Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
Виконано

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

IV квартал
2019
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
Виконано

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

IV квартал
2020
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
Виконується

Впродовж ІІ кварталу 2020 року ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме:

Харчова та переробна промисловість-  Огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для м'ясної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; Огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; Тренди світового ринку борошняних кондитерських виробів; Огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; Тренди світового ринку шоколадних виробів; Огляд зовнішнього ринку ОАЕ

Всі сектори- Гайд: Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?; Гайд: TradeMap: як дослідити міжнародний попит на свій товар;

Машинобудування- Огляд вимог для кабелей; Огляд ринку аграрного; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; Огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для компанії; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС; Огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн;

Меблева промисловість- Тренди світового ринку меблів.

I квартал
2018
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
Виконано

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Мінекономрозвитку у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) розробляє секторальні та крос-секторальні експортні стратегії.

У 2018 році було проведено три раунди національних консультацій з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, участь в яких взяли понад 1500 представників бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об’єднань, а також профільні експерти, представники законодавчої та виконавчої влади. Під час даних консультацій, було обговорено сучасний стан та окреслені основні проблеми розвитку і фактори, що стримують конкурентоспроможність в кожному секторі та крос-секторі, визначені шляхи та пріоритети експортного розвитку України. Напрацювання національних консультацій узагальнюються експертами Міжнародного торговельного центру (ITC) та національними координаторами в Україні, які в подальшому будуть аналізуватися експертним середовищем, бізнес- та галузевими асоціаціями, представниками державних органів та профільними експертами в Україні.

Наразі Мінекономрозвитку розробляються проекти актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення експортних стратегій у секторах: “Технічне обслуговування повітряних суден” та “Інформаційно-комунікаційні технології”. На другий квартал 2019 року заплановано отримати напрацювання від експертів ITC ще по двох секторальних стратегіях: “Машинобудування” та “Креативні індустрії”. Опрацьовані та підготовлені проекти нормативно-правових актів, в установленому порядку, будуть направлені на розгляд до зацікавлених центральних органів виконавчої влади, установ та організацій.

Станом на 31.12.2019 розроблено проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року” та “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні до 2023 року” (далі – стратегія ТО ПС), які в установленому порядку направлено на погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, обласними держаними адміністраціями та установами.

Крос-секторальна експортна стратегія з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщені товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС, як в частині фізичної інфраструктури, так і в частині нормативно-правової бази.

Метою Стратегії ТО ПС є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування (ТО) повітряних суден (ПС), підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів ТО ПС в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки, трансформація українського сектору послуг ТО ПС у надійного експортера послуг з комерційного обслуговування авіаційних перевезень, створення в Україні привабливих умов для експортерів та інвесторів у секторі послуг

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019  № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Регіональний рівень

Житомирська ОДА: Реалізується Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року, основним цілями якої є стійкий розвиток багатогалузевої конкурентоспроможної економіки області, розвиток сільських територій та територій навколо міст області тощо.

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі  та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Івано-Франківська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери (просування і реклама місцевих туристичних продуктів), сільських територій (покращення доступу агровиробників до ринків збуту), забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Закарпатська ОДА: в області триває робота над розробкою регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років та плану заходів з її реалізації. Планом заходів передбачено розвиток зовнішньої торгівлі. Крім того, щоквартально в Закарпатській торгово-промисловій палаті проводяться міжнародні контактні дні. Зазначені заходи сприяють поширенню торговельної інформації та просуванню експорту.

Запорізька ОДА: рішенням Запорізької обласної ради від 14.03.2019 № 35 затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки (далі – Програма). Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово-економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Залучення іноземних інвестицій в регіон та ведення успішного міжнародного співробітництва неможливе без проведення належної інформаційної кампанії щодо потенціалу регіону, тому Програма передбачає блок завдань та шляхів їх виконання у сфері презентації Запорізької області для іноземних партнерів.

Київська ОДА: проводиться робота щодо створення міжнародного аеропорту “Біла Церква” з мультимодальною інфраструктурою для вантажних та пасажирських авіаперевезень, а також розбудова сучасного центру технічного обслуговування і ремонту повітряних суден.

Кіровоградська ОДА: в області реалізуються:

  • Стратегія розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року,
  • Програма формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу області на 2017-2020 роки,
  • Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Кіровоградській області на 2016-2018 роки,  
  • Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-2023 роки.

Завдяки реалізації  заходів зазначених обласних програм  в області відбулася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту. У 2018 році обсяг експорту області збільшився на 25,5% порівняно з  2017 роком і склав 521,8 млн. дол. США.

До країн ЄС поставки на експорт склали 22,2% від загального обсягу експорту області, до країн Азії – 45,7%, до країн СНД – 19,1%.

Миколаївська ОДА: облдержадміністрацією розпочато роботу з розробки Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ-спеціалізації».

Одеська ОДА: Одеською обласною державною адміністрацією проводиться робота щодо розробки Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

Крім того, з метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де підіймались питання розширення співробітництва у сферах сільського господарства, харчових технологій, промисловості і торгівлі а також експорту та імпорту продукції.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розширення та поглиблення торговельно-економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською районною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компаніями, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів у сфері вітроенергетики- ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ “Овід II”, ТОВ “Овід III” загальною потужністю 302 Мвт.

Полтавська ОДА: реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року, однією із стратегічних цілей якої є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки, що забезпечить розширення експорту області та забезпечить створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційний розвиток існуючих підприємств.

Проводиться робота з розробки Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2027 року.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 – 2020 роки, заходи якої направленні, зокрема, на розширення експорту області.

В рамках зазначеної програми розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, який розміщено також на офіційному сайті облдержадміністрації.

З метою забезпечення інформаційної підтримки товаровиробників області сформовані буклети «Календар міжнародних виставок» за напрямками: автомобільна промисловість, транспорт, логістика; машинобудування (машини, обладнання, електроніка, автоматизація, оптика); агровиставки та с/г машинобудування; харчова промисловість; гірничодобувна, нафтова і газова промисловість; енергетика та енергоефективність; медицина та фармацевтика; туризм. Буклети розміщено на офіційному сайті облдержадміністрації та поширені в соціальній мережі Facebook.

Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки, яка, зокрема, передбачає впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом: організації та проведення регіональних семінарів, тренінгів у форматі круглого столу щодо енерго- та ресурсозбереження, впровадження новітніх технологій, з питань бізнес-планування, фінансових ресурсів та інших питань ведення бізнесу; організації засідань у форматі «круглих столів» щодо обговорення конкретних дій, формулювання запитів, розроблення та впровадження інновацій, що стосуються діяльності суб’єктів підприємництва; створення, підтримки та розвитку інформаційного ресурсу для взаємодії наукових та інноваційних організацій та підприємництва.

Також в області впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки.

На рівні районів області розроблені та успішно реалізуються програми, направлені на підтримку та розвиток малого і середнього підприємництва, партнерства між владою та бізнесом, аграрного комплексу. Зокрема, у місті Кременчуці на базі офісу КП “Інститут розвитку Кременчука” працює Бюро підтримки експорту, в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності та створено можливості для їх вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експортної діяльності. У жовтні 2019 року відбулися відеоконференції з питань сприяння розвитку експорту. Зокрема, підприємці мали можливість поспілкуватися з директором “Polbizconsulting” паном Славоміром Вачинські, а також обговорити питання щодо експорту української продукції до Словацької Республіки зі  словацьким експертом - керівником відділу зовнішньоекономічної діяльності регіональної торгової палати міста Нітра паном Іваном Бєлкою.

Затверджена нова Стратегія розвитку Полтавської області на період 2021-2027 роки.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 - 2020 роки. Зокрема, реалізовано заходи: -розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, у якому представлено сучасну продукцію товаровиробників області; працює Бюро підтримки експорту у місті Кременчуці на базі офісу КП «Інститут розвитку Кременчука», в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності, вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експорту. 

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва:  Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки. Протягом 2020 року в області проведено семінар для представників місцевого бізнесу «5-7-9» щодо реалізації програми у м. Кременчуці, а також регіональну зустріч з представниками влади, бізнесу та екосистеми підтримки розвитку підприємництва «Доступні кредити 5–7–9 %» у м. Полтаві. 
У напрямку розвитку туристичної галузі області: впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки, якою передбачено: організацію заходів подієвого туризму міжнародного рівня за визначеними пріоритетами; підвищення ефективності використання можливостей, пов'язаних з участю Полтавщини у Всеукраїнських та міжнародних асоціаціях регіонів, міст та інших партнерствах із: Словаччиною, Угорщиною, Австрією, Німеччиною та Польщею; подальше розширення співпраці з містами і регіонами України, закордонними містами-партнерами, міжнародними туристичними організаціями; реалізація спільних проєктів з містами Падуя (Італія) та Вроцлавом (Польща),а також іншими містами Європи та світу; впроваджується Маркетингова стратегія міста Миргорода, розробка якої стала вимогою реалізації Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2028 року. Одним з головних завдань Маркетингової стратегії визначено зміцнення та поширення позитивного іміджу міста Миргорода, сприяння промоції послуг місцевого бізнесу та туристичних продуктів на вітчизняних і світових ринках.

Рівненська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Рівненської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери, сільських територій, забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Розробляється стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням підходів смарт-спеціалізації.

Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; Обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019-2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто-орієнтованим підприємствам області.

Тернопільська ОДА: з метою виконання заходів та завдань, передбачених Експортною стратегією України, обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 березня 2018 року № 225-од План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України („дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки.

Харківська ОДА: в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2020 року, яка є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм. Також в області в області розпочато роботу щодо розроблення Стратегії розвитку Харківської області на період 2021-2027 років.

Також, фахівцями ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» за підтримки Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розроблено та подано проект регіонального розвитку «Харківська область – регіон інноваційних об’єктів туристичної інфраструктури» для внесення на розгляд Регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC), експертних висновків членів робочих підгруп з розробки Стратегії.Згідно з проведеними розрахунками в Харківській області було визначено ВЕД, які мають найбільший інноваційний потенціал до розвитку: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (КВЕД 21), виробництво машин і устаткування (КВЕД 28), виробництво енергетичного устаткування (КВЕД 27), виробництво авто- транспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (КВЕД 29, КВЕД  30). Згідно з дослідженням JRC потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);  виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42). 

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).
Процес уточнення пріоритетів SMART-спеціалізації триває та знаходиться на різних етапах готовності через тривалість підприємницького відкриття (EDP).

Херсонська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Херсонської області на період до 2020 року, яка розроблена відповідно до методології проекту Європейського Союзу “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні”. Між облдержадміністрацією та Фондом “Східна Європа” підписано Меморандум про співпрацю щодо реалізації в області Програми “Лідерство в економічному врядуванні”, яка впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). В рамках Програми розроблені щорічна оцінка ділового клімату в Херсонській області, регіональний, експортний профіль області.

На виконання меморандуму від 29 вересня 2017 року про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

Відповідно до реалізації плану реалізації меморандуму:

- 31 січня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

- 26 березня цього року на базі Інституту зрошуваного землеробства проведено курс лекцій щодо основних аспектів ведення зрошуваного землеробства для співробітників і головних агрономів компанії «Монсанто Семенс – Україна»;

- 27 березня 2019 року в Херсоні з робочим візитом перебував Президент Національної академії аграрних наук України Я.М.Гадзало, який провів нараду з директорами Інститутів, дослідних станцій і дослідних господарства Херсонської та Миколаївської областей, де керівники установ і підприємств поінформували про співпрацю між науковими установами та дослідними господарствами мережі НААН щодо впровадження у виробництво інноваційних передових технологій аграрної науки.

11 – 14 червня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників установ системи НААН. Вчені провели курс лекцій та на практиці продемонстрували учасникам курсів технології вирощування с/г культур, сучасні розробки та досягнення;

12 червня 2019 року проведено Міжнародний день поля з питань вирощування озимих і ярих зернових, технічних та бобових с/г культур на зрошуваних і неполивних землях. Учасники заходу ознайомились з науковими досягненнями та розробками, оглянули демонстраційні полігони новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної аграрної науки. Гостям презентували інноваційні технології штучного зволоження у зрошуваному землеробстві, використання сучасних інструментів, інформаційних засобів у польових умовах та сучасну техніку.

18 червня 2019 року в рамках виконання спільного українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунтів та продуктивність сільськогосподарських культур» приїздили представники Державного університету штату Огайо (США) Том Уорлі та Рафік Іслам для підведення підсумків виконання та обговорення подальшої сумісної з Інститутом зрошуваного землеробства НААН науково-дослідної роботи.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції «Створення умов для реалізації експортного потенціалу» у рамках щорічної Південної агропромислової виставки «Фермер-2019», яка проходила 27 лютого 2019 року на території ККЗ «Ювілейний» у м. Херсон. Зазначений захід проводився за участю представників ТПП України, митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного торгового центру (ІТС) «Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості».

Чернівецька ОДА: протягом 2018 року вживались заходи для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Буковини, розвитку спортивного туризму та збільшення потоку туристів на території.

Чернігівська ОДА: З метою підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та диверсифікації ринків збуту продукції товаровиробників, створення умов для розвитку міжнародного співробітництва, інформаційної підтримки суб’єктів господарювання сфери виставкової діяльності, розширення участі підприємств і організацій області у національних та загальнодержавних виставково-ярмаркових заходах, активізації виставково-ярмаркової діяльності в області реалізується Програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина – конкурентоспроможний регіон».

Київська МДА: розроблено Концепцію нарощування промисловими підприємствами міста Києва експортного потенціалу, у тому числі до країн ЄС, з метою визначення наявних та можливих інструментів підтримки експортоорієнтованих промислових підприємств м. Києва для збільшення ними експортування продукції, нарощування їхньої частки на ринках інших країн світу, виходу на нові ринки збуту.

Розробка та створення Концепції включала:

- аналіз стану розвитку промислового комплексу міста Києва та зовнішньо-економічної діяльності промислових підприємств м. Києва у 2014-2017 рр.

- аналіз можливостей промислового комплексу м. Києва в частині виготовлення конкурентноспроможної продукції для зовнішнього ринку;

- вивчення попиту на традиційних ринках збуту продукції київських підприємств; вивчення нетрадиційних ринків збуту для товарів київського виробництва;

- визначення факторів, які стримують чи унеможливлюють експорт київських товарів;

- очікувані результати реалізації Концепції на прикладі одного з промислових підприємств по кожному виду промислової діяльності;

- аналіз існуючих механізмів взаємодії Київської міської державної адміністрації з підприємствами приватної форми власності у м. Києві; визначення проблемних факторів;

- розробку Плану заходів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2018 – 2020 роки з реалізації Концепції щодо нарощування експортного потенціалу промислових підприємств м. Києва, в тому числі в країни ЄС.