Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконується
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Виконується

МОН:
Протягом 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8–ми) програмних ко- мітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з дослі- джень та інновацій «Горизонт 2020» (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представни- ками країн–членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційо- ваних із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлен- ня з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС «Горизонт Європа» та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напря- мами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС «Горизонт 2020» та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для україн- ської сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», налагодити професійні зв’язки з іншими країнами–учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритет- ні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів про- грами ЄС «Горизонт 2020» згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Також Україна є активним учасником програми Європейського Союзу Еразмус+ (2014 – 2020 рр.), що виконується на запровадження положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства (Розділ V, Глави 23–26, Стат- ті 430–445). Українські заклади вищої освіти є активними учасниками програми Еразмус+ у сфері вищої освіти з міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами і Європейських студій та інших напрямів та сфер.

За даними Національного Еразмус+ офісу в Україні показники успішності України в програмі Європейського Союзу Еразмус+ є наступними.

За результатами конкурсів 2015 – 2020 рр. напряму «Міжнародна кредитна мобільність» підтри- мано 1717 проєктів на організацію міжнародної академічної мобільності у співпраці з 192 україн- ськими закладами вищої освіти у партнерстві з університетами держав–членів ЄС.

11505 українських здобувачів вищої освіти та науково–педагогічних працівників взяли участь у навчанні та викладанні і підвищенні кваліфікації в європейських закладах вищої освіти.

За результатами 7 конкурсів індивідуальних стипендій для навчання за напрямом «Спільні освітні програми» обрано 288 стипендіатів, з яких 274 українські студенти отримали стипендії на навчан- ня за спільними магістерськими програмами Еразмус Мундус (Erasmus Mundus Master Courses and Erasmus Mundus Joint Master Degrees – EMJMDs). 14 здобувачів вищої освіти отримали сти- пендії для здобуття ступеня доктора філософії за спільними докторськими програмами (Erasmus Mundus Joint Doctorates – EMJD).

У період з 2015 до 2020 рр. за участі України розпочалось або триває впровадження 48 проєктів міжнародної співпраці за напрямом «Розвиток потенціалу у сфері вищої освіти». Понад 200 партне- рів з України, серед яких понад 100 закладів вищої освіти, наукові установи, громадські організа- ції, державні та бізнес структури спільно з партнерами з різних країн–членів і партнерів Програми Еразмус+ реалізують 39 спільних і 9 структурних проєктів, серед яких 19 національних і 31 багато- національних проєктів за участі 28 країн–членів та 19 країн–партнерів Програми.

34 українських організацій змогли довести додану вартість і цінність свого потенціалу для участі у впровадженні інноваційних проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства», включаючи 12 закла- дів вищої освіти. Крім того, 6 закладів вищої освіти України впроваджують проєкти за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері вищої освіти», а 2 заклади вищої освіти є партнерами 10 проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері освіти дорослих».

121 проєктів Жана Моне за участі 57 організацій з України стали переможцями 7 конкурсів з 2014 р. до 2020 р.: 45 закладів вищої освіти, 2 дослідницькі інститути, 10 громадських організацій.

МКІП:

З 2016 року Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», найбільшій програмі ЄС для сектору культури і креативних індустрій, яка надає доступ до фінансування проєктів у сфері куль- тури і креативних індустрій, підтримує розвиток європейських професійних мереж і платформ, заохочує розбудову партнерських зв’язків між країнами–учасницями, сприяє посиленню конку- рентоспроможності сектору, надає підтримку ініціативам з охорони і промоції європейської куль- турної спадщини та культурного і мовного розмаїття Європи.

У 2020 році Україна приєдналася до Європейського фонду підтримки спільного виробництва тарозповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів «EURIMAGES», метою якого є заохочення спільного виробництва, розповсюдження, трансляції та використання кі- нематографічних і аудіовізуальних творів, які відповідають критеріям, встановленим Європей- ською конвенцією про спільне кіновиробництво.

Приєднання до «Єврімаж» відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробни- кам для створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям для популяризації якісного європейського кіно.

Також слід зазначити про результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проєктів з України здобули перемогу.

Є один підтриманий проєкт з українською організацією–лідером Інтерньюз–Україна «ARTIFAKE: Art Invades Fakes» (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:

  • Tbilisi Architecture Biennial – What do we have in Common – Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»).

  • Modernism for the Future 360/365 – Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)

  • B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world –Glowing Harp, Ukraine / «Арфові барви», Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

  • Reading Dogs Partnership – Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).

Протягом 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнер- стві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн–meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020) та започатковано се- рію відкритих онлайн–інтерв’ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 – на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 – про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 – про досвід мережування).

За підтримки ЄС на виконання Меморандуму між Мінкультури і Британською Радою в Україні впродовж 2017–2020 рр. реалізовано проєкт «Культурні мости» (Culture Bridges), спрямований на налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними організаціями та інституціями в Україні та ЄС (у рамках проєкту надано підтримку заходам з підтримки міжнародної мобільності фахівців та проєктів міжнародної співпраці).

Впродовж 2019 – 2020 рр. в Україні за підтримки ЄС успішно реалізується програма розширення контактів між людьми: Дім Європи (House of Europe), метою якої є професійні та творчі обміни, нетворкінг, навчальні візити та підтримка проєктів співпраці між Україною та ЄС в сфері культури, креативних індустрій, медіа, соціальному підприємництві, освіті, медицині, роботі з молодю.

IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

Відповідна інформація розміщується на експортному веб–порталі, що був запущений 23.12.2020 на платформі Дія. Бізнес.

Також інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС, ДМС, Держпродспоживслужби.

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконується

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проєктів.

17.11.2020 в онлайн–форматі відбувся круглий стіл на тему: «Інноваційний розвиток Вінницького регіону та смарт–спеціалізація: стан та проблеми». Захід проведено у рамках реалізації проєкту ре- гіонального розвитку «Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної полі- тики регіонів України на основі «розумної спеціалізації», в якому Вінницька область обрана одним із пілотних регіонів України. Основна мета проєкту – вдосконалення інноваційної інфраструктури регіонів України та інноваційної політики, встановлення постійного діалогу між суб’єктами іннова- ційної діяльності, імплементації принципів «розумної спеціалізації» та нових інструментів реалізації регіональних інноваційних політик.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробіт- ництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

30.07.2020 підписано Меморандум про співпрацю між Київською обласною державною адміні- страцією, Агенцією регіонального розвитку Київської області, Асоціацією «Українська асоціація меблевиків» та Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Метою Меморандуму є консолідація зусиль сторін, спрямована на формування кластеру «Меблевий кластер Київщини», задля впровадження якісно нового рівня співробітництва між промисловими підприємствами з виготовлення меблів та виробів з деревини, їх постачальниками, а також вчени- ми наукових установ та освітніх закладів для подальшого розвитку промислового, інноваційного, експортного потенціалу Київської області та створення інноваційної екосистеми регіону.

18.08.2020 підписано Меморандум про співпрацю між Агенцією регіонального розвитку Київської та Обухівської міської ради. В рамках цієї Угоди міськрада, як перспективна об’єднана громада, матиме усі можливості для покращення інвестиційної привабливості та зможе залучати інвесто- рів для притоку інвестицій.

18.08.2020 підписано Угоду про взаєморозуміння та співробітництво між виконавчим комітетом Обухівської міської ради та ПАТ «ВФ Україна» («Vodafon»). Основною метою підписання цієї угоди є впровадження інноваційних проєктів в галузі Smart City інфраструктури, покращення комфорту, якості життя мешканців Обухівської міської ОТГ, розвитку цифрової інфраструктури.

На даний час в місті Фастів діє промислово–логістичний кластер «FastIV». Послуги, які забезпечує зазначений кластер: сукупність географічно сконцентрованих суб’єктів, діяльність яких здійсню- ється в економічній сфері та спрямована на виробництво продукції, забезпечення її логістики, супроводження інформаційних комунікацій, надання інституціональних послуг.

12.12.2020 відбулася презентація проєкту «Території пріоритетного розвитку Бучанської міської громади», в рамках якої планується створити вантажний транспортно–логістичний хаб на базі ДП «Антонов», інноваційний медичний кластер, IT–кластер, науково–освітній кластер та кластер олім- пійських видів спорту.

До Реєстру індустріальних (промислових) парків включено 7 індустріальних парків, які розмі- щені в області. На стадії реєстрації індустріальних (промислових) парків «ПАТОН» (смт Глеваха).

У Макарівському районі ініційовано будівництво Агро–індустріального парку з переробки та продажу плодово–ягідної продукції «Агровесна». Мета – створення умов для підвищення дода- ної вартості плодово–ягідної продукції (наразі йде пошук інвесторів).

Одеська ОДА:

В Одеській області функціонує однин науковий парк – ТОВ «Науковий парк Одеського національ- ного політехнічного університету», яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових техноло- гій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення ін- дустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем елек- тричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо; науковим парком ре- алізовано наступні проєкти: створення науково–технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково–технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних роз’ємів реакторів» енергоблоків ВВЕР–1000» ПМ–Т.0.03.415–16» у частині розрахун- ку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».

В процесі реалізації перебуває проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилю- вачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів МВ–43і апаратури виміру вібрації УИПВ–9. Реалізація проєкту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА:

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що на- дає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.

Також проводиться робота щодо підтримки стартапів та навчально–наукових центрів:

  • у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, які мають іноземних партне- рів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану, та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;

  • працює перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування.

  • на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахів- ців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

  • на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес–інкубатор та підприємницький клуб «YEP – StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проеєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник – Національний університет «Пол- тавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і со- ціально зумовлені наукові, науково–технічні та інноваційні.

    Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та пер- спектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Націо- нальним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєк- тів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Нату- ральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

Запроваджено пілотний проєкт у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох ро- ків вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти.

Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова:
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою «Energy Club». Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.

04.03.2020 – відкрито лабораторно–освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій: лабораторія фі- зико–хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загаль- ної хімії, Centre Ceramic Laboratory, PVCLab–лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
14.02.2020 – інститутом підписано трьохсторонню угоду з «Centrum Doradztwa Edukacyjnego» (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті», яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high–tech підприєм- ствах, розташованих на території Польщі.

12.03.2020 – підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка», «машинобуду- вання».

29.01.2020 – відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».

Харківський національний університет радіоелектроніки:

  • підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

  • розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках програми Єврокомісії RISE 2020;

  • розпочато реалізацію нового освітнього проєкту спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;

  • на кафедрі Проєктування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з ТОВ Фе- нікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудова- них систем управління»;

  • відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком Еразмус + Жан Моне.

Продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6–ти закладах Харківської об- ласті: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна ака- демія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій».

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти об- ласті таких як Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків- ський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний економічний універ- ситет імені Семена Кузнеця, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Український державний універ- ситет залізничного транспорту та Харківський національний технічний університет сільського госпо- дарства імені Петра Василенка.

Також зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ–інду- стрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 No 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ–індустрії в Україні» роз- порядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 No 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ–спільноти, як однієї з найбільш креа- тивних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ–конференцій, які проводить кластер.

26.02.2020 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки під- приємництва, інновацій та стартапів – сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес–інкубатор, бізнес–акселе- ратор, коворкінг, лабораторія–майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять досліджен- ня, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково–виробничий центр аутсорсингу «Інноваційна гібридна стратегія ІT–аутсорсингового партнерства з підприємства- ми», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес–інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, те- лекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real–time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково–дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служ- би України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково–дослідну та науково–технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій меха- нізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і приро- докористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально–науково–виробничих і навчально–виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічно- го землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інте- лектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який ста- не продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревооброб- но–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного уні- верситету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азер- байджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; пер- ший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–вироб- ничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–нау- ковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У верес- ні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та пер- спектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

IV квартал
2021
Реалізація проєктів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Наразі працює Фонд розвитку інновацій, основним завданням якого є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Євро- пейська Бізнес Асоціація (EBA) та Український фонд стартапів запустили платформу корпоративних інновацій, що дозволить стартапам знайти можливості для пілотування своїх продуктів або ж залу- чення додаткового фінансування, а компанії зможуть впроваджувати найпрогресивніші рішення та технології для оптимальної роботи без додаткових витрат коштів та часу.

Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим укра- їнським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб–порталі за інтернет–посиланням https://usf.com.ua/.

Також слід зазначити, що 01.07.2020 у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт No 3760 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями».

17.12.2020 Верховна Рада ухвалила Закон No 1116–ІХ, який передбачає надання державної підтрим- ки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро. Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єк- тами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ді- лянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з до- кументом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловос- ті, транспортній галузі, освіті, науковій та науково–технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно–рекреаційній сфері. Також передбачено створення спеці- альної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 Мінекономіки було роз- почато реалізацію експериментального проєкту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово–кредитну установу. З 01.01.2019 відбувалася практична реалізація експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промис- лових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Прийом заявок 

претендентів було завершено 30.09.2019. Після чого протягом 2019 та 2020 років відбувалось на- дання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу. Більш детальну інформацію можна дізнатись у Державної інноваційної фінансово–кредитної уста- нови як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інтелектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту

Мінекономіки:

Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослі- дженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Також до 12.03.2020 Мінекономіки проводилось опитування «Інноваційна діяльність в Україні: чинники успіху та перешкоди» серед власників, керівників, менеджерів бізнесу та організацій. Мета дослідження полягала у виявленні потреби бізнесу в сфері інноваційної діяльності та визна- ченні можливостей і форм співпраці з державою в частині монетизації інновацій.

МОН:

З метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закла- дами вищої освіти, науковими парками і науково–дослідними установами командою МОН орга- нізовано та проведено 31.01.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 чергові робочі наради ке- рівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сфері банківської діяльності та платіжних систем, а також 19 червня 2020 року – у сфері молокопереробної галузі.

Також організовано і проведено 25 червня 2020 року презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінцифра), закладів вищої освіти та наукових установ.

Для забезпечення функціонування комунікаційного механізму – технологічного веб–ресурсу (онлайн–платформи), де бізнес і держава можуть стати потенційними замовниками інновацій: з одного боку, бізнес та держава роблять заявку на розв’язання їхніх проблем, а з іншого, науковці, студенти, винахідники пропонують інноваційні рішення, які потім масштабуються та стають осно- вою для власного інноваційного бізнесу, командою МОН розроблено демоверсію вебплатформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM) (в рамках участі в інноваційній програмі Німецько- го товариства міжнародного співробітництва (GIZ) «EU Association Lab»).

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій», який визначає основні засади державної інноваційної політики, а також державної підтримки для забезпечення розбудови національної інноваційної екосистеми, що забезпечує створення та впровадження інновацій. З метою забезпечення проведення громадського обговорення, від- повідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері гос- подарської діяльності», на офіційному веб–сайті (розділ «Обговорення проєктів документів») 09.12.2020 оприлюднено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій». Станом на кінець 2020 року зазначений законопроєкт проходить погодження із зацікавленими органами виконавчої влади.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій» внесено до Верховної Ради України – реєстр. No 4623 від 21.01.2021 – http://bit.do/fN2wc та розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС 03.03.2021.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії
Виконується

МОН:
В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведе- но 31.01 та 19.06.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також 25.06.2020 було організовано та проведено презентацію кращих практик створення до- слідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

У травні 2018 року ДУ "Офіс з просування експорту України" завершив перший етап національної програми “Експортна революція в Україні” для більш, ніж 750 випускників рівня START (для підприємців, які бажають розпочати експорт) та рівня PRO (для досвідчених експортерів). В рамках цієї програми було організовано навчальний візит до Естонії, в ході якого учасники відвідали Tallinn Marketing Week. З жовтня 2018 року розпочався другий етап. У підсумку, понад 1400 учасників завершили або приймали участь в програмі.

Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (60 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників). В рамках заходів щодо сприяння обізнаності українських підприємств щодо проектів підтримки (в ході програми з розширення економічних можливостей жінок) She Exports було проведено 35 освітньо-інформаційних заходів у форматах онлайн та офлайн (320 учасників та понад 6000 переглядів), а також запущено ініціативу She Exports Ambassadors та проведено опитування 330 жінок у бізнесі з метою аналізу потреб для розвитку конкурентоздатності власного бізнесу та експорту, готовності стати менторами для інших жінок у бізнесі.

ТПП України у 2018 році проведено: ­

  • тренінг “Відповідність промислової продукції технічним регламентам ЄС” з СТА Ltd (UK) (грудень, ТПП України); ­
  • 14-денна сертифікаційна програма для консультантів з експорту до ЄС у рамках DCFTA (жовтень, листопад, грудень, ТПП України); ­
  • проект СВІ: Майстер-клас за участі міжнародного експерта “Експорт меблів до ЄС” (липень, ТПП України); ­
  • проект CBI: Навчальний проект щодо виходу українських виробників легкої промисловості на ринок ЄС (квітень, червень, лютий, Харківська ТПП); ­
  • проект Agritrade Ukraine: “Умови торгівлі сільськогосподарською продукцією з країнами ЄС у рамках ЗВТ” (лютий 2018, ТПП України).

Проектом CUTIS проведено семінар “Ресурсо - та енергоефективність: як стати більш конкурентним на ринку Канади” (Київ, 02.03.2018 р.) для представників українського приватного сектора та вебінар “Промислові відходи: проблема vs нові можливості” (12.10.2018 р.) (запис вебінару переглянули 635 разів).

За інформацією МОН, відповідно до положень Закону України “Про вищу освіту” розроблення навчальних курсів, рекомендацій, програм стажування та включення їх у навчальні плани та програми, а також проведення тренінгів, належить до компетенції закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та “Підтримка рамкових умов для торгівлі”, що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно-консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес-асоціацій, конференції.

Протягом 2019 року проект CUTIS організував 23 тренінги/семінари у 2019 році; розроблено посібники для МСП з різних аспектів експорту до Канади.

GIZ у 2019 році провів фахові тренінги для ЦОВВ молодих фахівців; 3 форуми з технічного регулювання у 2018,2-2019.

На сайті ДУ “Офіс з просування експорту України” розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Канадсько–українсько- го проєкту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та «Підтримка рамкових умов для торгівлі», що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно–консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес–асоціацій, конференції.

Проєктом CUTIS організовано 62 торгові місії до Канади та місії баєрів до України, більш ніж 1900 представників з більш ніж 1200 українських компаній взяли участь у 44 заходах проєкту щодо економічних можливостей, які надає підписання CUFTA; проведено 1213 зустрічей між 

потенційними українськими та канадськими партнерами; 392 українські компанії (813 їх пред- ставників) взяли участь у зустрічах з потенційними канадськими партерами, організованих про- єктом; розроблено 17 посібників для МСП з різних аспектів експорту до Канади. Підготовлено 10 навчальних фільмів «Як експортувати до Канади». Розроблено та запроваджено в 11 ТПП, 2 шко- лах бізнесу та 1 громадській організації навчальну програму «Як експортувати в Канаду». Створе- но портал для сприяння експору з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Портал адмініструє Канадсько–Українська торгова палата.

У 2020 році GIZ провів 5–денний онлайн курс «Інфраструктура якості – ключовий чинник інно- ваційного розвитку економіки України» та вебінар «Оновлене законодавство ЄС в національній політиці України в сфері технічного регулювання».

На сайті ДУ «Офіс з просування експорту України» розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

22.12.2020 Офіс з просування експорту України за стратегіної та інституційної підтримки Уряду та Мінекономіки запущено Єдиний експортний веб–портал на платформі Дія.Бізнес.

Міндовкілля:

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства на- вколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) проєкту з «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «Підтримка впрова- дження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні».

Протягом 2020 року проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди пар- никових газів (СТВ) в Україні»:

  • Проведено 4 семінари–тренінги для учасників, які є представниками різних зацікавлених сторін з питань основ функціонування СТВ, а також із встановлення максимально допустимого (гранич- ного) обсягу викидів парникових газів для цілей СТВ. Для досягнення необхідного результату влітку було проведено тендер (на основі погодженого представниками Міністерства технічного завдання) та відібрано консорціум міжнародних та національних експертів. Наразі тренінгова концепція для працівників уповноваженого органу, для операторів установок та для верифіка- торів знаходиться на стадії розробки. З представниками Міністерства визначено цільові групи та попередньо узгоджено перелік тем тренінгів, що планується провести у 2021 році.

  • Продовженно роботу з розроблення програмного забезпечення для збору та управління даними про викиди парникових газів від установок (DMS). На кінець звітного періоду було:

    1. узгоджено структуру DMS та визначено функціональні аспекти та особливості її архітектури;

    2. розроблено модуль реєстрації установки в Єдиному реєстрі та модуль затвердження плану моніторингу та здійснено їх тестування;

    3. проведено тендер та придбано необхідне технічне обладнання для функціонування DMS;

    4. також було підготовлено інструкції для операторів установок та для співробітників упов- новаженого органу по модулю No1 «Реєстрація оператора та установки» та по модулю No2 «Затвердження планів моніторингу».

    Із представниками Міністерства узгоджено дорожню карту щодо досягнення запланованого результату та погоджено технічне завдання, що лягло в основу тендеру для пошуку необхідних експертів.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконується

Міндовкілля:
За участі Проєкту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколиш- нього середовища» розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації». Законопроєктом передбачається приведен- ня у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан до- вкілля. Також законопроєкт розширює складові поняття «екологічна інформація» у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви. Вказаний законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформа- ції, знайшла відображення у законах «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну еколо- гічну оцінку», створенно онлайн реєстр документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечено вільний доступ до зазначених реєстрів.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Мін- довкілля реалізується пілотний проеєкт «Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні». Першим результатом пілотного проєкту стало створення онлайн системи, яка базуєть- ся на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показники: «A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air» і «D1 Protected areas», які включають 21 ряд даних з ретро- спективою 5 років.

Також реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги APENA–3 щодо проєкту «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законо- давства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвит- ку інфраструктурних проєктів».

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу до- вкілля. Метою є визначення організаційно–технічних заходів, спрямованих на створення нової мо- делі організаційно–інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забез- печить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів про- гнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської ме- режі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низ- кою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документо- обігу та автоматизації ділових процесів «SХ–Gоvernment» Міндовкілля.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного пор- талу адміністративних послуг між Міндовкілля і Мінекономіки від 02.05.2018; до Єдиного дер- жавного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу «Подання декларацій про відходи» https://e–eco.gov.ua/

На веб–сайті Міндовкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua забезпечено функціонування Єди- ного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги «Оцінка впливу на довкілля» https://mepr.gov.ua/content/ocinka–vplivu–na–dovkillya–ediniy–reestr.html

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна «гаряча лінія».

На веб–сайті Міндовкілля забезпечено функціонування розділу «Відкриті дані» https://mepr.gov. ua/timeline/Vidkriti–dani.html, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реє- стрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб–порталу відкритих даних.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

IV квартал
2018
Налагодження ефективного діалогу на постійній основі між суб’єктами господарювання, науковими установами та закладами професійно-технічної освіти з метою поглиблення співпраці у сфері підготовки кваліфікованих кадрів
Виконано

(Звіт за 2018–2019 роки).
РЕГІОНИ:
Віницька ОДА:
10.09.2020 відбулася онлайн–зустріч найбільших ІТ компаній Вінниччини з керівництвом ОДА, рек- тором Вінницького національного технічного університету В.Грабком. представником від USAID, де йшлося про перспективи розвитку та виклики ІТ–індустрії в області. Одне із головних питань для обговорення стосувалося можливого проведення першого дослідження ІТ–ринку в регіоні з метою більш поглибленого вивчення динаміки зазначеної індустрії та її впливу на розвиток області.

У відповідності до потреб підприємств протягом 2020 року розроблено 6 нових стандартів, впрова- джено 21 стандарт професійної освіти.

З метою максимальної адаптації навчальних програм до потреб ринку праці в області всі робочі на- вчальні плани та програми підготовки кваліфікованих робітників погоджуються із роботодавцями.

Житомирська ОДА:

В області утворена Рада професійної освіти. До складу Ради входять представники галузевих управ- лінь, департаментів облдержадміністрації, роботодавці, керівники промислових підприємств об- ласті, служба зайнятості, громадськість, профспілки, керівники професійно–технічних закладів об- ласті та інші.

Основними завданнями Ради є координація діяльності щодо реалізації єдиної державної політики у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, розвитку профе- сійної (професійно–технічної) освіти регіону, проведення аналізу потреби економіки регіону у квалі- фікованих робітниках та формування робітничого потенціалу, визначення перспективних напрямів розвитку професійної освіти.

На засіданнях ради розглядаються питання формування обсягів державного/регіонального замов- лення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів з урахуванням ре- альних та перспективних потреб ринку праці регіону, удосконалення мережі закладів професійної (професійно–технічної) освіти, впровадження дуальної форми навчання тощо.

Для визначення необхідних навичок та забезпечення відповідності кваліфікації випускників по- требам підприємств проводяться спільні зустрічі, «круглі столи», конкурси професійної майстерності тощо.

КМДА:

Пріоритетним завданням Київської міської влади є удосконалення системи підготовки та забезпе- чення відповідності кадрового потенціалу потребам економічного розвитку столичного регіону. Для забезпечення підготовки фахівців укладено 1797 договорів із 1624 підприємствами, організаці- ями, установами–замовниками робітничих кадрів, у тому числі із 25 комунальними підприємствами міста Києва. Оновлено освітні програми з 27 робітничих професій шляхом впровадження держав- них стандартів професійної (професійно–технічної) освіти на модульно–компетентнісній основі. У 23 закладах професійної (професійно–технічної) освіти за 32 професіями здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за дуальною формою навчання.

Протягом січня–серпня 2020 року за направленням міської служби зайнятості проходили навчання 0,5 тис. безробітних осіб у 15 навчальних закладах, серед яких університети та інститути післядипломної освіти, вищі професійні училища, підприємства, навчально–курсові учбові комбінати.

Одеська ОДА:

Закладами професійної (професійно–технічної) освіти області проводиться робота щодо погли- блення співпраці з роботодавцями, а саме: укладаються договори із роботодавцями стосовно впровадження елементів дуальної форми освіти (теоретичне навчання у закладі освіти – 30%, ви- робниче навчання та виробнича практика на базі роботодавців – 70% навчальних годин). Станом на кінець 2020 року елементи дуальної форми навчання запроваджено у 9 закладах професійної (про- фесійно–технічної) освіти області з 12 професій та 1 закладі вищої освіти з 2 професій. Відповідно до стандартів професійної (професійно–технічної) освіти розроблено навчальні плани, програми за дуальною формою навчання, які погоджено роботодавцями та затверджено у відповідному порядку.

Полтавська ОДА:

У жовтні 2020 року Комунальним закладом Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді» проведено навчально–тренувальні збори учасників І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу–захисту науково–дослідницьких робіт учнів–членів Малої академії наук України у 2020–2021 навчальному році з різних профілів наукової діяльності (у форматі онлайн).

Рівненська ОДА:

Національним університетом водного господарства реалізовано проєкт «Створенння і розвитку бізнес–інкубатора Національного університету водного господарства та природокористування».

Серед основних цілей було стимулювання процесів започаткування і розвитку малого інноваційно- го бізнесу у сфері інформаційних технологій шляхом реалізації програми бізнес–інкубації, надання послуг із започаткування нового бізнесу та науково–технічної підтримки нового бізнесу. На базі НУ- ВГП функціонує центр інноваційної діяльності, у складі якого діє сектор інноваційної діяльності та трансферу технологій, що тісно співпрацюють з бізнес–сектором області.

Харківська ОДА:

У рамках співпраці на базі закладів вищої освіти проведено низку відкритих лекцій, тренінгів, тестувань, Днів відкритих дверей, Днів кар’єри, екскурсій, Ярмарків вакансій від провідних ком- паній області. Серед провідних можна відмітити: Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця; Національний технічний університет ім. В.Н. Каразіна та Харнівський національний уні- верситет радіоелектроніки.

На базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спільна ді- яльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних за- кладів та поглиблення співпраці на принципах державно–приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкуренто- спроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

Серед позитивних прикладів цієї діяльності можна відмітити: Харківський національний універ- ситет міського господарства імені О. М. Бекетова; Харківський національний економічний уні- верситет імені Семена Кузнеця; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Харківський національний автомобільно–дорожній університет; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського»; ННЦ «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної ме- дицини» НААН України Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України; Харківський наці- ональний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка

Чернігівська ОДА:

З метою поглиблення співпраці у сфері підготовки робітничих кадрів між закладами професій- ної (професійно–технічної) освіти області та суб’єктами господарювання для визначення необ- хідних навичок і забезпечення відповідності кваліфікації випускників потребам підприємств у 2019/2020 н.р. у 7 закладах професійної (професійно–технічної) освіти із залученням 22 підпри- ємств регіону організовано навчання з елементами дуальності для 208 учнів з 9 професій. При цьому зміст освітніх програм адаптовано до потреб конкретних підприємств.

Окрім того, організовано навчання за освітніми програмами, розробленими на основі нових стандартів професійної (професійно–технічної) освіти з модульно–компетентнісним підходом з 41 робітничої професії.

З метою стимулювання підприємницького менталітету до змісту освітніх програм включено ви- вчення компоненту «Основи галузевої економіки і підприємництва», а також теми «Ринок праці та підприємництво» компоненту «Громадянська освіта». У співпраці з галузевими підприємства- ми – замовниками кадрів, підприємствами – виробниками сучасного обладнання, матеріалів, інструменту здійснюється перегляд та оновлення змісту робочих професійних програм з підго- товки робітничих кадрів.

Важливим чинником популяризації робітничих професій, професійної орієнтації молоді та стимулювання творчої активності молоді є конкурсні змагання фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно–технічної) освіти.

IV квартал
2019
Перевірка навчальних програм та планів з метою визначення їх відповідності потребам підприємств та підвищення рівня зайнятості випускників закладів професійно-технічної освіти
Виконано

(Звіт за 2018–2019 роки).

РЕГІОНИ:
Віницька ОДА:
Згідно із вимогами нормативних документів до 20% змісту навчання може корегуватися із врахуван- ням особливостей виробництва на підприємствах замовників кадрів. З метою максимальної адап- тації навчальних програм до потреб ринку праці в області всі робочі навчальні плани та програми підготовки кваліфікованих робітників погоджуються із роботодавцями.

Рівненська ОДА:

У Національному університеті «Острозька академія» у 2018 році відкрито Центр професійної орієн- тації та консультування. Центр створено у рамках реалізації проєкту «Підвищення конкурентоспро- можності випускників університетів на ринку праці України та Білорусі через мережу створення ре- гіональних транскордонних консультаційних центрів професійної орієнтації та консультування», що фінансувався за кошти Програми територіального співробітництва Україна–Білорусь.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Націо- нальним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєк- тів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

Харківська ОДА:

На базі профільних закладів вищої освіти у звітному періоді постійно здійснювалась інформаційна діяльність з метою підтримки зацікавленості студентів підприємницькою діяльністю та розвитком бізнесу. Так, на базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спіль- на діяльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних закладів та поглиблення співпраці на принципах державно–приватного партнерства, для більш тісної взає- модії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкурентоспроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці. Зазначена діяльність проводилась у: Харківському на- ціональному університеті імені В.Н. Каразна; Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут»; Харківському національному університеті радіоелектроніки; Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова; Національному аерокос- мічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»; Українському держав- ному університеті залізничного транспорту; Українському державному університеті залізничного транспорту; Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка; Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця; Харківському національному медичному університеті; ПВНЗ «Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»; Українській інженерно–педагогічній академії; Інституті тваринни- цтва НААН України; Національному науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського»; ННЦ «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН Укра- їни; Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України; Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка.