Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

До створення єдиного експортного веб-порталу відповідна інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС,  ДФС, Держпродспоживслужба.

На офіційному сайті МОН розміщено каталог “Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН України” 

 

IV квартал
2021
Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій
Виконується

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України "Про розвиток інновацій" (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514). Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України "Про розвиток інновацій". Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку. оновити

29.07.2019 за участі заінтересованих центральних органів влади виконавчої, бізнесу та громадськості було проведено стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономіки може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Державна установа "ЮКРЕЙНІНВЕСТ" (раніше ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”) спільно з компаніями Deloitte і Kinstellar та аналітичним центром EasyBusiness провела дослідження наявності інвестиційних бар’єрів в Україні. Зокрема, здійснено опитування представників бізнес-спільноти, міжнародних фінансових організацій, експертів та консультантів. Також визначено основні бар’єри, що можуть стримувати прихід інвестицій в Україну. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо усунення інвестиційних бар’єрів в Україні.

09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Відповідно до Каталогу, міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”.

У 2019 році прийнято 3 363 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 891, з європейськими  –  1 722.На 01.01.2020 національний фонд нормативних документів становить 26 227 документів, з них 17 248 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 8 137 – з міжнародними; 9 111 – з європейськими. о Програми робіт з національної стандартизації на 2019 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 25.02.2019 № 33, та Додатку 1 до неї включено 5 068 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 3 932 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій.
Основним завданням Фонду є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Проекти на стадіях pre-seed можуть отримати грант на суму 25 000 доларів США, на стадіях seed –грант на суму 50 000 доларів США.
Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим українським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб-порталі за інтернет-посиланням https://usf.com.ua/.
Протягом 2020 року проведено 6 Pitch Day.
 

 

IV квартал
2021
Прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні та на вдосконалення механізмів правової охорони географічних зазначень і традиційних продуктів
Виконується

У 2018 році прийнято Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” від 15.05.2018 року № 2415-VIII та Закон України “Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 04.09.2018 року № 2514-VIII (розробник – Мінекономрозвитку).

Мінекономрозвитку здійснює супроводження у ВРУ наступних проектів законів:

  1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав” (реєстр. №7539) – на доопрацюванні в Комітеті ВРУ перед першим читанням;
  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів” (реєстр. № 5694) – рекомендований Комітетом ВРУ до прийняття у 2-му читанні та в цілому;
  3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень” (реєстр. № 6023) – рекомендований Комітетом ВРУ до прийняття у 2-му читанні та в цілому;
  4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей” (реєстр. № 7538) – готується до повторного першого читання;
  5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності” (реєстр. № 5699) – готується до повторного першого читання.
  6. Крім того, 19.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» № 111-IX (набув чинності 26.09.2019), а 20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» № 123-ІХ (09.10.2019 Закон був підписаний Президентом України та набере чинності 01.01.2020).
  7. Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 7539) було відкликано.

Наразі Мінекономіки розробляється законопроєкт «Про авторське право і суміжні права», спрямований на імплементацію норм Угоди про асоціацію.

Узгоджуються із заінтересованими ЦОВВ розроблені Мінекономрозвитку проекти Законів:

  1. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної власності на винаходи (корисні моделі), промислові зразки і торговельні марки”
  2. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності”.

У ВРУ 17.09.2018 року зареєстровано депутатський проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності” (реєстр. № 9088).

Щодо вдосконалення механізмів правової охорони географічних зазначень

20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» № 123-ІХ (09.10.2019 Закон був підписаний Президентом України та набере чинності 01.01.2020). На виконання положень цього Закону Мінекономіки наразі розробляються відповідні нормативно-правові акти.

Мінагрополітики: Мінагрополітики спільно з експертами проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» продовжують роботу над розробкою спеціального законодавства, що врегулює питання захисту ГЗ для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, для вина, для спиртних напоїв.

Наразі робоча версія законопроекту про ГЗ для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування аналізується експертами проекту ЄС на відповідність положенням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1151/2012 від 21 листопада 2012 року про схеми якості для сільськогосподарських і харчових продуктів.

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконано

Національний рівень

Міністерством освіти та науки України започатковано проекти “Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України” та “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 569-р затверджено розподіл бюджетних коштів за проектами регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України. Це дозволить, зокрема, фінансувати проекти регіонального розвитку інноваційної економіки та інвестицій.

З листопада 2018 року розпочато виконання проекту “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”, в рамках реалізації якого передбачено:

  • створення Міжрегіонального офісу трансферу знань на базі МОН України та УкрІНТЕІ для підтримки, методично-інформаційного супроводу та координації регіональних мереж трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу технологій в Харківській області на базі регіонального центру трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу знань та цифрових технологій Південного регіону на базі створення в Одеській області регіонального центру трансферу знань та цифрових технологій;
  • створення міжрегіональної інформаційно-технологічної платформи трансферу технологій колективного використання з використанням європейського підходу відкритих інновацій для залучення потенціалу регіональних інституцій та бізнесу;
  • створення міжрегіональної системи трансферу технологій, що забезпечуватиме підтримку інноваційної діяльності з використанням інтегрованих інформаційних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 року № 733 “Деякі питання реалізації у 2018-2020 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року” затверджено план заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яким передбачено:

  • впровадження системи стратегічного планування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізацій з урахуванням світових ринкових та технологічних тенденцій інноваційного розвитку, конкурентоспроможних напрямів економічної діяльності;
  • врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки суб’єктів господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність відповідно до цих пріоритетів.

Постановою схвалено сім програм регіонального розвитку, які фінансуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 827 в рамках Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України. Серед цих програм затверджена програма “Інноваційна економіка та інвестиції”, метою якої є підвищення конкурентоспроможності українських регіонів, зокрема шляхом формування сприятливого інвестиційного середовища, створення умов для активізації інноваційних процесів з урахуванням принципів смарт-спеціалізації. Програма зосереджена передусім на реалізацію напрямів “Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів” та “Стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури та підтримка інноваційної діяльності”, що дасть змогу збільшити питому вагу інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції шляхом створення інституційних умов для розвитку інноваційної інфраструктури та розвитку науково-інноваційного співробітництва з реальним сектором регіональної економіки. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 596-р переможцями I конкурсного відбору визначено, зокрема, 10 проектів регіонального розвитку, спрямованих на розбудову інноваційної економіки та збільшення обсягів залучення інвестицій в регіональні економіки, а саме:

  1. Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій;
  2. Створення авіаційного кластера як “точки зростання” економіки Кіровоградського регіону;
  3. Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України на основі “розумної спеціалізації” (м. Київ, Київська, Вінницька, Миколаївська та Харківська області);
  4. Проект створення інноваційного бізнес-інкубатора на базі індустріального парку міста Дніпра;
  5. Інструменти розвитку бізнесу Львівської області;
  6. Інформаційно-аналітична підтримка підвищення енергоефективності та інвестиційно-інноваційного розвитку господарського комплексу Львівської області;
  7. Інноваційний кластер “Регіональний інноваційний HUB (RInnoHUB) (Миколаївська область);
  8. Інтеграція освіти, науки і виробництва – інноваційна модель регіонального розвитку (Миколаївська, Херсонська області);
  9. Створення проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні (Івано-Франківська область);
  10. START_UP УНІВЕРСИТЕТ (Одеська область).

У 2017 році Україною отримано кошти другого траншу у сумі 5,5 млн. євро або 172,5 млн. грн., а наприкінці 2018 року – третього траншу у сумі 9,5 млн. євро, які у 2019 році також спрямовуватимуться на реалізацію проектів регіонального розвитку.

Держагентством з питань електронного урядування розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання розвитку та створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету для подолання цифрової нерівності”, яким передбачається затвердження Національного Плану широкосмугового доступу до інтернету (погоджується з ЦОВВ) з метою забезпечення всіх шкіл якісним, високошвидкісним інтернетом, що сприятиме створенню інноваційних центрів у всіх регіонах України, забезпеченню кожного населеного пункту якісним інтернетом, стимулюватиме підвищення рівня економічної конкурентоспроможності, створенню нових робочих місць та вільного доступу всіх громадян України до інформації будь-якого типу та об’єму.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА: З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проектів.

Донецька ОДА: 1) Донецькою обласною державною адміністрацією спільно з  ДП «Український науково-дослідний інститут скла» в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка. На теперішній час дана стратегія узгоджується  з потенційними учасниками кластеру.

2) Затверджено комплексну програму економічного розвитку сільських територій Донецької області на 2018-2020 роки (розпорядження голови обласної держадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 08 травня 2018 року № 588/5-18), яка сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва на селі, створенню нових або розширенню існуючих виробничих потужностей та робочих місць у сільській місцевості. Зазначена програма передбачає сприяння кластеризації економіки агропромислового комплексу регіону шляхом створення молочного, м’ясного, овочевого та плодових агрокластерів. 

Закарпатська ОДА: З метою покращення інноваційного середовища та створення ефективної інноваційної інфраструктури засновано Науковий парк „Ужгородський національний університет”. Інноваційна діяльність Наукового парку спрямована на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області шляхом упровадження результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ, ефективного використання наявного наукового потенціалу, широкого залучення вітчизняних та закордонних науково-технічних розробок.

Для ефективної реалізації запланованого визначено шість основних різносторонніх напрямів. Зокрема, упровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєння альтернативних джерел енергії; машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; упровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.

Крім того в області триває робота щодо реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, до основних завдань і цілей якої є розвиток інноваційної інфраструктури: а саме підтримка МСП, відновлення роботи підтримки підприємництва Закарпатській області, стимулювання співробітництва між закладами освіти, науково-дослідними установами та підприємствами, а також розвиток бізнес-освіти.

В межах програми підвищеня конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019-2020 роки у червні 2020 року проведено засідання конкурсної комісії на якому визначено термін проведення конкурсу, умови та критерії відбору бізнес-проектів учасників конкуру. Крім того реалізується проект «трикутник знан» учасниками якогоєнаукові інституцї області, представники бізнес-середовища та влади. Розроблені заходи з реалізації  Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, якими передбачено розвиток регіональної інноваційної інфраструктури,а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стмулювання співробітництва між навчальними закладами, науково-дослідними установамиі підприємствами області; розвиток бізнес-освіти.  

Івано-Франківська ОДА: Програмою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2020 року визначено розвиток елементів інноваційної інфраструктури. В області налічується близько 20 інноваційних інституцій, до складу яких входять в переважній більшості підрозділи вищих навчальних закладів, науково-дослідні інститути, науково-виробничі компанії, науковий та індустріальний парки, громадські організації.

Кіровоградська ОДА: В області здійснюється реалізація Програми впровадження регіональних наукових досліджень у промислове виробництво Кіровоградської області на 2017-2020 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 283  (далі-Програма). 

Вживалися заходи щодо створення  на території області двох агропромислових кластерів, які займатимуться розробкою різноманітних видів обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

У рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області "Електронна Кіровоградщина" на 2017-2019 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 284, проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції "ІТ-Альянс 4.0" на базі Льотної академії НАУ. 25 вересня 2018 року на базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів"SafeusDroneCo., Inc" (Республіка Корея).

Львівська ОДА: З метою забезпечення промисловості Львівщини якісними кадрами, сучасними інноваційними рішеннями, продукування ефективних стратегічних механізмів індустріального розвитку, обласною державною адміністрацією розроблено ініціативу “Львівський промисловий ХАБ” (надалі – ХАБ). ХАБ - це створення регіонального науково-практичного центру із розвитку освіти і промисловості.

Функціональна структура ХАБу передбачає дві основні складові: Центр аналітичного забезпечення та галузеві промислові кластери, котрі у своїй синергії повинні забезпечувати виконання вищезгаданих завдань та продукування точок економічного зростання.

Луганська ОДА: Регіональною цільовою програмою розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва на 2018-2020 роки та Планом заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року передбачено створення бізнес-інкубатора у 2019-2020 роках. При Донецькому державному технічному університеті створений Інноваційний центр, що надає освітні послуги з питань ведення бізнесу та підприємницької діяльності, та в рамках діяльності якого діє креативний простір для студентів і молодих підприємців. Результатом діяльності Інноваційного центру ДонДТУ стала підготовка бізнес-плану для участі в програмі малих грантів ПРООН “Підтримка підприємництва серед ВПЛ і місцевого населення Донецької та Луганської областей”. Підсумком участі в програмі стала перемога в конкурсі на отримання гранту в сумі 158,900 тис грн для відкриття мовної школи та ІТ-академії.

Миколаївська ОДА: Проведено презентацію Інноваційного кластеру “RInnoHUB у м. Первомайськ на конференції “Ефективний кредит” за участі 120 підприємців м. Первомайськ та районів області. Також проведено презентацію проекту у філіалі НУК ім. адмірала Макарова в м. Первомайську, на постійній основі проводяться презентації проєкту для студентів, наукових співробітників та представників бізнесу.

Проведено 8 мікро-презентацій кластеру на різноманітних заходах.

Оголошено відкритий конкурс стартап-проектів, реєстрація на який почалась 01.03.2019  Фінал конкурсу планується у листопаді 2019 року.

Розроблено навчальний план стартап-школи “Ri-STAR”. Відкриття стартап-школи заплановано на початок квітня 2019 року.

В області  продовжується  реалізація проекту Інноваційний кластер «Регіональний інноваційний HUB» (RInnoHUB)».

Ведуться перемовини щодо можливості залучення учасників проєкту RInnoHUB до програми ЄС з міжнародного обміну «Erasmus for young Entrepreneurs». Програмою передбачено навчання підприємців у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях

З метою підвищення професійного рівня викладачів та отримання міжнародного досвіду у сфері аграрної освіти Миколаївським національним аграрним університетом впроваджено програми обмінів із центром МАШАВ (Ізраїль) та FEP (США). Для розширення партнерських відносин продовжено співпрацю МНАУ з Таджицьким аграрним університетом, Казахським науково-дослідним інститутом ґрунтознавства і агрохімії, Вищою школою економіки Міланської політехніки.

У Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова проведено панельну дискусію «Цифрові навички для е-урядування та інформаційної безпеки», участь у якій взяли Посол Естонії в Україні, представники Департаменту кіберполіції України, експерти U-LEAD | EGOV4UKRAINE та ін. 

Делегацією Миколаївського національного університету  імені В. О. Сухомлинського у березні п.р. презентовано результати наукових досліджень під час Міжнародної наукової конференції «Multilingualism and Multilingual Educationі у Білефельдському університеті прикладних наук (Німеччина).

У травні команди Чорноморського національного університету імені Петра Могили посіли ІІ місце (розробки у сфері допомоги немовлятам) на Всеукраїнському фестивалі інновацій та ІІІ – у Конкурсі стартап-проєктів ІТ-Eureka (проєкт Home Mappy для допомоги людям із слабким зором).

У вересні 2019 року під час заходів, присвячених «Дню підприємця 2019», проведено бізнес-інкубатор для студентів та конференцію «Інновації як основа сучасного підприємства».

На базі Регіонального фонду підтримки підприємництва відкрито Стартап школу RіStar (структурного елементу RInnoHUB). У листопаді заплановано проведення конкурсу стартап-проєктів.

В соціальній мережі Facebook створено сторінку та групу проєкту RInnoHUB, яка  наповнюється інформацією про інновації у світі та Україні, а також про плани та перспективи проєкту.

Одеська ОДА: Одеську область включено, як пілотний регіон за проектом смарт-спеціалізації, в рамках якого буде проведено заходи щодо виявлення підприємницького потенціалу Одеської області, пошуку інноваційних сфер, для включення до Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

В рамках впровадження пілотного проекту «Агропромисловий кластер з питань розвитку бджільництва» затверджено план заходів з реалізації у 2018 - 2021 роках пілотного проекту агро-еколого-рекреаційного кластеру в Тарутинському районі Одеської області «Фрумушика-Нова».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку», у порядку проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС конкурсною комісією, утвореною Мінрегіоном, по програмі регіонального розвитку «Інноваційна економіка та інвестиції» відібрано проект «START-UP Університет», ініціатором якого є Одеська обласна державна адміністрація. В рамках проекту передбачено функціонування коворкінгової зони як територіального осередку підвищення рівня економічної грамотності молоді, проведення бізнес-навчання за допомогою прослуховування відповідних курсів як в м. Одеса, так і в районах доступного (у фінансовому, часовому та географічному вимірах) бізнес-навчання в актуальних для молоді формі й змісті, проведення “Start-up battle” - конкурсів бізнес-проектів за участю в якості журі підприємців та потенційних інвесторів.

Питаннями інноваційних технологій в області займаються: південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ «ІНВАЦ», які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

МОН України та ДНУ "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" реалізує проект «Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій».

В Одеській області функціонує однин науковий парк –ТОВ «Науковий парк Одеського національного політехнічного університету» яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових технологій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення індустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо науковим парком реалізовано наступні проекти: створення науково-технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково-технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних розємів реакторів» енергоблоків ВВЕР-1000» ПМ-Т.0.03.415-16» у частині розрахунку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».
В процесі реалізації перебуває проект щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів  МВ-43і апаратури виміру вібрації УИПВ-9. Реалізація проекту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА: облдержадміністрацією спільно з провідними закладами вищої освіти регіону наразі розробляється проект програми розвитку науки та інноваційної діяльності Полтавської області. З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відкрили першу в області Стартап-школу, створену спільно з інноваційним холдингом “Sikorsky Challenge” за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців.

З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка діє Стартап-школа «Sikorsky Challenge», створена спільно з інноваційним холдингом за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців. Студенти, молоді вчені та науковці протягом 9 місяців разом з досвідченими тренерами з Ізраїлю, США та України працювали над пошуком нових ідей, розробляли бізнес-моделі, вчилися як залучати інвестиції у свої стартапи та створювати бізнес-проекти.

20 червня 2019 року відбувся перший випуск. 46 випускників школи презентували 12 проектів, кращий з яких отримав фінансову винагороду на розвиток свого стартапу.

На базі Полтавського університету економіки і торгівлі діє бізнес-інкубатор та StartUp клуб YEP. Також у 2019 році заклад вищої освіти обрано для участі у програмі підтримки підприємництв у співпраці з Університетом Порстсмуту (Велика Британія).

Підтримка стартапів та навчально-наукових центрів:
-    у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап-школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес-інкубатор, які мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;
-    працює перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування. 
-    на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг-центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;
-    на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес-інкубатор та підприємницький клуб «YEP - StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні.

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.                            

Рівненська ОДА: У травні 2018 року сім IT-компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT-кластер "Rivne It Cluster". В подальшому до роботи кластеру планується залучення не тільки софт, а й хард компаній, які працюють у місті. Громадське об’єднання "Rivne It Cluster" упродовж 2018 року провело декілька заходів, зокрема виставку ІТ вакансій (листопад). У листопаді 2018 року було підписано Меморандум про співпрацю з виконавчим комітетом Рівненської міської ради, який передбачає досягнення наступних цілей: розвиток галузі інформаційних технологій, еко-системи, популяризація міста Рівне, як міста, де комфортно жити та працювати ІТ спеціалістам.

Наприкінці 2018 року громадська організація "Центр сприяння бізнесу" запровадила проведення у Рівному інформаційних заходів для підприємців регіону у форматі "Бізнес - сніданку". З початку року вже проведено 4 тематичних бізнес-сніданки та 28.03.2019 року відбудеться черговий. Серед тем, які висвітлюються під час заходу, зокрема: Digital-маркетинг; проведення перевірки Державною регуляторною службою України; мотивація персоналу, оцінка ефективності роботи компанії; відео-контент та стратегії просування в інтернеті для бізнесу; безпека бізнесу, основи фізичної, інформаційної та економічної безпеки. Окрім цього, на офіційній сторінці Центру сприяння бізнесу постійно розміщуються аналітичні матеріали, поради та рекомендації з актуальних для бізнесу питань.

Cумська ОДА: у Сумському університеті створено та функціонує Центр науково-технічної і економічної інформації, який опікується комплексом питань, що пов’язані з інноваційною діяльністю та трансфером технологій. Центром створено та підтримуються бази даних “Науково-технічні розробки Сумського державного університету” та “Технологічні запити Сумського державного університету”, ведеться регіональний інформаційний ресурс інноваційних розробок та проводиться інформування про можливості комерціалізації наукових розробок. Функціонує університетський офіс Національної мережі трансферу технологій (NTTN), що є першим етапом у проекті формування регіональної мережі трансферу технологій. У рамках реалізації Програм розвитку АПК та сільських територій Сумської області на період до 2020 року передбачено комплекс заходів із збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, створення агрокластерів, підтримки зайнятості сільського населення та підвищення їх добробуту.

Тернопільська ОДА: У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створений та діє центр трансферу технологій, який у своєму складі має 12 наукових центрів за перспективними напрямами досліджень. Інноваційна діяльність ведеться у тісній співпраці з іншими закладами вищої освіти, підприємствами, установами, що загалом включає 21 установу. Тернопільська ОДА є членом відкритої партнерської платформи Програми Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН з перепідготовки управлінських кадрів “Fit for Partnership with Germany” у Тернопільській області. Відповідно до умов програми керівники та менеджери експортоорієнтованих підприємств, організацій області мають можливість стажування та налагодження контактів, взаємовигідного співробітництва з підприємствами Німеччини.

З метою поширення серед населення знань і навичок, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя проводяться тренінги з підготовки майбутніх підприємців, де фахівці ознайомлюють із основами створення власної справи, законодавством, яке регулює відносини у сфері міжнародного економічного співробітництва, правилами складання бізнес-плану та ін. Так, створений у закладі Міжуніверситетський регіональний Стартап-центр дав можливість отримати сучасне комп’ютерне обладнання, пройти стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти, здійснити апробацію п’яти сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання надаються в Стартап-центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей. Кафедра комп’ютерних наук університету разом із Cтартап-центром ініціює платформу для офлайн тренінгової групи студентів, які бажають пройти курс CS50 «Основи програмування».

Харківська ОДА: Розроблено План заходів на 2018 – 2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року. На базі Навчально-наукового інституту механотроніки і систем менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка відкрито навчально-науковий центр “John Deere Training Center”.

На базі Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» відкрито 2-й Регіональний центр руху «Індустрія 4.0 в Україні».

У Харківському національному університеті радіоелектроніки започатковано роботу академічного бізнес-інкубатору «YEP!», який має стати майданчиком для підтримки студентських ініціатив і стартапів.

Протягом 2018 року на базі провідних закладів вищої освіти відкрито:

  • науковий Навчально-виробничий Центр з 3D-систем та лабораторії “Високі технології у машинобудуванні” (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”)
  • навчально-наукова лабораторія «Системи керування електроприводами та електричних апаратів» спільно з компанією “Шнейдер Електрік”, Франція (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • проект “Innovations Campus”, у рамках якого функціонуватиме Школа малого і середнього підприємництва, коворкінг, спеціальна безкоштовна інноваційна освітня програма з інформаційних технологій (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”);
  • Центр трансферу технологій “Мегаполіс”, метою діяльності якого є створення умов для об’єднання зусиль наукової спільноти, представників бізнесу та органів влади у вирішенні задач позитивних змін соціально-економічного рівня регіону (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • перший в Україні інноваційний бізнес-інкубатор, спрямований на залучення інвестиційного капіталу та посилення конкурентної здатності нових hitech-бізнес-проектів, стартапів у сфері механіки, хімії, електрики та космічної інженерії, фармакології, медицини, інформаційних технологій, штучного інтелекту, блокчейну (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”).

Протягом звітного періоду за участю Департаменту проведено наступні заходи:

- презентація-ярмарок за темою «Фінансування малого та середнього бізнесу лізинговими компаніями» (10.04.2019);

- обласна робоча нарада за темою «Про хід проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах Харківської області» (12.04.2019);

- організація і проведення наради з керівниками структурних підрозділів агропромислового розвитку районних державних адміністрацій з питання «Про підсумки проведення весняно-польових робіт і підготовки до збирання ранніх зернових і зернобобових культур господарствами області» (11.06.2019).

У сфері агропромислового комплексу регіону активно діяли:

Національний науковий центр «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН України. В Інституті функціонує Вимірювальний центр ННЦ «ІЕКВМ», акредитований  на відповідність міжнародним вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (№ 2Н1327 від 05.11.2018 р.). На його базі також організовано Інноваційний центр з надання діагностичних та консалтингових послуг ННЦ «ІЕКВМ».

Інститут тваринництва НААН України - рішенням Президії НААН № 16/01 від 31.10.2018 включено до складу Східного міжрегіонального наукового центру НААН для забезпечення інноваційного розвитку  аграрного  сектору, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в регіонах.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України , головними  завданнями якого є розробка програм наукового та кадрового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору та сільських територій регіонів, моніторинг стану їх виконання, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в зоні діяльності Центру; створення та ведення реєстру інноваційних продуктів і проектів (стартапів), сприяння організації та кооперуванню їх впровадження із зарубіжними науковими розробками та партнерами ітд.

Харківський національний університет радіоелектроніки - на базі якого відбулися:

- регіональний фінал тримісячної програми YEP Starter, у рамках якої учасники вчились                   

- розробляти власні стартапи та доводити їх до успішної реалізації (21.05.2019);

- у рамках проекту Open IT відбувся Workshop за темою «Embedded Systems», організований Kharkiv IT cluster (22.05.2019);

- стартував перший в Україні Хакатон присвячений штучному інтелекту, який проходить за підтримки компаній AltexSoft та Akvelon Ukraine (18.05.2019);

- відбувся семінар «Security Day», в рамках якого відомі українські спеціалісти з кібербезпеки розповіли про сучасні ризики цифрового світу, системи захисту та джерела проникнення у персональні данні (25.04.2019);

- презентація програми Інкубатора «Cisco» (Cisco Incubator Program), організована за ініціативою мережної академії «Cisco» (11.04.2019).

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» - на базі кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів Університету відкрилася інноваційна Навчальна лабораторія 3D моделювання, обробки і друку (03.06.2019);

      - на базі кафедри турбіно будування Університету відкрився науково-технічний центр «Турбооптімум», завдання якого -  підтримка наукової, винахідницької діяльності студентів, молодих вчених, розвиток їх взаємодії (27.05.2019);

    -  відбувся Фестиваль науки Hands on Science, де команди школярів презентовали свої 19 наукових проектів за напрямами: енергетика, екологія, фізика, електроніка, робототехніка, хімія, 3D-моделювання(18.06.2019);

    - на базі Університету відбулися дві масштабні олімпіади з робототехніки - студентська олімпіада «Комп’ютерні системи штучного інтелекту» та олімпіада для школярів «ROBOFEST Kharkiv 2019» (22.04.2019);

     - на базі Університету відбулася Міжнародна конференція «Computational Linguistics and Intelligent Systems» (CoLInS-2019), яка об’єднала студентів, вчених, представників бізнесу з метою обговорення результатів останніх досліджень в галузі обробки природної мови і розвитку інтелектуальних комп’ютерних систем, обміну  ідеями (18-19.04.2019).

Також заходи щодо розвитку агропромислового комплексу проходили у інших установах: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н .Соколовського» НААН України; Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого Харківський національний університет внутрішніх справ Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова:

- у рамках угоди про співробітництво між Університетом та ІТ компанією «СНІ SOFTWARE» (м. Харків) на базі кафедри прикладної математики і інформаційних технологій  введено в дію навчально-наукову лабораторію «Інтернет речей», що  є першим важливим етапом  створення  багатофункціонального навчального центру компанії  «CHI SOFTWARE» (10.09.2019 р.).

Запроваджено пілотний проект у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох років вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти. 
Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова: 
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою “Energy Club”. Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.
04.03.2020- відкрито лабораторно-освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій :лабораторія фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загальної хімії,Centre Ceramic Laboratory,PVCLab-лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”:

14.02.2020 Університетом підписано трьохсторонню угоду з “Centrum Doradztwa Edukacyjnego” (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті» яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high- tech підприємствах, розташованих на території Польщі.
12.03.2020-підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) та про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка» , «машинобудування» 
29.01.2020-відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».
Харківським національним університетом радіоелектроніки підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

Харківський національний університет радіоелектроніки:

- розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках  програми Єврокомісії RISE 2020;
- розпочато реалізацію нового освітнього проєкту  спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;
- на кафедрі Проектування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з            ТОВ Фенікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудованих систем управління»;
- відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком» Еразмус + Жан Моне.

Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) з метою розвитку та активізації інноваційної діяльності в Харківській області надаються послуги суб’єктам господарювання (проводяться навчальні семінари) з широкого спектру питань агропромислового виробництва, а також надаються консультації з питань, які належать до галузей рослинництва та тваринництва, а також з менеджменту та ведення агробізнесу. Така діяльність спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу села, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, яка призводить до формування ринкових стереотипів мислення і поведінки та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.
Протягом ІІ кварталу 2020 року за участю Департаменту проведено наступні заходи:
- відеосемінар за міжнародною програмою CPA Agro «Сертифікований професійний бухгалтер агросектору» на тему: «Нові податкові/трудові норми, блокування ПН/РК, споживання пального, держпідтримка, земельна реформа, суди» (травень 2020 року);
- Другий форум в галузі бджільництва у форматі відео-Zoom-конференції «Необхідність законодавчих змін у галузі бджільництва» (24 квітня 2020 року) У роботі форуму взяли участь представники департаментів агропромислового розвитку всіх областей України, керівники територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, галузеві асоціації та пасічники;
- вебінар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку) на тему: «Актуальна проблематика кластерної взаємодії» (13 травня 2020 року). Участь у вебінарі взяли керівники та спеціалісти Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації. Серед тем, які розглядалися, були реакція кластерних спільнот на виклики пандемії та економічного спаду,  приклади іноземних  кластерів щодо діяльності у нових умовах, рекомендації для органів  державної влади та бізнес-об’єднань щодо першочергових кроків підтримки вітчизняних кластерів;
- онлайн-конференція «Розвиток галузі бджільництва. Взаємодія: 
пасічник – аграрій – влада» (29 травня 2020 року). У роботі онлайн-конференції взяли участь фахівці Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної  адміністрації та громадської організації «Спілка пасічників Харківської області». У рамках заходу були обговорені питання стосовно алгоритмів взаємодії пасічників з аграріями та органами влади;
- відео-Zoom-конференція з питання «Взаємодія з органами статистики» (03 червня 2020 року) за участю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, представників Державної служби статистики України та департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій України. Під час заходу були обговорені питання подання статистичної звітності.
За інформацією Департаменту науки і освіти обласної державної адміністрації      продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6-ти закладах Харківської області: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна академія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій» 
Також, у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти області, зокрема, було проведено наступні заходи:
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
- у травні 2020 року наукова робота дослідників НТУ «ХПІ»  «Використання безпілотників для підвищення безпеки та ефективності енергетичної системи України» була подана на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2020 року. Так, нова технологія дозволяє отримати значний економічний ефект від впровадження комплексу БПЛА в електроенергетичну систему України та створена у співпраці з представниками Вінницького національного технічного університету, Інституту технічної теплофізики НАН України, АК «Харківобленерго».
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна:
- 25.06.2020 р. в рамках реалізації проєкту «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» відбулася інтерактивна лекція доктора М. Віллессона з Університету Ліннея (Швеція) за темою «Фінансування інвестиційних проєктів».

Харківський національний університет радіоелектроніки:
- 11.06.2020 р. з метою реагування на сучасні виклики в умовах пандемії COVID-19 Університет уклав Договір про наукове-технічне співробітництво з ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», метою якого є проведення ефективної високоякісної теоретичної та практичної підготовки висококваліфікованих кадрів; проведення переддипломної практики; підвищення кваліфікації викладачів і співробітників; участь у розробці та реалізації інтеграційних наукових проєктів.

Також, зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні» розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Херсонська ОДА: На території області у рамках підписаного під час Х Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (29.09.2017) Меморандуму про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

На виконання плану реалізації зазначеного Меморандуму 31.01.2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції “Створення умов для реалізації експортного потенціалу” у рамках щорічної Південної агропромислової виставки “Фермер-2019” (27.02.2019, територія ККЗ “Ювілейний”, м. Херсон). Зазначений захід проводився за участі представників ТПП України, Митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного Торгового Центру (ІТС) “Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості”.

01.03.2019 в обласній державній адміністрації відбулося перше засідання робочої групи зі створення кластера креативних індустрій Херсонщини, участь в якому взяли представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднань і навчальних закладів, бізнесу та культури.

Створення кластера креативних індустрій ініційовано ГО «Бізнес-асоціація “МИ-Херсонці” для розвитку ефективних механізмів співпраці та популяризації креативної економіки в регіоні. Дану ініціативу підтримують Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Регіональний фонд Східного партнерства з питань реформи державного управління.

Кластер креативних індустрій Херсонської області об'єднає представників креативних індустрій і представлятиме спільні інтереси на всіх рівнях – місцевому, регіональному, національному, міжнародному. Окрім того, сприятиме формуванню регіональної політики в новому перспективному напрямку. Кластер креативної економіки допоможе аналізувати ринок попиту і товари, послуги і фахівців, і адаптувати спеціальності, за якими навчають молодь у вищих навчальних закладах, до нових економічних умов.

20 липня 2019 року проведено міжнародний агрофорум «АГРОПОРТ Південь Херсон 2019», в ході якого проведено ряд заходів, які висвітлювали та охоплювали інноваційну та технологічну складову сфер зрошення, бджільництва, вівчарства, кролівництва, аквакультури, горіхівництва, кормовиробництва, створення ланцюгів доданої вартості та логістики сільгосппродукції.

Хмельницька ОДА: з метою створення умов для розроблення перспективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нових матеріалів для зміцнення поверхні за допомогою наночастинок, моделювання та розробки інтелектуальних поведінкових алгоритмів виживання мобільних безпровідних роботизованих платформ в агресивному середовищі, розробки модульних освітніх програм для різних фаз підготовки фахівців у сфері освітнього менеджменту, у Хмельницькому національному університеті створено:

  • 8 інноваційних центрів,
  • відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності,
  • центр дослідження,
  • 8 наукових центрів.

Чернівецька ОДА: за ініціативою Асоціації «Кластер буковинських інноваційних технологій “Cluster bit” та Чернівецьких вищих навчальних заходів реалізовано проект “ІТ-Осінь-професії майбутнього”, спрямованого на ознайомлення молодого покоління з інноваційними технологіями, формування як теоретичних, так і практичних уявлень про вибір майбутньої професії.

Реалізовано навчальний проект “Education-BukStartUp”, який складається з теоретичного та практичного модулів розробки стартап-проектів. Складено технічне завдання щодо розробки та створення відкритої універсальної краудфандінгової платформи для пошуку фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію стартап-проектів.

З метою підтримки розвитку інноваційних технологій, створення ІТ-рішень у сфері малого та середнього підприємництва, за фінансової підтримки Чернівецької міської ради, на базі Асоціації “Кластер Буковинських інноваційних технологій імені Йозефа Шумпетера” організовуються та впроваджуються бізнес-освітні заходи, спрямовані на реалізацію стартап-ідей(проектів).

Чернігівська ОДА: на базі Чернігівського національного технологічного університету створено:

  • Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”,
  • Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем,
  • Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору,
  • Лабораторія прецизійного зварювання тиском,
  • Лабораторія шліфування та різальних інструментів,
  • Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки,
  • Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS,
  • Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” функціонує Інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся.

У 2019 році до Програми розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина - конкурентоспроможний регіон» було внесено зміни, якими передбачено проведення конкурсу «Краща інноваційна розробка». Конкурс проводиться з метою стимулювання та заохочення інноваційної діяльності, популяризації та просування на ринок інноваційних розробок, нарощування обсягів виробництва інноваційної продукції, стимулювання і заохочення винахідників до розробок з подальшим впровадженням новацій.

Також планується на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області реалізувати проект зі створення Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області  як постійно діючого органу для підтримки МСП,  інкубації підприємців-початківців, майданчика для  налагодження взаємодії представників бізнесу, влади, наукової спільноти та громадськості  (бізнес-акселератор, коворкінг-зона, інноваційна лабораторія-майстерня), підвищення ефективності роботи сектору МСП та інноваційної активності в регіоні.

Чернігівський національний технологічний університет є партнером Громадської спілки «Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини  «Чернігівський ІТ кластер». Проекти, які реалізуються спілкою, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

На базі Чернігівського національного технологічного університету створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

Функціонує інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих та навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби – науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи, тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти, як однієї з найбільш креативних галузей економіки.  Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер.

26.02.202 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес-інкубатор, бізнес-акселератор, коворкінг, лабораторія-майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять дослідження, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія  ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, телекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО  Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально-науково-виробничих і навчально-виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічного землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інтелектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

Київська МДА: Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо підтримки та виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, а саме: - створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, - проведення щорічного бізнес-форуму «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств», - створення Київського інноваційного хаба індустрії моди на базі Кластера легкої промисловості у м. Києві.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Волинська ОДА: З 2014 році діє Волинський туристичний кластер, що є одним із засновників Транскордонного польсько-білорусько-українського туристичного кластеру, до якого також увійшов Брестський туристичний кластер та Люблінська регіональна туристична організація.

Донецька ОДА: Донецькою облдержадміністрацією спільно з ДП “Український науково-дослідний інститут скла” в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка.

Запорізька ОДА: З 2015 року, в рамках Комплексної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Запорізькій області, триває розбудова мережі бізнес-інкубаторів на базі вищих навчальних закладів Запорізької області, які надають, зокрема, підтримку стартапам у створенні умов для розвитку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, сприяють створенню кластерів у виробництві.

Івано–Франківська ОДА: з метою забезпечення ефективної співпраці влади, бізнесу і громадськості, створено інноваційний центр в рамках реалізації проекту “Промприлад Реновація”, в якому працюють коворкінг, конференц-зал, мистецький простір, майстерені, офіси інноваційних компаній.

Кропивницька ОДА: на території області продовжується створення двох агропромислових кластерів, основним напрямом діяльності яких стане розроблення обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

Проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції “ІТ-Альянс 4.0” на базі Льотної академії НАУ (в рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області “Електронна Кіровоградщина” на 2017-2019 роки). На базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів “SafeusDrone Co., Inc” (Республіка Корея). Підписано Угоду про стратегічне партнерство між компаніями “Radics LLC” (Україна) і “Curtiss-Wright Corporation” (США), яка передбачає спільне виконання проектів модернізації систем безпеки ядерних об’єктів США, для яких використовуватиметься інноваційна платформа RadICS, що була розроблена та виготовлена фахівцями ПАТ “НВП “Радій”.

Полтавська ОДА: утворено асоціацію “Кластер “Меди Межиріччя” (Семенівський район Полтавської області) як інноваційний механізм розвитку перспективної галузі регіону.

Рівненська ОДА: З 27 травня по 2 червня 2019 року в Рівному були проведенні RIVNE Innovations DAYS. Організатором заходу виступив Rivne It Cluster та виконавчий комітет Рівненської міської ради.  Протягом тижня проводилися заходи присвяченні інноваціям, технологіям та підприємництву. Кожен день був присвячений окремій темі, зокрема, 27 травня було присвячено розвитку підприємництва та стартапів "START UP DAY" (спікери: засновника "Smokoko games", "Invicorry", "Spele" Олександр Залевський та співзасновник і технічний директор "Classtime" (EdTech SaaS) стартап – у Швейцарії, США, Україні Василь Станіславчук), 28 травня – "SMART": “Нові виклики для IT-безпеки та безготівковий розрахунок майбутнього", де було представлено інформацію у сфері IT-захисту та fintech-рішень, 29 травня – "SMART CITY DAY", який об’єднав усіх небайдужих задля обговорення питань щодо запровадження елементів Smart City в Рівному та взаємодії технологій й міста, 30 травня відбувся захід "Selectory" - це дві пізнавальні лекції від компанії Selecto на теми бізнес-аналізу та бізнес-коучингу, 31 травня – "DESIGN DAY", під час якого обговорювали новітні тренди в дизайні, що таке UX/UI дизайн та як правильно робити дизайн для користувачів. На завершення Rivne Innovation Days 2019, 1 червня 2019 року відбувся IT Weekend. IT Weekend Rivne – це найбільша щорічна конференція регіону, яку організовує учасник Rivne IT cluster, компанія SoftServe. Головна мета проведення – створення умов для навчання та обміну досвідом ІТ-спеціалістів.

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА.

Харківська ОДА: На базі провідних закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств регіону створені та функціонують наступні науково-виробничі кластери:

  • Кластер “Агротехніка” (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка);
  • Кластер “Мехатроніка” (Національний аерокосмічний університет ім. М.С. Жуковського);
  • Кластер “Оборонний” (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут”).

Херсонська ОДА: з 2012 року діє Міжнародний, міжрегіональний, агропромисловий кластер Херсонської області “EasternFood Technologies plus” в якості елемента мережевої економіки та для підвищення ефективності ведення бізнесу членів і партнерів кластера, а також з метою створення та супроводження проектів, пов’язаних з модернізацією існуючої соціально-економічної моделі устрою АПК України.

Черкаська ОДА: Громадською спілкою “Черкаси ІТ кластер” відкрито коворкінг під назвою TalentHub, підписано меморандум про співпрацю між ГС “Черкаси ІТ кластер”, обласною, міською державними адміністраціями та фіскальною службою Черкаської області (громадська спілка створена у 2015 році, об’єднує 14 ІТ-компаній та дві волонтерські ініціативи). Команда ІТ-кластеру співпрацює з університетами, коледжами та школами області. Впроваджені такі проекти, як: серія профорієнтаційних лекцій для студентів StudIT Open та безкоштовний курс програмування для школярів IT Kids. Створена та діє Громадська спілка «Кластер деревообробників Черкаської області» (близько 100 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців деревообробної галузі).

В регіоні діє туристичний кластер “Західна Черкащина” (2018 рік), який є об’єднанням професіоналів у сфері туризму та супутніх сфер з 9 районів Черкаської області. Створена Громадська організація «Туристичний рух Чигиринщини» (цей кластер сформувався навколо культурної та історичної спадщини регіону з метою залучення туристів) та об’єднує готелі, ресторани, зелені садиби, екологічні поселення, виробники та продавці сувенірів.

Київська МДА: здійснює роботу Освітній інвестиційно-технологічний Кластер легкої промисловості, учасниками якого є: Київський національний університет технологій та дизайну, Черкаський державний бізнес-коледж, ПАТ “Чинбар”, ТОВ “НВК “Гідростиль”, ТОВ “РА.ДА”, ТОВ “Дана-мода”, Компанія “Український взуттєвий альянс”. У рамках діяльності кластеру запланована реалізація науково-інвестиційних проектів: “Шкіра і взуття спеціального призначення”; “Київська броня” (засоби індивідуального бронезахисту для поліції м. Києва); “Блакитний захист” (спеціальний одяг для рятувальних та інших робіт), “Шкільна форма для киян”; “Енергоефективність у технологічних процесах виробництва шкіри, взуття, трикотажних та швейних виробах”; “Дитяче взуття для дошкільнят”.

Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо визначення пріоритетних секторів промисловості, створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, проведення щорічного воркшопу «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств»і

IV квартал
2021
Реалізація проектів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконується
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Заплановано до виконання

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.
 

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

IV квартал
2018
Проведення інформаційної кампанії
Виконано

МОН спільно з УкрІНТЕІ та НАН провели двомісячний тренінг з трансферу технологій та управління інноваційною діяльністю, основними питаннями якого були інструменти трансферу технологій, патентування розробок, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності, відкриття можливостей та шляхів для успішного впровадження інноваційних розробок в Україні тощо.

У рамках проведення 21-23 листопада 2018 року Міжнародного форуму “INNOVATION MARKET” заклади освіти та наукові установи представили свої розробки.

У рамках проведеного 14.12.2018 році Всеукраїнського тижня права за підтримки МОН та за участі Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН проведено семінар з питань реалізації і захисту прав інтелектуальної власності та її комерціалізації з метою інформування учасників щодо права інтелектуальної власності на створені працівниками вищих навчальних закладів та наукових установ об’єкти права інтелектуальної власності, їх реалізації та захисту в контексті євроінтеграції.

У листопаді – грудні 2018 року за підтримки і організації Програми ЄС EU4Business FORBIZ експерти Офісу розвитку малого і середнього підприємництва, який створено при Мінекономрозвитку, взяли участь у заходах з підвищення поінформованості підприємництва щодо участі у Програмі Європейського Союзу “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014— 2020)” та Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (далі – Програма Горизонт 2020).

Планується у подальшому продовжити роботу у цьому напрямку.

У цілому за цей період було проведено вісім одноденних тренінгів щодо підвищення поінформованості підприємництва для участі у Програмах ЄС Горизонт 2020 та COSME у семі містах України (у Києві проведено 2), Львові, Одесі, Харкові, Краматорську, Запоріжжі), які відвідало 330 учасників.

У травні 2019 року в рамках Програми Горизонт 2020 експерти, відповідальні за моніторинг виконання цієї програми в Україні, перелік, яких затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 636-р, взяли участь у засіданні програмного комітету “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (Брюссель, Бельгія).

Наразі усі програмні комітети Програми Горизонт 2020 активно працюють над новими планами на наступний період.

Зокрема, заплановано створення Європейського інноваційного фонду, який надаватиме гранти підприємствам, що мають високі шанси на успішний вихід на ринку. І Україна має право брати участь в усіх конкурсах та ініціативах на рівних з країнами-членами ЄС.

Для малого і середнього підприємництва з’являться нові інструменти ‘Pathfinder’ and ‘Accelerator’, в яких багато що залежить від успішності співпраці між наукою та бізнесом.

Зараз і в наступній роки основна увага буде приділятися пілотному проекту Європейської інноваційної ради. Робота у рамкам Програми популяризації Програми Горизонт 2020 у подальшому планується продовжувати.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

У травні 2018 року ДУ "Офіс з просування експорту України" завершив перший етап національної програми “Експортна революція в Україні” для більш, ніж 750 випускників рівня START (для підприємців, які бажають розпочати експорт) та рівня PRO (для досвідчених експортерів). В рамках цієї програми було організовано навчальний візит до Естонії, в ході якого учасники відвідали Tallinn Marketing Week. З жовтня 2018 року розпочався другий етап. У підсумку, понад 1400 учасників завершили або приймали участь в програмі.

Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (60 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників). В рамках заходів щодо сприяння обізнаності українських підприємств щодо проектів підтримки (в ході програми з розширення економічних можливостей жінок) She Exports було проведено 35 освітньо-інформаційних заходів у форматах онлайн та офлайн (320 учасників та понад 6000 переглядів), а також запущено ініціативу She Exports Ambassadors та проведено опитування 330 жінок у бізнесі з метою аналізу потреб для розвитку конкурентоздатності власного бізнесу та експорту, готовності стати менторами для інших жінок у бізнесі.

ТПП України у 2018 році проведено: ­

  • тренінг “Відповідність промислової продукції технічним регламентам ЄС” з СТА Ltd (UK) (грудень, ТПП України); ­
  • 14-денна сертифікаційна програма для консультантів з експорту до ЄС у рамках DCFTA (жовтень, листопад, грудень, ТПП України); ­
  • проект СВІ: Майстер-клас за участі міжнародного експерта “Експорт меблів до ЄС” (липень, ТПП України); ­
  • проект CBI: Навчальний проект щодо виходу українських виробників легкої промисловості на ринок ЄС (квітень, червень, лютий, Харківська ТПП); ­
  • проект Agritrade Ukraine: “Умови торгівлі сільськогосподарською продукцією з країнами ЄС у рамках ЗВТ” (лютий 2018, ТПП України).

Проектом CUTIS проведено семінар “Ресурсо - та енергоефективність: як стати більш конкурентним на ринку Канади” (Київ, 02.03.2018 р.) для представників українського приватного сектора та вебінар “Промислові відходи: проблема vs нові можливості” (12.10.2018 р.) (запис вебінару переглянули 635 разів).

За інформацією МОН, відповідно до положень Закону України “Про вищу освіту” розроблення навчальних курсів, рекомендацій, програм стажування та включення їх у навчальні плани та програми, а також проведення тренінгів, належить до компетенції закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та “Підтримка рамкових умов для торгівлі”, що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно-консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес-асоціацій, конференції.

Протягом 2019 року проект CUTIS організував 23 тренінги/семінари у 2019 році; розроблено посібники для МСП з різних аспектів експорту до Канади.

GIZ у 2019 році провів фахові тренінги для ЦОВВ молодих фахівців; 3 форуми з технічного регулювання у 2018,2-2019.

На сайті ДУ “Офіс з просування експорту України” розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

Розробляється експортний веб-портал, на якому освітні програми будуть доступні онлайн.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконано

Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” запроваджено в Україні європейську модель екологічної оцінки відповідно до вимог Директиви 2011/92/ЄС та забезпеченов виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію, природоохоронних угод ЄЕК ООН. В рамках реалізації Закону та функціонування Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля (запрацював наприкінці 2017) відбулися перші громадські слухання, передбачені процедурою оцінки впливу довкілля (ОВД). За період роботи Єдиного реєстру розпочато близько 200 процедур ОВД. Вся процедура ОВД здійснюється через Єдиний реєстр. При Мінприроди також працює телефонна гаряча лінія з отримання додаткових консультацій щодо практичного функціонування ОВД.

З 28 по 30 березня 2018 року в Оргуському інформаційно-просвітницькому центрі в рамках впровадження проекту ЄС “Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища” (APENA) проходив триденний тренінг з оцінки впливу на довкілля для представників департаментів екології обласних держаних адміністрацій з питань участі громадськості у процесі оцінки впливу на довкілля, аналізу нового законодавства та міжнародного досвіду, а також розробки екологічної складової під час ухвалення рішень про провадження планованої діяльності.

В рамках проекту CUTIS у 2018 році проведено заходи:

  • ­семінар “Екологічна сертифікація ISO 14001 та її перспективи для ринку Канади” (Київ, 20.04.2018 р.), участь в якому взяли 26 учасників;
  • вебінар “Сертифікація FSC та її перспективи на канадському ринку” (13.07.2018р.), запис вебінару переглянули 85 разів; ­
  • вебінар на тему “Екологічна сертифікація в легкій промисловості: GOTS, OEKO-TEX” (12.12.2018 р.), запис вебінару переглянули 421 раз; ­
  • презентація посібника “I CAN EXPORT ORGANIC; 
  • огляд ринку та регулювання органічних товарів у Канаді та круглий стіл на тему можливостей органічного ринку в Канаді та органічної сертифікації відповідно до канадського регулювання органічної продукції (Київ, 09.10.2018 р.), учасники заходу – 52 особи (електронна копія посібника доступна для скачування для всіх зацікавлених після заповнення простої реєстраційної форми на сайті проекту CUTIS).

Мінприроди. За участі Проекту ЄС “Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища” розроблено законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації”. Законопроектом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроект розширює складові поняття “екологічна інформація” у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви.

Вказаний законопроект перебуває в стадії доопрацювання, зокрема, був представлений на засіданні Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля та зміни клімату” Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, а також на Круглому столі “Впровадження єдиної уніфікованої електронної системи доступу до екологічної інформації”. Після доопрацювання законопроект буде оприлюднений для громадського обговорення.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах “Про оцінку впливу на довкілля” та “Про стратегічну екологічну оцінку”. Зазначені закони передбачають створення он-лайн реєстрів документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечують вільний доступ до зазначених реєстрів. Крім того, значна частина вимог охоплюється законодавством щодо доступу до публічної інформації.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Мінприроди реалізується пілотний проект “Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні”. Першим результатом пілотного проекту стало створення он-лайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показника: “A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air” і “D1 Protected areas”, які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно-технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно-інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Спільно з командою підтримки реформ (КПР) здійснювалася робота над Концепцією та Технічним завданням щодо впровадження Єдиної інформаційної системи екологічних даних. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11. 2018 року № 825 схвалено Концепцію створення загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”. На виконання пункту 2 зазначеного документа розроблено проект плану заходів з реалізації Концепції. Триває розробка Технічного завдання для системи. Погоджено з ЦОВВ, подано до Кабінету Міністрів України. Наразі розробляється проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до екологічної інформації”.

Розроблено та підписано технічне завдання на проектування, створення та впровадження програмного забезпечення центрального компонента загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів “SХ-Gоvernment” Мінприроди.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Мінприроди і Мінекономрозвитку від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу “Подання декларацій про відходи”.

На веб-сайті Мінприроди забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги “Оцінка впливу на довкілля”.

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна “гаряча лінія”.

На веб-сайті Мінприроди забезпечено функціонування розділу “Відкриті дані”, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

На постійній основі забезпечено функціонування у повній та мобільній версіях сервісу природоохоронного електронного урядування та здійснюється моніторинг результатів його впровадження. У 2018 році опрацьовано понад 4 500 звернень, які надійшли на сервіс www.ecomapa.gov.ua від організацій і громадян.

Офіційний веб-сайт Мінприроди адаптовано до потреб користувачів з порушеннями зору та слуху: реалізовано перехід до режиму підвищеної контрастності; в усіх пошукових полях головної сторінки розміщено текстовий підпис.

Мінприроди підтримало в рамках створення Загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля” розробку електронного інструменту про якість поверхневих вод. Державне агентство водних ресурсів та Агенція журналістики даних презентували інтерактивну карту забрудненості річок в Україні «Чиста вода». Цей інструмент створено на основі відкритих даних про якість поверхневих вод за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування у межах проекту USAID/UK aid “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах”/TAPAS. Відтепер громадяни матимуть легкий доступ до важливої інформації про стан води у річках України. Понад 400 пунктів контролю якості води в Україні, 16 параметрів забрудненості та хронологічний зріз у п’ять років лягли в основу інтерактивного інструменту, який дозволяє оцінити якість води у найбільших річкових басейнах України.

На сайті SaveEcoBot впроваджено в експлуатацію перший екологічний бот моніторингу оновлень в екологічних реєстрах.

IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000
Виконується

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів. Відповідно до Каталогу, міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”.

Станом на 01.01.2019 року прийнято 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування/управління (охоплює також сертифікацію та аудит систем екологічного керування/управління (ЕМS)” (Environmental management (Including certification and audit), з яких 19 є чинними, а 3 стандарти набудуть чинності з 01.01.2020 року.

За інформацією ДП “УкрНДНЦ” станом на 01.01.2019 року національний фонд нормативних документів становить 21 758 документів, з них 13 883 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 7 189 – з міжнародними; 6 694 – з європейськими. У 2018 році прийнято 2 152 національних стандартів, з яких 2 002 – міжнародні та європейські стандарти, прийняті як національні, у тому числі 1363 – європейські.

У першому кварталі 2019 року прийнято 77 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 13, з європейськими – 14.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2019 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 25.02.2019 № 33, включено 4 486 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 3 227 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

Мінекономіки

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), у 2019 році прийнято 3 363 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 891, з європейськими – 1 722.

На 01.01.2020 національний фонд нормативних документів становить 26 227 документів, з них 17 248 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 8 137 – з міжнародними; 9 111 – з європейськими.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2020 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 21.02.2020 № 38 включено 2 296 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 1 323 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

На 01.07.2020 упродовж 2020 року прийнято 183 національних стандартів, з яких 125 міжнародні та регіональні стандарти, прийняті як національні.
Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з  01.01.2022. 

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит). 

Мінприроди

Виконання даного завдання Мінприроди здійснює в рамках діяльності Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди на базі Центру екологічної стандартизації.

Центр екологічної стандартизації з метою забезпечення розроблення та актуалізації нормативних документів, імплементації міжнародних та європейських стандартів в галузі охорони довкілля та екобезпеки відповідно до вимог національної стандартизації України здійснює забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК82 «Охорона довкілля» (далі – ТК82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом першого кватралу 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжується робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201_ «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

До Програми робіт з національної стандартизації на 2020 рік (Наказ ДП "УкрНДНЦ" від 21.02.2020 р. № 38) включено розроблення наступних НД:         

ДСТУ ISO 14005:202_ Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження (ISO 14005:2019, IDT). Розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) прийнятого методом перекладу – тема завдання 0157-2020.

ДСТУ ISO 14008:202_ Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов'язаних з ними екологічних аспектів (ISO 14008:2019, IDT). Розроблення національного НД – тема завданя 0158-2020.

ДСТУ ISO 14033:202_ Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади (ISO 14033:2019, IDT). Розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) прийнятого методом перекладу – тема завдання 0159-2020.

ДСТУ ISO 14002-1:202_ Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення (ISO 14002-1:2019, IDT) – тема завдання 0160-2020.
 

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2018
Розроблення секторальної стратегії щодо харчової та переробної промисловості на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальної стратегії
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року”

Підвищення ефективності функціонування та переформатування спільних міжурядових органів (комісій, робочих груп, підкомітетів), учасниками яких є Україна та країни-партнери, із фокусом на захисті національних інтересів, інтересів бізнесу, а також на ринки у фокусі. Забезпечення доступу до інформації про їх діяльність шляхом:

  • взаємного обміну інформацією між спільними міжурядовими органами (між Україною та країнами-партнерами) щодо змін у законодавстві стосовно процедурних та інших вимог до імпорту з метою оприлюднення відповідної інформації
  • підготовки довідкової інформації про країни, включаючи проблемні питання для національних підприємств та інтеграції зазначеної інформації системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях для міжнародної торгівлі
I квартал
2018
Проведення аналізу та розроблення концепції щодо підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

  • пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
  • інституційне посилення СМК; ­
  • застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
  • посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.
IV квартал
2018
Розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

  • від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
  • від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
IV квартал
2019
Розроблення та оприлюднення бази даних про стан економічного розвитку країн, їх зовнішньоторговельну політику та діяльність спільних міжурядових органів
Заплановано до виконання
I квартал
2018
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
Виконано

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Питання електронної комерції регулюється відповідно до Закону України “Про електронну комерцію”, яким визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Розвиток електронної комерції є важливою складовою цифровізації економіки України та інтеграції до цифрового ринку ЄС.

Питання інтеграції України до цифрового ринку ЄС розглядалось 22-23 листопада 2018 року у Києві на Третьому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС, під час якого обговорено питання реформування сфери інтелектуальної власності, інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, доступу України до системи RAPEX, лібералізації автомобільних перевезень між Україною та ЄС та подальших спільних кроків у цьому напрямі тощо. Відзначено, що інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є першочерговим із пріоритетних завдань для України та запропоновано стороні ЄС підготувати політичний документ для ухвалення його на засіданні Ради асоціації, який би започаткував спільний процес співпраці у сфері цифрової економіки, окреслив би його основні принципи, часові рамки та очікуваний кінцевий результат. Сторонами досягнуто домовленості щодо проведення стороною ЄС, по-перше, попередньої оцінки Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, по-друге, оцінки наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки (лист Мінекономрозвитку від 10.01.2019 № 01/2135-19).

У рамках Міністерської зустрічі з питань цифрової економіки ініціативи ЄС “Східне партнерство” (28.02.2019, м. Бухарест) Першим віце-прем’єр-міністром – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубівим були обговорені питання інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС з Віце-президентом ЄК з питань цифрового ринку А. Ансіпом.

Довідково: звіт про відрядження української делегації було надіслано до Кабінету Міністрів України листом від 12.03.2019 № 4323-01/10630-01.

Під час зустрічі Європейська сторона висловила підтримку українським ініціативам у цифровій сфері, а саме підтвердила намір проведення двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС та наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки.

Європейська сторона вважає, що спільний план дій у згаданому напрямі буде сформовано на основі результатів візиту експертної місії ЄС.

Відповідно до інформації Представництва України при ЄС (лист від 17.03.2019 № 3111/14-200-510), отриманої за результатами консультацій з ГД ЄК “Коннект” та Групою підтримки України, найбільш ймовірний початок роботи експертної місії ЄС – друга половина травня 2019 року.

01.07.2019 ЄК через секретаріат Комітету асоціації у торговельному складі передала українській стороні результати 1-го етапу аналізу проекту Дорожньої карти.

15.08.2019 заплановано початок роботи експертної місії ЄС.

Представник Мінекономіки взяв участь у робочій зустрічі мережі EU4Digital eTrade, що функціонує в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство" у жовтні 2019 року, у м. Гельсінкі, Фінляндська Республіка) під час якої було обговорено дії, що визначено країнами Східного партнерства для реалізації заходів у сфері електронної торгівлі у рамках проекту EU4Digital та для забезпечення своєчасної реалізації цілей, визначених у Спільному робочому документі “20 досягнень до 2020 року”.

Мінекономіки 
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Директиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі-продажу товарів в мережі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено підгрунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви № 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви № 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 № 3631-06/55721-03 направлено на погодження до заінтересованих органів, зокрема,  Мінцифри, та оприлюднено на веб-сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2019
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання
IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019-2020 роках Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі - КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автоматизованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (захисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ-платформи допоможе заінтересованим сторонам (українським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономіки. Разом із використанням

ІТ-платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельного захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
Виконано

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

IV квартал
2019
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
Виконано

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

IV квартал
2020
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
Виконується

Впродовж ІІ кварталу 2020 року ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме:

Харчова та переробна промисловість-  Огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для м'ясної продукції на Хелпдеску, Огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; Огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; Тренди світового ринку борошняних кондитерських виробів; Огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; Тренди світового ринку шоколадних виробів; Огляд зовнішнього ринку ОАЕ

Всі сектори- Гайд: Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?; Гайд: TradeMap: як дослідити міжнародний попит на свій товар;

Машинобудування- Огляд вимог для кабелей; Огляд ринку аграрного; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; Огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для компанії; Огляд вимог до продукції на ринку ЄС; Огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн;

Меблева промисловість- Тренди світового ринку меблів.

II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Експортною стратегією України на період до 2021 року визначені “ринки у фокусі”. Окрім країн ЄС, до цього переліку належать Туреччина, Китай, Єгипет, Саудівська Аравія, Канада, Об’єднані Арабські Емірати, США, Ізраїль, Білорусь, Грузія, Молдова, Японія, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ліван, Філіппіни, Нігерія та Швейцарія.

У грудні 2018 року державна установа “Офіс з просування експорту України” провела опитування серед представників українського бізнесу, галузевих та бізнес асоціацій, обласних державних адміністрацій та інших заінтересованих суб’єктів (442 респондентів) з метою вивчення потреб та побажань суб’єктів господарської діяльності і регіональних органів управління для планування заходів, що сприятимуть виходу на міжнародні ринки. Зведені підсумки опитування відображають побажання представників більш, ніж 10-ти секторів промисловості щодо пріоритетних країн для експорту, міжнародних ярмарково-виставкових заходів, освітніх потреб експортерів, обізнаності експортерів стосовно зон вільної торгівлі та основних проблем, які виникають у компаній під час виходу на зовнішні ринки.

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі:, Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

Центром аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки проведено аналіз торгівлі України з іншими країнам світу за допомогою індексу торговельної привабливості, який зокрема включає оцінку гравітаційної моделі. Визначено країни з якими Україна має найбільшу недоторгованість, а отже може збільшити обсяги торгівлі. Отримані  результати показали,  що хоча здебільшого ці країни  збігаються з ринками,  які  зазначені  як пріоритетні в Експортній стратегії України, фокус може бути переглянутий щодо деяких країн. Зокрема  співпадають  із  переліком  в Стратегії  такі  країни,  як  США,  8  країн  ЄС (Ірландія,   Швеція,   Словенія,   Німеччина,   Данія,   Великобританія,   Фінляндія, Франція),  деякі  країни  Азії  та  Європи  (Швейцарія,  Японія,  Китай).  Проте в оновленому переліку є й країни, відсутні в Експортній стратегії – Катар, Мексика, Південна Корея, Норвегія, Сінгапур, В’єтнам та Гонконг ОАР КНР.З отриманого переліку перспективних країн Україна має зону вільної торгівлі з 11, тоді як із рештою 9 - не має, а саме з США, Катаром, Японією, Китаєм, Мексикою, Південною Кореєю, В’єтнамом, Гонконгом ОАР КНР і Сінгапуром.

Запровадження зон вільної торгівлі з цими країнами має дати поштовх до збільшення українського експортувці країнита значне зменшення недоторгованості. Однак,першніж розпочинативідповідні переговори з будь-якою з цих країннеобхідно провести глибинний аналіз такого перспективного ринку. Водночасувсіхринкахуфокусізпереліку ТОП-20 слід просувати український експорт, зокрема шляхом інформування українських виробників про можливості на цих ринках збуту (наприклад, держзакупівлі в цих державах) тапросування українських продуктів через торгові палати тощо

Загальна сума недоторгованості (різниця між потенційним експортом, розрахованим за гравітаційною моделлю, та реальним експортом до країни), яку Україна може надолужити з цими країнами, складає 12,98 млрд дол. США, що складає 179% від обсягу експорту до цих країн у 2017 році.

Мінекономіки спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)провів дослідження ринків Німеччини, Китаю, ОАЕ. З результатами досліджень можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у рубриці “Розвиток експорту”.    

Мінекономіки спільно із ДУ Офіс з просування експорту України” розробив Хелпдеск для експортерів до ЄС, Який включає   вимоги до експорту до ЄC, тарифи, квоти, правила походження та товари та розміщений на сайті Установи.

Підготовлено та розміщено на сайті Мінекономіки та Державної установи “Офіс з просування експорту України” торгові профілі наступних країн у фокусі: США, Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС.

IV квартал
2018
Завершення оцінки ефективності діючих міжнародних угод про вільну торгівлю
Виконано

Україною укладено 22 багатосторонні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з 46 країнами світу (країни СНД, ЄС, ЄАВТ, Грузія, Канада, Македонія, Чорногорія).

Кабінет Міністрів України 21.11.2018 року схвалив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, що дозволить в найближчій перспективі збільшити український експорт до Ізраїлю, а також покращиться сальдо торгівлі України з Ізраїлем.

Триває переговорний процес з укладення угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Сербією. Важливим є досягнення домовленостей з цими країнами щодо використання в рамках майбутніх угод про вільну торгівлю правил походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження після приєднання до неї України.

Відповідно до Указу Президента України від 04.05.2018 року № 118/2018 “Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Республікою Македонія щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія” вживаються заходи з удосконалення положень УВТ з метою створення сприятливих умов для розвитку торгівлі між Україною та Республікою Македонія та стимулювання економічної співпраці у сферах, що становлять спільний інтерес.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.11.2017 року № 46067/2/1-17 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, здійснено попередню оцінку наслідків укладення УВТ з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 21.04.2018 року № 6392/4/1-18, від 08.06.2018 року № 22222/1/1-18 та від 12.10.2018 року № 6392/7/1-18 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, було опрацьовано питання доцільності укладення Преференційної торговельної угоди з Республікою Індонезія. Здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

За підтримки проектної допомоги проведено попередній аналіз визначення доцільності розширення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою на торгівлю послугами.

Опрацьовано можливість залучення проектної допомоги для оцінки ефективності від укладення Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною (на стадії переговорів). Під час заходу, організованому канадською юридичною фірмою Bennett Jones LLP за участі представників МЕРТ, ЄС та уряду провінції Альберта (18.05.2018 року, м. Київ), експертами проекту CUTIS зроблена презентація “CUFTA у дії: Можливості вільної торгівлі з Канадою”.

IV квартал
2021
Розроблення нових угод про вільну торгівлю на основі проведених економічних досліджень
Виконується

Мінекономіки здійснено опрацювання питання доцільності укладення Угоди про вільну торгівлю з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки
та Преференційної торгівельної угоди з Республікою національних товаровиробників; висновки консолідовано та направлено Кабінету Міністрів України.

На наступному етапі планується розроблення алгоритму проведення консультацій з Республікою Індонезія щодо доцільності укладення Преференційної торгівельної угоди. Мінекономіки здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

На даному етапі питання укладення УВТ Радою співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) потребує додаткового вивчення її економічної доцільності з урахуванням поточної економічної ситуації в Україні та політичної складової відносин між країнами-учасницями цього угруповання, зокрема зважаючи на триваючу з червня 2017 року так звану “катарську кризу”, яка супроводжується політико-дипломатичною та економічною ізоляцією Катару з боку Королівства Саудівська Аравія, Об’єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну, що створює невизначеність щодо подальшої долі цього інтеграційного об’єднання.

Розпочато дослідження щодо доцільності укладення преференційних угод з окремими країнами у фокусі.

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано
II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано
IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано
IV квартал
2018
Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю
Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

IV квартал
2019
Проведення щоквартальних опитувань
Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

I квартал
2018
Завершення внутрішньодержавної процедури приєднання України до Конвенції (прийняття відповідного закону) та передача на зберігання до депозитарію Конвенції інструмента про приєднання
Виконано

Верховною Радою України прийнято Закон України від 08.11.2017 року № 2187-VIII “Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження”, який набув чинності 12.12.2017 року. Інструмент про приєднання отриманий депозитарієм Конвенції 19.12.2017 року. Україна набула статусу учасниці Регіональної конвенції з 1 лютого 2018 року.

IV квартал
2021
Підвищення рівня обізнаності національних товаровиробників щодо перспектив та можливих напрямів торговельного співробітництва з країнами-учасниками Конвенції
Виконується

З метою інформування вітчизняних експортерів Мінекономіки оприлюднило відповіді на найбільш популярні запитання щодо участі України у Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а також текст Конвенції українською мовою та інші інформаційно-довідкові матеріали. Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції. З 01.01.2019 у торгівлі з ЄС набрали чинності правила походження Конвенції, які розміщено у рубриці “Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilnatorgivlya/regionalna-konventsiya-pro-pan-evro-se/.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб-сайті Мінекономіки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі “Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження” рубрики “Співробітництво між Україною та Європейським Союзом”.

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

IV квартал
2021
Застосування у двосторонніх та багатосторонніх преференційних торговельних відносинах з членами Конвенції правил походження, передбачених Доповненням I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
Виконується

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

I квартал
2018
Розроблення та затвердження плану заходів з підготовки до участі України в роботі органів СОТ з його подальшим щорічним оновленням
Виконано

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України затверджено 12.10.2018 середньостроковий план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 - 2019 роки та 06.08.2019 – план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік.

Підготовлено проект плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2021 рік (проходить процедуру погодження в Міністерстві).

IV квартал
2019
Забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ з метою ефективного захисту національних економічних інтересів
Виконано

У 2018 році забезпечено участь України у більш ніж 20 засіданнях профільних Комітетів СОТ та Робочих групах, зокрема – з питань сільського господарства, санітарних і фітосанітарних заходів, торгівельних бар’єрів у торгівлі, спрощення процедур торгівлі, митної оцінки, ліцензування імпорту, регіональних торговельних угод, державних закупівель, з правил торгівлі, субсидій та компенсаційних заходів, захисних заходів та антидемпінгової практики, а також у засіданнях Генеральної Ради, Ради з торгівлі товарами, Ради з торгівлі послугами, Ради з торговельних аспектів захисту прав інтелектуальної власності та Органу врегулювання суперечок. Також протягом 2018 року забезпечено участь України у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельних політик Малайзії, Єгипту, Філіппін, Чорногорії, Норвегії, КНР, Ізраїлю, Тайваню, Вірменії, Гонконгу та США.

Протягом 2019 року забезпечено участь у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельної політики країн-членів Східноафриканського співтовариства (Бурунді, Кенії, Руанди, Танзанії та Уганди), Бангладеш, Канади, Північної Македонії та Перу.

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2018
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2018 році
Виконано

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі 29.12.2018 затверджено Звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та Звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2019
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2019 році
Виконується

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

Підготовлено звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

IV квартал
2020
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2020 році
Виконується

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки, затвердженого 16.10.2018 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України, та про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, затвердженого 06.08.2019 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

IV квартал
2021
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2021 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Мінекономрозвитку у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) розробляє секторальні та крос-секторальні експортні стратегії.

У 2018 році було проведено три раунди національних консультацій з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, участь в яких взяли понад 1500 представників бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об’єднань, а також профільні експерти, представники законодавчої та виконавчої влади. Під час даних консультацій, було обговорено сучасний стан та окреслені основні проблеми розвитку і фактори, що стримують конкурентоспроможність в кожному секторі та крос-секторі, визначені шляхи та пріоритети експортного розвитку України. Напрацювання національних консультацій узагальнюються експертами Міжнародного торговельного центру (ITC) та національними координаторами в Україні, які в подальшому будуть аналізуватися експертним середовищем, бізнес- та галузевими асоціаціями, представниками державних органів та профільними експертами в Україні.

Наразі Мінекономрозвитку розробляються проекти актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення експортних стратегій у секторах: “Технічне обслуговування повітряних суден” та “Інформаційно-комунікаційні технології”. На другий квартал 2019 року заплановано отримати напрацювання від експертів ITC ще по двох секторальних стратегіях: “Машинобудування” та “Креативні індустрії”. Опрацьовані та підготовлені проекти нормативно-правових актів, в установленому порядку, будуть направлені на розгляд до зацікавлених центральних органів виконавчої влади, установ та організацій.

Станом на 31.12.2019 розроблено проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року” та “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні до 2023 року” (далі – стратегія ТО ПС), які в установленому порядку направлено на погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, обласними держаними адміністраціями та установами.

Крос-секторальна експортна стратегія з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщені товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС, як в частині фізичної інфраструктури, так і в частині нормативно-правової бази.

Метою Стратегії ТО ПС є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування (ТО) повітряних суден (ПС), підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів ТО ПС в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки, трансформація українського сектору послуг ТО ПС у надійного експортера послуг з комерційного обслуговування авіаційних перевезень, створення в Україні привабливих умов для експортерів та інвесторів у секторі послуг

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019  № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Регіональний рівень

Житомирська ОДА: Реалізується Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року, основним цілями якої є стійкий розвиток багатогалузевої конкурентоспроможної економіки області, розвиток сільських територій та територій навколо міст області тощо.

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі  та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Івано-Франківська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери (просування і реклама місцевих туристичних продуктів), сільських територій (покращення доступу агровиробників до ринків збуту), забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Закарпатська ОДА: в області триває робота над розробкою регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років та плану заходів з її реалізації. Планом заходів передбачено розвиток зовнішньої торгівлі. Крім того, щоквартально в Закарпатській торгово-промисловій палаті проводяться міжнародні контактні дні. Зазначені заходи сприяють поширенню торговельної інформації та просуванню експорту.

Запорізька ОДА: рішенням Запорізької обласної ради від 14.03.2019 № 35 затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки (далі – Програма). Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово-економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Залучення іноземних інвестицій в регіон та ведення успішного міжнародного співробітництва неможливе без проведення належної інформаційної кампанії щодо потенціалу регіону, тому Програма передбачає блок завдань та шляхів їх виконання у сфері презентації Запорізької області для іноземних партнерів.

Київська ОДА: проводиться робота щодо створення міжнародного аеропорту “Біла Церква” з мультимодальною інфраструктурою для вантажних та пасажирських авіаперевезень, а також розбудова сучасного центру технічного обслуговування і ремонту повітряних суден.

Кіровоградська ОДА: в області реалізуються:

  • Стратегія розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року,
  • Програма формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу області на 2017-2020 роки,
  • Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Кіровоградській області на 2016-2018 роки,  
  • Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-2023 роки.

Завдяки реалізації  заходів зазначених обласних програм  в області відбулася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту. У 2018 році обсяг експорту області збільшився на 25,5% порівняно з  2017 роком і склав 521,8 млн. дол. США.

До країн ЄС поставки на експорт склали 22,2% від загального обсягу експорту області, до країн Азії – 45,7%, до країн СНД – 19,1%.

Миколаївська ОДА: облдержадміністрацією розпочато роботу з розробки Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ-спеціалізації».

Одеська ОДА: Одеською обласною державною адміністрацією проводиться робота щодо розробки Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

Крім того, з метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де підіймались питання розширення співробітництва у сферах сільського господарства, харчових технологій, промисловості і торгівлі а також експорту та імпорту продукції.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержадміністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розширення та поглиблення торговельно-економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською районною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компаніями, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів у сфері вітроенергетики- ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ “Овід II”, ТОВ “Овід III” загальною потужністю 302 Мвт.

Полтавська ОДА: реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року, однією із стратегічних цілей якої є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки, що забезпечить розширення експорту області та забезпечить створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційний розвиток існуючих підприємств.

Проводиться робота з розробки Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2027 року.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 – 2020 роки, заходи якої направленні, зокрема, на розширення експорту області.

В рамках зазначеної програми розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, який розміщено також на офіційному сайті облдержадміністрації.

З метою забезпечення інформаційної підтримки товаровиробників області сформовані буклети «Календар міжнародних виставок» за напрямками: автомобільна промисловість, транспорт, логістика; машинобудування (машини, обладнання, електроніка, автоматизація, оптика); агровиставки та с/г машинобудування; харчова промисловість; гірничодобувна, нафтова і газова промисловість; енергетика та енергоефективність; медицина та фармацевтика; туризм. Буклети розміщено на офіційному сайті облдержадміністрації та поширені в соціальній мережі Facebook.

Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки, яка, зокрема, передбачає впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом: організації та проведення регіональних семінарів, тренінгів у форматі круглого столу щодо енерго- та ресурсозбереження, впровадження новітніх технологій, з питань бізнес-планування, фінансових ресурсів та інших питань ведення бізнесу; організації засідань у форматі «круглих столів» щодо обговорення конкретних дій, формулювання запитів, розроблення та впровадження інновацій, що стосуються діяльності суб’єктів підприємництва; створення, підтримки та розвитку інформаційного ресурсу для взаємодії наукових та інноваційних організацій та підприємництва.

Також в області впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки.

На рівні районів області розроблені та успішно реалізуються програми, направлені на підтримку та розвиток малого і середнього підприємництва, партнерства між владою та бізнесом, аграрного комплексу. Зокрема, у місті Кременчуці на базі офісу КП “Інститут розвитку Кременчука” працює Бюро підтримки експорту, в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності та створено можливості для їх вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експортної діяльності. У жовтні 2019 року відбулися відеоконференції з питань сприяння розвитку експорту. Зокрема, підприємці мали можливість поспілкуватися з директором “Polbizconsulting” паном Славоміром Вачинські, а також обговорити питання щодо експорту української продукції до Словацької Республіки зі  словацьким експертом - керівником відділу зовнішньоекономічної діяльності регіональної торгової палати міста Нітра паном Іваном Бєлкою.

Затверджена нова Стратегія розвитку Полтавської області на період 2021-2027 роки.

Діє Програма сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавської області на 2017 - 2020 роки. Зокрема, реалізовано заходи: -розроблений та поширюється серед представників іноземних держав та компаній Каталог продукції експортерів Полтавщини, у якому представлено сучасну продукцію товаровиробників області; працює Бюро підтримки експорту у місті Кременчуці на базі офісу КП «Інститут розвитку Кременчука», в рамках якого підприємцям надаються консультації з питань організації експортної діяльності, вдосконалення знань та навичок щодо розвитку експорту. 

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва:  Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки. Протягом 2020 року в області проведено семінар для представників місцевого бізнесу «5-7-9» щодо реалізації програми у м. Кременчуці, а також регіональну зустріч з представниками влади, бізнесу та екосистеми підтримки розвитку підприємництва «Доступні кредити 5–7–9 %» у м. Полтаві. 
У напрямку розвитку туристичної галузі області: впроваджується Стратегія розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019-2029 роки, якою передбачено: організацію заходів подієвого туризму міжнародного рівня за визначеними пріоритетами; підвищення ефективності використання можливостей, пов'язаних з участю Полтавщини у Всеукраїнських та міжнародних асоціаціях регіонів, міст та інших партнерствах із: Словаччиною, Угорщиною, Австрією, Німеччиною та Польщею; подальше розширення співпраці з містами і регіонами України, закордонними містами-партнерами, міжнародними туристичними організаціями; реалізація спільних проєктів з містами Падуя (Італія) та Вроцлавом (Польща),а також іншими містами Європи та світу; впроваджується Маркетингова стратегія міста Миргорода, розробка якої стала вимогою реалізації Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2028 року. Одним з головних завдань Маркетингової стратегії визначено зміцнення та поширення позитивного іміджу міста Миргорода, сприяння промоції послуг місцевого бізнесу та туристичних продуктів на вітчизняних і світових ринках.

Рівненська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Рівненської області на період до 2020 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку, спрямованих на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, туристично-рекреаційної сфери, сільських територій, забезпечення енергоефективності (підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами, підтримка альтернативної енергетики.

Розробляється стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням підходів смарт-спеціалізації.

Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; Обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019-2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто-орієнтованим підприємствам області.

Тернопільська ОДА: з метою виконання заходів та завдань, передбачених Експортною стратегією України, обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29 березня 2018 року № 225-од План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України („дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки.

Харківська ОДА: в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2020 року, яка є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм. Також в області в області розпочато роботу щодо розроблення Стратегії розвитку Харківської області на період 2021-2027 років.

Також, фахівцями ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» за підтримки Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розроблено та подано проект регіонального розвитку «Харківська область – регіон інноваційних об’єктів туристичної інфраструктури» для внесення на розгляд Регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC), експертних висновків членів робочих підгруп з розробки Стратегії.Згідно з проведеними розрахунками в Харківській області було визначено ВЕД, які мають найбільший інноваційний потенціал до розвитку: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (КВЕД 21), виробництво машин і устаткування (КВЕД 28), виробництво енергетичного устаткування (КВЕД 27), виробництво авто- транспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (КВЕД 29, КВЕД  30). Згідно з дослідженням JRC потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади: енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);  виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42); авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42); створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42). 

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності: біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42; інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42); креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).
Процес уточнення пріоритетів SMART-спеціалізації триває та знаходиться на різних етапах готовності через тривалість підприємницького відкриття (EDP).

Херсонська ОДА: затверджено Стратегію розвитку Херсонської області на період до 2020 року, яка розроблена відповідно до методології проекту Європейського Союзу “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні”. Між облдержадміністрацією та Фондом “Східна Європа” підписано Меморандум про співпрацю щодо реалізації в області Програми “Лідерство в економічному врядуванні”, яка впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). В рамках Програми розроблені щорічна оцінка ділового клімату в Херсонській області, регіональний, експортний профіль області.

На виконання меморандуму від 29 вересня 2017 року про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

Відповідно до реалізації плану реалізації меморандуму:

- 31 січня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

- 26 березня цього року на базі Інституту зрошуваного землеробства проведено курс лекцій щодо основних аспектів ведення зрошуваного землеробства для співробітників і головних агрономів компанії «Монсанто Семенс – Україна»;

- 27 березня 2019 року в Херсоні з робочим візитом перебував Президент Національної академії аграрних наук України Я.М.Гадзало, який провів нараду з директорами Інститутів, дослідних станцій і дослідних господарства Херсонської та Миколаївської областей, де керівники установ і підприємств поінформували про співпрацю між науковими установами та дослідними господарствами мережі НААН щодо впровадження у виробництво інноваційних передових технологій аграрної науки.

11 – 14 червня 2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників установ системи НААН. Вчені провели курс лекцій та на практиці продемонстрували учасникам курсів технології вирощування с/г культур, сучасні розробки та досягнення;

12 червня 2019 року проведено Міжнародний день поля з питань вирощування озимих і ярих зернових, технічних та бобових с/г культур на зрошуваних і неполивних землях. Учасники заходу ознайомились з науковими досягненнями та розробками, оглянули демонстраційні полігони новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної аграрної науки. Гостям презентували інноваційні технології штучного зволоження у зрошуваному землеробстві, використання сучасних інструментів, інформаційних засобів у польових умовах та сучасну техніку.

18 червня 2019 року в рамках виконання спільного українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунтів та продуктивність сільськогосподарських культур» приїздили представники Державного університету штату Огайо (США) Том Уорлі та Рафік Іслам для підведення підсумків виконання та обговорення подальшої сумісної з Інститутом зрошуваного землеробства НААН науково-дослідної роботи.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції «Створення умов для реалізації експортного потенціалу» у рамках щорічної Південної агропромислової виставки «Фермер-2019», яка проходила 27 лютого 2019 року на території ККЗ «Ювілейний» у м. Херсон. Зазначений захід проводився за участю представників ТПП України, митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного торгового центру (ІТС) «Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості».

Чернівецька ОДА: протягом 2018 року вживались заходи для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Буковини, розвитку спортивного туризму та збільшення потоку туристів на території.

Чернігівська ОДА: З метою підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та диверсифікації ринків збуту продукції товаровиробників, створення умов для розвитку міжнародного співробітництва, інформаційної підтримки суб’єктів господарювання сфери виставкової діяльності, розширення участі підприємств і організацій області у національних та загальнодержавних виставково-ярмаркових заходах, активізації виставково-ярмаркової діяльності в області реалізується Програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина – конкурентоспроможний регіон».

Київська МДА: розроблено Концепцію нарощування промисловими підприємствами міста Києва експортного потенціалу, у тому числі до країн ЄС, з метою визначення наявних та можливих інструментів підтримки експортоорієнтованих промислових підприємств м. Києва для збільшення ними експортування продукції, нарощування їхньої частки на ринках інших країн світу, виходу на нові ринки збуту.

Розробка та створення Концепції включала:

- аналіз стану розвитку промислового комплексу міста Києва та зовнішньо-економічної діяльності промислових підприємств м. Києва у 2014-2017 рр.

- аналіз можливостей промислового комплексу м. Києва в частині виготовлення конкурентноспроможної продукції для зовнішнього ринку;

- вивчення попиту на традиційних ринках збуту продукції київських підприємств; вивчення нетрадиційних ринків збуту для товарів київського виробництва;

- визначення факторів, які стримують чи унеможливлюють експорт київських товарів;

- очікувані результати реалізації Концепції на прикладі одного з промислових підприємств по кожному виду промислової діяльності;

- аналіз існуючих механізмів взаємодії Київської міської державної адміністрації з підприємствами приватної форми власності у м. Києві; визначення проблемних факторів;

- розробку Плану заходів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2018 – 2020 роки з реалізації Концепції щодо нарощування експортного потенціалу промислових підприємств м. Києва, в тому числі в країни ЄС.

III квартал
2018
За підсумками II кварталу 2018 року прийняття законодавчих актів стосовно торговельного захисту
Виконано

З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономіки розроблено проекти Законів України "Про захист від демпінгового імпорту", "Про захист від субсидованого імпорту", "Про захисні заходи", "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту".

У грудні 2019 року вказані проекти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроекти були повернуті Мінекономіки для повторного їх погодження.
Проекти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отримано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроектів.

Наразі народними депутатами України Підласою Р.А, Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проекти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту» (реєстр. № 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. № 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. № 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. № 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. № 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. 

Відповідно до параграфу 110 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, в модулі взаємодії з Верховною Радою України на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України Мінекономіки розмістило пропозиції до проектів Законів реєстр. №№ 4132, 4133, 4134 та 4141, у яких висловлено підтримку щодо їх прийняття, а також підготовлено пропозиції щодо підтримки прийняття проекту Закону реєстр. № 4291.

Крім цього листом від 30.09.2020 № 4401-01/59241-01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висновки щодо впливу законопроектів (реєстр. № 4132, № 4133, № 4134, № 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Листом від 30.09.2020 № 4401-01/60688-01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку 07.10.2020 надано позицію щодо доцільності прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. № 4141 від 22.09.2020).
На виконання доручення Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 № 40428/1/1-20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 № 04-16/13-2020/169582, № 04-16/13- 2020/169577, № 04-16/13-2020/169574, № 04-16/13-2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 № 4401-01/61967-01 та № 4401-01/61954-01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено експертні висновки до проектів Законів реєстр. № 4132, № 4133, № 4134, № 4141, у яких висловлено підтримку щодо їх прийняття.
 

IV квартал
2018
Проведення оцінки інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках та розроблення плану дій щодо його вдосконалення
Виконано

Рішенням Ради з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України від 17.04.2018 року утворено робочу групу з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту. На установчому засіданні до її складу були включені представники Мінекономрозвитку, галузевих та бізнес-асоціацій. Обговорені пропозиції до плану діяльності робочої групи, зокрема визначено за необхідне розробити рекомендацій щодо удосконалення механізму використання інструментів торговельного захисту в питаннях конфіденційності інформації під час проведення розслідувань та судових процесів, порядку ознайомлення з матеріалами справи у рамках проведення розслідувань та методичних посібників щодо підготовки скарг.

IV квартал
2018
Розроблення системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях з використанням інструментів торговельного захисту, в тому числі для здійснення розрахунків, з метою надання доступу заінтересованим сторонам до інформації в рамках проведення розслідувань торговельного захисту та обміну інформацією з органом, який проводить розслідування
Виконується

В рамках співпраці Мінекономрозвитку з проектом торговельної політики України (Trade Policy Project, TPP) під егідою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), здійснено роботу з налаштування програми “MADRE”, заснованої на інформаційних технологіях СОТ, до практики проведення торговельних розслідувань в Україні. Система управління проведенням антидемпінгових розслідувань “MADRE” спрямована на генерування календаря ведення відповідної антидемпінгової справи (розслідування, перегляду), спрощення підготовки піврічних звітів для нотифікації СОТ, надання доступу заінтересованим сторонам до інформації в рамках проведення відповідних розслідувань та обміну інформацією з органом, який проводить розслідування. Наразі, у зв’язку із відсутністю фінансування зазначеного проекту, робота із впровадження системи призупинена.

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" розробляється ІТ-платформа "Державний інформаційно-сервісний портал "Торговельний захист України" (далі - ІТ-платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ-платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні п.р. здійснено попереднє тестування ІТ-платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі вживаються заходи щодо впровадження ІТ-платформи в роботу.