Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконано

Національний рівень

Міністерством освіти та науки України започатковано проекти “Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України” та “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 569-р затверджено розподіл бюджетних коштів за проектами регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України. Це дозволить, зокрема, фінансувати проекти регіонального розвитку інноваційної економіки та інвестицій.

З листопада 2018 року розпочато виконання проекту “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”, в рамках реалізації якого передбачено:

  • створення Міжрегіонального офісу трансферу знань на базі МОН України та УкрІНТЕІ для підтримки, методично-інформаційного супроводу та координації регіональних мереж трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу технологій в Харківській області на базі регіонального центру трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу знань та цифрових технологій Південного регіону на базі створення в Одеській області регіонального центру трансферу знань та цифрових технологій;
  • створення міжрегіональної інформаційно-технологічної платформи трансферу технологій колективного використання з використанням європейського підходу відкритих інновацій для залучення потенціалу регіональних інституцій та бізнесу;
  • створення міжрегіональної системи трансферу технологій, що забезпечуватиме підтримку інноваційної діяльності з використанням інтегрованих інформаційних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 року № 733 “Деякі питання реалізації у 2018-2020 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року” затверджено план заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яким передбачено:

  • впровадження системи стратегічного планування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізацій з урахуванням світових ринкових та технологічних тенденцій інноваційного розвитку, конкурентоспроможних напрямів економічної діяльності;
  • врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки суб’єктів господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність відповідно до цих пріоритетів.

Постановою схвалено сім програм регіонального розвитку, які фінансуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 827 в рамках Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України. Серед цих програм затверджена програма “Інноваційна економіка та інвестиції”, метою якої є підвищення конкурентоспроможності українських регіонів, зокрема шляхом формування сприятливого інвестиційного середовища, створення умов для активізації інноваційних процесів з урахуванням принципів смарт-спеціалізації. Програма зосереджена передусім на реалізацію напрямів “Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів” та “Стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури та підтримка інноваційної діяльності”, що дасть змогу збільшити питому вагу інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції шляхом створення інституційних умов для розвитку інноваційної інфраструктури та розвитку науково-інноваційного співробітництва з реальним сектором регіональної економіки. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 596-р переможцями I конкурсного відбору визначено, зокрема, 10 проектів регіонального розвитку, спрямованих на розбудову інноваційної економіки та збільшення обсягів залучення інвестицій в регіональні економіки, а саме:

  1. Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій;
  2. Створення авіаційного кластера як “точки зростання” економіки Кіровоградського регіону;
  3. Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України на основі “розумної спеціалізації” (м. Київ, Київська, Вінницька, Миколаївська та Харківська області);
  4. Проект створення інноваційного бізнес-інкубатора на базі індустріального парку міста Дніпра;
  5. Інструменти розвитку бізнесу Львівської області;
  6. Інформаційно-аналітична підтримка підвищення енергоефективності та інвестиційно-інноваційного розвитку господарського комплексу Львівської області;
  7. Інноваційний кластер “Регіональний інноваційний HUB (RInnoHUB) (Миколаївська область);
  8. Інтеграція освіти, науки і виробництва – інноваційна модель регіонального розвитку (Миколаївська, Херсонська області);
  9. Створення проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні (Івано-Франківська область);
  10. START_UP УНІВЕРСИТЕТ (Одеська область).

У 2017 році Україною отримано кошти другого траншу у сумі 5,5 млн. євро або 172,5 млн. грн., а наприкінці 2018 року – третього траншу у сумі 9,5 млн. євро, які у 2019 році також спрямовуватимуться на реалізацію проектів регіонального розвитку.

Держагентством з питань електронного урядування розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання розвитку та створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету для подолання цифрової нерівності”, яким передбачається затвердження Національного Плану широкосмугового доступу до інтернету (погоджується з ЦОВВ) з метою забезпечення всіх шкіл якісним, високошвидкісним інтернетом, що сприятиме створенню інноваційних центрів у всіх регіонах України, забезпеченню кожного населеного пункту якісним інтернетом, стимулюватиме підвищення рівня економічної конкурентоспроможності, створенню нових робочих місць та вільного доступу всіх громадян України до інформації будь-якого типу та об’єму.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА: З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проектів.

Донецька ОДА: 1) Донецькою обласною державною адміністрацією спільно з  ДП «Український науково-дослідний інститут скла» в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка. На теперішній час дана стратегія узгоджується  з потенційними учасниками кластеру.

2) Затверджено комплексну програму економічного розвитку сільських територій Донецької області на 2018-2020 роки (розпорядження голови обласної держадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 08 травня 2018 року № 588/5-18), яка сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва на селі, створенню нових або розширенню існуючих виробничих потужностей та робочих місць у сільській місцевості. Зазначена програма передбачає сприяння кластеризації економіки агропромислового комплексу регіону шляхом створення молочного, м’ясного, овочевого та плодових агрокластерів. 

Закарпатська ОДА: З метою покращення інноваційного середовища та створення ефективної інноваційної інфраструктури засновано Науковий парк „Ужгородський національний університет”. Інноваційна діяльність Наукового парку спрямована на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області шляхом упровадження результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ, ефективного використання наявного наукового потенціалу, широкого залучення вітчизняних та закордонних науково-технічних розробок.

Для ефективної реалізації запланованого визначено шість основних різносторонніх напрямів. Зокрема, упровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєння альтернативних джерел енергії; машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; упровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.

Крім того в області триває робота щодо реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, до основних завдань і цілей якої є розвиток інноваційної інфраструктури: а саме підтримка МСП, відновлення роботи підтримки підприємництва Закарпатській області, стимулювання співробітництва між закладами освіти, науково-дослідними установами та підприємствами, а також розвиток бізнес-освіти.

В межах програми підвищеня конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019-2020 роки у червні 2020 року проведено засідання конкурсної комісії на якому визначено термін проведення конкурсу, умови та критерії відбору бізнес-проектів учасників конкуру. Крім того реалізується проект «трикутник знан» учасниками якогоєнаукові інституцї області, представники бізнес-середовища та влади. Розроблені заходи з реалізації  Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, якими передбачено розвиток регіональної інноваційної інфраструктури,а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стмулювання співробітництва між навчальними закладами, науково-дослідними установамиі підприємствами області; розвиток бізнес-освіти.  

Івано-Франківська ОДА: Програмою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2020 року визначено розвиток елементів інноваційної інфраструктури. В області налічується близько 20 інноваційних інституцій, до складу яких входять в переважній більшості підрозділи вищих навчальних закладів, науково-дослідні інститути, науково-виробничі компанії, науковий та індустріальний парки, громадські організації.

Кіровоградська ОДА: В області здійснюється реалізація Програми впровадження регіональних наукових досліджень у промислове виробництво Кіровоградської області на 2017-2020 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 283  (далі-Програма). 

Вживалися заходи щодо створення  на території області двох агропромислових кластерів, які займатимуться розробкою різноманітних видів обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

У рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області "Електронна Кіровоградщина" на 2017-2019 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 284, проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції "ІТ-Альянс 4.0" на базі Льотної академії НАУ. 25 вересня 2018 року на базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів"SafeusDroneCo., Inc" (Республіка Корея).

Львівська ОДА: З метою забезпечення промисловості Львівщини якісними кадрами, сучасними інноваційними рішеннями, продукування ефективних стратегічних механізмів індустріального розвитку, обласною державною адміністрацією розроблено ініціативу “Львівський промисловий ХАБ” (надалі – ХАБ). ХАБ - це створення регіонального науково-практичного центру із розвитку освіти і промисловості.

Функціональна структура ХАБу передбачає дві основні складові: Центр аналітичного забезпечення та галузеві промислові кластери, котрі у своїй синергії повинні забезпечувати виконання вищезгаданих завдань та продукування точок економічного зростання.

Луганська ОДА: Регіональною цільовою програмою розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва на 2018-2020 роки та Планом заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року передбачено створення бізнес-інкубатора у 2019-2020 роках. При Донецькому державному технічному університеті створений Інноваційний центр, що надає освітні послуги з питань ведення бізнесу та підприємницької діяльності, та в рамках діяльності якого діє креативний простір для студентів і молодих підприємців. Результатом діяльності Інноваційного центру ДонДТУ стала підготовка бізнес-плану для участі в програмі малих грантів ПРООН “Підтримка підприємництва серед ВПЛ і місцевого населення Донецької та Луганської областей”. Підсумком участі в програмі стала перемога в конкурсі на отримання гранту в сумі 158,900 тис грн для відкриття мовної школи та ІТ-академії.

Миколаївська ОДА: Проведено презентацію Інноваційного кластеру “RInnoHUB у м. Первомайськ на конференції “Ефективний кредит” за участі 120 підприємців м. Первомайськ та районів області. Також проведено презентацію проекту у філіалі НУК ім. адмірала Макарова в м. Первомайську, на постійній основі проводяться презентації проєкту для студентів, наукових співробітників та представників бізнесу.

Проведено 8 мікро-презентацій кластеру на різноманітних заходах.

Оголошено відкритий конкурс стартап-проектів, реєстрація на який почалась 01.03.2019  Фінал конкурсу планується у листопаді 2019 року.

Розроблено навчальний план стартап-школи “Ri-STAR”. Відкриття стартап-школи заплановано на початок квітня 2019 року.

В області  продовжується  реалізація проекту Інноваційний кластер «Регіональний інноваційний HUB» (RInnoHUB)».

Ведуться перемовини щодо можливості залучення учасників проєкту RInnoHUB до програми ЄС з міжнародного обміну «Erasmus for young Entrepreneurs». Програмою передбачено навчання підприємців у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях

З метою підвищення професійного рівня викладачів та отримання міжнародного досвіду у сфері аграрної освіти Миколаївським національним аграрним університетом впроваджено програми обмінів із центром МАШАВ (Ізраїль) та FEP (США). Для розширення партнерських відносин продовжено співпрацю МНАУ з Таджицьким аграрним університетом, Казахським науково-дослідним інститутом ґрунтознавства і агрохімії, Вищою школою економіки Міланської політехніки.

У Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова проведено панельну дискусію «Цифрові навички для е-урядування та інформаційної безпеки», участь у якій взяли Посол Естонії в Україні, представники Департаменту кіберполіції України, експерти U-LEAD | EGOV4UKRAINE та ін. 

Делегацією Миколаївського національного університету  імені В. О. Сухомлинського у березні п.р. презентовано результати наукових досліджень під час Міжнародної наукової конференції «Multilingualism and Multilingual Educationі у Білефельдському університеті прикладних наук (Німеччина).

У травні команди Чорноморського національного університету імені Петра Могили посіли ІІ місце (розробки у сфері допомоги немовлятам) на Всеукраїнському фестивалі інновацій та ІІІ – у Конкурсі стартап-проєктів ІТ-Eureka (проєкт Home Mappy для допомоги людям із слабким зором).

У вересні 2019 року під час заходів, присвячених «Дню підприємця 2019», проведено бізнес-інкубатор для студентів та конференцію «Інновації як основа сучасного підприємства».

На базі Регіонального фонду підтримки підприємництва відкрито Стартап школу RіStar (структурного елементу RInnoHUB). У листопаді заплановано проведення конкурсу стартап-проєктів.

В соціальній мережі Facebook створено сторінку та групу проєкту RInnoHUB, яка  наповнюється інформацією про інновації у світі та Україні, а також про плани та перспективи проєкту.

Одеська ОДА: Одеську область включено, як пілотний регіон за проектом смарт-спеціалізації, в рамках якого буде проведено заходи щодо виявлення підприємницького потенціалу Одеської області, пошуку інноваційних сфер, для включення до Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

В рамках впровадження пілотного проекту «Агропромисловий кластер з питань розвитку бджільництва» затверджено план заходів з реалізації у 2018 - 2021 роках пілотного проекту агро-еколого-рекреаційного кластеру в Тарутинському районі Одеської області «Фрумушика-Нова».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку», у порядку проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС конкурсною комісією, утвореною Мінрегіоном, по програмі регіонального розвитку «Інноваційна економіка та інвестиції» відібрано проект «START-UP Університет», ініціатором якого є Одеська обласна державна адміністрація. В рамках проекту передбачено функціонування коворкінгової зони як територіального осередку підвищення рівня економічної грамотності молоді, проведення бізнес-навчання за допомогою прослуховування відповідних курсів як в м. Одеса, так і в районах доступного (у фінансовому, часовому та географічному вимірах) бізнес-навчання в актуальних для молоді формі й змісті, проведення “Start-up battle” - конкурсів бізнес-проектів за участю в якості журі підприємців та потенційних інвесторів.

Питаннями інноваційних технологій в області займаються: південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ «ІНВАЦ», які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

МОН України та ДНУ "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" реалізує проект «Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій».

В Одеській області функціонує однин науковий парк –ТОВ «Науковий парк Одеського національного політехнічного університету» яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових технологій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення індустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо науковим парком реалізовано наступні проекти: створення науково-технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково-технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних розємів реакторів» енергоблоків ВВЕР-1000» ПМ-Т.0.03.415-16» у частині розрахунку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».
В процесі реалізації перебуває проект щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів  МВ-43і апаратури виміру вібрації УИПВ-9. Реалізація проекту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА: облдержадміністрацією спільно з провідними закладами вищої освіти регіону наразі розробляється проект програми розвитку науки та інноваційної діяльності Полтавської області. З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відкрили першу в області Стартап-школу, створену спільно з інноваційним холдингом “Sikorsky Challenge” за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців.

З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка діє Стартап-школа «Sikorsky Challenge», створена спільно з інноваційним холдингом за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців. Студенти, молоді вчені та науковці протягом 9 місяців разом з досвідченими тренерами з Ізраїлю, США та України працювали над пошуком нових ідей, розробляли бізнес-моделі, вчилися як залучати інвестиції у свої стартапи та створювати бізнес-проекти.

20 червня 2019 року відбувся перший випуск. 46 випускників школи презентували 12 проектів, кращий з яких отримав фінансову винагороду на розвиток свого стартапу.

На базі Полтавського університету економіки і торгівлі діє бізнес-інкубатор та StartUp клуб YEP. Також у 2019 році заклад вищої освіти обрано для участі у програмі підтримки підприємництв у співпраці з Університетом Порстсмуту (Велика Британія).

Підтримка стартапів та навчально-наукових центрів:
-    у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап-школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес-інкубатор, які мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;
-    працює перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування. 
-    на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг-центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;
-    на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес-інкубатор та підприємницький клуб «YEP - StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні.

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.                            

Рівненська ОДА: У травні 2018 року сім IT-компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT-кластер "Rivne It Cluster". В подальшому до роботи кластеру планується залучення не тільки софт, а й хард компаній, які працюють у місті. Громадське об’єднання "Rivne It Cluster" упродовж 2018 року провело декілька заходів, зокрема виставку ІТ вакансій (листопад). У листопаді 2018 року було підписано Меморандум про співпрацю з виконавчим комітетом Рівненської міської ради, який передбачає досягнення наступних цілей: розвиток галузі інформаційних технологій, еко-системи, популяризація міста Рівне, як міста, де комфортно жити та працювати ІТ спеціалістам.

Наприкінці 2018 року громадська організація "Центр сприяння бізнесу" запровадила проведення у Рівному інформаційних заходів для підприємців регіону у форматі "Бізнес - сніданку". З початку року вже проведено 4 тематичних бізнес-сніданки та 28.03.2019 року відбудеться черговий. Серед тем, які висвітлюються під час заходу, зокрема: Digital-маркетинг; проведення перевірки Державною регуляторною службою України; мотивація персоналу, оцінка ефективності роботи компанії; відео-контент та стратегії просування в інтернеті для бізнесу; безпека бізнесу, основи фізичної, інформаційної та економічної безпеки. Окрім цього, на офіційній сторінці Центру сприяння бізнесу постійно розміщуються аналітичні матеріали, поради та рекомендації з актуальних для бізнесу питань.

Cумська ОДА: у Сумському університеті створено та функціонує Центр науково-технічної і економічної інформації, який опікується комплексом питань, що пов’язані з інноваційною діяльністю та трансфером технологій. Центром створено та підтримуються бази даних “Науково-технічні розробки Сумського державного університету” та “Технологічні запити Сумського державного університету”, ведеться регіональний інформаційний ресурс інноваційних розробок та проводиться інформування про можливості комерціалізації наукових розробок. Функціонує університетський офіс Національної мережі трансферу технологій (NTTN), що є першим етапом у проекті формування регіональної мережі трансферу технологій. У рамках реалізації Програм розвитку АПК та сільських територій Сумської області на період до 2020 року передбачено комплекс заходів із збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, створення агрокластерів, підтримки зайнятості сільського населення та підвищення їх добробуту.

Тернопільська ОДА: У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створений та діє центр трансферу технологій, який у своєму складі має 12 наукових центрів за перспективними напрямами досліджень. Інноваційна діяльність ведеться у тісній співпраці з іншими закладами вищої освіти, підприємствами, установами, що загалом включає 21 установу. Тернопільська ОДА є членом відкритої партнерської платформи Програми Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН з перепідготовки управлінських кадрів “Fit for Partnership with Germany” у Тернопільській області. Відповідно до умов програми керівники та менеджери експортоорієнтованих підприємств, організацій області мають можливість стажування та налагодження контактів, взаємовигідного співробітництва з підприємствами Німеччини.

З метою поширення серед населення знань і навичок, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя проводяться тренінги з підготовки майбутніх підприємців, де фахівці ознайомлюють із основами створення власної справи, законодавством, яке регулює відносини у сфері міжнародного економічного співробітництва, правилами складання бізнес-плану та ін. Так, створений у закладі Міжуніверситетський регіональний Стартап-центр дав можливість отримати сучасне комп’ютерне обладнання, пройти стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти, здійснити апробацію п’яти сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання надаються в Стартап-центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей. Кафедра комп’ютерних наук університету разом із Cтартап-центром ініціює платформу для офлайн тренінгової групи студентів, які бажають пройти курс CS50 «Основи програмування».

Харківська ОДА: Розроблено План заходів на 2018 – 2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року. На базі Навчально-наукового інституту механотроніки і систем менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка відкрито навчально-науковий центр “John Deere Training Center”.

На базі Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» відкрито 2-й Регіональний центр руху «Індустрія 4.0 в Україні».

У Харківському національному університеті радіоелектроніки започатковано роботу академічного бізнес-інкубатору «YEP!», який має стати майданчиком для підтримки студентських ініціатив і стартапів.

Протягом 2018 року на базі провідних закладів вищої освіти відкрито:

  • науковий Навчально-виробничий Центр з 3D-систем та лабораторії “Високі технології у машинобудуванні” (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”)
  • навчально-наукова лабораторія «Системи керування електроприводами та електричних апаратів» спільно з компанією “Шнейдер Електрік”, Франція (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • проект “Innovations Campus”, у рамках якого функціонуватиме Школа малого і середнього підприємництва, коворкінг, спеціальна безкоштовна інноваційна освітня програма з інформаційних технологій (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”);
  • Центр трансферу технологій “Мегаполіс”, метою діяльності якого є створення умов для об’єднання зусиль наукової спільноти, представників бізнесу та органів влади у вирішенні задач позитивних змін соціально-економічного рівня регіону (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • перший в Україні інноваційний бізнес-інкубатор, спрямований на залучення інвестиційного капіталу та посилення конкурентної здатності нових hitech-бізнес-проектів, стартапів у сфері механіки, хімії, електрики та космічної інженерії, фармакології, медицини, інформаційних технологій, штучного інтелекту, блокчейну (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”).

Протягом звітного періоду за участю Департаменту проведено наступні заходи:

- презентація-ярмарок за темою «Фінансування малого та середнього бізнесу лізинговими компаніями» (10.04.2019);

- обласна робоча нарада за темою «Про хід проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах Харківської області» (12.04.2019);

- організація і проведення наради з керівниками структурних підрозділів агропромислового розвитку районних державних адміністрацій з питання «Про підсумки проведення весняно-польових робіт і підготовки до збирання ранніх зернових і зернобобових культур господарствами області» (11.06.2019).

У сфері агропромислового комплексу регіону активно діяли:

Національний науковий центр «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН України. В Інституті функціонує Вимірювальний центр ННЦ «ІЕКВМ», акредитований  на відповідність міжнародним вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (№ 2Н1327 від 05.11.2018 р.). На його базі також організовано Інноваційний центр з надання діагностичних та консалтингових послуг ННЦ «ІЕКВМ».

Інститут тваринництва НААН України - рішенням Президії НААН № 16/01 від 31.10.2018 включено до складу Східного міжрегіонального наукового центру НААН для забезпечення інноваційного розвитку  аграрного  сектору, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в регіонах.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України , головними  завданнями якого є розробка програм наукового та кадрового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору та сільських територій регіонів, моніторинг стану їх виконання, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в зоні діяльності Центру; створення та ведення реєстру інноваційних продуктів і проектів (стартапів), сприяння організації та кооперуванню їх впровадження із зарубіжними науковими розробками та партнерами ітд.

Харківський національний університет радіоелектроніки - на базі якого відбулися:

- регіональний фінал тримісячної програми YEP Starter, у рамках якої учасники вчились                   

- розробляти власні стартапи та доводити їх до успішної реалізації (21.05.2019);

- у рамках проекту Open IT відбувся Workshop за темою «Embedded Systems», організований Kharkiv IT cluster (22.05.2019);

- стартував перший в Україні Хакатон присвячений штучному інтелекту, який проходить за підтримки компаній AltexSoft та Akvelon Ukraine (18.05.2019);

- відбувся семінар «Security Day», в рамках якого відомі українські спеціалісти з кібербезпеки розповіли про сучасні ризики цифрового світу, системи захисту та джерела проникнення у персональні данні (25.04.2019);

- презентація програми Інкубатора «Cisco» (Cisco Incubator Program), організована за ініціативою мережної академії «Cisco» (11.04.2019).

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» - на базі кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів Університету відкрилася інноваційна Навчальна лабораторія 3D моделювання, обробки і друку (03.06.2019);

      - на базі кафедри турбіно будування Університету відкрився науково-технічний центр «Турбооптімум», завдання якого -  підтримка наукової, винахідницької діяльності студентів, молодих вчених, розвиток їх взаємодії (27.05.2019);

    -  відбувся Фестиваль науки Hands on Science, де команди школярів презентовали свої 19 наукових проектів за напрямами: енергетика, екологія, фізика, електроніка, робототехніка, хімія, 3D-моделювання(18.06.2019);

    - на базі Університету відбулися дві масштабні олімпіади з робототехніки - студентська олімпіада «Комп’ютерні системи штучного інтелекту» та олімпіада для школярів «ROBOFEST Kharkiv 2019» (22.04.2019);

     - на базі Університету відбулася Міжнародна конференція «Computational Linguistics and Intelligent Systems» (CoLInS-2019), яка об’єднала студентів, вчених, представників бізнесу з метою обговорення результатів останніх досліджень в галузі обробки природної мови і розвитку інтелектуальних комп’ютерних систем, обміну  ідеями (18-19.04.2019).

Також заходи щодо розвитку агропромислового комплексу проходили у інших установах: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н .Соколовського» НААН України; Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого Харківський національний університет внутрішніх справ Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова:

- у рамках угоди про співробітництво між Університетом та ІТ компанією «СНІ SOFTWARE» (м. Харків) на базі кафедри прикладної математики і інформаційних технологій  введено в дію навчально-наукову лабораторію «Інтернет речей», що  є першим важливим етапом  створення  багатофункціонального навчального центру компанії  «CHI SOFTWARE» (10.09.2019 р.).

Запроваджено пілотний проект у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох років вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти. 
Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова: 
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою “Energy Club”. Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.
04.03.2020- відкрито лабораторно-освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій :лабораторія фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загальної хімії,Centre Ceramic Laboratory,PVCLab-лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”:

14.02.2020 Університетом підписано трьохсторонню угоду з “Centrum Doradztwa Edukacyjnego” (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті» яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high- tech підприємствах, розташованих на території Польщі.
12.03.2020-підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) та про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка» , «машинобудування» 
29.01.2020-відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».
Харківським національним університетом радіоелектроніки підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

Харківський національний університет радіоелектроніки:

- розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках  програми Єврокомісії RISE 2020;
- розпочато реалізацію нового освітнього проєкту  спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;
- на кафедрі Проектування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з            ТОВ Фенікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудованих систем управління»;
- відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком» Еразмус + Жан Моне.

Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) з метою розвитку та активізації інноваційної діяльності в Харківській області надаються послуги суб’єктам господарювання (проводяться навчальні семінари) з широкого спектру питань агропромислового виробництва, а також надаються консультації з питань, які належать до галузей рослинництва та тваринництва, а також з менеджменту та ведення агробізнесу. Така діяльність спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу села, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, яка призводить до формування ринкових стереотипів мислення і поведінки та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.
Протягом ІІ кварталу 2020 року за участю Департаменту проведено наступні заходи:
- відеосемінар за міжнародною програмою CPA Agro «Сертифікований професійний бухгалтер агросектору» на тему: «Нові податкові/трудові норми, блокування ПН/РК, споживання пального, держпідтримка, земельна реформа, суди» (травень 2020 року);
- Другий форум в галузі бджільництва у форматі відео-Zoom-конференції «Необхідність законодавчих змін у галузі бджільництва» (24 квітня 2020 року) У роботі форуму взяли участь представники департаментів агропромислового розвитку всіх областей України, керівники територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, галузеві асоціації та пасічники;
- вебінар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку) на тему: «Актуальна проблематика кластерної взаємодії» (13 травня 2020 року). Участь у вебінарі взяли керівники та спеціалісти Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації. Серед тем, які розглядалися, були реакція кластерних спільнот на виклики пандемії та економічного спаду,  приклади іноземних  кластерів щодо діяльності у нових умовах, рекомендації для органів  державної влади та бізнес-об’єднань щодо першочергових кроків підтримки вітчизняних кластерів;
- онлайн-конференція «Розвиток галузі бджільництва. Взаємодія: 
пасічник – аграрій – влада» (29 травня 2020 року). У роботі онлайн-конференції взяли участь фахівці Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної  адміністрації та громадської організації «Спілка пасічників Харківської області». У рамках заходу були обговорені питання стосовно алгоритмів взаємодії пасічників з аграріями та органами влади;
- відео-Zoom-конференція з питання «Взаємодія з органами статистики» (03 червня 2020 року) за участю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, представників Державної служби статистики України та департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій України. Під час заходу були обговорені питання подання статистичної звітності.
За інформацією Департаменту науки і освіти обласної державної адміністрації      продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6-ти закладах Харківської області: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна академія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій» 
Також, у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти області, зокрема, було проведено наступні заходи:
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
- у травні 2020 року наукова робота дослідників НТУ «ХПІ»  «Використання безпілотників для підвищення безпеки та ефективності енергетичної системи України» була подана на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2020 року. Так, нова технологія дозволяє отримати значний економічний ефект від впровадження комплексу БПЛА в електроенергетичну систему України та створена у співпраці з представниками Вінницького національного технічного університету, Інституту технічної теплофізики НАН України, АК «Харківобленерго».
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна:
- 25.06.2020 р. в рамках реалізації проєкту «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» відбулася інтерактивна лекція доктора М. Віллессона з Університету Ліннея (Швеція) за темою «Фінансування інвестиційних проєктів».

Харківський національний університет радіоелектроніки:
- 11.06.2020 р. з метою реагування на сучасні виклики в умовах пандемії COVID-19 Університет уклав Договір про наукове-технічне співробітництво з ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», метою якого є проведення ефективної високоякісної теоретичної та практичної підготовки висококваліфікованих кадрів; проведення переддипломної практики; підвищення кваліфікації викладачів і співробітників; участь у розробці та реалізації інтеграційних наукових проєктів.

Також, зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні» розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Херсонська ОДА: На території області у рамках підписаного під час Х Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (29.09.2017) Меморандуму про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

На виконання плану реалізації зазначеного Меморандуму 31.01.2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції “Створення умов для реалізації експортного потенціалу” у рамках щорічної Південної агропромислової виставки “Фермер-2019” (27.02.2019, територія ККЗ “Ювілейний”, м. Херсон). Зазначений захід проводився за участі представників ТПП України, Митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного Торгового Центру (ІТС) “Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості”.

01.03.2019 в обласній державній адміністрації відбулося перше засідання робочої групи зі створення кластера креативних індустрій Херсонщини, участь в якому взяли представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднань і навчальних закладів, бізнесу та культури.

Створення кластера креативних індустрій ініційовано ГО «Бізнес-асоціація “МИ-Херсонці” для розвитку ефективних механізмів співпраці та популяризації креативної економіки в регіоні. Дану ініціативу підтримують Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Регіональний фонд Східного партнерства з питань реформи державного управління.

Кластер креативних індустрій Херсонської області об'єднає представників креативних індустрій і представлятиме спільні інтереси на всіх рівнях – місцевому, регіональному, національному, міжнародному. Окрім того, сприятиме формуванню регіональної політики в новому перспективному напрямку. Кластер креативної економіки допоможе аналізувати ринок попиту і товари, послуги і фахівців, і адаптувати спеціальності, за якими навчають молодь у вищих навчальних закладах, до нових економічних умов.

20 липня 2019 року проведено міжнародний агрофорум «АГРОПОРТ Південь Херсон 2019», в ході якого проведено ряд заходів, які висвітлювали та охоплювали інноваційну та технологічну складову сфер зрошення, бджільництва, вівчарства, кролівництва, аквакультури, горіхівництва, кормовиробництва, створення ланцюгів доданої вартості та логістики сільгосппродукції.

Хмельницька ОДА: з метою створення умов для розроблення перспективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нових матеріалів для зміцнення поверхні за допомогою наночастинок, моделювання та розробки інтелектуальних поведінкових алгоритмів виживання мобільних безпровідних роботизованих платформ в агресивному середовищі, розробки модульних освітніх програм для різних фаз підготовки фахівців у сфері освітнього менеджменту, у Хмельницькому національному університеті створено:

  • 8 інноваційних центрів,
  • відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності,
  • центр дослідження,
  • 8 наукових центрів.

Чернівецька ОДА: за ініціативою Асоціації «Кластер буковинських інноваційних технологій “Cluster bit” та Чернівецьких вищих навчальних заходів реалізовано проект “ІТ-Осінь-професії майбутнього”, спрямованого на ознайомлення молодого покоління з інноваційними технологіями, формування як теоретичних, так і практичних уявлень про вибір майбутньої професії.

Реалізовано навчальний проект “Education-BukStartUp”, який складається з теоретичного та практичного модулів розробки стартап-проектів. Складено технічне завдання щодо розробки та створення відкритої універсальної краудфандінгової платформи для пошуку фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію стартап-проектів.

З метою підтримки розвитку інноваційних технологій, створення ІТ-рішень у сфері малого та середнього підприємництва, за фінансової підтримки Чернівецької міської ради, на базі Асоціації “Кластер Буковинських інноваційних технологій імені Йозефа Шумпетера” організовуються та впроваджуються бізнес-освітні заходи, спрямовані на реалізацію стартап-ідей(проектів).

Чернігівська ОДА: на базі Чернігівського національного технологічного університету створено:

  • Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”,
  • Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем,
  • Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору,
  • Лабораторія прецизійного зварювання тиском,
  • Лабораторія шліфування та різальних інструментів,
  • Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки,
  • Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS,
  • Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” функціонує Інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся.

У 2019 році до Програми розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина - конкурентоспроможний регіон» було внесено зміни, якими передбачено проведення конкурсу «Краща інноваційна розробка». Конкурс проводиться з метою стимулювання та заохочення інноваційної діяльності, популяризації та просування на ринок інноваційних розробок, нарощування обсягів виробництва інноваційної продукції, стимулювання і заохочення винахідників до розробок з подальшим впровадженням новацій.

Також планується на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області реалізувати проект зі створення Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області  як постійно діючого органу для підтримки МСП,  інкубації підприємців-початківців, майданчика для  налагодження взаємодії представників бізнесу, влади, наукової спільноти та громадськості  (бізнес-акселератор, коворкінг-зона, інноваційна лабораторія-майстерня), підвищення ефективності роботи сектору МСП та інноваційної активності в регіоні.

Чернігівський національний технологічний університет є партнером Громадської спілки «Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини  «Чернігівський ІТ кластер». Проекти, які реалізуються спілкою, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

На базі Чернігівського національного технологічного університету створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

Функціонує інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих та навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби – науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи, тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти, як однієї з найбільш креативних галузей економіки.  Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер.

26.02.202 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес-інкубатор, бізнес-акселератор, коворкінг, лабораторія-майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять дослідження, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія  ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, телекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО  Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально-науково-виробничих і навчально-виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічного землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інтелектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

Київська МДА: Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо підтримки та виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, а саме: - створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, - проведення щорічного бізнес-форуму «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств», - створення Київського інноваційного хаба індустрії моди на базі Кластера легкої промисловості у м. Києві.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Волинська ОДА: З 2014 році діє Волинський туристичний кластер, що є одним із засновників Транскордонного польсько-білорусько-українського туристичного кластеру, до якого також увійшов Брестський туристичний кластер та Люблінська регіональна туристична організація.

Донецька ОДА: Донецькою облдержадміністрацією спільно з ДП “Український науково-дослідний інститут скла” в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка.

Запорізька ОДА: З 2015 року, в рамках Комплексної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Запорізькій області, триває розбудова мережі бізнес-інкубаторів на базі вищих навчальних закладів Запорізької області, які надають, зокрема, підтримку стартапам у створенні умов для розвитку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, сприяють створенню кластерів у виробництві.

Івано–Франківська ОДА: з метою забезпечення ефективної співпраці влади, бізнесу і громадськості, створено інноваційний центр в рамках реалізації проекту “Промприлад Реновація”, в якому працюють коворкінг, конференц-зал, мистецький простір, майстерені, офіси інноваційних компаній.

Кропивницька ОДА: на території області продовжується створення двох агропромислових кластерів, основним напрямом діяльності яких стане розроблення обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

Проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції “ІТ-Альянс 4.0” на базі Льотної академії НАУ (в рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області “Електронна Кіровоградщина” на 2017-2019 роки). На базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів “SafeusDrone Co., Inc” (Республіка Корея). Підписано Угоду про стратегічне партнерство між компаніями “Radics LLC” (Україна) і “Curtiss-Wright Corporation” (США), яка передбачає спільне виконання проектів модернізації систем безпеки ядерних об’єктів США, для яких використовуватиметься інноваційна платформа RadICS, що була розроблена та виготовлена фахівцями ПАТ “НВП “Радій”.

Полтавська ОДА: утворено асоціацію “Кластер “Меди Межиріччя” (Семенівський район Полтавської області) як інноваційний механізм розвитку перспективної галузі регіону.

Рівненська ОДА: З 27 травня по 2 червня 2019 року в Рівному були проведенні RIVNE Innovations DAYS. Організатором заходу виступив Rivne It Cluster та виконавчий комітет Рівненської міської ради.  Протягом тижня проводилися заходи присвяченні інноваціям, технологіям та підприємництву. Кожен день був присвячений окремій темі, зокрема, 27 травня було присвячено розвитку підприємництва та стартапів "START UP DAY" (спікери: засновника "Smokoko games", "Invicorry", "Spele" Олександр Залевський та співзасновник і технічний директор "Classtime" (EdTech SaaS) стартап – у Швейцарії, США, Україні Василь Станіславчук), 28 травня – "SMART": “Нові виклики для IT-безпеки та безготівковий розрахунок майбутнього", де було представлено інформацію у сфері IT-захисту та fintech-рішень, 29 травня – "SMART CITY DAY", який об’єднав усіх небайдужих задля обговорення питань щодо запровадження елементів Smart City в Рівному та взаємодії технологій й міста, 30 травня відбувся захід "Selectory" - це дві пізнавальні лекції від компанії Selecto на теми бізнес-аналізу та бізнес-коучингу, 31 травня – "DESIGN DAY", під час якого обговорювали новітні тренди в дизайні, що таке UX/UI дизайн та як правильно робити дизайн для користувачів. На завершення Rivne Innovation Days 2019, 1 червня 2019 року відбувся IT Weekend. IT Weekend Rivne – це найбільша щорічна конференція регіону, яку організовує учасник Rivne IT cluster, компанія SoftServe. Головна мета проведення – створення умов для навчання та обміну досвідом ІТ-спеціалістів.

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА.

Харківська ОДА: На базі провідних закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств регіону створені та функціонують наступні науково-виробничі кластери:

  • Кластер “Агротехніка” (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка);
  • Кластер “Мехатроніка” (Національний аерокосмічний університет ім. М.С. Жуковського);
  • Кластер “Оборонний” (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут”).

Херсонська ОДА: з 2012 року діє Міжнародний, міжрегіональний, агропромисловий кластер Херсонської області “EasternFood Technologies plus” в якості елемента мережевої економіки та для підвищення ефективності ведення бізнесу членів і партнерів кластера, а також з метою створення та супроводження проектів, пов’язаних з модернізацією існуючої соціально-економічної моделі устрою АПК України.

Черкаська ОДА: Громадською спілкою “Черкаси ІТ кластер” відкрито коворкінг під назвою TalentHub, підписано меморандум про співпрацю між ГС “Черкаси ІТ кластер”, обласною, міською державними адміністраціями та фіскальною службою Черкаської області (громадська спілка створена у 2015 році, об’єднує 14 ІТ-компаній та дві волонтерські ініціативи). Команда ІТ-кластеру співпрацює з університетами, коледжами та школами області. Впроваджені такі проекти, як: серія профорієнтаційних лекцій для студентів StudIT Open та безкоштовний курс програмування для школярів IT Kids. Створена та діє Громадська спілка «Кластер деревообробників Черкаської області» (близько 100 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців деревообробної галузі).

В регіоні діє туристичний кластер “Західна Черкащина” (2018 рік), який є об’єднанням професіоналів у сфері туризму та супутніх сфер з 9 районів Черкаської області. Створена Громадська організація «Туристичний рух Чигиринщини» (цей кластер сформувався навколо культурної та історичної спадщини регіону з метою залучення туристів) та об’єднує готелі, ресторани, зелені садиби, екологічні поселення, виробники та продавці сувенірів.

Київська МДА: здійснює роботу Освітній інвестиційно-технологічний Кластер легкої промисловості, учасниками якого є: Київський національний університет технологій та дизайну, Черкаський державний бізнес-коледж, ПАТ “Чинбар”, ТОВ “НВК “Гідростиль”, ТОВ “РА.ДА”, ТОВ “Дана-мода”, Компанія “Український взуттєвий альянс”. У рамках діяльності кластеру запланована реалізація науково-інвестиційних проектів: “Шкіра і взуття спеціального призначення”; “Київська броня” (засоби індивідуального бронезахисту для поліції м. Києва); “Блакитний захист” (спеціальний одяг для рятувальних та інших робіт), “Шкільна форма для киян”; “Енергоефективність у технологічних процесах виробництва шкіри, взуття, трикотажних та швейних виробах”; “Дитяче взуття для дошкільнят”.

Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо визначення пріоритетних секторів промисловості, створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, проведення щорічного воркшопу «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств»і

IV квартал
2021
Реалізація проектів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Питання електронної комерції регулюється відповідно до Закону України “Про електронну комерцію”, яким визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Розвиток електронної комерції є важливою складовою цифровізації економіки України та інтеграції до цифрового ринку ЄС.

Питання інтеграції України до цифрового ринку ЄС розглядалось 22-23 листопада 2018 року у Києві на Третьому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС, під час якого обговорено питання реформування сфери інтелектуальної власності, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, доступу України до системи RAPEX, лібералізації автомобільних перевезень між Україною та ЄС та подальших спільних кроків у цьому напрямі тощо. Відзначено, що інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є першочерговим із пріоритетних завдань для України та запропоновано стороні ЄС підготувати політичний документ для ухвалення його на засіданні Ради асоціації, який би започаткував спільний процес співпраці у сфері цифрової економіки, окреслив би його основні принципи, часові рамки та очікуваний кінцевий результат. Сторонами досягнуто домовленості щодо проведення стороною ЄС, по-перше, попередньої оцінки Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, по-друге, оцінки наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки (лист Мінекономрозвитку від 10.01.2019 № 01/2135-19).

У рамках Міністерської зустрічі з питань цифрової економіки ініціативи ЄС “Східне партнерство” (28.02.2019, м. Бухарест) Першим віце-прем’єр-міністром – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубівим були обговорені питання інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС з Віце-президентом ЄК з питань цифрового ринку А. Ансіпом.

Довідково: звіт про відрядження української делегації було надіслано до Кабінету Міністрів України листом від 12.03.2019 № 4323-01/10630-01.

Під час зустрічі Європейська сторона висловила підтримку українським ініціативам у цифровій сфері, а саме підтвердила намір проведення двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС та наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки.

Європейська сторона вважає, що спільний план дій у згаданому напрямі буде сформовано на основі результатів візиту експертної місії ЄС.

Відповідно до інформації Представництва України при ЄС (лист від 17.03.2019 № 3111/14-200-510), отриманої за результатами консультацій з ГД ЄК “Коннект” та Групою підтримки України, найбільш ймовірний початок роботи експертної місії ЄС – друга половина травня 2019 року.

01.07.2019 ЄК через секретаріат Комітету асоціації у торговельному складі передала українській стороні результати 1-го етапу аналізу проекту Дорожньої карти.

15.08.2019 заплановано початок роботи експертної місії ЄС.

Представник Мінекономіки взяв участь у робочій зустрічі мережі EU4Digital eTrade, що функціонує в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство" у жовтні 2019 року, у м. Гельсінкі, Фінляндська Республіка) під час якої було обговорено дії, що визначено країнами Східного партнерства для реалізації заходів у сфері електронної торгівлі у рамках проекту EU4Digital та для забезпечення своєчасної реалізації цілей, визначених у Спільному робочому документі “20 досягнень до 2020 року”.

Мінекономіки 
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Директиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі-продажу товарів в мережі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено підгрунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 № 3631-06/55721-03 направлено на погодження до заінтересованих органів, зокрема,  Мінцифри, та оприлюднено на веб-сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2019
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання
IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019-2020 роках Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі - КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автоматизованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (захисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ-платформи допоможе заінтересованим сторонам (українським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономіки. Разом із використанням

ІТ-платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельного захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.