Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

0%
100%
0%
0%
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Загальний прогрес за період
27.12.2017 - 31.12.2021
  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання
Найменування заходу / Відповідальний виконавець
Строк виконання
Очікуваний результат
Стан
IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Наразі працює Фонд розвитку інновацій, основним завданням якого є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Євро- пейська Бізнес Асоціація (EBA) та Український фонд стартапів запустили платформу корпоративних інновацій, що дозволить стартапам знайти можливості для пілотування своїх продуктів або ж залу- чення додаткового фінансування, а компанії зможуть впроваджувати найпрогресивніші рішення та технології для оптимальної роботи без додаткових витрат коштів та часу.

Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим укра- їнським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб–порталі за інтернет–посиланням https://usf.com.ua/.

Також слід зазначити, що 01.07.2020 у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт No 3760 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями».

17.12.2020 Верховна Рада ухвалила Закон No 1116–ІХ, який передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро. Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково–технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно–рекреаційній сфері. Також передбачено створення спеці- альної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 Мінекономіки було розпочато реалізацію експериментального проєкту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово–кредитну установу. З 01.01.2019 відбувалася практична реалізація експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Прийом заявок претендентів було завершено 30.09.2019. Після чого протягом 2019 та 2020 років відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу. Більш детальну інформацію можна дізнатись у Державної інноваційної фінансово–кредитної установи як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інтелектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту

Мінекономіки:

Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Також до 12.03.2020 Мінекономіки проводилось опитування «Інноваційна діяльність в Україні: чинники успіху та перешкоди» серед власників, керівників, менеджерів бізнесу та організацій. Мета дослідження полягала у виявленні потреби бізнесу в сфері інноваційної діяльності та визначенні можливостей і форм співпраці з державою в частині монетизації інновацій.

МОН:

З метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти, науковими парками і науково–дослідними установами командою МОН організовано та проведено 31.01.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 чергові робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сфері банківської діяльності та платіжних систем, а також 19 червня 2020 року – у сфері молокопереробної галузі.

Також організовано і проведено 25 червня 2020 року презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінцифра), закладів вищої освіти та наукових установ.

Для забезпечення функціонування комунікаційного механізму – технологічного веб–ресурсу (онлайн–платформи), де бізнес і держава можуть стати потенційними замовниками інновацій: з одного боку, бізнес та держава роблять заявку на розв’язання їхніх проблем, а з іншого, науковці, студенти, винахідники пропонують інноваційні рішення, які потім масштабуються та стають основою для власного інноваційного бізнесу, командою МОН розроблено демоверсію вебплатформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM) (в рамках участі в інноваційній програмі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) «EU Association Lab»).

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій», який визначає основні засади державної інноваційної політики, а також державної підтримки для забезпечення розбудови національної інноваційної екосистеми, що забезпечує створення та впровадження інновацій. З метою забезпечення проведення громадського обговорення, відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на офіційному веб–сайті (розділ «Обговорення проєктів документів») 09.12.2020 оприлюднено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій». Станом на кінець 2020 року зазначений законопроєкт проходить погодження із зацікавленими органами виконавчої влади.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій» внесено до Верховної Ради України – реєстр. No 4623 від 21.01.2021 – http://bit.do/fN2wc та розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС 03.03.2021.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії
Виконується

МОН:
В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено 31.01 та 19.06.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також 25.06.2020 було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

МОН

В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Канадсько–українського проєкту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та «Підтримка рамкових умов для торгівлі», що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно–консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес–асоціацій, конференції.

Проєктом CUTIS організовано 62 торгові місії до Канади та місії баєрів до України, більш ніж 1900 представників з більш ніж 1200 українських компаній взяли участь у 44 заходах проєкту щодо економічних можливостей, які надає підписання CUFTA; проведено 1213 зустрічей між потенційними українськими та канадськими партнерами; 392 українські компанії (813 їх представників) взяли участь у зустрічах з потенційними канадськими партерами, організованих проєктом; розроблено 17 посібників для МСП з різних аспектів експорту до Канади. Підготовлено 10 навчальних фільмів «Як експортувати до Канади». Розроблено та запроваджено в 11 ТПП, 2 школах бізнесу та 1 громадській організації навчальну програму «Як експортувати в Канаду». Створено портал для сприяння експору з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Портал адмініструє Канадсько–Українська торгова палата.

У 2020 році GIZ провів 5–денний онлайн курс «Інфраструктура якості – ключовий чинник інноваційного розвитку економіки України» та вебінар «Оновлене законодавство ЄС в національній політиці України в сфері технічного регулювання».

На сайті ДУ «Офіс з просування експорту України» розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

22.12.2020 Офіс з просування експорту України за стратегіної та інституційної підтримки Уряду та Мінекономіки запущено Єдиний експортний веб–портал на платформі Дія.Бізнес.

Міндовкілля:

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) проєкту з «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні».

Протягом 2020 року проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні»:

  • Проведено 4 семінари–тренінги для учасників, які є представниками різних зацікавлених сторін з питань основ функціонування СТВ, а також із встановлення максимально допустимого (граничного) обсягу викидів парникових газів для цілей СТВ. Для досягнення необхідного результату влітку було проведено тендер (на основі погодженого представниками Міністерства технічного завдання) та відібрано консорціум міжнародних та національних експертів. Наразі тренінгова концепція для працівників уповноваженого органу, для операторів установок та для верифікаторів знаходиться на стадії розробки. З представниками Міністерства визначено цільові групи та попередньо узгоджено перелік тем тренінгів, що планується провести у 2021 році.

  • Продовженно роботу з розроблення програмного забезпечення для збору та управління даними про викиди парникових газів від установок (DMS). На кінець звітного періоду було:

    1. узгоджено структуру DMS та визначено функціональні аспекти та особливості її архітектури;

    2. розроблено модуль реєстрації установки в Єдиному реєстрі та модуль затвердження плану моніторингу та здійснено їх тестування;

    3. проведено тендер та придбано необхідне технічне обладнання для функціонування DMS;

    4. також було підготовлено інструкції для операторів установок та для співробітників уповноваженого органу по модулю No1 «Реєстрація оператора та установки» та по модулю No2 «Затвердження планів моніторингу».

Із представниками Міністерства узгоджено дорожню карту щодо досягнення запланованого результату та погоджено технічне завдання, що лягло в основу тендеру для пошуку необхідних експертів.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконується

Міндовкілля:
За участі Проєкту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації». Законопроєктом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроєкт розширює складові поняття «екологічна інформація» у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви. Вказаний законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», створенно онлайн реєстр документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечено вільний доступ до зазначених реєстрів.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Міндовкілля реалізується пілотний проеєкт «Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні». Першим результатом пілотного проєкту стало створення онлайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показники: «A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air» і «D1 Protected areas», які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Також реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги APENA–3 щодо проєкту «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів».

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно–технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно–інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів «SХ–Gоvernment» Міндовкілля.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Міндовкілля і Мінекономіки від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу «Подання декларацій про відходи» https://e–eco.gov.ua/

На веб–сайті Міндовкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги «Оцінка впливу на довкілля» https://mepr.gov.ua/content/ocinka–vplivu–na–dovkillya–ediniy–reestr.html

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна «гаряча лінія».

На веб–сайті Міндовкілля забезпечено функціонування розділу «Відкриті дані» https://mepr.gov. ua/timeline/Vidkriti–dani.html, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб–порталу відкритих даних.

IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000
Виконується

Міндовкілля:
Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та надані погодження остаточних редакцій проєктів:

  • ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»;

  • ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»;

  • ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»;

  • ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод;

  • ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологічних аспектів» (ISO 14008:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT).

  • Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження.

В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти:

  • ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показники впливу на довкілля

  • ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля

Мінекономіки:

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації, національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який чинний з  01.01.2021.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проектування;

2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики;

4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції;

8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади;

9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

10. ДСТУ ISO 14005:2020 (ISO 14005:2019, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

11. ДСТУ ISO 14051:2015 (ISO 14051:2011, IDT) Екологічне управління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

16. ДСТУ ISO 14033:2020 (ISO 14033:2019, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, затвердженої наказом ДП «УкрНДНЦ» від 18.03.2021 № 91, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

EN ISO 14006:2020 “Системи екологічного керування. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

EN ISO 14007:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод”;

ISO 14016:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів”;

EN ISO 14063:2020 “Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

  1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування;

  2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

  3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики;

  4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

  5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

  6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

  7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції;

  8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади;

  9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

  10. ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

  11. ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT) Екологічнеуправління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

  12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

  13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

  14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

  15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

  16. ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

  17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

  18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

  19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

  20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

  21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

  22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

  • EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

  • EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»;

  • ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів»;

  • EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).