1. Головна
  2. Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

Визначення та реалізація пріоритетних проектів розвитку та модернізації транспортної та логістичної інфраструктури, а також потреби перспективних секторів, визначених Експортною стратегією України (“дорожньою картою” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки, у транспортній інфраструктурі за такими основними напрямами:

  • створення проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”
  • внутрішні водні шляхи (річкові порти)
  • українські залізниці;
  • регіональні аеропорти
19.03.2021
Відповідальний виконавець
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Міністерство фінансів України
Міністерство інфраструктури України
Державна митна служба України
IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

0%
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
IV квартал
2018

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.
IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
0%
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
IV квартал
2019
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

  • підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;

  • забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;

  • удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;

  • розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;

  • проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;

  • участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;

  • імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;

  • підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;

  • удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;

  • розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

 

0%
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
II квартал
2020

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

  • підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;

  • забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;

  • удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;

  • розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;

  • проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;

  • участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;

  • імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;

  • підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;

  • удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;

  • розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

 

Забезпечення виконання Експортної стратегії України (“дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки, розроблення та затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій

09.08.2021
Відповідальний виконавець
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Міністерство фінансів України
Міністерство інфраструктури України
Міністерства культури та інформаційної політики України
Торгово-промислова палата України (за згодою)
Київська міська та обласні держадміністрації
Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)
IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

  1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.

  2. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.

  3. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Станом на 30.06.2021:

1.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд

Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки.

2.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

3.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном).

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки.

Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади:

- енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);

- виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42);

- авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42);

- створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності:

- біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42;

- інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42);

- креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);;

- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Полтавська ОДА:

У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки.

У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

0%
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
IV квартал
2018

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

  1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.

  2. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.

  3. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Станом на 30.06.2021:

1.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд

Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки.

2.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

3.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном).

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки.

Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади:

- енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);

- виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42);

- авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42);

- створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності:

- біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42;

- інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42);

- креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);;

- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Полтавська ОДА:

У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки.

У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

Розроблення комплексу заходів, що стосуються ринків країн у фокусі

19.03.2021
Відповідальний виконавець
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Міністерство інфраструктури України
Міністерство закордонних справ України
Державна установа "Офіс з просування експорту України"
IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
Виконано

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

100%
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
IV квартал
2018

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.
IV квартал
2019
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
Виконано

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

100%
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
IV квартал
2019

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).
IV квартал
2020
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
Заплановано до виконання
0%
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
IV квартал
2020
IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
Виконується

Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» підготовлено та розміщено на сайтах (me.gov.ua та https://epo.org.ua/) торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості проведено дослідження із визна- чення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також проведено серію освітніх подій з країнами у фокусі «Export Talks», метою яких стало ознайомлення українських експортерів з можливостями та потенціалом виходу на ринок, вимогами, головними трендами, споживчими особливостями цільового ринку.

Запущено «Хелпдеск для експортерів до ЄС» – веб–сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС (далі Хелпдеск).

Впродовж 2020 року Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме: харчова та переробна промисло- вість – огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для м’ясної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; тренди світового ринку борошняних ко- ндитерських виробів; огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; тренди світового ринку шоколадних виробів; огляд зовнішнього ринку ОАЕ.

Всі сектори – гайд: «Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?»; гайд: «TradeMap: як дослі- дити міжнародний попит на свій товар»;

Машинобудування – огляд вимог для кабелів; огляд ринку аграрного; огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для 

компанії; огляд вимог до продукції на ринку ЄС; огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн.

Меблева промисловість – тренди світового ринку меблів.

З початком пандамемії COVID–19 запущено нову послугу – огляди трендів світового ринку.

МЗС:

В рамках Ради експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у нала- годженні контактів з вітчизняними партнерами.

0%
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
IV квартал
2021

Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» підготовлено та розміщено на сайтах (me.gov.ua та https://epo.org.ua/) торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості проведено дослідження із визна- чення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також проведено серію освітніх подій з країнами у фокусі «Export Talks», метою яких стало ознайомлення українських експортерів з можливостями та потенціалом виходу на ринок, вимогами, головними трендами, споживчими особливостями цільового ринку.

Запущено «Хелпдеск для експортерів до ЄС» – веб–сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС (далі Хелпдеск).

Впродовж 2020 року Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме: харчова та переробна промисло- вість – огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для м’ясної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; тренди світового ринку борошняних ко- ндитерських виробів; огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; тренди світового ринку шоколадних виробів; огляд зовнішнього ринку ОАЕ.

Всі сектори – гайд: «Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?»; гайд: «TradeMap: як дослі- дити міжнародний попит на свій товар»;

Машинобудування – огляд вимог для кабелів; огляд ринку аграрного; огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для 

компанії; огляд вимог до продукції на ринку ЄС; огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн.

Меблева промисловість – тренди світового ринку меблів.

З початком пандамемії COVID–19 запущено нову послугу – огляди трендів світового ринку.

МЗС:

В рамках Ради експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у нала- годженні контактів з вітчизняними партнерами.

Завершення розроблення нової редакції Транспортної стратегії України

19.03.2021
Відповідальний виконавець
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Міністерство інфраструктури України
Міністерство закордонних справ України
Торгово-промислова палата України (за згодою)
Галузеві та бізнес-асоціації (за згодою)
I квартал
2018
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
Виконано

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

Звіт за 2018 рік.

100%
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
I квартал
2018

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

Звіт за 2018 рік.