInnoHUB у м. Первомайськ на конференції “Ефективний кредит” за участі 120 підприємців м. Первомайськ та районів області. Також проведено презентацію проекту у філіалі НУК ім. адмірала Макарова в м. Первомайську, на постійній основі проводяться презентації проєкту для студентів, наукових співробітників та представників бізнесу.

Проведено 8 мікро-презентацій кластеру на різноманітних заходах.

Оголошено відкритий конкурс стартап-проектів, реєстрація на який почалась 01.03.2019  Фінал конкурсу планується у листопаді 2019 року.

Розроблено навчальний план стартап-школи “Ri-STAR”. Відкриття стартап-школи заплановано на початок квітня 2019 року.

В області  продовжується  реалізація проекту Інноваційний кластер «Регіональний інноваційний HUB» (RInnoHUB)».

Ведуться перемовини щодо можливості залучення учасників проєкту RInnoHUB до програми ЄС з міжнародного обміну «Erasmus for young Entrepreneurs». Програмою передбачено навчання підприємців у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях

З метою підвищення професійного рівня викладачів та отримання міжнародного досвіду у сфері аграрної освіти Миколаївським національним аграрним університетом впроваджено програми обмінів із центром МАШАВ (Ізраїль) та FEP (США). Для розширення партнерських відносин продовжено співпрацю МНАУ з Таджицьким аграрним університетом, Казахським науково-дослідним інститутом ґрунтознавства і агрохімії, Вищою школою економіки Міланської політехніки.

У Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова проведено панельну дискусію «Цифрові навички для е-урядування та інформаційної безпеки», участь у якій взяли Посол Естонії в Україні, представники Департаменту кіберполіції України, експерти U-LEAD | EGOV4UKRAINE та ін. 

Делегацією Миколаївського національного університету  імені В. О. Сухомлинського у березні п.р. презентовано результати наукових досліджень під час Міжнародної наукової конференції «Multilingualism and Multilingual Educationі у Білефельдському університеті прикладних наук (Німеччина).

У травні команди Чорноморського національного університету імені Петра Могили посіли ІІ місце (розробки у сфері допомоги немовлятам) на Всеукраїнському фестивалі інновацій та ІІІ – у Конкурсі стартап-проєктів ІТ-Eureka (проєкт Home Mappy для допомоги людям із слабким зором).

У вересні 2019 року під час заходів, присвячених «Дню підприємця 2019», проведено бізнес-інкубатор для студентів та конференцію «Інновації як основа сучасного підприємства».

На базі Регіонального фонду підтримки підприємництва відкрито Стартап школу RіStar (структурного елементу RInnoHUB). У листопаді заплановано проведення конкурсу стартап-проєктів.

В соціальній мережі Facebook створено сторінку та групу проєкту RInnoHUB, яка  наповнюється інформацією про інновації у світі та Україні, а також про плани та перспективи проєкту.

Одеська ОДА: Одеську область включено, як пілотний регіон за проектом смарт-спеціалізації, в рамках якого буде проведено заходи щодо виявлення підприємницького потенціалу Одеської області, пошуку інноваційних сфер, для включення до Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

В рамках впровадження пілотного проекту «Агропромисловий кластер з питань розвитку бджільництва» затверджено план заходів з реалізації у 2018 - 2021 роках пілотного проекту агро-еколого-рекреаційного кластеру в Тарутинському районі Одеської області «Фрумушика-Нова».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку», у порядку проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС конкурсною комісією, утвореною Мінрегіоном, по програмі регіонального розвитку «Інноваційна економіка та інвестиції» відібрано проект «START-UP Університет», ініціатором якого є Одеська обласна державна адміністрація. В рамках проекту передбачено функціонування коворкінгової зони як територіального осередку підвищення рівня економічної грамотності молоді, проведення бізнес-навчання за допомогою прослуховування відповідних курсів як в м. Одеса, так і в районах доступного (у фінансовому, часовому та географічному вимірах) бізнес-навчання в актуальних для молоді формі й змісті, проведення “Start-up battle” - конкурсів бізнес-проектів за участю в якості журі підприємців та потенційних інвесторів.

Питаннями інноваційних технологій в області займаються: південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ «ІНВАЦ», які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

МОН України та ДНУ "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" реалізує проект «Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій».

В Одеській області функціонує однин науковий парк –ТОВ «Науковий парк Одеського національного політехнічного університету» яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових технологій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення індустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо науковим парком реалізовано наступні проекти: створення науково-технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково-технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних розємів реакторів» енергоблоків ВВЕР-1000» ПМ-Т.0.03.415-16» у частині розрахунку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».
В процесі реалізації перебуває проект щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів  МВ-43і апаратури виміру вібрації УИПВ-9. Реалізація проекту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА: облдержадміністрацією спільно з провідними закладами вищої освіти регіону наразі розробляється проект програми розвитку науки та інноваційної діяльності Полтавської області. З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відкрили першу в області Стартап-школу, створену спільно з інноваційним холдингом “Sikorsky Challenge” за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців.

З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка діє Стартап-школа «Sikorsky Challenge», створена спільно з інноваційним холдингом за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців. Студенти, молоді вчені та науковці протягом 9 місяців разом з досвідченими тренерами з Ізраїлю, США та України працювали над пошуком нових ідей, розробляли бізнес-моделі, вчилися як залучати інвестиції у свої стартапи та створювати бізнес-проекти.

20 червня 2019 року відбувся перший випуск. 46 випускників школи презентували 12 проектів, кращий з яких отримав фінансову винагороду на розвиток свого стартапу.

На базі Полтавського університету економіки і торгівлі діє бізнес-інкубатор та StartUp клуб YEP. Також у 2019 році заклад вищої освіти обрано для участі у програмі підтримки підприємництв у співпраці з Університетом Порстсмуту (Велика Британія).

Підтримка стартапів та навчально-наукових центрів:
-    у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап-школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес-інкубатор, які мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;
-    працює перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування. 
-    на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг-центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;
-    на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес-інкубатор та підприємницький клуб «YEP - StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні.

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.                            

Рівненська ОДА: У травні 2018 року сім IT-компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT-кластер "Rivne It Cluster". В подальшому до роботи кластеру планується залучення не тільки софт, а й хард компаній, які працюють у місті. Громадське об’єднання "Rivne It Cluster" упродовж 2018 року провело декілька заходів, зокрема виставку ІТ вакансій (листопад). У листопаді 2018 року було підписано Меморандум про співпрацю з виконавчим комітетом Рівненської міської ради, який передбачає досягнення наступних цілей: розвиток галузі інформаційних технологій, еко-системи, популяризація міста Рівне, як міста, де комфортно жити та працювати ІТ спеціалістам.

Наприкінці 2018 року громадська організація "Центр сприяння бізнесу" запровадила проведення у Рівному інформаційних заходів для підприємців регіону у форматі "Бізнес - сніданку". З початку року вже проведено 4 тематичних бізнес-сніданки та 28.03.2019 року відбудеться черговий. Серед тем, які висвітлюються під час заходу, зокрема: Digital-маркетинг; проведення перевірки Державною регуляторною службою України; мотивація персоналу, оцінка ефективності роботи компанії; відео-контент та стратегії просування в інтернеті для бізнесу; безпека бізнесу, основи фізичної, інформаційної та економічної безпеки. Окрім цього, на офіційній сторінці Центру сприяння бізнесу постійно розміщуються аналітичні матеріали, поради та рекомендації з актуальних для бізнесу питань.

Cумська ОДА: у Сумському університеті створено та функціонує Центр науково-технічної і економічної інформації, який опікується комплексом питань, що пов’язані з інноваційною діяльністю та трансфером технологій. Центром створено та підтримуються бази даних “Науково-технічні розробки Сумського державного університету” та “Технологічні запити Сумського державного університету”, ведеться регіональний інформаційний ресурс інноваційних розробок та проводиться інформування про можливості комерціалізації наукових розробок. Функціонує університетський офіс Національної мережі трансферу технологій (NTTN), що є першим етапом у проекті формування регіональної мережі трансферу технологій. У рамках реалізації Програм розвитку АПК та сільських територій Сумської області на період до 2020 року передбачено комплекс заходів із збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, створення агрокластерів, підтримки зайнятості сільського населення та підвищення їх добробуту.

Тернопільська ОДА: У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створений та діє центр трансферу технологій, який у своєму складі має 12 наукових центрів за перспективними напрямами досліджень. Інноваційна діяльність ведеться у тісній співпраці з іншими закладами вищої освіти, підприємствами, установами, що загалом включає 21 установу. Тернопільська ОДА є членом відкритої партнерської платформи Програми Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН з перепідготовки управлінських кадрів “Fit for Partnership with Germany” у Тернопільській області. Відповідно до умов програми керівники та менеджери експортоорієнтованих підприємств, організацій області мають можливість стажування та налагодження контактів, взаємовигідного співробітництва з підприємствами Німеччини.

З метою поширення серед населення знань і навичок, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя проводяться тренінги з підготовки майбутніх підприємців, де фахівці ознайомлюють із основами створення власної справи, законодавством, яке регулює відносини у сфері міжнародного економічного співробітництва, правилами складання бізнес-плану та ін. Так, створений у закладі Міжуніверситетський регіональний Стартап-центр дав можливість отримати сучасне комп’ютерне обладнання, пройти стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти, здійснити апробацію п’яти сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання надаються в Стартап-центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей. Кафедра комп’ютерних наук університету разом із Cтартап-центром ініціює платформу для офлайн тренінгової групи студентів, які бажають пройти курс CS50 «Основи програмування».

Харківська ОДА: Розроблено План заходів на 2018 – 2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року. На базі Навчально-наукового інституту механотроніки і систем менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка відкрито навчально-науковий центр “John Deere Training Center”.

На базі Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» відкрито 2-й Регіональний центр руху «Індустрія 4.0 в Україні».

У Харківському національному університеті радіоелектроніки започатковано роботу академічного бізнес-інкубатору «YEP!», який має стати майданчиком для підтримки студентських ініціатив і стартапів.

Протягом 2018 року на базі провідних закладів вищої освіти відкрито:

  • науковий Навчально-виробничий Центр з 3D-систем та лабораторії “Високі технології у машинобудуванні” (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”)
  • навчально-наукова лабораторія «Системи керування електроприводами та електричних апаратів» спільно з компанією “Шнейдер Електрік”, Франція (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • проект “Innovations Campus”, у рамках якого функціонуватиме Школа малого і середнього підприємництва, коворкінг, спеціальна безкоштовна інноваційна освітня програма з інформаційних технологій (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”);
  • Центр трансферу технологій “Мегаполіс”, метою діяльності якого є створення умов для об’єднання зусиль наукової спільноти, представників бізнесу та органів влади у вирішенні задач позитивних змін соціально-економічного рівня регіону (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • перший в Україні інноваційний бізнес-інкубатор, спрямований на залучення інвестиційного капіталу та посилення конкурентної здатності нових hitech-бізнес-проектів, стартапів у сфері механіки, хімії, електрики та космічної інженерії, фармакології, медицини, інформаційних технологій, штучного інтелекту, блокчейну (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”).

Протягом звітного періоду за участю Департаменту проведено наступні заходи:

- презентація-ярмарок за темою «Фінансування малого та середнього бізнесу лізинговими компаніями» (10.04.2019);

- обласна робоча нарада за темою «Про хід проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах Харківської області» (12.04.2019);

- організація і проведення наради з керівниками структурних підрозділів агропромислового розвитку районних державних адміністрацій з питання «Про підсумки проведення весняно-польових робіт і підготовки до збирання ранніх зернових і зернобобових культур господарствами області» (11.06.2019).

У сфері агропромислового комплексу регіону активно діяли:

Національний науковий центр «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН України. В Інституті функціонує Вимірювальний центр ННЦ «ІЕКВМ», акредитований  на відповідність міжнародним вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (№ 2Н1327 від 05.11.2018 р.). На його базі також організовано Інноваційний центр з надання діагностичних та консалтингових послуг ННЦ «ІЕКВМ».

Інститут тваринництва НААН України - рішенням Президії НААН № 16/01 від 31.10.2018 включено до складу Східного міжрегіонального наукового центру НААН для забезпечення інноваційного розвитку  аграрного  сектору, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в регіонах.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України , головними  завданнями якого є розробка програм наукового та кадрового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору та сільських територій регіонів, моніторинг стану їх виконання, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в зоні діяльності Центру; створення та ведення реєстру інноваційних продуктів і проектів (стартапів), сприяння організації та кооперуванню їх впровадження із зарубіжними науковими розробками та партнерами ітд.

Харківський національний університет радіоелектроніки - на базі якого відбулися:

- регіональний фінал тримісячної програми YEP Starter, у рамках якої учасники вчились                   

- розробляти власні стартапи та доводити їх до успішної реалізації (21.05.2019);

- у рамках проекту Open IT відбувся Workshop за темою «Embedded Systems», організований Kharkiv IT cluster (22.05.2019);

- стартував перший в Україні Хакатон присвячений штучному інтелекту, який проходить за підтримки компаній AltexSoft та Akvelon Ukraine (18.05.2019);

- відбувся семінар «Security Day», в рамках якого відомі українські спеціалісти з кібербезпеки розповіли про сучасні ризики цифрового світу, системи захисту та джерела проникнення у персональні данні (25.04.2019);

- презентація програми Інкубатора «Cisco» (Cisco Incubator Program), організована за ініціативою мережної академії «Cisco» (11.04.2019).

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» - на базі кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів Університету відкрилася інноваційна Навчальна лабораторія 3D моделювання, обробки і друку (03.06.2019);

      - на базі кафедри турбіно будування Університету відкрився науково-технічний центр «Турбооптімум», завдання якого -  підтримка наукової, винахідницької діяльності студентів, молодих вчених, розвиток їх взаємодії (27.05.2019);

    -  відбувся Фестиваль науки Hands on Science, де команди школярів презентовали свої 19 наукових проектів за напрямами: енергетика, екологія, фізика, електроніка, робототехніка, хімія, 3D-моделювання(18.06.2019);

    - на базі Університету відбулися дві масштабні олімпіади з робототехніки - студентська олімпіада «Комп’ютерні системи штучного інтелекту» та олімпіада для школярів «ROBOFEST Kharkiv 2019» (22.04.2019);

     - на базі Університету відбулася Міжнародна конференція «Computational Linguistics and Intelligent Systems» (CoLInS-2019), яка об’єднала студентів, вчених, представників бізнесу з метою обговорення результатів останніх досліджень в галузі обробки природної мови і розвитку інтелектуальних комп’ютерних систем, обміну  ідеями (18-19.04.2019).

Також заходи щодо розвитку агропромислового комплексу проходили у інших установах: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н .Соколовського» НААН України; Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого Харківський національний університет внутрішніх справ Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова:

- у рамках угоди про співробітництво між Університетом та ІТ компанією «СНІ SOFTWARE» (м. Харків) на базі кафедри прикладної математики і інформаційних технологій  введено в дію навчально-наукову лабораторію «Інтернет речей», що  є першим важливим етапом  створення  багатофункціонального навчального центру компанії  «CHI SOFTWARE» (10.09.2019 р.).

Запроваджено пілотний проект у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох років вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти. 
Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова: 
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою “Energy Club”. Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.
04.03.2020- відкрито лабораторно-освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій :лабораторія фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загальної хімії,Centre Ceramic Laboratory,PVCLab-лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”:

14.02.2020 Університетом підписано трьохсторонню угоду з “Centrum Doradztwa Edukacyjnego” (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті» яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high- tech підприємствах, розташованих на території Польщі.
12.03.2020-підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) та про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка» , «машинобудування» 
29.01.2020-відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».
Харківським національним університетом радіоелектроніки підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

Харківський національний університет радіоелектроніки:

- розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках  програми Єврокомісії RISE 2020;
- розпочато реалізацію нового освітнього проєкту  спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;
- на кафедрі Проектування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з            ТОВ Фенікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудованих систем управління»;
- відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком» Еразмус + Жан Моне.

Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) з метою розвитку та активізації інноваційної діяльності в Харківській області надаються послуги суб’єктам господарювання (проводяться навчальні семінари) з широкого спектру питань агропромислового виробництва, а також надаються консультації з питань, які належать до галузей рослинництва та тваринництва, а також з менеджменту та ведення агробізнесу. Така діяльність спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу села, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, яка призводить до формування ринкових стереотипів мислення і поведінки та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.
Протягом ІІ кварталу 2020 року за участю Департаменту проведено наступні заходи:
- відеосемінар за міжнародною програмою CPA Agro «Сертифікований професійний бухгалтер агросектору» на тему: «Нові податкові/трудові норми, блокування ПН/РК, споживання пального, держпідтримка, земельна реформа, суди» (травень 2020 року);
- Другий форум в галузі бджільництва у форматі відео-Zoom-конференції «Необхідність законодавчих змін у галузі бджільництва» (24 квітня 2020 року) У роботі форуму взяли участь представники департаментів агропромислового розвитку всіх областей України, керівники територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, галузеві асоціації та пасічники;
- вебінар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку) на тему: «Актуальна проблематика кластерної взаємодії» (13 травня 2020 року). Участь у вебінарі взяли керівники та спеціалісти Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації. Серед тем, які розглядалися, були реакція кластерних спільнот на виклики пандемії та економічного спаду,  приклади іноземних  кластерів щодо діяльності у нових умовах, рекомендації для органів  державної влади та бізнес-об’єднань щодо першочергових кроків підтримки вітчизняних кластерів;
- онлайн-конференція «Розвиток галузі бджільництва. Взаємодія: 
пасічник – аграрій – влада» (29 травня 2020 року). У роботі онлайн-конференції взяли участь фахівці Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної  адміністрації та громадської організації «Спілка пасічників Харківської області». У рамках заходу були обговорені питання стосовно алгоритмів взаємодії пасічників з аграріями та органами влади;
- відео-Zoom-конференція з питання «Взаємодія з органами статистики» (03 червня 2020 року) за участю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, представників Державної служби статистики України та департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій України. Під час заходу були обговорені питання подання статистичної звітності.
За інформацією Департаменту науки і освіти обласної державної адміністрації      продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6-ти закладах Харківської області: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна академія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій» 
Також, у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти області, зокрема, було проведено наступні заходи:
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
- у травні 2020 року наукова робота дослідників НТУ «ХПІ»  «Використання безпілотників для підвищення безпеки та ефективності енергетичної системи України» була подана на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2020 року. Так, нова технологія дозволяє отримати значний економічний ефект від впровадження комплексу БПЛА в електроенергетичну систему України та створена у співпраці з представниками Вінницького національного технічного університету, Інституту технічної теплофізики НАН України, АК «Харківобленерго».
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна:
- 25.06.2020 р. в рамках реалізації проєкту «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» відбулася інтерактивна лекція доктора М. Віллессона з Університету Ліннея (Швеція) за темою «Фінансування інвестиційних проєктів».

Харківський національний університет радіоелектроніки:
- 11.06.2020 р. з метою реагування на сучасні виклики в умовах пандемії COVID-19 Університет уклав Договір про наукове-технічне співробітництво з ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», метою якого є проведення ефективної високоякісної теоретичної та практичної підготовки висококваліфікованих кадрів; проведення переддипломної практики; підвищення кваліфікації викладачів і співробітників; участь у розробці та реалізації інтеграційних наукових проєктів.

Також, зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні» розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Херсонська ОДА: На території області у рамках підписаного під час Х Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (29.09.2017) Меморандуму про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

На виконання плану реалізації зазначеного Меморандуму 31.01.2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції “Створення умов для реалізації експортного потенціалу” у рамках щорічної Південної агропромислової виставки “Фермер-2019” (27.02.2019, територія ККЗ “Ювілейний”, м. Херсон). Зазначений захід проводився за участі представників ТПП України, Митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного Торгового Центру (ІТС) “Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості”.

01.03.2019 в обласній державній адміністрації відбулося перше засідання робочої групи зі створення кластера креативних індустрій Херсонщини, участь в якому взяли представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднань і навчальних закладів, бізнесу та культури.

Створення кластера креативних індустрій ініційовано ГО «Бізнес-асоціація “МИ-Херсонці” для розвитку ефективних механізмів співпраці та популяризації креативної економіки в регіоні. Дану ініціативу підтримують Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Регіональний фонд Східного партнерства з питань реформи державного управління.

Кластер креативних індустрій Херсонської області об'єднає представників креативних індустрій і представлятиме спільні інтереси на всіх рівнях – місцевому, регіональному, національному, міжнародному. Окрім того, сприятиме формуванню регіональної політики в новому перспективному напрямку. Кластер креативної економіки допоможе аналізувати ринок попиту і товари, послуги і фахівців, і адаптувати спеціальності, за якими навчають молодь у вищих навчальних закладах, до нових економічних умов.

20 липня 2019 року проведено міжнародний агрофорум «АГРОПОРТ Південь Херсон 2019», в ході якого проведено ряд заходів, які висвітлювали та охоплювали інноваційну та технологічну складову сфер зрошення, бджільництва, вівчарства, кролівництва, аквакультури, горіхівництва, кормовиробництва, створення ланцюгів доданої вартості та логістики сільгосппродукції.

Хмельницька ОДА: з метою створення умов для розроблення перспективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нових матеріалів для зміцнення поверхні за допомогою наночастинок, моделювання та розробки інтелектуальних поведінкових алгоритмів виживання мобільних безпровідних роботизованих платформ в агресивному середовищі, розробки модульних освітніх програм для різних фаз підготовки фахівців у сфері освітнього менеджменту, у Хмельницькому національному університеті створено:

  • 8 інноваційних центрів,
  • відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності,
  • центр дослідження,
  • 8 наукових центрів.

Чернівецька ОДА: за ініціативою Асоціації «Кластер буковинських інноваційних технологій “Cluster bit” та Чернівецьких вищих навчальних заходів реалізовано проект “ІТ-Осінь-професії майбутнього”, спрямованого на ознайомлення молодого покоління з інноваційними технологіями, формування як теоретичних, так і практичних уявлень про вибір майбутньої професії.

Реалізовано навчальний проект “Education-BukStartUp”, який складається з теоретичного та практичного модулів розробки стартап-проектів. Складено технічне завдання щодо розробки та створення відкритої універсальної краудфандінгової платформи для пошуку фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію стартап-проектів.

З метою підтримки розвитку інноваційних технологій, створення ІТ-рішень у сфері малого та середнього підприємництва, за фінансової підтримки Чернівецької міської ради, на базі Асоціації “Кластер Буковинських інноваційних технологій імені Йозефа Шумпетера” організовуються та впроваджуються бізнес-освітні заходи, спрямовані на реалізацію стартап-ідей(проектів).

Чернігівська ОДА: на базі Чернігівського національного технологічного університету створено:

  • Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”,
  • Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем,
  • Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору,
  • Лабораторія прецизійного зварювання тиском,
  • Лабораторія шліфування та різальних інструментів,
  • Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки,
  • Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS,
  • Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” функціонує Інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся.

У 2019 році до Програми розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина - конкурентоспроможний регіон» було внесено зміни, якими передбачено проведення конкурсу «Краща інноваційна розробка». Конкурс проводиться з метою стимулювання та заохочення інноваційної діяльності, популяризації та просування на ринок інноваційних розробок, нарощування обсягів виробництва інноваційної продукції, стимулювання і заохочення винахідників до розробок з подальшим впровадженням новацій.

Також планується на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області реалізувати проект зі створення Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області  як постійно діючого органу для підтримки МСП,  інкубації підприємців-початківців, майданчика для  налагодження взаємодії представників бізнесу, влади, наукової спільноти та громадськості  (бізнес-акселератор, коворкінг-зона, інноваційна лабораторія-майстерня), підвищення ефективності роботи сектору МСП та інноваційної активності в регіоні.

Чернігівський національний технологічний університет є партнером Громадської спілки «Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини  «Чернігівський ІТ кластер». Проекти, які реалізуються спілкою, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

На базі Чернігівського національного технологічного університету створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

Функціонує інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих та навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби – науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи, тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти, як однієї з найбільш креативних галузей економіки.  Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер.

26.02.202 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес-інкубатор, бізнес-акселератор, коворкінг, лабораторія-майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять дослідження, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія  ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, телекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО  Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально-науково-виробничих і навчально-виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічного землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інтелектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

Київська МДА: Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо підтримки та виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, а саме: - створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, - проведення щорічного бізнес-форуму «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств», - створення Київського інноваційного хаба індустрії моди на базі Кластера легкої промисловості у м. Києві.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Волинська ОДА: З 2014 році діє Волинський туристичний кластер, що є одним із засновників Транскордонного польсько-білорусько-українського туристичного кластеру, до якого також увійшов Брестський туристичний кластер та Люблінська регіональна туристична організація.

Донецька ОДА: Донецькою облдержадміністрацією спільно з ДП “Український науково-дослідний інститут скла” в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка.

Запорізька ОДА: З 2015 року, в рамках Комплексної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Запорізькій області, триває розбудова мережі бізнес-інкубаторів на базі вищих навчальних закладів Запорізької області, які надають, зокрема, підтримку стартапам у створенні умов для розвитку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, сприяють створенню кластерів у виробництві.

Івано–Франківська ОДА: з метою забезпечення ефективної співпраці влади, бізнесу і громадськості, створено інноваційний центр в рамках реалізації проекту “Промприлад Реновація”, в якому працюють коворкінг, конференц-зал, мистецький простір, майстерені, офіси інноваційних компаній.

Кропивницька ОДА: на території області продовжується створення двох агропромислових кластерів, основним напрямом діяльності яких стане розроблення обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

Проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції “ІТ-Альянс 4.0” на базі Льотної академії НАУ (в рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області “Електронна Кіровоградщина” на 2017-2019 роки). На базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів “SafeusDrone Co., Inc” (Республіка Корея). Підписано Угоду про стратегічне партнерство між компаніями “Radics LLC” (Україна) і “Curtiss-Wright Corporation” (США), яка передбачає спільне виконання проектів модернізації систем безпеки ядерних об’єктів США, для яких використовуватиметься інноваційна платформа RadICS, що була розроблена та виготовлена фахівцями ПАТ “НВП “Радій”.

Полтавська ОДА: утворено асоціацію “Кластер “Меди Межиріччя” (Семенівський район Полтавської області) як інноваційний механізм розвитку перспективної галузі регіону.

Рівненська ОДА: З 27 травня по 2 червня 2019 року в Рівному були проведенні RIVNE Innovations DAYS. Організатором заходу виступив Rivne It Cluster та виконавчий комітет Рівненської міської ради.  Протягом тижня проводилися заходи присвяченні інноваціям, технологіям та підприємництву. Кожен день був присвячений окремій темі, зокрема, 27 травня було присвячено розвитку підприємництва та стартапів "START UP DAY" (спікери: засновника "Smokoko games", "Invicorry", "Spele" Олександр Залевський та співзасновник і технічний директор "Classtime" (EdTech SaaS) стартап – у Швейцарії, США, Україні Василь Станіславчук), 28 травня – "SMART": “Нові виклики для IT-безпеки та безготівковий розрахунок майбутнього", де було представлено інформацію у сфері IT-захисту та fintech-рішень, 29 травня – "SMART CITY DAY", який об’єднав усіх небайдужих задля обговорення питань щодо запровадження елементів Smart City в Рівному та взаємодії технологій й міста, 30 травня відбувся захід "Selectory" - це дві пізнавальні лекції від компанії Selecto на теми бізнес-аналізу та бізнес-коучингу, 31 травня – "DESIGN DAY", під час якого обговорювали новітні тренди в дизайні, що таке UX/UI дизайн та як правильно робити дизайн для користувачів. На завершення Rivne Innovation Days 2019, 1 червня 2019 року відбувся IT Weekend. IT Weekend Rivne – це найбільша щорічна конференція регіону, яку організовує учасник Rivne IT cluster, компанія SoftServe. Головна мета проведення – створення умов для навчання та обміну досвідом ІТ-спеціалістів.

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА.

Харківська ОДА: На базі провідних закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств регіону створені та функціонують наступні науково-виробничі кластери:

  • Кластер “Агротехніка” (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка);
  • Кластер “Мехатроніка” (Національний аерокосмічний університет ім. М.С. Жуковського);
  • Кластер “Оборонний” (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут”).

Херсонська ОДА: з 2012 року діє Міжнародний, міжрегіональний, агропромисловий кластер Херсонської області “EasternFood Technologies plus” в якості елемента мережевої економіки та для підвищення ефективності ведення бізнесу членів і партнерів кластера, а також з метою створення та супроводження проектів, пов’язаних з модернізацією існуючої соціально-економічної моделі устрою АПК України.

Черкаська ОДА: Громадською спілкою “Черкаси ІТ кластер” відкрито коворкінг під назвою TalentHub, підписано меморандум про співпрацю між ГС “Черкаси ІТ кластер”, обласною, міською державними адміністраціями та фіскальною службою Черкаської області (громадська спілка створена у 2015 році, об’єднує 14 ІТ-компаній та дві волонтерські ініціативи). Команда ІТ-кластеру співпрацює з університетами, коледжами та школами області. Впроваджені такі проекти, як: серія профорієнтаційних лекцій для студентів StudIT Open та безкоштовний курс програмування для школярів IT Kids. Створена та діє Громадська спілка «Кластер деревообробників Черкаської області» (близько 100 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців деревообробної галузі).

В регіоні діє туристичний кластер “Західна Черкащина” (2018 рік), який є об’єднанням професіоналів у сфері туризму та супутніх сфер з 9 районів Черкаської області. Створена Громадська організація «Туристичний рух Чигиринщини» (цей кластер сформувався навколо культурної та історичної спадщини регіону з метою залучення туристів) та об’єднує готелі, ресторани, зелені садиби, екологічні поселення, виробники та продавці сувенірів.

Київська МДА: здійснює роботу Освітній інвестиційно-технологічний Кластер легкої промисловості, учасниками якого є: Київський національний університет технологій та дизайну, Черкаський державний бізнес-коледж, ПАТ “Чинбар”, ТОВ “НВК “Гідростиль”, ТОВ “РА.ДА”, ТОВ “Дана-мода”, Компанія “Український взуттєвий альянс”. У рамках діяльності кластеру запланована реалізація науково-інвестиційних проектів: “Шкіра і взуття спеціального призначення”; “Київська броня” (засоби індивідуального бронезахисту для поліції м. Києва); “Блакитний захист” (спеціальний одяг для рятувальних та інших робіт), “Шкільна форма для киян”; “Енергоефективність у технологічних процесах виробництва шкіри, взуття, трикотажних та швейних виробах”; “Дитяче взуття для дошкільнят”.

Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо визначення пріоритетних секторів промисловості, створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, проведення щорічного воркшопу «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств»і

IV квартал
2021
Реалізація проектів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконано

Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” запроваджено в Україні європейську модель екологічної оцінки відповідно до вимог Директиви 2011/92/ЄС та забезпеченов виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію, природоохоронних угод ЄЕК ООН. В рамках реалізації Закону та функціонування Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля (запрацював наприкінці 2017) відбулися перші громадські слухання, передбачені процедурою оцінки впливу довкілля (ОВД). За період роботи Єдиного реєстру розпочато близько 200 процедур ОВД. Вся процедура ОВД здійснюється через Єдиний реєстр. При Мінприроди також працює телефонна гаряча лінія з отримання додаткових консультацій щодо практичного функціонування ОВД.

З 28 по 30 березня 2018 року в Оргуському інформаційно-просвітницькому центрі в рамках впровадження проекту ЄС “Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища” (APENA) проходив триденний тренінг з оцінки впливу на довкілля для представників департаментів екології обласних держаних адміністрацій з питань участі громадськості у процесі оцінки впливу на довкілля, аналізу нового законодавства та міжнародного досвіду, а також розробки екологічної складової під час ухвалення рішень про провадження планованої діяльності.

В рамках проекту CUTIS у 2018 році проведено заходи:

  • ­семінар “Екологічна сертифікація ISO 14001 та її перспективи для ринку Канади” (Київ, 20.04.2018 р.), участь в якому взяли 26 учасників;
  • вебінар “Сертифікація FSC та її перспективи на канадському ринку” (13.07.2018р.), запис вебінару переглянули 85 разів; ­
  • вебінар на тему “Екологічна сертифікація в легкій промисловості: GOTS, OEKO-TEX” (12.12.2018 р.), запис вебінару переглянули 421 раз; ­
  • презентація посібника “I CAN EXPORT ORGANIC; 
  • огляд ринку та регулювання органічних товарів у Канаді та круглий стіл на тему можливостей органічного ринку в Канаді та органічної сертифікації відповідно до канадського регулювання органічної продукції (Київ, 09.10.2018 р.), учасники заходу – 52 особи (електронна копія посібника доступна для скачування для всіх зацікавлених після заповнення простої реєстраційної форми на сайті проекту CUTIS).

Мінприроди. За участі Проекту ЄС “Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища” розроблено законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації”. Законопроектом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроект розширює складові поняття “екологічна інформація” у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви.

Вказаний законопроект перебуває в стадії доопрацювання, зокрема, був представлений на засіданні Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля та зміни клімату” Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, а також на Круглому столі “Впровадження єдиної уніфікованої електронної системи доступу до екологічної інформації”. Після доопрацювання законопроект буде оприлюднений для громадського обговорення.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах “Про оцінку впливу на довкілля” та “Про стратегічну екологічну оцінку”. Зазначені закони передбачають створення он-лайн реєстрів документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечують вільний доступ до зазначених реєстрів. Крім того, значна частина вимог охоплюється законодавством щодо доступу до публічної інформації.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Мінприроди реалізується пілотний проект “Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні”. Першим результатом пілотного проекту стало створення он-лайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показника: “A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air” і “D1 Protected areas”, які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно-технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно-інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Спільно з командою підтримки реформ (КПР) здійснювалася робота над Концепцією та Технічним завданням щодо впровадження Єдиної інформаційної системи екологічних даних. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11. 2018 року № 825 схвалено Концепцію створення загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”. На виконання пункту 2 зазначеного документа розроблено проект плану заходів з реалізації Концепції. Триває розробка Технічного завдання для системи. Погоджено з ЦОВВ, подано до Кабінету Міністрів України. Наразі розробляється проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до екологічної інформації”.

Розроблено та підписано технічне завдання на проектування, створення та впровадження програмного забезпечення центрального компонента загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів “SХ-Gоvernment” Мінприроди.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Мінприроди і Мінекономрозвитку від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу “Подання декларацій про відходи”.

На веб-сайті Мінприроди забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги “Оцінка впливу на довкілля”.

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна “гаряча лінія”.

На веб-сайті Мінприроди забезпечено функціонування розділу “Відкриті дані”, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

На постійній основі забезпечено функціонування у повній та мобільній версіях сервісу природоохоронного електронного урядування та здійснюється моніторинг результатів його впровадження. У 2018 році опрацьовано понад 4 500 звернень, які надійшли на сервіс www.ecomapa.gov.ua від організацій і громадян.

Офіційний веб-сайт Мінприроди адаптовано до потреб користувачів з порушеннями зору та слуху: реалізовано перехід до режиму підвищеної контрастності; в усіх пошукових полях головної сторінки розміщено текстовий підпис.

Мінприроди підтримало в рамках створення Загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля” розробку електронного інструменту про якість поверхневих вод. Державне агентство водних ресурсів та Агенція журналістики даних презентували інтерактивну карту забрудненості річок в Україні «Чиста вода». Цей інструмент створено на основі відкритих даних про якість поверхневих вод за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування у межах проекту USAID/UK aid “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах”/TAPAS. Відтепер громадяни матимуть легкий доступ до важливої інформації про стан води у річках України. Понад 400 пунктів контролю якості води в Україні, 16 параметрів забрудненості та хронологічний зріз у п’ять років лягли в основу інтерактивного інструменту, який дозволяє оцінити якість води у найбільших річкових басейнах України.

На сайті SaveEcoBot впроваджено в експлуатацію перший екологічний бот моніторингу оновлень в екологічних реєстрах.

IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.
 

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

IV квартал
2018
Проведення інформаційної кампанії
Виконано

МОН спільно з УкрІНТЕІ та НАН провели двомісячний тренінг з трансферу технологій та управління інноваційною діяльністю, основними питаннями якого були інструменти трансферу технологій, патентування розробок, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності, відкриття можливостей та шляхів для успішного впровадження інноваційних розробок в Україні тощо.

У рамках проведення 21-23 листопада 2018 року Міжнародного форуму “INNOVATION MARKET” заклади освіти та наукові установи представили свої розробки.

У рамках проведеного 14.12.2018 році Всеукраїнського тижня права за підтримки МОН та за участі Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН проведено семінар з питань реалізації і захисту прав інтелектуальної власності та її комерціалізації з метою інформування учасників щодо права інтелектуальної власності на створені працівниками вищих навчальних закладів та наукових установ об’єкти права інтелектуальної власності, їх реалізації та захисту в контексті євроінтеграції.

У листопаді – грудні 2018 року за підтримки і організації Програми ЄС EU4Business FORBIZ експерти Офісу розвитку малого і середнього підприємництва, який створено при Мінекономрозвитку, взяли участь у заходах з підвищення поінформованості підприємництва щодо участі у Програмі Європейського Союзу “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014— 2020)” та Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (далі – Програма Горизонт 2020).

Планується у подальшому продовжити роботу у цьому напрямку.

У цілому за цей період було проведено вісім одноденних тренінгів щодо підвищення поінформованості підприємництва для участі у Програмах ЄС Горизонт 2020 та COSME у семі містах України (у Києві проведено 2), Львові, Одесі, Харкові, Краматорську, Запоріжжі), які відвідало 330 учасників.

У травні 2019 року в рамках Програми Горизонт 2020 експерти, відповідальні за моніторинг виконання цієї програми в Україні, перелік, яких затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 636-р, взяли участь у засіданні програмного комітету “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (Брюссель, Бельгія).

Наразі усі програмні комітети Програми Горизонт 2020 активно працюють над новими планами на наступний період.

Зокрема, заплановано створення Європейського інноваційного фонду, який надаватиме гранти підприємствам, що мають високі шанси на успішний вихід на ринку. І Україна має право брати участь в усіх конкурсах та ініціативах на рівних з країнами-членами ЄС.

Для малого і середнього підприємництва з’являться нові інструменти ‘Pathfinder’ and ‘Accelerator’, в яких багато що залежить від успішності співпраці між наукою та бізнесом.

Зараз і в наступній роки основна увага буде приділятися пілотному проекту Європейської інноваційної ради. Робота у рамкам Програми популяризації Програми Горизонт 2020 у подальшому планується продовжувати.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

У травні 2018 року ДУ "Офіс з просування експорту України" завершив перший етап національної програми “Експортна революція в Україні” для більш, ніж 750 випускників рівня START (для підприємців, які бажають розпочати експорт) та рівня PRO (для досвідчених експортерів). В рамках цієї програми було організовано навчальний візит до Естонії, в ході якого учасники відвідали Tallinn Marketing Week. З жовтня 2018 року розпочався другий етап. У підсумку, понад 1400 учасників завершили або приймали участь в програмі.

Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (60 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників). В рамках заходів щодо сприяння обізнаності українських підприємств щодо проектів підтримки (в ході програми з розширення економічних можливостей жінок) She Exports було проведено 35 освітньо-інформаційних заходів у форматах онлайн та офлайн (320 учасників та понад 6000 переглядів), а також запущено ініціативу She Exports Ambassadors та проведено опитування 330 жінок у бізнесі з метою аналізу потреб для розвитку конкурентоздатності власного бізнесу та експорту, готовності стати менторами для інших жінок у бізнесі.

ТПП України у 2018 році проведено: ­

  • тренінг “Відповідність промислової продукції технічним регламентам ЄС” з СТА Ltd (UK) (грудень, ТПП України); ­
  • 14-денна сертифікаційна програма для консультантів з експорту до ЄС у рамках DCFTA (жовтень, листопад, грудень, ТПП України); ­
  • проект СВІ: Майстер-клас за участі міжнародного експерта “Експорт меблів до ЄС” (липень, ТПП України); ­
  • проект CBI: Навчальний проект щодо виходу українських виробників легкої промисловості на ринок ЄС (квітень, червень, лютий, Харківська ТПП); ­
  • проект Agritrade Ukraine: “Умови торгівлі сільськогосподарською продукцією з країнами ЄС у рамках ЗВТ” (лютий 2018, ТПП України).

Проектом CUTIS проведено семінар “Ресурсо - та енергоефективність: як стати більш конкурентним на ринку Канади” (Київ, 02.03.2018 р.) для представників українського приватного сектора та вебінар “Промислові відходи: проблема vs нові можливості” (12.10.2018 р.) (запис вебінару переглянули 635 разів).

За інформацією МОН, відповідно до положень Закону України “Про вищу освіту” розроблення навчальних курсів, рекомендацій, програм стажування та включення їх у навчальні плани та програми, а також проведення тренінгів, належить до компетенції закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та “Підтримка рамкових умов для торгівлі”, що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно-консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес-асоціацій, конференції.

Протягом 2019 року проект CUTIS організував 23 тренінги/семінари у 2019 році; розроблено посібники для МСП з різних аспектів експорту до Канади.

GIZ у 2019 році провів фахові тренінги для ЦОВВ молодих фахівців; 3 форуми з технічного регулювання у 2018,2-2019.

На сайті ДУ “Офіс з просування експорту України” розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

Розробляється експортний веб-портал, на якому освітні програми будуть доступні онлайн.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

IV квартал
2018
Налагодження ефективного діалогу на постійній основі між суб’єктами господарювання, науковими установами та закладами професійно-технічної освіти з метою поглиблення співпраці у сфері підготовки кваліфікованих кадрів
Виконано

МОН разом з Національною академією педагогічних наук України розроблено та затверджено Програму спільної діяльності на 2017-2020 роки, в якій виокремлено десять пріоритетних напрямів співпраці, одним з яких є “Професійна (професійно-технічна) освіта”. Зміцнення зв’язків між наукою, освітою, виробничою діяльністю здійснюється насамперед за рахунок проведення дослідно-експериментальних робіт. На сьогодні 11 закладів професійної (професійно-технічної) освіти у семи регіонах України працюють у режимі експерименту Всеукраїнського рівня. Це спільна робота Національної академії педагогічних наук з Департаментом професійної освіти МОН та ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”. Державна служба зайнятості (Мінсоцполітики) організовує професійне навчання зареєстрованих безробітних на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних. Професійне навчання здійснюється у професійно-технічних, вищих навчальних закладах, у тому числі у навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

У структурі державної служби зайнятості функціонують 11 центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (далі – ЦПТО ДСЗ), які здійснюють професійне навчання безробітних, надають освітні послуги дорослому населенню та роботодавцям за 86 робітничими професіями та майже 230 тематиками курсів цільового призначення. У 2018 році укладено комплексну Угоду про співробітництво між ТПП України та Інститутом міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, якою передбачено, серед іншого, викладання фахівцями ТПП України лекцій для студентів вказаного навчального закладу з актуальних питань розвитку міжнародної торгівлі, а також проведення стажувань студентів у ТПП України.

У ЦПТО ДСЗ функціонують Дорадчі комітети із числа роботодавців основних ринкоутворюючих підприємств регіону та Консультативні ради за професіями різних галузей.

Відповідно до кожної професії розроблені навчальні плани і програми, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик, погоджуються Радами роботодавців, що створені в кожному ЦПТО ДСЗ.

Також, ЦПТО ДСЗ впроваджують у навчальний процес окремі елементи дуального навчання. У 2018 році укладено комплексну Угоду про співробітництво між ТПП України та Інститутом міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, якою передбачено, серед іншого, викладання фахівцями ТПП України лекцій для студентів вказаного навчального закладу з актуальних питань розвитку міжнародної торгівлі, а також проведення стажувань студентів у ТПП України.

При закладах професійної (професійно-технічної) освіти створюються навчально-практичні центри та навчальні господарства. Навчально-практичні центри, що створюються за кошти приватних партнерів, ставлять за мету забезпечити свою самоокупність завдяки підприємницькій діяльності.

Також посилено залучення закладів професійної освіти та здобувачів професійної освіти до навчання з елементами дуальної форми здобуття освіти. В освітньому процесі за дуальною формою всі освітні програми розробляються спільно з роботодавцями, тобто зміст професійної освіти постійно оновлюється у відповідності до потреб ринку праці, науково-технічного прогресу, досягнень вітчизняної та світової науки.

Розроблено та затверджено 174 стандарти професійної (професійно-технічної) освіти за компетентнісним підходом, із яких  64 – у 2019 році, які містять перелік ключових компетентностей, у тому числі стосовно розвитку підприємливості та підприємництва.

Станом на 20.12.2019 освіту за дуальною формою здобували 12444 здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти у 262 закладах професійної (професійно-технічної) освіти за 183 моно- та інтегрованими професіями, укладено 1160 двосторонніх та 7150 трьохсторонніх угод із підприємствами, установами, організаціями  щодо впровадження здобуття освіти за дуальною формою.

Збільшився відсоток працевлаштованих випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти до 93% у 2019 році (станом на 01.10.2019) проти 92% у 2018 році за аналогічний період.

РЕГІОНИ.

Вінницька ОДА: 20 березня 2019 року на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса відбувся День кар’єри ЄС. У рамках заходу відбулося ознайомлення та поширення інформації про шляхи професійного зростання та кар’єрні можливості у європейському вимір.

10 вересня 2020 року відбулася онлайн-зустріч найбільших ІТ компаній Вінниччини з керівництвом ОДА, ректором Вінницького національного технічного університету В.Грабком. представником від USAID, де йшлося про перспективи розвитку та виклики ІТ-індустрії в області. Одне із головних питань для обговорення стосувалося можливого проведення першого дослідження ІТ-ринку в регіоні з метою більш поглибленого вивчення динаміки зазначеної індустрії та її впливу на розвиток області.

Донецька ОДА: Проводиться робота з впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників.

У 2018-2019 навчальному році дванадцять закладів професійної (професійно-технічної) освіти області співпрацювали з роботодавцями щодо впровадження елементів дуальної форми навчання в освітній процес. Спільно з роботодавцями розроблені робочі навчальні плани для впровадження елементів дуальної форми навчання.

Також відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.05.2019 № 735 «Про внесення змін до переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти для впровадження елементів дуальної  форми здобуття освіти» розширено перелік робітничих професій та закладів професійної (професійно – технічної) освіти, що здійснюватимуть зазначену підготовку з 2019-2020 навчального року, а саме додані ще 15 професій у 7 закладах.

Житомирська ОДА: в області утворена Рада професійної освіти. До складу ради входять представники галузевих управлінь, департаментів облдержадміністрації, роботодавці, керівники промислових підприємств області, служба зайнятості, громадськість, профспілки, керівники професійно-технічних закладів області та інші.

Основними завданнями ради є координація діяльності щодо реалізації єдиної державної політики у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, розвитку професійної (професійно-технічної) освіти регіону, проведення аналізу потреби економіки регіону у кваліфікованих робітниках та формування робітничого потенціалу, визначення перспективних напрямів розвитку професійної освіти.

На засіданнях ради розглядаються питання формування обсягів  державного/регіонального замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів з урахуванням реальних та перспективних потреб ринку праці регіону, удосконалення мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, впровадження дуальної форми навчання тощо.

Для визначення необхідних навичок та забезпечення відповідності кваліфікації випускників потребам підприємств проводяться спільні зустрічі, «круглі столи», конкурси професійної майстерності тощо.

Запорізька ОДА: З метою визначення цілей, завдань, пріоритетів формування людського капіталу для забезпечення економічного розвитку регіону затверджений «Регіональний план розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2019-2021 роки». Напрями подальшого розвитку професійної освіти Запорізької області, створення Центрів професійної досконалості за підтримки  програми “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України” обговорені 12.03.2019 на спільній нараді з представниками Запорізької міської ради, роботодавцями, представниками структурних підрозділів обласної державної адміністрації, керівниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

КМДА: Пріоритетним завданням  Київської міської влади є удосконалення системи підготовки та забезпечення відповідності кадрового потенціалу потребам економічного розвитку столичного регіону. Для забезпечення підготовки фахівців укладено 1797  договорів із 1624 підприємствами, організаціями, установами-замовниками робітничих кадрів, у тому числі із 25 комунальними підприємствами міста Києва. Оновлено освітні програми з 27  робітничих професій шляхом впровадження державних стандартів професійної (професійно-технічної) освіти на модульно-компетентнісній основі.  У 23 закладах професійної (професійно-технічної) освіти за 32 прфесіями здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за дуальною формою навчання.

Протягом січня-серпня 2020 року за направленням міської служби зайнятості проходили навчання 0,5 тис. безробітних осіб у 15 навчальних закладах серед яких університети та інститути післядипломної освіти, вищі професійні училища, підприємства, навчально-курсові учбові комбінати.

Луганська ОДА: В області для підтримки підприємництва діє 9 бізнес-центрів, 13 інформаційно-консультативних установ, створено 38 громадських об’єднань підприємців. При облдержадміністрації створено регіональну раду підприємців.

Ще 20 консультативно-дорадчих органів з питань розвитку підприємництва діють при міських радах міст обласного значення та райдержадміністраціях.

Підприємці Луганщини стали учасниками 4-х міжнародних форумів, 5-ти виставково-ярмаркових заходів міжнародного і національного рівнів та 5-ти міжнародних місій. Результатом стало налагодження ділових зв’язків з новими партнерами, розширення ринку збуту власної продукції як в Україні, так і за її межами.

Також в області продовжується співпраця з міжнародними організаціями та програмами, які діють на території області у сфері підтримки малого бізнесу: ПРООН в Україні (ПРООН), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Норвезька рада у справах біженців (NRC), Данська Рада з питань Біженців (DRC). Завдяки цьому 136 підприємців отримали гранти: 99 – від DRC, 27 – від NRC та 10 – від ПРООН; розроблена та оновлюється база даних інвестиційних ресурсів області “Зручно. INVESTBASE”. Для підприємницьких структур області організовано та проведено низку тренінгів за курсами: “Розвиток бізнес-навичок”, “Створення закупівельних груп” та 20 семінарів різної тематики.

Миколаївська ОДА: Студенти Миколаївського національного аграрного університету співпрацюють з вітчизняними суб’єктами господарювання та 4 компаніями з виробництва біохімічних та хімічних засобів захисту рослин, систем мікроживлення Hymintech та американською компанією “Монсанта” щодо вирощування сучасного гібридного насіння.

З метою підготовки кваліфікованих кадрів та отримання практичного досвіду Миколаївський національний аграрний університет співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними суб’єктами господарювання, зокрема, ТОВ «СП «ПАЕК»,ТОВ «С-Росток».

Одеська ОДА: Налагоджена співпраця із партнерським фондом Craetive Spark основною метою якого виступає навчання молоді основам здійснення стартапів у  Великобританії через мережу власних спеціалістів. Проведено два етапи (08.04.19, 25-26.05.2019 тренінгів сумісно з представниками Craetive Spark, участь в яких взяло 174 особи.

Сумська ОДА: У Сумському державному університеті 01 листопада 2019 року відкрили новий навчальний центр спільно з компанією ТОВ “Аптімайзд Оперейшнз”, де будуть навчати та консультувати студентів спільно з фахівцями компанії, проводити підготовку й перепідготовку кадрів за спільно створеними сертифікаційними програмами.

У Сумському державному університеті є поширеною практика створення навчальних центрів спільно з роботодавцями. На сьогодні в університеті діють майже 30 ресурсних та навчальних центрів, зокрема, компаній Microsoft, Cisco, PortaOne, Delcam, Netcracker, Siemens, SAS, MindK та інших.

У рамках реалізації Програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року, з метою підготовки фахівців за освітнім ступенем “Магістр” магістерського курсу “Регіональний менеджмент” за напрямком “Підвищення кваліфікації відповідних менеджерів органів місцевого самоврядування” організовується навчання осіб на замовлення органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, сільських, селищних рад. Навчання здійснювалося Сумським національним аграрним університетом .

Тернопільська ОДА: Управлінням освіти і науки облдержадміністрації спільно з керівниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти продовжується робота з упровадження проектів державно-приватного партнерства шляхом створення галузевих центрів з вивчення новітніх технологій виробництва та підвищення якості професійної освіти, апробації форм дуальної освіти.

На базі Чортківського ВПУ відкрито навчально-практичний центр з підготовки учнів за робітничою професією ,,Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування”, на базі Кременецького професійного ліцею – за професією ,,Швачка. Кравець. Закрійник”, на базі Тернопільського ВПУ № 4 ім. М. Паращука за сприянням бізнес-партнерів відкрито навчально-практичний центр з вивчення нових будівельних технологій фірми ,,Снєжка-Україна”. Крім того, в області успішно працюють навчально-практичні центри з вивчення нових будівельних технологій фірми ,,КНАУФ” та ,,Хенкель Баутехнік (Україна)” на базі державних навчальних закладів: Тернопільське ВПУ технологій і дизайну, Тернопільський центр ПТО та Борщівський професійний

Рівненська ОДА: У Національному університеті "Острозька академія" у 2018 році відкрито Центр професійної орієнтації та консультування. Центр створено у рамках реалізації проекту "Підвищення конкурентоспроможності випускників університетів на ринку праці України та Білорусі через мережу створення регіональних транскордонних консультаційних центрів професійної орієнтації та консультування", що фінансувався за кошти Програми територіального співробітництва Україна-Білорусь.

Національним університетом водного господарства реалізовано проєкт «Створенння і розвитку бізнес-інкубатора Національного університету водного господарства та природокористування» Серед основних цілей було стимулювання процесів започаткування і розвитку малого інноваційного бізнесу у сфері інформаційних технологій шляхом реалізації програми бізнес-інкубації, надання послуг із започаткування новго бізнесу та науко-технічної підтримки нового бізнесу. На базі НУВГП функціонує центр інноваційної діяльності , у складі якого діє сектор інноваційної діяльності та трансферу технологій , що тісно співпрацюють з бізнес-сектором області.

Харківська ОДА: На базі провідних закладів вищої освіти активно проводилась спільна діяльність із провідними компаніями регіону (“Новий Стиль”, “Ернст енд Янг”, “Нестле”, “Ашан”, “Сільпо”, “Філіп Морріс Україна”, “САН ІнБев Україна”, “Фактор”, НВО “Вертикал”, консалтингова компанія LFS Time, “KERNEL”) у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно  вдосконалення освітніх програм навчальних закладів та поглиблення співпраці на принципах державно-приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкурентоспроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

У рамках співпраці на базі закладів вищої освіти проведено низку відкритих лекцій, тренінгів,  тестувань, Днів відкритих дверей, Днів кар’єри, екскурсій, Ярмарків вакансій від провідних компаній області. Спільно із компанією “САН ІнБев Україна” запущено проект “Логістична Академія”, по закінченню якого студенти отримають сертифікати учасника, а деякі з них потраплять до кадрового резерву компанії.

У рамках співпраці на базі закладів вищої освіти проведено низку відкритих лекцій, тренінгів,  тестувань, Днів відкритих дверей, Днів кар’єри, екскурсій, Ярмарків вакансій від провідних компаній області. Серед провідних можна відмітити:Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця; Національний технічний університет ім. В.Н. Каразіна та Харнівський національний університет радіоелектроніки.

На базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спільна діяльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних закладів та поглиблення співпраці на принципах державно-приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкурентоспроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

Серед позитивних прикладів цієї діяльності можна відмітити: Харківський національний університет міського господарства імені  О.М. Бекетова;Харківський національний  економічний  університет  імені  Семена Кузнеця; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського»; ННЦ «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН України Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України; Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка.

Херсонська ОДА: З 21 листопада 2017 року в Херсонському державному аграрному працює «Школа аграрного лідера». Це новий освітній проект, який надає можливість створення партнерства в аграрній сфері між освітою, наукою, бізнесом та громадами. Така кооперація надає змогу підвищити конкурентоздатність сільського господарства та сформувати аграрних лідерів.

Окрім цього, в Херсонському державному університеті на постійній основі проводяться заходи спрямовані на забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств:

- в квітні 2019 року проведено круглий стіл «Розвиток підприємництва в галузі плодоовочівництва в сучасних вимогах євроінтеграції України», за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, під керівництвом проректора з наукової роботи та міжнародної діяльності, професора О.Аверчева. Метою заходу стало ознайомлення студентства з інформацією та узагальнення результатів дослідження теоретичних, методологічних і практичних підходів до визначення потенціалу розвитку підприємництва в галузі плодоовочівництва;

- 19 квітня поточного року проведено студентську науково-практичну конференцію «Розвиток малого та середнього підприємництва в аграрному секторі півдня України».

20 вересня 2019 року проведено круглий стіл з підприємцями в сфері аквакультури було, присвячений гострій проблемі забезпечення галузі аквакультури та рибальства висококваліфікованими працівниками. Виробникам галузі було запропоновано інвестувати кошти у підготовку фахівців на базі їх виробництва, яка адресно підготує робітника для конкретного підприємства з рядів сільської молоді, що може бути основою для формування регіонального кадрового резерву Херсонської області. Зазначена інноваційна модель знайшла широку підтримку серед виробників в галузі у регіоні.

Чернігівська ОДА: З метою стимулювання загальнонаціонального підприємницького менталітету державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти до змісту освітніх програм та робочих навчальних планів включено вивчення освітнього компоненту «Основи галузевої економіки і підприємництва» в обсязі 17 академічних годин. Окрім того, з 2018-2019 навчального року здобувачі професійної освіти, які разом із професією отримують повну загальну середню освіту, вивчають тему «Ринок праці та підприємництво» освітнього компоненту «Громадянська освіта».

Продовжується співпраця державної служби зайнятості та органів управління освітою у сфері зайнятості, підготовки кадрів для потреб роботодавців, підвищення ефективності управління закладами освіти. Управлінням освіти і науки  спільно з обласним центром зайнятості систематично здійснюється моніторинг регіональної потреби у фахівцях та робітничих кадрах.

З метою поглиблення співпраці у сфері підготовки робітничих кадрів між закладами професійної (професійно-технічної) освіти області та суб’єктами господарювання для визначення необхідних навичок і забезпечення відповідності кваліфікації випускників потребам підприємств у 2019/2020 н.р. у 7 закладах професійної (професійно-технічної) освіти із залученням 22 підприємств регіону організовано навчання з елементами дуальності для 208 учнів з 9 професій. При цьому зміст освітніх програм адаптовано до потреб конкретних підприємств.

Окрім того, організовано навчання за освітніми програмами, розробленими на основі нових стандартів професійної (професійно-технічної) освіти з модульно-компетентнісним підходом з 41 робітничої професії.

З метою стимулювання підприємницького менталітету до змісту освітніх програм включено вивчення компоненту «Основи галузевої економіки і підприємництва», а також теми «Ринок праці та підприємництво» компоненту «Громадянська освіта». У співпраці з галузевими підприємствами – замовниками кадрів, підприємствами – виробниками сучасного обладнання, матеріалів, інструменту здійснюється перегляд та оновлення змісту робочих професійних програм з підготовки робітничих кадрів.

Важливим чинником популяризації робітничих професій, професійної орієнтації молоді та стимулювання творчої активності молоді є конкурсні змагання фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.

IV квартал
2019
Перевірка навчальних програм та планів з метою визначення їх відповідності потребам підприємств та підвищення рівня зайнятості випускників закладів професійно-технічної освіти
Виконується

Вінницька ОДА: Згідно із вимогами нормативних документів до 20% змісту навчання може корегуватися із врахуванням особливостей виробництва на підприємствах замовників кадрів. З метою максимальної адаптації навчальних програм до потреб ринку праці у області всі робочі навчальні плани та програми підготовки кваліфікованих робітників погоджуються із роботодавцями.