Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

50%
25%
0%
25%
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Загальний прогрес за період
27.12.2017 - 31.12.2021
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Найменування заходу / Відповідальний виконавець
Строк виконання
Очікуваний результат
Стан
II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

IV квартал
2021
Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій
Виконується

З метою підготовки пропозицій щодо розвитку інновацій в Україні утворено робочу групу з розробки проекту Закону України "Про розвиток інновацій" (наказ Мінекономрозвитку від 18.10.2018 №1514). Перше засідання робочої групи відбулося 12.03.2019, на якому зокрема, обговорювалися концептуальні засади законопроекту, можливі шляхи врегулювання питання розвитку інновацій в Україні. 09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України "Про розвиток інновацій". Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку. оновити

29.07.2019 за участі заінтересованих центральних органів влади виконавчої, бізнесу та громадськості було проведено стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономіки може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Державна установа "ЮКРЕЙНІНВЕСТ" (раніше ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”) спільно з компаніями Deloitte і Kinstellar та аналітичним центром EasyBusiness провела дослідження наявності інвестиційних бар’єрів в Україні. Зокрема, здійснено опитування представників бізнес-спільноти, міжнародних фінансових організацій, експертів та консультантів. Також визначено основні бар’єри, що можуть стримувати прихід інвестицій в Україну. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо усунення інвестиційних бар’єрів в Україні.

09.04.2019 відбулася робоча зустріч з зацікавленими представниками бізнесу щодо можливих механізмів підтримки розвитку інновацій в рамках проекту Закону України “Про розвиток інновацій”. Крім того, протягом квітня проведено консультації з учасниками інноваційної екосистеми України. На сьогодні проект Закону доопрацьовується Мінекономрозвитку.

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Відповідно до Каталогу, міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”.

У 2019 році прийнято 3 363 національних стандартів, з яких гармонізованих з міжнародними – 891, з європейськими  –  1 722.На 01.01.2020 національний фонд нормативних документів становить 26 227 документів, з них 17 248 гармонізовані з міжнародними та європейськими, а саме: 8 137 – з міжнародними; 9 111 – з європейськими. о Програми робіт з національної стандартизації на 2019 рік, затвердженої наказом ДП “УкрНДНЦ” від 25.02.2019 № 33, та Додатку 1 до неї включено 5 068 тем завдань з розроблення проектів національних стандартів, з яких 3 932 з прийняття міжнародних та європейських стандартів як національних.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій.
Основним завданням Фонду є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Проекти на стадіях pre-seed можуть отримати грант на суму 25 000 доларів США, на стадіях seed –грант на суму 50 000 доларів США.
Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим українським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб-порталі за інтернет-посиланням https://usf.com.ua/.
Протягом 2020 року проведено 6 Pitch Day.
 

 

IV квартал
2021
Прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні та на вдосконалення механізмів правової охорони географічних зазначень і традиційних продуктів
Виконується

У 2018 році прийнято Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” від 15.05.2018 року № 2415-VIII та Закон України “Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 04.09.2018 року № 2514-VIII (розробник – Мінекономрозвитку).

Мінекономрозвитку здійснює супроводження у ВРУ наступних проектів законів:

  1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав” (реєстр. №7539) – на доопрацюванні в Комітеті ВРУ перед першим читанням;
  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів” (реєстр. № 5694) – рекомендований Комітетом ВРУ до прийняття у 2-му читанні та в цілому;
  3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень” (реєстр. № 6023) – рекомендований Комітетом ВРУ до прийняття у 2-му читанні та в цілому;
  4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей” (реєстр. № 7538) – готується до повторного першого читання;
  5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності” (реєстр. № 5699) – готується до повторного першого читання.
  6. Крім того, 19.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» № 111-IX (набув чинності 26.09.2019), а 20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» № 123-ІХ (09.10.2019 Закон був підписаний Президентом України та набере чинності 01.01.2020).
  7. Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (реєстр. № 7539) було відкликано.

Наразі Мінекономіки розробляється законопроєкт «Про авторське право і суміжні права», спрямований на імплементацію норм Угоди про асоціацію.

Узгоджуються із заінтересованими ЦОВВ розроблені Мінекономрозвитку проекти Законів:

  1. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної власності на винаходи (корисні моделі), промислові зразки і торговельні марки”
  2. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності”.

У ВРУ 17.09.2018 року зареєстровано депутатський проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності” (реєстр. № 9088).

Щодо вдосконалення механізмів правової охорони географічних зазначень

20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» № 123-ІХ (09.10.2019 Закон був підписаний Президентом України та набере чинності 01.01.2020). На виконання положень цього Закону Мінекономіки наразі розробляються відповідні нормативно-правові акти.

Мінагрополітики: Мінагрополітики спільно з експертами проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» продовжують роботу над розробкою спеціального законодавства, що врегулює питання захисту ГЗ для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, для вина, для спиртних напоїв.

Наразі робоча версія законопроекту про ГЗ для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування аналізується експертами проекту ЄС на відповідність положенням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1151/2012 від 21 листопада 2012 року про схеми якості для сільськогосподарських і харчових продуктів.

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконано

Національний рівень

Міністерством освіти та науки України започатковано проекти “Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України” та “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 569-р затверджено розподіл бюджетних коштів за проектами регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України. Це дозволить, зокрема, фінансувати проекти регіонального розвитку інноваційної економіки та інвестицій.

З листопада 2018 року розпочато виконання проекту “Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій”, в рамках реалізації якого передбачено:

  • створення Міжрегіонального офісу трансферу знань на базі МОН України та УкрІНТЕІ для підтримки, методично-інформаційного супроводу та координації регіональних мереж трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу технологій в Харківській області на базі регіонального центру трансферу технологій;
  • розвиток регіональної мережі трансферу знань та цифрових технологій Південного регіону на базі створення в Одеській області регіонального центру трансферу знань та цифрових технологій;
  • створення міжрегіональної інформаційно-технологічної платформи трансферу технологій колективного використання з використанням європейського підходу відкритих інновацій для залучення потенціалу регіональних інституцій та бізнесу;
  • створення міжрегіональної системи трансферу технологій, що забезпечуватиме підтримку інноваційної діяльності з використанням інтегрованих інформаційних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 року № 733 “Деякі питання реалізації у 2018-2020 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року” затверджено план заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яким передбачено:

  • впровадження системи стратегічного планування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізацій з урахуванням світових ринкових та технологічних тенденцій інноваційного розвитку, конкурентоспроможних напрямів економічної діяльності;
  • врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки суб’єктів господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність відповідно до цих пріоритетів.

Постановою схвалено сім програм регіонального розвитку, які фінансуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 827 в рамках Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України. Серед цих програм затверджена програма “Інноваційна економіка та інвестиції”, метою якої є підвищення конкурентоспроможності українських регіонів, зокрема шляхом формування сприятливого інвестиційного середовища, створення умов для активізації інноваційних процесів з урахуванням принципів смарт-спеціалізації. Програма зосереджена передусім на реалізацію напрямів “Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів” та “Стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури та підтримка інноваційної діяльності”, що дасть змогу збільшити питому вагу інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції шляхом створення інституційних умов для розвитку інноваційної інфраструктури та розвитку науково-інноваційного співробітництва з реальним сектором регіональної економіки. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 596-р переможцями I конкурсного відбору визначено, зокрема, 10 проектів регіонального розвитку, спрямованих на розбудову інноваційної економіки та збільшення обсягів залучення інвестицій в регіональні економіки, а саме:

  1. Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій;
  2. Створення авіаційного кластера як “точки зростання” економіки Кіровоградського регіону;
  3. Розвиток інноваційної інфраструктури та вдосконалення інноваційної політики регіонів України на основі “розумної спеціалізації” (м. Київ, Київська, Вінницька, Миколаївська та Харківська області);
  4. Проект створення інноваційного бізнес-інкубатора на базі індустріального парку міста Дніпра;
  5. Інструменти розвитку бізнесу Львівської області;
  6. Інформаційно-аналітична підтримка підвищення енергоефективності та інвестиційно-інноваційного розвитку господарського комплексу Львівської області;
  7. Інноваційний кластер “Регіональний інноваційний HUB (RInnoHUB) (Миколаївська область);
  8. Інтеграція освіти, науки і виробництва – інноваційна модель регіонального розвитку (Миколаївська, Херсонська області);
  9. Створення проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні (Івано-Франківська область);
  10. START_UP УНІВЕРСИТЕТ (Одеська область).

У 2017 році Україною отримано кошти другого траншу у сумі 5,5 млн. євро або 172,5 млн. грн., а наприкінці 2018 року – третього траншу у сумі 9,5 млн. євро, які у 2019 році також спрямовуватимуться на реалізацію проектів регіонального розвитку.

Держагентством з питань електронного урядування розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання розвитку та створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету для подолання цифрової нерівності”, яким передбачається затвердження Національного Плану широкосмугового доступу до інтернету (погоджується з ЦОВВ) з метою забезпечення всіх шкіл якісним, високошвидкісним інтернетом, що сприятиме створенню інноваційних центрів у всіх регіонах України, забезпеченню кожного населеного пункту якісним інтернетом, стимулюватиме підвищення рівня економічної конкурентоспроможності, створенню нових робочих місць та вільного доступу всіх громадян України до інформації будь-якого типу та об’єму.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА: З метою ефективної підтримки та супроводу інвесторів у Вінниці створено і працює комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр інновацій".
24 вересня у Вінниці було проведено Перший міжнародний інноваційний форум «Інноваційна система Поділля. Перезавантаження». Форум мав на меті популяризацію інноваційної діяльності, консолідацію інтелектуального потенціалу України у відповідності до європейських та світових стандартів, формування міжнародної мережі «Бізнес-Наука». Крім того, не менш важливим напрямком роботи форуму стала підтримка стартапів та культури підприємництва, створення центрів трансферу технологій та комунікаційної платформи для налагодження ефективного діалогу представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, пошуку інвестиційних ресурсів та додаткових джерел фінансування перспективних інноваційних проектів.

Донецька ОДА: 1) Донецькою обласною державною адміністрацією спільно з  ДП «Український науково-дослідний інститут скла» в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка. На теперішній час дана стратегія узгоджується  з потенційними учасниками кластеру.

2) Затверджено комплексну програму економічного розвитку сільських територій Донецької області на 2018-2020 роки (розпорядження голови обласної держадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 08 травня 2018 року № 588/5-18), яка сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва на селі, створенню нових або розширенню існуючих виробничих потужностей та робочих місць у сільській місцевості. Зазначена програма передбачає сприяння кластеризації економіки агропромислового комплексу регіону шляхом створення молочного, м’ясного, овочевого та плодових агрокластерів. 

Закарпатська ОДА: З метою покращення інноваційного середовища та створення ефективної інноваційної інфраструктури засновано Науковий парк „Ужгородський національний університет”. Інноваційна діяльність Наукового парку спрямована на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області шляхом упровадження результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ, ефективного використання наявного наукового потенціалу, широкого залучення вітчизняних та закордонних науково-технічних розробок.

Для ефективної реалізації запланованого визначено шість основних різносторонніх напрямів. Зокрема, упровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєння альтернативних джерел енергії; машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; упровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.

Крім того в області триває робота щодо реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, до основних завдань і цілей якої є розвиток інноваційної інфраструктури: а саме підтримка МСП, відновлення роботи підтримки підприємництва Закарпатській області, стимулювання співробітництва між закладами освіти, науково-дослідними установами та підприємствами, а також розвиток бізнес-освіти.

В межах програми підвищеня конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019-2020 роки у червні 2020 року проведено засідання конкурсної комісії на якому визначено термін проведення конкурсу, умови та критерії відбору бізнес-проектів учасників конкуру. Крім того реалізується проект «трикутник знан» учасниками якогоєнаукові інституцї області, представники бізнес-середовища та влади. Розроблені заходи з реалізації  Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021-2027 роки, якими передбачено розвиток регіональної інноваційної інфраструктури,а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стмулювання співробітництва між навчальними закладами, науково-дослідними установамиі підприємствами області; розвиток бізнес-освіти.  

Івано-Франківська ОДА: Програмою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2020 року визначено розвиток елементів інноваційної інфраструктури. В області налічується близько 20 інноваційних інституцій, до складу яких входять в переважній більшості підрозділи вищих навчальних закладів, науково-дослідні інститути, науково-виробничі компанії, науковий та індустріальний парки, громадські організації.

Кіровоградська ОДА: В області здійснюється реалізація Програми впровадження регіональних наукових досліджень у промислове виробництво Кіровоградської області на 2017-2020 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 283  (далі-Програма). 

Вживалися заходи щодо створення  на території області двох агропромислових кластерів, які займатимуться розробкою різноманітних видів обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

У рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області "Електронна Кіровоградщина" на 2017-2019 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 19 травня 2017 року № 284, проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції "ІТ-Альянс 4.0" на базі Льотної академії НАУ. 25 вересня 2018 року на базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів"SafeusDroneCo., Inc" (Республіка Корея).

Львівська ОДА: З метою забезпечення промисловості Львівщини якісними кадрами, сучасними інноваційними рішеннями, продукування ефективних стратегічних механізмів індустріального розвитку, обласною державною адміністрацією розроблено ініціативу “Львівський промисловий ХАБ” (надалі – ХАБ). ХАБ - це створення регіонального науково-практичного центру із розвитку освіти і промисловості.

Функціональна структура ХАБу передбачає дві основні складові: Центр аналітичного забезпечення та галузеві промислові кластери, котрі у своїй синергії повинні забезпечувати виконання вищезгаданих завдань та продукування точок економічного зростання.

Луганська ОДА: Регіональною цільовою програмою розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва на 2018-2020 роки та Планом заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року передбачено створення бізнес-інкубатора у 2019-2020 роках. При Донецькому державному технічному університеті створений Інноваційний центр, що надає освітні послуги з питань ведення бізнесу та підприємницької діяльності, та в рамках діяльності якого діє креативний простір для студентів і молодих підприємців. Результатом діяльності Інноваційного центру ДонДТУ стала підготовка бізнес-плану для участі в програмі малих грантів ПРООН “Підтримка підприємництва серед ВПЛ і місцевого населення Донецької та Луганської областей”. Підсумком участі в програмі стала перемога в конкурсі на отримання гранту в сумі 158,900 тис грн для відкриття мовної школи та ІТ-академії.

Миколаївська ОДА: Проведено презентацію Інноваційного кластеру “RInnoHUB у м. Первомайськ на конференції “Ефективний кредит” за участі 120 підприємців м. Первомайськ та районів області. Також проведено презентацію проекту у філіалі НУК ім. адмірала Макарова в м. Первомайську, на постійній основі проводяться презентації проєкту для студентів, наукових співробітників та представників бізнесу.

Проведено 8 мікро-презентацій кластеру на різноманітних заходах.

Оголошено відкритий конкурс стартап-проектів, реєстрація на який почалась 01.03.2019  Фінал конкурсу планується у листопаді 2019 року.

Розроблено навчальний план стартап-школи “Ri-STAR”. Відкриття стартап-школи заплановано на початок квітня 2019 року.

В області  продовжується  реалізація проекту Інноваційний кластер «Регіональний інноваційний HUB» (RInnoHUB)».

Ведуться перемовини щодо можливості залучення учасників проєкту RInnoHUB до програми ЄС з міжнародного обміну «Erasmus for young Entrepreneurs». Програмою передбачено навчання підприємців у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях

З метою підвищення професійного рівня викладачів та отримання міжнародного досвіду у сфері аграрної освіти Миколаївським національним аграрним університетом впроваджено програми обмінів із центром МАШАВ (Ізраїль) та FEP (США). Для розширення партнерських відносин продовжено співпрацю МНАУ з Таджицьким аграрним університетом, Казахським науково-дослідним інститутом ґрунтознавства і агрохімії, Вищою школою економіки Міланської політехніки.

У Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова проведено панельну дискусію «Цифрові навички для е-урядування та інформаційної безпеки», участь у якій взяли Посол Естонії в Україні, представники Департаменту кіберполіції України, експерти U-LEAD | EGOV4UKRAINE та ін. 

Делегацією Миколаївського національного університету  імені В. О. Сухомлинського у березні п.р. презентовано результати наукових досліджень під час Міжнародної наукової конференції «Multilingualism and Multilingual Educationі у Білефельдському університеті прикладних наук (Німеччина).

У травні команди Чорноморського національного університету імені Петра Могили посіли ІІ місце (розробки у сфері допомоги немовлятам) на Всеукраїнському фестивалі інновацій та ІІІ – у Конкурсі стартап-проєктів ІТ-Eureka (проєкт Home Mappy для допомоги людям із слабким зором).

У вересні 2019 року під час заходів, присвячених «Дню підприємця 2019», проведено бізнес-інкубатор для студентів та конференцію «Інновації як основа сучасного підприємства».

На базі Регіонального фонду підтримки підприємництва відкрито Стартап школу RіStar (структурного елементу RInnoHUB). У листопаді заплановано проведення конкурсу стартап-проєктів.

В соціальній мережі Facebook створено сторінку та групу проєкту RInnoHUB, яка  наповнюється інформацією про інновації у світі та Україні, а також про плани та перспективи проєкту.

Одеська ОДА: Одеську область включено, як пілотний регіон за проектом смарт-спеціалізації, в рамках якого буде проведено заходи щодо виявлення підприємницького потенціалу Одеської області, пошуку інноваційних сфер, для включення до Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 р.р.

В рамках впровадження пілотного проекту «Агропромисловий кластер з питань розвитку бджільництва» затверджено план заходів з реалізації у 2018 - 2021 роках пілотного проекту агро-еколого-рекреаційного кластеру в Тарутинському районі Одеської області «Фрумушика-Нова».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку», у порядку проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС конкурсною комісією, утвореною Мінрегіоном, по програмі регіонального розвитку «Інноваційна економіка та інвестиції» відібрано проект «START-UP Університет», ініціатором якого є Одеська обласна державна адміністрація. В рамках проекту передбачено функціонування коворкінгової зони як територіального осередку підвищення рівня економічної грамотності молоді, проведення бізнес-навчання за допомогою прослуховування відповідних курсів як в м. Одеса, так і в районах доступного (у фінансовому, часовому та географічному вимірах) бізнес-навчання в актуальних для молоді формі й змісті, проведення “Start-up battle” - конкурсів бізнес-проектів за участю в якості журі підприємців та потенційних інвесторів.

Питаннями інноваційних технологій в області займаються: південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ «ІНВАЦ», які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

МОН України та ДНУ "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" реалізує проект «Розвиток міжрегіональної мережі трансферу технологій».

В Одеській області функціонує однин науковий парк –ТОВ «Науковий парк Одеського національного політехнічного університету» яким передбачено співпрацю щодо: освоєння нових технологій створення енергогенеруючих потужностей на основі когенераційних установок; створення індустрій нанотехнологій, наноматеріалів та виробництво продукції з них; застосування технологій поводження з радіоактивними технологіями та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище; встановлення теплових насосів; сонячних колекторів; впровадження систем електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання тощо науковим парком реалізовано наступні проекти: створення науково-технічної продукції «визначення теплових втрат в тепломережі КП «Одеської ТЕЦ»; створення науково-технічної продукції «Апробація «Типової програми оцінки технічного стану та продовження терміну експлуатації корпусів, верхніх блоків та головних розємів реакторів» енергоблоків ВВЕР-1000» ПМ-Т.0.03.415-16» у частині розрахунку теплогідравлічних параметрів»; надання послуг з підвищення кваліфікації фахівцям ДП «НАЕК «Енергоатом».
В процесі реалізації перебуває проект щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження вітроперетворювачів  МВ-43і апаратури виміру вібрації УИПВ-9. Реалізація проекту спрямована щоб за рахунок зменшення водної ерозії та грибкового ураження зменшити ймовірність травматизму людей, аварійність експлуатації транспорту, збільшити термін служби фасадів та приміщень будівель.

Полтавська ОДА: облдержадміністрацією спільно з провідними закладами вищої освіти регіону наразі розробляється проект програми розвитку науки та інноваційної діяльності Полтавської області. З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відкрили першу в області Стартап-школу, створену спільно з інноваційним холдингом “Sikorsky Challenge” за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців.

З метою розвитку інноваційного підприємництва та трансферу технологій у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка діє Стартап-школа «Sikorsky Challenge», створена спільно з інноваційним холдингом за підтримки Ізраїльської асоціації підприємців. Студенти, молоді вчені та науковці протягом 9 місяців разом з досвідченими тренерами з Ізраїлю, США та України працювали над пошуком нових ідей, розробляли бізнес-моделі, вчилися як залучати інвестиції у свої стартапи та створювати бізнес-проекти.

20 червня 2019 року відбувся перший випуск. 46 випускників школи презентували 12 проектів, кращий з яких отримав фінансову винагороду на розвиток свого стартапу.

На базі Полтавського університету економіки і торгівлі діє бізнес-інкубатор та StartUp клуб YEP. Також у 2019 році заклад вищої освіти обрано для участі у програмі підтримки підприємництв у співпраці з Університетом Порстсмуту (Велика Британія).

Підтримка стартапів та навчально-наукових центрів:
-    у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працюють Стартап-школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес-інкубатор, які мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі та Азербайджану та спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій;
-    працює перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, створений Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ДП «Сіменс Україна», яка вклала об’ємний портфель програмного забезпечення та устаткування. 
-    на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у березні 2020 року відкритий тренінг-центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;
-    на базі Полтавського університету економіки і торгівлі спільно з ГО «Платформа інноваційного партнерства» створено бізнес-інкубатор та підприємницький клуб «YEP - StartUp PUET». Метою проєкту є забезпечення комплексної підтримки студентів, молодих учених та підприємців для розвитку проєктів у різних сферах, зокрема інноваційних та технологічних проєктів. Ведеться робота щодо створення наукового парку «Енергоефективні технології» у Полтавській області відповідно до Закону України «Про наукові парки». Засновник - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Пріоритетні напрямки діяльності: економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні.

Створено медовий кластер «Меди Межиріччя» у Семенівському районі Полтавської області, що надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників меду.                            

Рівненська ОДА: У травні 2018 року сім IT-компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT-кластер "Rivne It Cluster". В подальшому до роботи кластеру планується залучення не тільки софт, а й хард компаній, які працюють у місті. Громадське об’єднання "Rivne It Cluster" упродовж 2018 року провело декілька заходів, зокрема виставку ІТ вакансій (листопад). У листопаді 2018 року було підписано Меморандум про співпрацю з виконавчим комітетом Рівненської міської ради, який передбачає досягнення наступних цілей: розвиток галузі інформаційних технологій, еко-системи, популяризація міста Рівне, як міста, де комфортно жити та працювати ІТ спеціалістам.

Наприкінці 2018 року громадська організація "Центр сприяння бізнесу" запровадила проведення у Рівному інформаційних заходів для підприємців регіону у форматі "Бізнес - сніданку". З початку року вже проведено 4 тематичних бізнес-сніданки та 28.03.2019 року відбудеться черговий. Серед тем, які висвітлюються під час заходу, зокрема: Digital-маркетинг; проведення перевірки Державною регуляторною службою України; мотивація персоналу, оцінка ефективності роботи компанії; відео-контент та стратегії просування в інтернеті для бізнесу; безпека бізнесу, основи фізичної, інформаційної та економічної безпеки. Окрім цього, на офіційній сторінці Центру сприяння бізнесу постійно розміщуються аналітичні матеріали, поради та рекомендації з актуальних для бізнесу питань.

Cумська ОДА: у Сумському університеті створено та функціонує Центр науково-технічної і економічної інформації, який опікується комплексом питань, що пов’язані з інноваційною діяльністю та трансфером технологій. Центром створено та підтримуються бази даних “Науково-технічні розробки Сумського державного університету” та “Технологічні запити Сумського державного університету”, ведеться регіональний інформаційний ресурс інноваційних розробок та проводиться інформування про можливості комерціалізації наукових розробок. Функціонує університетський офіс Національної мережі трансферу технологій (NTTN), що є першим етапом у проекті формування регіональної мережі трансферу технологій. У рамках реалізації Програм розвитку АПК та сільських територій Сумської області на період до 2020 року передбачено комплекс заходів із збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, створення агрокластерів, підтримки зайнятості сільського населення та підвищення їх добробуту.

Тернопільська ОДА: У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створений та діє центр трансферу технологій, який у своєму складі має 12 наукових центрів за перспективними напрямами досліджень. Інноваційна діяльність ведеться у тісній співпраці з іншими закладами вищої освіти, підприємствами, установами, що загалом включає 21 установу. Тернопільська ОДА є членом відкритої партнерської платформи Програми Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН з перепідготовки управлінських кадрів “Fit for Partnership with Germany” у Тернопільській області. Відповідно до умов програми керівники та менеджери експортоорієнтованих підприємств, організацій області мають можливість стажування та налагодження контактів, взаємовигідного співробітництва з підприємствами Німеччини.

З метою поширення серед населення знань і навичок, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя проводяться тренінги з підготовки майбутніх підприємців, де фахівці ознайомлюють із основами створення власної справи, законодавством, яке регулює відносини у сфері міжнародного економічного співробітництва, правилами складання бізнес-плану та ін. Так, створений у закладі Міжуніверситетський регіональний Стартап-центр дав можливість отримати сучасне комп’ютерне обладнання, пройти стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти, здійснити апробацію п’яти сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання надаються в Стартап-центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей. Кафедра комп’ютерних наук університету разом із Cтартап-центром ініціює платформу для офлайн тренінгової групи студентів, які бажають пройти курс CS50 «Основи програмування».

Харківська ОДА: Розроблено План заходів на 2018 – 2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на період до 2020 року. На базі Навчально-наукового інституту механотроніки і систем менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка відкрито навчально-науковий центр “John Deere Training Center”.

На базі Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» відкрито 2-й Регіональний центр руху «Індустрія 4.0 в Україні».

У Харківському національному університеті радіоелектроніки започатковано роботу академічного бізнес-інкубатору «YEP!», який має стати майданчиком для підтримки студентських ініціатив і стартапів.

Протягом 2018 року на базі провідних закладів вищої освіти відкрито:

  • науковий Навчально-виробничий Центр з 3D-систем та лабораторії “Високі технології у машинобудуванні” (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”)
  • навчально-наукова лабораторія «Системи керування електроприводами та електричних апаратів» спільно з компанією “Шнейдер Електрік”, Франція (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • проект “Innovations Campus”, у рамках якого функціонуватиме Школа малого і середнього підприємництва, коворкінг, спеціальна безкоштовна інноваційна освітня програма з інформаційних технологій (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”);
  • Центр трансферу технологій “Мегаполіс”, метою діяльності якого є створення умов для об’єднання зусиль наукової спільноти, представників бізнесу та органів влади у вирішенні задач позитивних змін соціально-економічного рівня регіону (Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова);
  • перший в Україні інноваційний бізнес-інкубатор, спрямований на залучення інвестиційного капіталу та посилення конкурентної здатності нових hitech-бізнес-проектів, стартапів у сфері механіки, хімії, електрики та космічної інженерії, фармакології, медицини, інформаційних технологій, штучного інтелекту, блокчейну (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”).

Протягом звітного періоду за участю Департаменту проведено наступні заходи:

- презентація-ярмарок за темою «Фінансування малого та середнього бізнесу лізинговими компаніями» (10.04.2019);

- обласна робоча нарада за темою «Про хід проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах Харківської області» (12.04.2019);

- організація і проведення наради з керівниками структурних підрозділів агропромислового розвитку районних державних адміністрацій з питання «Про підсумки проведення весняно-польових робіт і підготовки до збирання ранніх зернових і зернобобових культур господарствами області» (11.06.2019).

У сфері агропромислового комплексу регіону активно діяли:

Національний науковий центр «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини» НААН України. В Інституті функціонує Вимірювальний центр ННЦ «ІЕКВМ», акредитований  на відповідність міжнародним вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (№ 2Н1327 від 05.11.2018 р.). На його базі також організовано Інноваційний центр з надання діагностичних та консалтингових послуг ННЦ «ІЕКВМ».

Інститут тваринництва НААН України - рішенням Президії НААН № 16/01 від 31.10.2018 включено до складу Східного міжрегіонального наукового центру НААН для забезпечення інноваційного розвитку  аграрного  сектору, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в регіонах.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України , головними  завданнями якого є розробка програм наукового та кадрового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору та сільських територій регіонів, моніторинг стану їх виконання, сприяння широкому використанню високоефективних наукових розробок в зоні діяльності Центру; створення та ведення реєстру інноваційних продуктів і проектів (стартапів), сприяння організації та кооперуванню їх впровадження із зарубіжними науковими розробками та партнерами ітд.

Харківський національний університет радіоелектроніки - на базі якого відбулися:

- регіональний фінал тримісячної програми YEP Starter, у рамках якої учасники вчились                   

- розробляти власні стартапи та доводити їх до успішної реалізації (21.05.2019);

- у рамках проекту Open IT відбувся Workshop за темою «Embedded Systems», організований Kharkiv IT cluster (22.05.2019);

- стартував перший в Україні Хакатон присвячений штучному інтелекту, який проходить за підтримки компаній AltexSoft та Akvelon Ukraine (18.05.2019);

- відбувся семінар «Security Day», в рамках якого відомі українські спеціалісти з кібербезпеки розповіли про сучасні ризики цифрового світу, системи захисту та джерела проникнення у персональні данні (25.04.2019);

- презентація програми Інкубатора «Cisco» (Cisco Incubator Program), організована за ініціативою мережної академії «Cisco» (11.04.2019).

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» - на базі кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів Університету відкрилася інноваційна Навчальна лабораторія 3D моделювання, обробки і друку (03.06.2019);

      - на базі кафедри турбіно будування Університету відкрився науково-технічний центр «Турбооптімум», завдання якого -  підтримка наукової, винахідницької діяльності студентів, молодих вчених, розвиток їх взаємодії (27.05.2019);

    -  відбувся Фестиваль науки Hands on Science, де команди школярів презентовали свої 19 наукових проектів за напрямами: енергетика, екологія, фізика, електроніка, робототехніка, хімія, 3D-моделювання(18.06.2019);

    - на базі Університету відбулися дві масштабні олімпіади з робототехніки - студентська олімпіада «Комп’ютерні системи штучного інтелекту» та олімпіада для школярів «ROBOFEST Kharkiv 2019» (22.04.2019);

     - на базі Університету відбулася Міжнародна конференція «Computational Linguistics and Intelligent Systems» (CoLInS-2019), яка об’єднала студентів, вчених, представників бізнесу з метою обговорення результатів останніх досліджень в галузі обробки природної мови і розвитку інтелектуальних комп’ютерних систем, обміну  ідеями (18-19.04.2019).

Також заходи щодо розвитку агропромислового комплексу проходили у інших установах: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н .Соколовського» НААН України; Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого Харківський національний університет внутрішніх справ Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова:

- у рамках угоди про співробітництво між Університетом та ІТ компанією «СНІ SOFTWARE» (м. Харків) на базі кафедри прикладної математики і інформаційних технологій  введено в дію навчально-наукову лабораторію «Інтернет речей», що  є першим важливим етапом  створення  багатофункціонального навчального центру компанії  «CHI SOFTWARE» (10.09.2019 р.).

Запроваджено пілотний проект у закладах фахової середньої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Учасниками стали 44 заклади освіти. Протягом чотирьох років вони розроблятимуть з роботодавцями оптимальні і способи впровадження зазначеної освіти. 
Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова: 
28.02.2020 – підписано Меморандум про співпрацю між Університетом та бізнес спільнотою “Energy Club”. Мета – розвиток енергетичної галузі України та вищої освіти у галузі енергетики.
04.03.2020- відкрито лабораторно-освітній центр «Хіміїі інтегрованих технологій :лабораторія фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії, лабораторія органічної хімії, лабораторія загальної хімії,Centre Ceramic Laboratory,PVCLab-лабораторія лакофарбових композиційних матеріалів».

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”:

14.02.2020 Університетом підписано трьохсторонню угоду з “Centrum Doradztwa Edukacyjnego” (Польща) та ГО «інноваційні технології в освіті» яка передбачає організацію виробничої практики для студентів різних технічних спеціальностей бакалаврату та магістратури на high- tech підприємствах, розташованих на території Польщі.
12.03.2020-підписано угоду з Магдебурським Університетом (Німеччина) та про співпрацю та про подвійні дипломи для магістерських програм за напрямками «електротехніка» , «машинобудування» 
29.01.2020-відбулось вікриття інноваційного симуляційного «Центру медичної допомоги».
Харківським національним університетом радіоелектроніки підписано угоду про співпрацю з Університом ім. Павла Йозефа Шафарика у м. Кошиці.

Харківський національний університет радіоелектроніки:

- розпочато реалізацію проєкту «Deep Intelligent Optical and Radio Communication Networks» у рамках  програми Єврокомісії RISE 2020;
- розпочато реалізацію нового освітнього проєкту  спільного з Університетом Лінеус (Швеція) «E LearningToday: Trends and Innovations»;
- на кафедрі Проектування та експлуатації електронних апаратів Університету спільно з            ТОВ Фенікс Контакт та «PHOENIX CONTACT GmbH & Co. KG» відкрито сучасну лабораторію «Вбудованих систем управління»;
- відбувся тренінг із підготовки міжнародних проєктів за напрямком» Еразмус + Жан Моне.

Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) з метою розвитку та активізації інноваційної діяльності в Харківській області надаються послуги суб’єктам господарювання (проводяться навчальні семінари) з широкого спектру питань агропромислового виробництва, а також надаються консультації з питань, які належать до галузей рослинництва та тваринництва, а також з менеджменту та ведення агробізнесу. Така діяльність спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу села, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, яка призводить до формування ринкових стереотипів мислення і поведінки та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.
Протягом ІІ кварталу 2020 року за участю Департаменту проведено наступні заходи:
- відеосемінар за міжнародною програмою CPA Agro «Сертифікований професійний бухгалтер агросектору» на тему: «Нові податкові/трудові норми, блокування ПН/РК, споживання пального, держпідтримка, земельна реформа, суди» (травень 2020 року);
- Другий форум в галузі бджільництва у форматі відео-Zoom-конференції «Необхідність законодавчих змін у галузі бджільництва» (24 квітня 2020 року) У роботі форуму взяли участь представники департаментів агропромислового розвитку всіх областей України, керівники територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, галузеві асоціації та пасічники;
- вебінар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку) на тему: «Актуальна проблематика кластерної взаємодії» (13 травня 2020 року). Участь у вебінарі взяли керівники та спеціалісти Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації. Серед тем, які розглядалися, були реакція кластерних спільнот на виклики пандемії та економічного спаду,  приклади іноземних  кластерів щодо діяльності у нових умовах, рекомендації для органів  державної влади та бізнес-об’єднань щодо першочергових кроків підтримки вітчизняних кластерів;
- онлайн-конференція «Розвиток галузі бджільництва. Взаємодія: 
пасічник – аграрій – влада» (29 травня 2020 року). У роботі онлайн-конференції взяли участь фахівці Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної  адміністрації та громадської організації «Спілка пасічників Харківської області». У рамках заходу були обговорені питання стосовно алгоритмів взаємодії пасічників з аграріями та органами влади;
- відео-Zoom-конференція з питання «Взаємодія з органами статистики» (03 червня 2020 року) за участю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, представників Державної служби статистики України та департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій України. Під час заходу були обговорені питання подання статистичної звітності.
За інформацією Департаменту науки і освіти обласної державної адміністрації      продовжується реалізація пілотного проєкту в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, а саме у 6-ти закладах Харківської області: Національний технічний університет «ХПІ», Харківський державний університет харчування та торгівлі, Український державний університет залізничного транспорту України», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «ХАІ», Харківська державна зооветеринарна академія, ДВНЗ «Харківський коледж транспортних технологій» 
Також, у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у провідних закладах вищої освіти області, зокрема, було проведено наступні заходи:
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»:
- у травні 2020 року наукова робота дослідників НТУ «ХПІ»  «Використання безпілотників для підвищення безпеки та ефективності енергетичної системи України» була подана на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2020 року. Так, нова технологія дозволяє отримати значний економічний ефект від впровадження комплексу БПЛА в електроенергетичну систему України та створена у співпраці з представниками Вінницького національного технічного університету, Інституту технічної теплофізики НАН України, АК «Харківобленерго».
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна:
- 25.06.2020 р. в рамках реалізації проєкту «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» відбулася інтерактивна лекція доктора М. Віллессона з Університету Ліннея (Швеція) за темою «Фінансування інвестиційних проєктів».

Харківський національний університет радіоелектроніки:
- 11.06.2020 р. з метою реагування на сучасні виклики в умовах пандемії COVID-19 Університет уклав Договір про наукове-технічне співробітництво з ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», метою якого є проведення ефективної високоякісної теоретичної та практичної підготовки висококваліфікованих кадрів; проведення переддипломної практики; підвищення кваліфікації викладачів і співробітників; участь у розробці та реалізації інтеграційних наукових проєктів.

Також, зазначаємо, що з метою розбудови інноваційної інфраструктури для реалізації проєкту «Харківщина – Кремнієва долина України» та створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії на території Харківської області відповідно до Указу Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні» розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 612 утворено робочу групу з вищезазначеного питання.

Херсонська ОДА: На території області у рамках підписаного під час Х Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (29.09.2017) Меморандуму про співпрацю та партнерство стосовно забезпечення підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку агропромислового комплексу між Херсонською обласною державною адміністрацією та Національною академією аграрних наук України, створено Центр інноваційного розвитку територій Херсонської області.

На виконання плану реалізації зазначеного Меморандуму 31.01.2019 року на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбулася зустріч з представниками турецької компанії «May Tolum», під час якої було продемонстровано наукові досягнення та розробки провідних вчених. За результатами зустрічі обговорено питання щодо спільної селекційної роботи, діяльності по створенню сумісних сортів нішових культур, розробки та впровадження інноваційних технологій їх вирощування.

Крім того, інноваційні досягнення було представлено під час регіональної конференції “Створення умов для реалізації експортного потенціалу” у рамках щорічної Південної агропромислової виставки “Фермер-2019” (27.02.2019, територія ККЗ “Ювілейний”, м. Херсон). Зазначений захід проводився за участі представників ТПП України, Митниці ДФС у Херсонській області та проекту Міжнародного Торгового Центру (ІТС) “Сприяння виходу малих та середній підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості”.

01.03.2019 в обласній державній адміністрації відбулося перше засідання робочої групи зі створення кластера креативних індустрій Херсонщини, участь в якому взяли представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднань і навчальних закладів, бізнесу та культури.

Створення кластера креативних індустрій ініційовано ГО «Бізнес-асоціація “МИ-Херсонці” для розвитку ефективних механізмів співпраці та популяризації креативної економіки в регіоні. Дану ініціативу підтримують Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Регіональний фонд Східного партнерства з питань реформи державного управління.

Кластер креативних індустрій Херсонської області об'єднає представників креативних індустрій і представлятиме спільні інтереси на всіх рівнях – місцевому, регіональному, національному, міжнародному. Окрім того, сприятиме формуванню регіональної політики в новому перспективному напрямку. Кластер креативної економіки допоможе аналізувати ринок попиту і товари, послуги і фахівців, і адаптувати спеціальності, за якими навчають молодь у вищих навчальних закладах, до нових економічних умов.

20 липня 2019 року проведено міжнародний агрофорум «АГРОПОРТ Південь Херсон 2019», в ході якого проведено ряд заходів, які висвітлювали та охоплювали інноваційну та технологічну складову сфер зрошення, бджільництва, вівчарства, кролівництва, аквакультури, горіхівництва, кормовиробництва, створення ланцюгів доданої вартості та логістики сільгосппродукції.

Хмельницька ОДА: з метою створення умов для розроблення перспективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нових матеріалів для зміцнення поверхні за допомогою наночастинок, моделювання та розробки інтелектуальних поведінкових алгоритмів виживання мобільних безпровідних роботизованих платформ в агресивному середовищі, розробки модульних освітніх програм для різних фаз підготовки фахівців у сфері освітнього менеджменту, у Хмельницькому національному університеті створено:

  • 8 інноваційних центрів,
  • відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності,
  • центр дослідження,
  • 8 наукових центрів.

Чернівецька ОДА: за ініціативою Асоціації «Кластер буковинських інноваційних технологій “Cluster bit” та Чернівецьких вищих навчальних заходів реалізовано проект “ІТ-Осінь-професії майбутнього”, спрямованого на ознайомлення молодого покоління з інноваційними технологіями, формування як теоретичних, так і практичних уявлень про вибір майбутньої професії.

Реалізовано навчальний проект “Education-BukStartUp”, який складається з теоретичного та практичного модулів розробки стартап-проектів. Складено технічне завдання щодо розробки та створення відкритої універсальної краудфандінгової платформи для пошуку фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію стартап-проектів.

З метою підтримки розвитку інноваційних технологій, створення ІТ-рішень у сфері малого та середнього підприємництва, за фінансової підтримки Чернівецької міської ради, на базі Асоціації “Кластер Буковинських інноваційних технологій імені Йозефа Шумпетера” організовуються та впроваджуються бізнес-освітні заходи, спрямовані на реалізацію стартап-ідей(проектів).

Чернігівська ОДА: на базі Чернігівського національного технологічного університету створено:

  • Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”,
  • Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем,
  • Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору,
  • Лабораторія прецизійного зварювання тиском,
  • Лабораторія шліфування та різальних інструментів,
  • Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки,
  • Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS,
  • Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” функціонує Інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся.

У 2019 році до Програми розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки «Чернігівщина - конкурентоспроможний регіон» було внесено зміни, якими передбачено проведення конкурсу «Краща інноваційна розробка». Конкурс проводиться з метою стимулювання та заохочення інноваційної діяльності, популяризації та просування на ринок інноваційних розробок, нарощування обсягів виробництва інноваційної продукції, стимулювання і заохочення винахідників до розробок з подальшим впровадженням новацій.

Також планується на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області реалізувати проект зі створення Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області  як постійно діючого органу для підтримки МСП,  інкубації підприємців-початківців, майданчика для  налагодження взаємодії представників бізнесу, влади, наукової спільноти та громадськості  (бізнес-акселератор, коворкінг-зона, інноваційна лабораторія-майстерня), підвищення ефективності роботи сектору МСП та інноваційної активності в регіоні.

Чернігівський національний технологічний університет є партнером Громадської спілки «Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини  «Чернігівський ІТ кластер». Проекти, які реалізуються спілкою, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

На базі Чернігівського національного технологічного університету створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проектом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр.

Функціонує інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих та навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби – науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари, мітапи, тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти, як однієї з найбільш креативних галузей економіки.  Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер.

26.02.202 за експертної підтримки проєкту FORBIZ в Чернігові відкрився Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців. Відповідний Центр планує надавати ряд послуг в одному місці, це, зокрема: консультації для бізнесу, бізнес-інкубатор, бізнес-акселератор, коворкінг, лабораторія-майстерня.

На базі закладів вищої освіти області функціонують наукові підрозділи, які проводять дослідження, спрямовані на створення новітніх технологій, нових видів техніки, методів та теорій. Це такі структури Національного університету «Чернігівська політехніка»: навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу «Інноваційна гібридна стратегія  ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами», сертифікаційний центр продукції Чернігівського національного технологічного університету, відокремлений структурний підрозділ Бізнес-інноваційний центр Чернігівського національного технологічного університету, лабораторії вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, телекомунікацій та комп’ютерного зору, прецизійного зварювання тиском, шліфування та різальних інструментів, комп’ютерної і експериментальної механіки, кібербезпеки за проєктом НАТО  Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation– CyRADARS (код G5286 CyRADARS).

Науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який функціонує на базі Академії Державної пенітенціарної служби, здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та функціонування органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Працює інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся, створений на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». У 2020 році в інституті продовжує функціонувати 10 навчально-науково-виробничих і навчально-виробничих лабораторій, а саме: рослинництва, тваринництва, з ведення фермерського господарства, технічного і технологічного обслуговування, діагностування і ремонту, переробки сільськогосподарської продукції, біологічного землеробства, енергозбереження, енергоефективності та нетрадиційних джерел енергії, інтелектуальної власності, луб’яних та олійних культур.

Київська МДА: Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо підтримки та виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, а саме: - створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, - проведення щорічного бізнес-форуму «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств», - створення Київського інноваційного хаба індустрії моди на базі Кластера легкої промисловості у м. Києві.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Волинська ОДА: З 2014 році діє Волинський туристичний кластер, що є одним із засновників Транскордонного польсько-білорусько-українського туристичного кластеру, до якого також увійшов Брестський туристичний кластер та Люблінська регіональна туристична організація.

Донецька ОДА: Донецькою облдержадміністрацією спільно з ДП “Український науково-дослідний інститут скла” в Донецькій області розроблено стратегію розвитку інноваційного територіального скловиробничого кластеру у м. Костянтинівка.

Запорізька ОДА: З 2015 року, в рамках Комплексної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Запорізькій області, триває розбудова мережі бізнес-інкубаторів на базі вищих навчальних закладів Запорізької області, які надають, зокрема, підтримку стартапам у створенні умов для розвитку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, сприяють створенню кластерів у виробництві.

Івано–Франківська ОДА: з метою забезпечення ефективної співпраці влади, бізнесу і громадськості, створено інноваційний центр в рамках реалізації проекту “Промприлад Реновація”, в якому працюють коворкінг, конференц-зал, мистецький простір, майстерені, офіси інноваційних компаній.

Кропивницька ОДА: на території області продовжується створення двох агропромислових кластерів, основним напрямом діяльності яких стане розроблення обладнання для нагляду за станом посівів та пропонуватимуть комплексні послуги з вирощування, зберігання, збуту та переробки врожаю.

Проводиться робота з розбудови та активізації функціонування Кластера з інформаційних технологій Центрального регіону у концепції Четвертої технологічної революції “ІТ-Альянс 4.0” на базі Льотної академії НАУ (в рамках реалізації програми інформатизації Кіровоградської області “Електронна Кіровоградщина” на 2017-2019 роки). На базі Льотної академії НАУ відкрито представницький офіс та дослідницький центр компанії з розробки та виробництва дронів “SafeusDrone Co., Inc” (Республіка Корея). Підписано Угоду про стратегічне партнерство між компаніями “Radics LLC” (Україна) і “Curtiss-Wright Corporation” (США), яка передбачає спільне виконання проектів модернізації систем безпеки ядерних об’єктів США, для яких використовуватиметься інноваційна платформа RadICS, що була розроблена та виготовлена фахівцями ПАТ “НВП “Радій”.

Полтавська ОДА: утворено асоціацію “Кластер “Меди Межиріччя” (Семенівський район Полтавської області) як інноваційний механізм розвитку перспективної галузі регіону.

Рівненська ОДА: З 27 травня по 2 червня 2019 року в Рівному були проведенні RIVNE Innovations DAYS. Організатором заходу виступив Rivne It Cluster та виконавчий комітет Рівненської міської ради.  Протягом тижня проводилися заходи присвяченні інноваціям, технологіям та підприємництву. Кожен день був присвячений окремій темі, зокрема, 27 травня було присвячено розвитку підприємництва та стартапів "START UP DAY" (спікери: засновника "Smokoko games", "Invicorry", "Spele" Олександр Залевський та співзасновник і технічний директор "Classtime" (EdTech SaaS) стартап – у Швейцарії, США, Україні Василь Станіславчук), 28 травня – "SMART": “Нові виклики для IT-безпеки та безготівковий розрахунок майбутнього", де було представлено інформацію у сфері IT-захисту та fintech-рішень, 29 травня – "SMART CITY DAY", який об’єднав усіх небайдужих задля обговорення питань щодо запровадження елементів Smart City в Рівному та взаємодії технологій й міста, 30 травня відбувся захід "Selectory" - це дві пізнавальні лекції від компанії Selecto на теми бізнес-аналізу та бізнес-коучингу, 31 травня – "DESIGN DAY", під час якого обговорювали новітні тренди в дизайні, що таке UX/UI дизайн та як правильно робити дизайн для користувачів. На завершення Rivne Innovation Days 2019, 1 червня 2019 року відбувся IT Weekend. IT Weekend Rivne – це найбільша щорічна конференція регіону, яку організовує учасник Rivne IT cluster, компанія SoftServe. Головна мета проведення – створення умов для навчання та обміну досвідом ІТ-спеціалістів.

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА.

Харківська ОДА: На базі провідних закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств регіону створені та функціонують наступні науково-виробничі кластери:

  • Кластер “Агротехніка” (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка);
  • Кластер “Мехатроніка” (Національний аерокосмічний університет ім. М.С. Жуковського);
  • Кластер “Оборонний” (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут”).

Херсонська ОДА: з 2012 року діє Міжнародний, міжрегіональний, агропромисловий кластер Херсонської області “EasternFood Technologies plus” в якості елемента мережевої економіки та для підвищення ефективності ведення бізнесу членів і партнерів кластера, а також з метою створення та супроводження проектів, пов’язаних з модернізацією існуючої соціально-економічної моделі устрою АПК України.

Черкаська ОДА: Громадською спілкою “Черкаси ІТ кластер” відкрито коворкінг під назвою TalentHub, підписано меморандум про співпрацю між ГС “Черкаси ІТ кластер”, обласною, міською державними адміністраціями та фіскальною службою Черкаської області (громадська спілка створена у 2015 році, об’єднує 14 ІТ-компаній та дві волонтерські ініціативи). Команда ІТ-кластеру співпрацює з університетами, коледжами та школами області. Впроваджені такі проекти, як: серія профорієнтаційних лекцій для студентів StudIT Open та безкоштовний курс програмування для школярів IT Kids. Створена та діє Громадська спілка «Кластер деревообробників Черкаської області» (близько 100 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців деревообробної галузі).

В регіоні діє туристичний кластер “Західна Черкащина” (2018 рік), який є об’єднанням професіоналів у сфері туризму та супутніх сфер з 9 районів Черкаської області. Створена Громадська організація «Туристичний рух Чигиринщини» (цей кластер сформувався навколо культурної та історичної спадщини регіону з метою залучення туристів) та об’єднує готелі, ресторани, зелені садиби, екологічні поселення, виробники та продавці сувенірів.

Київська МДА: здійснює роботу Освітній інвестиційно-технологічний Кластер легкої промисловості, учасниками якого є: Київський національний університет технологій та дизайну, Черкаський державний бізнес-коледж, ПАТ “Чинбар”, ТОВ “НВК “Гідростиль”, ТОВ “РА.ДА”, ТОВ “Дана-мода”, Компанія “Український взуттєвий альянс”. У рамках діяльності кластеру запланована реалізація науково-інвестиційних проектів: “Шкіра і взуття спеціального призначення”; “Київська броня” (засоби індивідуального бронезахисту для поліції м. Києва); “Блакитний захист” (спеціальний одяг для рятувальних та інших робіт), “Шкільна форма для киян”; “Енергоефективність у технологічних процесах виробництва шкіри, взуття, трикотажних та швейних виробах”; “Дитяче взуття для дошкільнят”.

Проектом Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості на 2019 – 2022 роки передбачено заходи щодо визначення пріоритетних секторів промисловості, створення кластерних об’єднань та інших форм організації інноваційної діяльності міста Києва, проведення щорічного воркшопу «Формування кластерних відносин як чинник сталого розвитку промислових підприємств»і

IV квартал
2021
Реалізація проектів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконується
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

До створення єдиного експортного веб-порталу відповідна інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС,  ДФС, Держпродспоживслужба.

На офіційному сайті МОН розміщено каталог “Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН України”