Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконується

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проєктів.

17.11.2020 в онлайн–форматі відбувся круглий стіл на тему: «Інноваційний розвиток Вінницького регіону та смарт–спеціалізація: стан та проблеми». Захід проведено у рамках реалізації проєкту ре- гіонального розвитку «Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної полі- тики регіонів України на основі «розумної спеціалізації», в якому Вінницька область обрана одним із пілотних регіонів України. Основна мета проєкту – вдосконалення інноваційної інфраструктури регіонів України та інноваційної політики, встановлення постійного діалогу між суб’єктами іннова- ційної діяльності, імплементації принципів «розумної спеціалізації» та нових інструментів реалізації регіональних інноваційних політик.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробіт- ництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

30.07.2020 підписано Меморандум про співпрацю між Київською обласною державною адміні- страцією, Агенцією регіонального розвитку Київської області, Асоціацією «Українська асоціація меблевиків» та Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Метою Меморандуму є консолідація зусиль сторін, спрямована на формування кластеру «Меблевий кластер Київщини», задля впровадження якісно нового рівня співробітництва між промисловими підприємствами з виготовлення меблів та виробів з деревини, їх постачальниками, а також вчени- ми наукових установ та освітніх закладів для подальшого розвитку промислового, інноваційного, експортного потенціалу Київської області та створення інноваційної екосистеми регіону.

18.08.2020 підписано Меморандум про співпрацю між Агенцією регіонального розвитку Київської та Обухівської міської ради. В рамках цієї Угоди міськрада, як перспективна об’єднана громада, матиме усі можливості для покращення інвестиційної привабливості та зможе залучати інвесто- рів для притоку інвестицій.

18.08.2020 підписано Угоду про взаєморозуміння та співробітництво між виконавчим комітетом Обухівської міської ради та ПАТ «ВФ Україна» («Vodafon»). Основною метою підписання цієї угоди є впровадження інноваційних проєктів в галузі Smart City інфраструктури, покращення комфорту, якості життя мешканців Обухівської міської ОТГ, розвитку цифрової інфраструктури.

На даний час в місті Фастів діє промислово–логістичний кластер «FastIV». Послуги, які забезпечує зазначений кластер: сукупність географічно сконцентрованих суб’єктів, діяльність яких здійсню- ється в економічній сфері та спрямована на виробництво продукції, забезпечення її логістики, супроводження інформаційних комунікацій, надання інституціональних послуг.

12.12.2020 відбулася презентація проєкту «Території пріоритетного розвитку Бучанської міської громади», в рамках якої планується створити вантажний транспортно–логістичний хаб на базі ДП «Антонов», інноваційний медичний кластер, IT–кластер, науково–освітній кластер та кластер олім- пійських видів спорту.

До Реєстру індустріальних (промислових) парків включено 7 індустріальних парків, які розмі- щені в області. На стадії реєстрації індустріальних (промислових) парків «ПАТОН» (смт Глеваха).

У Макарівському районі ініційовано будівництво Агро–індустріального парку з переробки та продажу плодово–ягідної продукції «Агровесна». Мета – створення умов для підвищення дода- ної вартості плодово–ягідної продукції (наразі йде пошук інвесторів).

Одеська ОДА:

В Одеській області функціонує однин науковий парк – ТОВ «Науковий парк Одеського національ- ного політехнічного університету», яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових техноло- гій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення ін- дустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем елек- тричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо; науковим парком ре- алізовано наступні проєкти: створення науково–технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково–технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних роз’ємів реакторів» енергоблоків ВВЕР–1000» ПМ–Т.0.03.415–16» у частині розрахун- ку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».

В процесі реалізації перебуває проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилю- вачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів МВ–43і апаратури виміру вібрації УИПВ–9. Реалізація проєкту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА:

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що на- дає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.

Також проводиться робота щодо підтримки стартапів та навчально–наукових центрів:

  • у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, які мають іноземних партне- рів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану, та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;

  • працює перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування.

  • на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахів- ців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

  • на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес–інкубатор та підприємницький клуб «YEP – StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проеєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник – Національний університет «Пол- тавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і со- ціально зумовлені наукові, науково–технічні та інноваційні.

    Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та пер- спектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Націо- нальним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєк- тів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Нату- ральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

Запроваджено пілотний проєкт у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох ро- ків вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти.

Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова:
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою «Energy Club». Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.

04.03.2020 – відкрито лабораторно–освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій: лабораторія фі- зико–хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загаль- ної хімії, Centre Ceramic Laboratory, PVCLab–лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
14.02.2020 – інститутом підписано трьохсторонню угоду з «Centrum Doradztwa Edukacyjnego» (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті», яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high–tech підприєм- ствах, розташованих на території Польщі.

12.03.2020 – підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка», «машинобуду- вання».

29.01.2020 – відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».

Харківський національний університет радіоелектроніки:

  • підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

  • розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках програми Єврокомісії RISE 2020;

  • розпочато реалізацію нового освітнього проєкту спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;

  • на кафедрі Проєктування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з ТОВ Фе- нікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудова- них систем управління»;

  • відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком Еразмус + Жан Моне.

Продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6–ти закладах Харківської об- ласті: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна ака- демія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій».

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти об- ласті таких як Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків- ський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний економічний універ- ситет імені Семена Кузнеця, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Український державний універ- ситет залізничного транспорту та Харківський національний технічний університет сільського госпо- дарства імені Петра Василенка.

Також зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ–інду- стрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 No 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ–індустрії в Україні» роз- порядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 No 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ–спільноти, як однієї з найбільш креа- тивних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ–конференцій, які проводить кластер.

26.02.2020 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки під- приємництва, інновацій та стартапів – сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес–інкубатор, бізнес–акселе- ратор, коворкінг, лабораторія–майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять досліджен- ня, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково–виробничий центр аутсорсингу «Інноваційна гібридна стратегія ІT–аутсорсингового партнерства з підприємства- ми», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес–інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, те- лекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real–time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково–дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служ- би України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково–дослідну та науково–технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій меха- нізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і приро- докористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально–науково–виробничих і навчально–виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічно- го землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інте- лектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який ста- не продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревооброб- но–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного уні- верситету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азер- байджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; пер- ший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–вироб- ничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–нау- ковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У верес- ні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та пер- спектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

IV квартал
2021
Реалізація проєктів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2021
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.